П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25757/25
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,
повний текст судового рішення
складено 27.11.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у оформленні документів ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та у подальшому направлення їх до уповноваженого структурного підрозділу МВС;
- зобов'язати регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях опрацювати та оформити документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та у подальшому направити їх до уповноваженого структурного підрозділу МВС.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 20.06.2025 року по рекомендації МВС України позивач звернувся з відповідною заявою на отримання одноразової грошової допомоги до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Одеської області Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях та надав всі необхідні документи передбачені відповідно до вимог п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Проте Сектором з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м. Одеса) РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 22.07.2025р. розглянуто заяву позивача щодо отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та на підставі наданих до заяви копій документів та зазначено, що підстави щодо скерування наданих матеріалів з питань виплати одноразової грошової допомоги до уповноваженого структурного підрозділу МВС у РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях об'єктивно відсутні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Так, зокрема, апелянт зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності не обмежено в часі, вирішальним є лише наявність причинно-наслідкового зв'язку між інвалідності та службою в органах внутрішніх справ.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 02.07.2012 року №303 о/с, було звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОМУ ГУ МВС України в Одеській області підполковника міліції з 03.07.2012 року у запас Збройних Сил за п. 65 «А» (відставка за віком). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні - 27 років, у пільговому - 30 років.
У свідоцтві про хворобу №976/2 від 27.08.2012 року Військово-лікарська комісія ГУМВС України в Одеській області встановила, що в 1991 р. при виконанні службових обов'язків, ОСОБА_1 отримав повторну ЗЧМТ, струс головного мозку. Висновок службового розслідування від 06.04.1991 р., довідка СДНОП №41/22 від 10.08.12 рр, форма Н-5 №241 від 18.07.12р., форма Н-1 №2 від 20.07.12р. Надалі періодично лікувався стаціонарно та амбулаторно з приводу наслідків ЧМТ у вигляді стійкого цефалгічного синдрому. В 1993р. хронічний поверхневий гастрит, холецистит, жовчокамяна хвороба. 1994р. рублена рана лівої гомілки, алергічний дерматит обличчя, кистей. 1998р. ентероколіт. В 2000р. лапароскопічна холецистектомія, з приводу ЖКХ. В 2001р. правобічна позагоспітальна пневмонія. Лікування стаціонарне. З 2003 року гіпертонічна хвороба I-II ст., прогресуючий кризовий перебіг, ангіопатія сітківки, остеохондроз шийного відділу хребта. Перебуває на «Д» обліку, лікувався амбулаторно та стаціонарно, постійна терапія і-АПФ, тіазидовими діуретиками, антіагрегантами, підтримуючими курсами метаболічна та судинна терапія, за потребою препарати центральної дії. Профіль АТ 150/100-140/90мм рт.ст. В 2009р. отримав ЗЧМТ, СГМ при виконанні службових обовязків, висновок службового розслідування від 03.06.2009 року довідка СДНОП №41/23 від 10.08.12рр, форма Н-5 №70 від 31.07.12р., форма Н-1 №1 від 01.08.12р. та акт розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС надається.
Захворювання, так, Пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Віддалені наслідки повторних черепно-мозкових травм, струсів головного мозку ( 1991, 2009 рр.) у вигляді післятравматичної дисциркуляторної енцефалопатії 1 ст. субкомпенсованої з ангіодистнічним та цефалгічним синдромами, мікрознаками ураження центрально-нервової системи. Травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Також, у вказаному свідоцтві про хворобу визначено, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Висновком Обласної МСЕК №1 (довідка серії ОА-1 №004146 від 29.10.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого) ОСОБА_1 встановлено 10% втрати працездатності, без встановлення групи інвалідності у зв'язку з травма пов'язана з несенням службових обов'язків.
Хвороба прогресувала, і позивач 21.06.2016, знову пройшов обстеження в МСЕК №1, і за результатами огляду мені була встановлена третя група інвалідності на строк до 01.07.2017 року, причина інвалідності: травма пов'язана з несенням службових обов'язків (довідка Серія 10 ААВ №803279).
Наступний/черговий/повторний огляд в МСЕК №1 Позивач пройшов 16.06.2017 р. Результат огляду - встановлена друга група інвалідності на строк до 01.07.2019 року, причина інвалідності: травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (довідка Серія 12 ААВ №305525).
25.06.2019 за результатами чергового/повторного огляду, позивачу встановлена друга група інвалідності вже безстроково, причина інвалідності - травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Таким чином, на теперішній час позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи та 10 % втрати професійної працездатності згідно довідок від 25.06.2019 серії 12ААБ №242810 року та 29.10.2012 відповідно.
20.06.2025 року позивач звернувся з відповідною заявою на отримання одноразової грошової допомоги до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях та надав документи передбачені відповідно до вимог п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850) «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», а саме:
довідку медико-соціальної експертної комісії серії ОА-1 №004146 про результати визначення у застрахованої особи ОСОБА_1 ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 2016, 2017, 2019 рр;
постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
свідоцтво про хворобу №976/2;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) ОСОБА_1 , зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про ОСОБА_1 і місце реєстрації та документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
довідка про банківські реквізити ОСОБА_1 ;
довідка про виплату або про відсутність виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від СК «Оранта», звільненим до 2007 року;
відповідь роз'яснення Члена ліквідаційної комісії МСЕК Дяговець Тетяни начальнику РСЦ;
відповідь Члена ліквідаційної комісії МСЕК Дяговець Тетяни Пасульку В.В.
Сектором з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м.Одеса) РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 22.07.2025р. розглянуто заяву позивача щодо отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та на підставі наданих до заяви копій документів встановлено наступне, а саме:
п.2 ПКМУ №850 від 21 жовтня 2015 передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. №208-VIII Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.
Звертають увагу, що ПКМУ від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» пунктом 4 цього Порядку передбачено:
- якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Однак, як вбачається з наданих матеріалів, встановлення третьої групи інвалідності відбулось 21.06.2016 року тобто майже через 4 роки після встановлення 27.08.2012 року ступеню втрати професійної працездатності, без встановлення групи інвалідності, у розмірі 10% тобто у зазначеному випадку вбачається порушення встановленого терміну (2 роки).
А тому, з врахуванням вищезазначеного, підстави щодо скерування наданих матеріалів з питань виплати одноразової грошової допомоги до уповноваженого структурного підрозділу МВС у РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях об'єктивно відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки положення Закону №565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції зберіглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком №850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).
Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 затверджено Порядок №850.
Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктами 7-9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
За своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.
Механізм призначення одноразової грошової допомоги визначений Порядком №850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Як встановлено судом першої інстанції, за твердженнями позивача Законом №565-XII не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п.4 Порядку №850.
Однак, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився із вказаними доводами позивача, з огляду на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.01.2024 у справі №240/4317/23, зокрема оскільки положення Закону №565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції зберіглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку зі встановленням інвалідності за певних обставин, тому таке право може бути реалізовано лише через механізм, визначений Порядком №850.
При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку №850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі №808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку №850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки:
«(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом №565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції зберіглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком №850;
(2) Закон №565-XII, що діяв до набрання чинності Законом №580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку №850;
(4) передбачені пунктом 4 Порядку №850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.»
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.12.2020 у справі №696/575/17, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18, від 11.09.2024 у справі №440/5984/20.
Так, з матеріалів справи вбачається, що РСЦ ГСЦ МВС, при розгляді звернень позивача було встановлено, що згідно довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності витягу з акту огляду МСЕК серії ОА-1 №004146 від 29.10.2012 останньому було встановлено 10% втрати працездатності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків, тобто відбувся у 2012 році первинний огляд МСЕК позивача із установлення йому відсотку втрати працездатності.
В подальшому, за наслідками повторного огляду 21.06.2016 позивачу за рішенням МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням втрати працездатності 10% внаслідок травми, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, та установленням ІІI групи інвалідності минуло понад два роки.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідач, відмовляючи позивачу у прийнятті (направлені до МВС) висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення йому ІIІ групи інвалідності згідно Порядку №850, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія