П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4428/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в поряду письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2025 року (суддя Самойлюк Г.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 02.09.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.02.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивачка просила:
- визнати протиправним на скасувати Акт проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №1531 від 11.12.2023 про призначення спеціального розслідування з приводу загибелі солдата ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з приводу загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та встановити причино-наслідковий зв'язок загибелі, поранення (контузії, травми, каліцтва).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2025 року задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на не надання судом належної правової оцінки доказам та обставинам, викладеним у позові, та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На думку апелянтки, під час проведення службового розслідування не встановлено факту, що ОСОБА_2 загинув внаслідок самоушкодження з ручної вогнепальної зброї. Комісія на місце події не виїжджала, обставини, причини, та умови, які передували загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , не з'ясовані. Ступінь вини осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 не встановлено. В Акті спеціального розслідування Форми НВ-2 комісія винесла висновок, який обґрунтовано лише припущеннями.
Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у згаданій частині - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
06.12.2023 за вх. №26866 командиром 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 подано рапорт, яким здійснено доповідь про факт загибелі солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №409/100/6/2974дск від 04.12.2023.
Відповідно до поданого рапорту, попередньо встановлено, що приблизно о 01:40 06.12.2023 на ВП "ГАРПУН" поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області отримав поранення, несумісне з життям (підозра суїциду) солдат ОСОБА_2 , старший оператор розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Військовослужбовець перебував у межах району відповідальності військової частини НОМЕР_1 . Військовослужбовець перебував у бронежилеті та шоломі, без ознак алкогольного сп'яніння.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023 "Про призначення спеціального розслідування" у відповідності до Інструкції про розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №26866, на підставі рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 06.12.2023 року за вх.№26866, з метою уточнення причин та умов, що сприяли смерті (пораненню несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення, наказано провести спеціальне розслідування за фактом смерті.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №129 від 27.01.2024 "Про перепризначення виконавців спеціального розслідування" перепризначено виконавців спеціального розслідування за фактом смерті (поранення несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №188 від 03.02.2024 "Про результати службового розслідування" відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023 "Про призначення спеціального розслідування", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.01.2024 "Про перепризначення виконавців спеціального розслідування" комісією з 11.12.2023 по 04.02.2024 проведено спеціальне розслідування по факту смерті солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення обставин, які стали причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно 01:40 солдата ОСОБА_2 поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.
За результатами спеціального розслідування смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок навмисного завдання собі шкоди пострілом з ручної вогнепальної зброї у зоні військових дій.
Вказаним наказом спеціальне розслідування наказано вважати завершеним. Смерть солдата ОСОБА_2 вважати такою, що не пов'язана з виконанням ним обов'язку військової служби.
07.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 затверджено Акт проведення спеціального службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 . Форми НОМЕР_3 .
Не погоджуючись з Актом проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2; наказом №1531 від 11.12.2023 про призначення спеціального розслідування з приводу загибелі солдата ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність оскаржуваного акту спеціального розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 . Форми НВ-2 вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для його скасування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ч. 1 ст. 1-1 та ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Дія указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, зокрема дія воєнного стану на території України пролонгується станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV.
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статей 18-19 Статуту військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" №551-XIV від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком №608.
Відповідно до п. 1 розділу I Порядку №608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування визначений у розділі III (пункти з 1 - 14).
Так, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
- виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360.
Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами).
Приписами пункту 1 розділу II Інструкції №332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 7 Інструкції №332 передбачено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції.
Пункт 8 Розділу II Інструкції №332 вказує, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2, наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2), та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3, наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3), у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Згідно з пунктом 9 Інструкції №332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Відповідно до пункту 10 розділу II Інструкції №332 визначено обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3.
Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби визначено пунктом 11 розділу ІІ Інструкції №332.
Тобто, пункт 11 розділу ІІ Інструкції №332 містить виключний перелік обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою. наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800.
У той же час, особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил визначено розділом V Інструкції №332, зокрема, пунктами 1-5 розділу V Інструкції №332 визначено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
- негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
- оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
- опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
- скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
- отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів доходить висновку, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби визначає саме Інструкція №332.
Згідно з п. 1, 3, 4, 6, 7 розділу ІІІ Інструкції №332 спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком;
нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 липня 2007 року №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за №902/14169.
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:
один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;
начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;
начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;
командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;
представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;
представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох військовослужбовців включно або травмовано від чотирьох до дев'яти військовослужбовців включно, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказами: Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, командувача об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачів видів, родів військ (сил) Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше військовослужбовців або травмовано десять і більше військовослужбовців, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказом Міністерства оборони України або Головнокомандувача Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: "Складено відповідно до акта спеціального розслідування".
До матеріалів спеціального розслідування включаються:
1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;
2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються:
протокол огляду місця події (додаток 10);
ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки;
висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася;
протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події;
копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов'язків військової служби та копії документів про проходження військової служби;
медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2:
протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції;
протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 зберігаються у військовій частині, де сталася подія, протягом 45 років. Завірені копії матеріалів спеціального розслідування зберігаються до виконання всіх зазначених в акті за формою НВ-2 заходів, але не менше п'яти років.
У разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, які призвели до смерті військовослужбовця під час виконання ними обов'язків військової служби проводиться за процедурою, визначеною саме безпосередньо розділами ІІ, ІІІ та V Інструкції №332.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується доводами апеляційної скарги,
Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023, на підставі рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 06.12.2023 за вх.№26866, з метою уточнення причин та умов, що сприяли смерті (пораненню несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення наказано провести спеціальне розслідування за фактом смерті.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №129 від 27.01.2024 перепризначено виконавців спеціального розслідування за фактом смерті (поранення несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.
З 11.12.2023 по 04.02.2024 комісією проведено спеціальне розслідування по факту смерті солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення обставин, які стали причиною смерті, за результатами якої складено Акт проведення спеціального службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 . Форми НОМЕР_3 .
Вказаним актом встановлено, що випадок стався 06.12.2023 близько о 01:40 із старшим оператором розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 . 06.12.2023 близько 01:40 на ВП "ГАРПУН" поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області отримав поранення несумісне з життям (підозра суїциду) старший оператор розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . 06.12.2023 під час виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №409/100/6/2974дск від 04.12.2023 року.
Відповідно до пояснення оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , останній згідно бойового розпорядження командира 1 МБ за №609 від 04.12.2023 виконував бойове завдання на ВП "ГАРПУН" у період з 04.12.2023 року до 08.12.2023 разом зі старшим оператором відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 . 05.12.2023 приблизно о 13:00 розпочався мінометний обстріл, після чого почався стрілецький бій, під час якого солдат Письменний скоріш за все отримав контузію, бо після завершення бою жалівся, що дуже погано чує, але від евакуації відмовився, мотивувавши тим, що не лишить своїх побратимів. Разом з солдатом ОСОБА_2 вони удвох заступали на чергування на спостережному пункті (2 години чергування, 6 відпочинку). В перервах між чергуваннями солдат відпочивав у двомісній "льожці" - один, оскільки в наслідок дощів "льожка" протекла і удвох знаходитись там було неможливо. Мали заступати на чергування о 02:00 06.12.2023, але приблизно о 01:42 почув шум в окопі, виглянув на зовні і побачив солдата ОСОБА_7 , який повідомив, що спав у бліндажі і прокинувся від одиночного пострілу. Солдат ОСОБА_7 піднявся і побачив, що солдат ОСОБА_2 лежав на ліжку зі зброєю, солдат ОСОБА_7 підійшов до нього, але солдат ОСОБА_2 вже був без ознак життя, кров витікала з голови. Пострілу солдат ОСОБА_7 не чув, оскільки спав і знаходився на далекій відстані від події. Причини цієї події йому невідомі, конфліктів зі співслужбовцями у солдата ОСОБА_2 не було, поведінка була звичайною і солдат ОСОБА_7 дуже засмучений його загибеллю.
Відповідно до пояснень гранатометника 2-го механізованого відділення 2-і о механізованого взводу 1-ої механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 , останній згідно бойового розпорядження командира І механізованого батальйону №601 від 02.12.2023 року у період з 03.12.2023 по 08.12.2023 разом з гранатометником 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_9 та гранатометником 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роги 1-го механізованого батальйону солдатом ОСОБА_7 виконував бойове завдання па позиції ВПИ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". 05.12.2023 року приблизно о 13:00 розпочався мінометний обстріл, після чого почався стрілецький бій, під час якого солдат ОСОБА_2 скоріш за все отримав контузію, бо після завершення бою жалівся, що дуже погано чує, але від евакуації відмовився. Разом з солдатом ОСОБА_9 вони удвох були на чергування на спостережному пункті. Приблизно о 01 годині 40 хв. разом з солдатом ОСОБА_9 почули глухий звук, схожий на постріл, після чого солдат ОСОБА_7 вибіг з бліндажу та повідомив, що спав у бліндажі і прокинувся від пострілу, озирнувся по сторонах і побачив солдата ОСОБА_2 , який лежав на ліжку без ознак життя і з голови витікала кров. Одразу зробили доповідь відповідальному на ПУ "РАНЧО". Причини та обставини цієї події солдату ОСОБА_8 невідомі, конфліктів зі співслужбовцями у солдата ОСОБА_2 не було, поведінка була звичайною і солдат ОСОБА_8 дуже засмучений його загибеллю.
Відповідно до пояснень гранатометника 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 , згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону №601 від 02.12.2023 у період з 03.12.2023 по 08.12.2023 разом з гранатометником 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону солдатом ОСОБА_8 та стрільцем-снайпером 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_9 виконував бойове завдання на позиції ВП "ГАРПУН". 05.12.2023 приблизно о 13:00 розпочався мінометний обстріл, після чого почався стрілецький бій, під час якого солдат ОСОБА_2 скоріш за все отримав контузію, бо після завершення бою жалівся на головні болі, та поганий слух, але від евакуації відмовився. Солдат ОСОБА_7 приблизно о 01:00 прийшов з чергування та ліг відпочивати, солдат ОСОБА_2 не спав, оскільки сказав, що йому о 02:00 заступати на спостережний пункт. Солдат ОСОБА_7 ліг та повернувся до стіни, приблизно в 01:40 почув одиночний постріл, піднявся і побачив, що солдат ОСОБА_2 лежав на ліжку зі зброєю, підійшов до нього, але він вже був без ознак життя, кров витікала з голови. Солдат ОСОБА_7 вибіг на вулицю з бліндажа та повідомив іншим, щоб зробили доповідь черговому офіцеру на ПУ "Ранчо". Причини та обставини цієї події солдату ОСОБА_7 невідомі, конфліктів зі співслужбовцями у солдата ОСОБА_2 не було, поведінка була звичайною.
У лікарському свідоцтві про смерть №503 від 07.12.2023 зазначено причину смерті: "вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку. Навмисне самоушкодження пострілом з ручної вогнепальної зброї".
Згідно висновка експерта №503 Слов'янського відділення судово-медичної експертизи від 07.12.2023 року, відповідно до якого виявлено при дослідженні трупа ОСОБА_2 вогнепальне кульове наскрізне поранення голови: вхідна вогнепальна рана підборіддя, рановий канал з ушкодженням язика, твердого піднебіння верхньої щелепи, оболонок та речовини головного мозку, переломами кісток склепіння та основи черепу. Вихідна вогнепальна рана лобної ділянки утворились при пострілі з ручної вогнепальної зброї, одиночним (компактним) снарядом (кулею), який володів високою кінетичною енергією та пробивною дією, можливо в зазначений у постанові термін, та відносно живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" п.2.1); садно підборіддя праворуч утворилась від дії тупого предмету, можливо в зазначений у постанові термін, та відносно живих осіб, має ознаки легких тілесних ушкоджень, (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" п.2.3).
Причина смерті: вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку. Навмисне самоушкодження пострілом з ручної вогнепальної зброї.
Смерть настала внаслідок навмисного завдання собі шкоди пострілом з ручної вогнепальної зброї у зоні військових дій на бойовій позиції.
Під час проведення службового розслідування було відібрано медичну характеристику солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного 14.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під медичним спостереженням медичної служби військової частини НОМЕР_1 знаходився з 01.02.2023 по 06.12.2023. На диспансерному обліку не перебував. На обліку у психіатра та нарколога не знаходився.
Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі графи II Розкладу хвороб відповідно до Наказу МОУ від 14.08.2008 №402 визнаний придатним до військової служби. За час служби у в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 за медичною допомогою не звертався. 06.12.2023 перебуваючи на бойовій позиції, загинув внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення голови. Заключення: вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку.
На підставі вище встановлених фактів, в ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що старший оператор 1-го відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 помер в наслідок навмисного завдання собі шкоди пострілом з ручної вогнепальної зброї у зоні військових дій на бойовій позиції, що не підпадає під випадок, що визнається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Ураховуючи наведене колегія суддів вважає висновки комісії обґрунтованими, оскільки в акті розслідування комісія на підставі зібраних доказів та показань свідків встановила обставини, які підтверджували факт самогубства.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги, що спірний висновок комісії ґрунтується на припущеннях.
Враховуючи вказане колегія суддів дійшла висновку, що в межах наявних матеріалів справи та повноважень суду в межах адміністративної юрисдикції не вбачається порушень зі сторони відповідача щодо процедури, яка передувала спеціальному службовому розслідуванню, процедури прийняття відповідного висновку, зазначеному в спірному Акті проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2.
Доводи апеляційної скарги зазначені висновки не спростовують та не дають підстав уважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов