П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33778/25
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,
повний текст судового рішення
складено 18.11.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №764 від 29.07.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби періоди з 21.07.1995 року по 01.02.1999 року, з 08.02.2001 року по 26.12.2014 року та з 10.08.2017 року по 09.12.2024 року, перевести з 22.07.2025 року ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати №321/15-32-10-02-12, №322/15-32-10-02-12, №323/15-32-10-02-12 від 16.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 22.07.2025 року позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (визначеного за принципом екстериторіальності) №764 від 29.07.2025 року позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу на посадах, віднесених до категорії державних службовців.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року позов задоволено частково наступним чином:
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №764 від 29.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 21.07.1995 по 01.02.1999, з 08.02.2001 по 26.12.2014 та з 10.08.2017 по 09.12.2024 та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 22.07.2025, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, апелянт зазначає, що до стажу державної служби не може бути враховано періоди роботи з 21.07.1995 року по 01.02.1999 року, з 08.02.2001 року по 26.12.2014 року, з 10.08.2017 року по 09.12.2024 року державним податковим інспектором у Державній податковій інспекції ДФС України в Одеській області, оскільки посадовим особам контролюючих органів згідно зі ст.343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723, роботи на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби.
У зв'язку з відсутністю стажу станом на 01.05.2016 року на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII прийнято рішення про відмову позивачу у переході пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.07.2025 року позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою №1095 про перерахунок «перехід на інший вид пенсії», а саме на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №764 від 29.07.2025 позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю стажу станом на 01.05.2016 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.
В оскаржуваному рішенні зазначено наступне: «Пунктом 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 -VIII передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу»: державні службовці, які на день набрання чинності Законом №899, станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мами не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом №889, мали не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 , з 21.07.1995 року займала посаду державного інспектора, з 10.06.1996 року займала посаду старшого державного інспектора, з 17.07.2001 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби другого рангу», з 19.10.2004 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби першого рангу», з 06.11.2006 року присвоєно чергове спеціальне звання «Радник податкової служби третього рангу», з 06.11.2009 року присвоєно чергове спеціальне звання «Радник податкової служби другого рангу».
Зважаючи на те, що посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, і відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби.».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи (служби) позивачки в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд, у постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23 зазначив, що для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до стажу державної служби позивача періодів роботи з 21.07.1995 року по 01.02.1999 року, з 08.02.2001 року по 26.12.2014 року з 10.08.2017 року по 09.12.2024 року, державним податковим інспектором у Державній податковій інспекції ДФС України в Одеській області.
До 01.05.2016 посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі - Порядок №283).
За приписами пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Таким чином, Порядок №283 передбачав, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах державної податкової служби.
Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1981 та трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.11.1996, позивач у період з з 21.07.1995 по 01.02.1999, з 08.02.2001 по 26.12.2014 з 10.08.2017 по 09.12.2024 займала різні посади в органах державної податкової служби, що не заперечується відповідачем.
Частиною 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивачки, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Окрім того, частиною 2 статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі Порядок №229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
При цьому, спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», який був чинний до 19.11.2012 (далі Закон №509-XII).
Згідно зі статтею 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються КМУ і фінансуються з державного бюджету.
Частиною 5 статті 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-ХІІ.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону №509-XII службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Частинами 7, 8 статті 15 Закону №509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України (далі - ПК України) розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі статтею 344.
Так згідно з пунктом 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Верховний Суд України у постанові від 22.10.2013 у справі №21-340а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про державну податкову службу в Україні дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Вказаний правовий висновок підтримано Верховним Судом в подальшому, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, від 18.03.2021 у справі №500/5183/17, від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі частини 5 статті 242 КАС України суд враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись їм до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Крім того у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17 Верховний Суд зазначив, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 ПК України та Порядку №283.
Враховуючи вказану правову позицію Верховного Суду, доводи відповідача щодо неможливості врахування до спеціального стажу роботи позивачки, оскільки їй присвоєно спеціальні звання є помилковими.
За таких обставин, період роботи (служби) позивачки в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
А отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 21.07.1995 по 01.02.1999, з 08.02.2001 по 26.12.2014 та з 10.08.2017 по 09.12.2024 та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 22.07.2025, з урахуванням висновків суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія