20 лютого 2026 року Київ справа №320/43126/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою, якою просить суд:
1. Визнати незаконною бездіяльність Міністерства оборони України, яка проявилася у тому, що посадові особи Міністерства оборони України не надали у встановлений чинним законодавством України термін відповідь на запит на інформацію від 10 серпня 2025 року в частині надання інформації про поштову та електронну адреси військової частини НОМЕР_1 (початок перебігу строку звернення до суду я пов'язую із 17 серпня 2025 року - датою, коли мені за моїми розрахунками мала би надійти відповідь на запит на інформацію від 10 серпня 2025 року, дану бездіяльність не оскаржував в позасудовому порядку).
2. Зобов'язати Міністерство оборони України надати відповідь на запит на інформацію від 10 серпня 2025 року в частині надання інформації про поштову та електронну адреси військової частини НОМЕР_1 (початок перебігу строку звернення до суду я пов'язую із 17 серпня 2025 року - датою, коли мені за моїми розрахунками мала би надійти відповідь на запит на інформацію від 10 серпня 2025 року, дану бездіяльність не оскаржував в позасудовому порядку).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.08.2025 звернувся до Міністерства оборони України із запитом на інформацію про поштову та електронну адреси військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 . Запит було подано в електронній формі, у вигляді PDF-файлу, підписаного кваліфікованим електронним підписом. У відповідь на запит позивачу було надано інформацію лише щодо військової частини НОМЕР_2 . Інформацію про поштову та електронну адреси військової частини НОМЕР_1 Міністерством оборони України не надано. Позивач зазначає, що його не було повідомлено про продовження строку розгляду запиту чи про направлення його належному розпоряднику. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на запит має бути надана не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання. Невиконання цього обов'язку, за відсутності повідомлення про продовження строку або переспрямування запиту згідно з частиною третьою статті 22 цього Закону, є протиправною бездіяльністю розпорядника інформації. Таким чином, вважає, що ненадання Міністерством оборони України відповіді на запит від 10 серпня 2025 року в частині надання інформації про поштову та електронну адреси військової частини НОМЕР_1 порушує право позивача на доступ до публічної інформації, що є достатньою правовою підставою для визнання такої бездіяльності незаконною та зобов'язання відповідача надати запитувану інформацію.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.09.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог зазначає, що Міністерство оборони України не є розпорядником запитуваної інформації щодо поштової та електронної адреси військової частини НОМЕР_1 , оскільки така військова частина є структурним підрозділом Збройних Сил України, а не Міністерства оборони України, у зв'язку з чим запит позивача було скеровано до належного розпорядника, а саме до Генерального штабу Збройних Сил України. Також відповідач стверджує, що відповідь військової частини НОМЕР_1 була підготовлена 19.08.2025, однак через технічний збій електронного відправлення вона фактично не була надіслана позивачу у встановлений строк. При цьому Міністерство оборони України наголошує, що позивач фактично отримав очікувану інформацію, а тому, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, формальне або несвоєчасне надання відповіді саме по собі не свідчить про протиправну бездіяльність, якщо порушене право було відновлено. За таких обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні. Водночас, відповідач зазначає, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах спеціального законодавства, що регулює порядок доступу до публічної інформації у військовій сфері, зокрема на положеннях Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 319 від 13.06.2017.
У поясненнях на позовну заяву (відповіді на відзив) позивач зазначає, що Міністерство оборони України хоч і не володіло запитуваною інформацією, однак знало, хто є належним розпорядником, а отже, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції № 319, було зобов'язане направити запит належному розпоряднику з одночасним письмовим повідомленням позивача як запитувача. Водночас відповідач не надав суду жодного доказу, що таке повідомлення надсилалося позивачу, а отже, не довів належного виконання покладеного на нього обов'язку. Крім того, твердження відповідача про те, що відповідь щодо військової частини НОМЕР_2 була надана органом військового управління, не відповідає дійсності, оскільки фактично відповідь була надіслана безпосередньо з електронної пошти військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується доданими до позову доказами. Аналогічно, жодними належними доказами не підтверджено заявлений відповідачем “технічний збій», який нібито став причиною ненадання відповіді військовою частиною НОМЕР_1 у встановлений законом строк, при тому що обов'язок доказування таких обставин покладений саме на суб'єкта владних повноважень. Посилання відповідача на «неактивну позицію» є безпідставним, оскільки чинне законодавство не покладає на запитувача обов'язку з'ясовувати причини ненадання відповіді.
Міністерство оборони України у додаткових поясненнях до позовної заяви (запереченнях) вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки не є розпорядником запитуваної інформації щодо поштової та електронної адреси військової частини НОМЕР_1 . Вказана військова частина є структурним підрозділом Збройних Сил України та перебуває у підпорядкуванні Сухопутних військ Збройних Сил України, а не Міністерства оборони України, що, на думку відповідача, було достеменно відомо позивачу як військовослужбовцю. Відповідач зазначає, що відповідно до Інструкції № 319 запит позивача від 10.08.2025 було скеровано для опрацювання до Генерального штабу Збройних Сил України, як уповноваженого органу військового управління. При цьому Міністерство оборони України стверджує, що обов'язок повідомляти запитувача про внутрішнє перенаправлення запиту законом не передбачений, а тому відсутні підстави вважати такі дії протиправною бездіяльністю. Також відповідач наголошує, що військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь позивачу 19.08.2025, яку долучено до відзиву, у зв'язку з чим позивач фактично отримав запитувану інформацію. З урахуванням правових позицій Верховного Суду, на які посилається відповідач, несвоєчасне або формально неналежне надання відповіді не є самостійною підставою для визнання бездіяльності протиправною, якщо порушене право було відновлено. З огляду на наведене, Міністерство оборони України вважає, що діяло у межах та у спосіб, визначених законом, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, 10.08.2025 звернувся до Міністерства оборони України із запитом про надання інформації щодо електронної пошти та поштової адреси військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , у яких він проходив військову службу.
Міністерство оборони України перенаправило запит до Генерального штабу Збройних Сил України, водночас у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повідомлення позивача про направлення його запиту за належністю.
19.08.2025 уповноваженим органом військового управління на адресу позивача надіслана відповідь військової частини НОМЕР_2 стосовно поштової та електронної адреси.
Відповідь військової частини НОМЕР_1 щодо запитуваних електронної та поштової адрес міститься в матеріалах відзиву, поданого до суду. Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена відповідь була належним чином направлена та доведена до відома позивача.
Вважаючи, що відповідачем порушено право позивача на доступ до публічної інформації, позивач, за захистом своїх прав, звернувся до суду.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.
Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та Державна спеціальна служба транспорту.
Закон України “Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.
Стаття 5 Закону України “Про доступ до публічної інформації» гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Так, відповідно до статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно частини 2 статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 3 статтею 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Підпунктом 86 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730, далі - Положення), визначено, що Міноборони відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Міноборони, Збройних Сил, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, а також стосовно актів, які ними видаються, забезпечує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міноборони.
Своєю чергою, відповідно до пункту 7 Положення про Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.09.2022 № 257, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює прийом, реєстрацію, облік, попередній розгляд та аналіз звернень громадян, запитів на публічну інформацію фізичних і юридичних осіб, що надійшли до Міноборони, отриманих під час проведення особистого прийому громадян керівництвом Міноборони, через телекомунікаційні системи загального доступу (мережу Інтернет), “гарячу лінію» Міноборони, урядову телефонну “гарячу лінію», від державної установи Урядовий контактний центр» і надсилає їх в електронній формі для розгляду по суті до структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Держспецтрансслужби та органів військового управління Збройних Сил, відповідно до компетенції.
Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962 (далі - Інструкція № 735), письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Пунктом 5 Інструкції № 735 встановлено, що відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом військового управління, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління.
Інструкція №735 виділяє наступні стадії розгляду звернень громадян, це -«Первинний розгляд та облік звернень громадян» (розділ 2 Інструкції №735) та власне «Розгляд звернень громадян» (розділ 3 Інструкції №735). У відповідності до пункту 2.2 Інструкції №735 - «Письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень».
Наказом Міністра оборони України № 257 від 05.09.2022 року було затверджено Положення про Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міністерства оборони (далі - Положення №257).
У відповідності до Положення № 257 відділ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює реєстрацію та попередній розгляд звернень громадян, визначає відповідно до покладених завдань головних виконавців направляє їх за належністю до структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального Штабу інших органів військового управління для опрацювання.
Вказані повноваження узгоджуються з приписами пункту 3 Інструкції №735, згідно з якими після первинного розгляду звернень громадян керівниками органів військового управління, працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії), крім іншого, також, здійснює відправку звернень за належністю та забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.
Наказом Міністерства оборони України від 13.06.2017 № 319 затверджено Інструкцію із забезпечення доступу до публічної інформації в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (далі - Інструкція № 319)
Пунктом 3 розділу 3 вказаної інструкції встановлено, що запити на інформацію приймаються та реєструються працівниками спеціального структурного підрозділу в електронній реєстраційно-контрольній картці. На запиті проставляється відповідний штамп із зазначенням реєстраційного номера, дати отримання запиту. У реєстраційному номері після цифр проставляються літери "ЗПІ".
Після реєстрації запитів керівник спеціального структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки, визначають уповноважені структурні підрозділи Міноборони, відповідальні за підготовку відповіді на запит, до компетенції яких належить запитувана інформація.
Після розгляду запиту керівником спеціального структурного підрозділу або особою, яка виконує його обов'язки, спеціальний структурний підрозділ Міноборони невідкладно направляє запит визначеному уповноваженому структурному підрозділу Міноборони, органу військового управління для опрацювання та підготовки відповіді запитувачу. (п. 5 розд. 3 Інструкції № 319).
У разі якщо Міноборони не володіє запитуваною інформацією, але за статусом або характером діяльності йому відомо або має бути відомо, хто нею володіє, запит направляється належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. (п. 6 розд. 3 Інструкції № 319).
Керівники уповноважених структурних підрозділів Міноборони, органів військового управління при отриманні запитів зобов'язані визначити осіб, відповідальних за надання публічної інформації, розпорядником якої вони є, та забезпечити контроль за їх опрацюванням. (п. 1 роз. 4 Інструкції № 319).
Відповідь на запит уповноважений структурний підрозділ Міноборони, орган військового управління надсилають запитувачам поштою або на їх вимогу електронною поштою, копію відповіді - спеціальному структурному підрозділу Міноборони для обліку запитів (п. 5 роз. 4 Інструкції № 319).
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Насамперед суд відзначає, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" не встановлює обмеження права осіб, які є військовослужбовцями подавати запити про надання інформації, а доводи відповідача в цій частині є незмістовними.
Міністерство оборони України як суб'єкт владних повноважень та розпорядник публічної інформації зобов'язаний враховувати вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", зокрема ч. 3 ст. 22, згідно якої, якщо розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Аналогічні приписи містяться в Інструкції № 319.
Направлення запиту позивача до Генерального штабу України відповідач мотивував тим, що не є належним розпорядником запитуваної інформації, оскільки така інформація перебуває у володінні вказаного органу військового управління. Зазначену обставину позивач не спростував, а іншого судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що обов'язок повідомлення запитувача інформації, передбачений ч. 3 ст. 22 Закон України «Про доступ до публічної інформації», є імперативним і не ставиться у залежність від внутрішньої організації роботи органу державної влади або відносин підпорядкованості між суб'єктами владних повноважень.
Отже, навіть за умови, що запитувана інформація перебувала у володінні військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , саме Міноборони як первинний адресат запиту зобов'язане не лише переслати його належному розпоряднику, але й одночасно повідомити про це запитувача. Невиконання цього обов'язку свідчить про порушення вимог статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та встановленої законом процедури забезпечення доступу до публічної інформації.
Таким чином, суд доходить висновку, що Міністерство оборони України, отримавши запит позивача, зобов'язане діяти у спосіб, прямо передбачений законом: або надати відповідь по суті, або переслати запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Невчинення зазначених дій свідчить про протиправну бездіяльність відповідача в частині недотримання вимог законодавства про доступ до публічної інформації.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 КАС суд визнає бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язує повідомити ОСОБА_1 про розгляд запиту на інформацію від 10.08.2025.
Розподіл судових витрат
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовні вимоги - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у ненаданні у встановлений законом строк відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 10.08.2025.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України повідомити ОСОБА_1 про розгляд запиту на інформацію від 10.08.2025.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: Міністерство оборони України, місцезнаходження: м.Київ, просп. Повітряних сил, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022.
Суддя Сас Є.В.