про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
16 лютого 2026 р. Справа № 826/7662/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кравець О.П.,
представника відповідача: Пасічник Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Міністерства юстиції України
про: зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 04.03.2016 Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін; призначено судовий розгляд по суті в судовому засіданні на 08.06.2016, колегіальним складом суду.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу № 640/7662/13 - до Вінницького окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 дана справа передана на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Бошковій Юлії Миколаївні.
Ухвалою від 11.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження. Крім того, даною ухвалою сторонам запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, надати суду інформацію щодо актуальності спірних правовідносин на момент прийняття справи до провадження Вінницьким окружним адміністративним судом, а також надати відомості щодо адреси місця реєстрації, письмові пояснення та/або заяви у разі зміни фактичних обставин по цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір; вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
17.03.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
26.03.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволені позову відмовити повністю.
Від позивача жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Ухвалою суду від 08.12.2025 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у даній справі призначено на 14:00 год. 12.01.2026 року. У свою чергу, суд дійшов такого висновку з огляду на те, що постановлення законного та обґрунтованого рішення в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін неможливе, оскільки для з'ясування істотних для цієї справи обставин необхідно провести судове засідання та заслухати усні пояснення сторін.
У судове засідання, призначене на 12.01.2026, з'явився представник відповідача, позивач не з'явився. З урахуванням думки представника відповідача суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою позивача. Наступне судове засідання призначено на 02.02.2026 о 14:00.
У судове засідання, 02.02.2026, позивач повторно не з'явився, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 205 КАС України суд постановив протокольну ухвалу відкласти розгляд справи. Наступне судове засідання призначено на 16.02.2026 о 14:00.
У судове засідання, 16.02.2026, з'явився представник відповідача, тоді як позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, вкотре не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Досліджуючи питання щодо належності повідомлення позивача про призначене судове засідання, суд зазначає наступне.
За правилами, передбаченими ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У силу приписів ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалу суду від 08.12.2025 було направлено за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві. Водночас, до Вінницького окружного адміністративного суду повернувся поштовий конверт із відміткою Укрпошти про повернення поштового відправлення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.
Аналогічні обставини мали місце щодо судових повісток про виклик до суду, надісланих на 12.01.2026 та 02.02.2026, які також були повернуті до суду з тієї ж підстави, що також підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.
У свою чергу, судом вчинялись дії щодо повідомлення позивача телефонним шляхом на номер, зазначений у позовній заяві, однак відсутній зв'язкок з даним абонентом.
Отже, на думку суду, позивач вважається належно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.
Визначаючись щодо наслідків повторної неявки позивача в судове засідання, суд виходить з наступного.
Згідно із приписами частини 2 статті 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.
Відповідно до частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Вказана норма узгоджується із положеннями пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, згідно із якими суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе за наявності сукупності таких умов:
а) належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявки позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутності вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяву щодо розгляду справи за його відсутності також не подав, відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, натомість звернув увагу суду на повторну неявку в судове засідання, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії без розгляду, адже неявка позивача/представника позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 зауважує, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду, а положення КАС не покладають на суд обов'язку встановлювати обсяг повноважень та особу того, хто поставив підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо отримання такої кореспонденції, якщо її було доставлено за вказаною самим позивачем адресою для листування.
Суд слушно зауважив, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи все вищенаведене суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20.02.2026 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна