П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 488/1100/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2025 року (суддя Селіщева Л.І., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 06.11.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
24.03.2025 до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в якому позивачка просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.03.2025 №000499, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На думку апелянта, висновок суду про відсутність доказів вчинення саме позивачкою ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення є безпідставним, оскільки згідно відкритої інформації зокрема з опендатабот, директором Обслуговуючого автогаражного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів "АВІАТОР", на території якого зафіксовано порубку, є ОСОБА_1 , яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП саме як відповідальну особу (керівника).
Стосовно висновків суду, що під час винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративні відповідальності за ст. 153 КУпАП була порушення процедура притягнення до адміністративної відповідальності, апелянт зазначає, що під час складання адміністративного протоколу порушниці були роз'яснені права відповідно до ст. 268 КУпАП, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів, права при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особі, а також стосовно дати, часу та місця розгляду справи, можливості відкладення розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис. Однак позивачка своїм правом на подання будь-яких клопотань, що потребують більшого часу не скористалася, зауваження до протоколу також не подавались. Більш того, ОСОБА_1 наполягала на розгляді адміністративної справи 13.03.2025, про що свідчить її особистий підпис в ньому.
Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.03.2025 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В. відносно ОСОБА_1 , яка працює на посаді голови обслуговуючого автогаражного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів "АВІАТОР", складено протокол про адміністративне правопорушення №000499 про те, що 13.03.2025 о 13:35 за адресою: м. Миколаїв, вул. Вокзальна 1 були спиляні без наявності дозвільних документів (ордер на видалення зелених насаджень, акт обстеження) 2 дерева породи "Горіх" діаметрами у корі біля шийки кореня 38 см і 50 см, що є порушенням ст. 5, 10 Закону України "Про рослинний світ", ст. 16, 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 3 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах".
У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 14.03.2025 в приміщенні ДЕІ Південно-Західного округу.
13.03.2025 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №000499, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 153 КУпАП та накладене на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно даної постанови 13.03.2025 о 13:35 за адресою: м. Миколаїв, вул. Вокзальна 1 було спиляно без наявності дозвільних документів (ордер на видалення зелених насаджень, акт обстеження) 2 дерева породи "Горіх" діаметрами у корі біля шийки кореня 38 см і 50 см, що є порушенням ст.5, 10 Закону України "Про рослинний світ", ст. 16, 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 3 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах".
Вважаючи зазначену постанову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.
Ухвалюючи рішення про задоволення її позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювана постанова не відповідає вимогам законодавства та була винесена у відсутність доказів вчинення особою адміністративного правопорушення.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги сторін колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 9 КУпАП визнано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ч. 1 стаття 277-2 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі №686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі №815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі №804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі №360/403/19.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справі №482/9/17.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №000499 від 13.03.2025, позивачку, як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, відбудеться 14.03.2025, тобто за день до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням вимог ч. 1 стаття 277-2 КУпАП. Проте, розгляд справи відбувся 13.03.2025, при цьому, відсутня інформація про перенесення розгляду справи.
Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, а відтак постанова про притягнення до відповідальності підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ОСОБА_1 наполягала на розгляді адмінсправи саме 13.03.2025 колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні докази задоволення такого клопотання, по-друге, відсутні докази про повідомлення позивачці про перенесення розгляду справи.
Також колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 .
Посилання апелянта на те, що позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності як посадову особу, є необґрунтованими, оскільки штраф на неї було накладено як на громадянку (у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), в той час як на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців приписами статті 153 КУпАП розмір штрафу становить від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отож висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.03.2025 №000499, та відповідно, задоволення позовних вимог, є правильним.
Наведені у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при вирішені спору не повно з'ясовано обставини справи чи не правильно застосовано норми матеріального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 272, 286, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов