ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/42921.12.10
За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітум плюс"
простягнення 153 912,41 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Жидейкіна Н.Д. -представник
від відповідача не з'явились
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітум плюс" заборгованості у розмірі 153 912,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач своєчасно не повернув орендоване приміщення та продовжував ним користуватись, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з недоотриманої орендної плати за період з 01.08.2009 по 31.08.2010.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
07.06.2006 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адітум плюс" (орендар) укладено Попередній договір № 04/2349 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Попередній договір).
Відповідно до умов Попереднього договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 31.03.2005 № 211/2786 та договору оренди від 31.03.2005 № 04/1608, листів Головного управління комунальної власності м. Києва від 07.06.2006, № 042/11/6-3978 та від 27.05.2005 № 042/5/13-3256 передає, а орендар приймає в оренду нежилий будинок за адресою: вул. Краснокутська, 3 б, літ. Б, загальною площею 795,30 кв.м на 1,2 поверхах під склад (далі - об'єкт оренди).
07.06.2006 позивач передав, а відповідач прийняв в користування об'єкт оренди за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 9.1. попереднього договору строк його дії було визначено з 07.06.2006 до надання розпорядчих документів, але не більше 2-х місяців, тобто до 07.08.2006.
Дослідивши Попередній договір № 04/2349 від 07.06.2006 суд приходить до висновку, що він містить в собі істотні умови визначені статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а отже незважаючи на назву за своє правовою природою є договором оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2006 у справі № 35/375 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітум плюс" про виселення та повернення нежитлового приміщення, яке набрало законної сили, встановлено, що в зв'язку з надісланням позивачем в порядку ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідачу повідомлення за № 155/05-1774 від 18.08.2006 про припинення дії попереднього договору та необхідність звільнення приміщення, попередній договір № 04/2349 від 07.06.2006 припинив свою дію з 07.08.2006 у зв'язку із закінченням строку його дії.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Зазначеним рішенням суду відповідача виселено з приміщення площею 795,30 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Краснокутська, 3-Б та зобов'язано повернути його позивачу.
При цьому, згідно з п. 3.5 Попереднього договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Пункт 7.5 Попереднього договору встановлює обов'язок орендаря повернути орендовані приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі у разі закінченні строку дії договору або при його достроковому розірванні.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
А тому підтвердженням виконання орендарем свого обов'язку щодо передачі об'єкта оренди позивачу є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення. В матеріалах справи такий акт відсутній.
Крім того, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2006 у справі № 35/375 виявилось не можливим, про що свідчить постанова Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 17.03.2009 про повернення виконавчого документа.
В матеріалах справи наявний Інвестиційний договір № 17 від 27.04.2006, який укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник), Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (служба замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адітум плюс" (інвестор) (далі - Інвестиційний договір).
Відповідно до п. 1 Інвестиційного договору його предметом є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції нежилих будинків, зокрема будинку за адресою: м.Київ, вул. Краснокутська, 3-б, літ. Б та будівництво жилого комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення та паркінгом.
Пунктом 2.6.2. інвестиційного договору визначено, що інвестор зобов'язаний за власний рахунок забезпечити фінансування всіх витрат, пов'язаних з реконструкцією та будівництвом об'єкту інвестування, в тому числі компенсувати втрати територіальні громаді міста Києва недоотриманої орендної плати з дати відселення орендарів, а також сплату земельного податку до введення об'єкту в експлуатацію шляхом перерахування зазначених платежів на рахунок Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" за наданими цим підприємством рахунками.
27.08.2008 між відповідачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магентов" (підрядник) було укладено договір підряду на виконання передпроектних робіт, відповідно до умов якого останній зобов'язався своїми силами за рахунок замовника виконати передпроектні роботи за адресою м. Київ, вул. Краснокутська, 3-Б.
На виконання вимог пункту 2.1 цього договору відповідач передав, а підрядник прийняв по акту приймання-передачі від 27.08.2008 нежитловий будинок загальною площею 795,30 кв.м, розташований за адресою м. Київ, вул. Краснокутська, 3-Б.
Дійсно з постанови Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 17.03.2009 про повернення виконавчого документа вбачається, що державним виконавцем встановлено, що за адресою вул. Краснокутській, 3-Б у місті Києві ТОВ “Адітум плюс” не знаходиться, а фактично знаходиться ТОВ “Магентов”.
Умовами інвестиційного договору не було передбачено, що відповідач має сплачувати орендну плату за фактичне користування будинком № 3-б, літ. Б по вул. Краснокутській. Однак, умовами інвестиційного договору передбачено, що відповідач має компенсувати втрати недоотриманої орендної плати на час реконструкції будинку.
Крім цього, як зазначалось раніше за відсутності підписаного на виконання попереднього договору акту повернення відповідачем позивачу об'єкту оренди, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату до моменту підписання відповідного акту.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів не було у повному обсязі сплачено орендної плати за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 153 912,41 грн.
Слід зазначити, що нарахування орендної плати за серпень 2009 року в сумі 9 441,66 грн. здійснено позивачем виходячи із розміру орендної плати, визначеної п. 3.1. попереднього договору в сумі 5 622,36 грн. та з урахуванням п. 3.2. попереднього договору, згідно якого розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Тобто, шляхом помноження суми орендної плати в розмірі 5 622,36 грн. на сукупний індекс інфляції за період з червня 2006 року по липень 2009 року. Відповідно нарахування за наступні місяці здійснювалось з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Крім того, враховуючи п. 3.4 Попереднього договору позивачем до орендної плати нараховано ПДВ, який має сплачуватись одночасно з орендною платою.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, відповідна вимога про сплату заборгованості в розмірі 153 912,41 грн. за користування приміщеннями площею 795,30 кв.м в будинку № 3-Б на вул. Краснокутській за період з 01.08.2009 по 31.08.2009 (№ 155/1/11-4347 від 27.08.2010) була надіслана позивачем відповідачу 27.08.2010, що підтверджується належним чином засвідченою копією фіскального чеку поштової установи № 6538.
Проте, відповідач по закінченню семиденного строку після пред'явлення вимоги кошти в розмірі 153 912,41 грн. позивачу не перерахував, про що свідчить довідка Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" № 43-10/7326 від 15.11.2010.
Не сплачуючи плату за користування приміщенням, відповідач порушив господарські інтереси позивача, що виявляється в неодержанні позивачем коштів за користування приміщенням. Оскільки використання майна - річ безповоротна, відповідач зобов'язаний вносити плату за користування майном до моменту його фактичного повернення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзиву на позов, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітум плюс" (02090, м. Київ, вул. Краснокутська, 3-б, літ. Б, ідентифікаційний код 33343696, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідентифікаційний код 03366500, р/р 2600800990704 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670) заборгованість у розмірі 153 912 (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дванадцять) грн. 41 коп., державне мито у розмірі 1 539 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 12 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 06.01.2011