21 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13870/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2)
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В. )
в адміністративній справі №160/13870/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 14.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2), просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 047150029691 від 18.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати з 12.12.2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до його страхового стажу періоди (за записами трудової книжки НОМЕР_1 ):
з 31.05.1983 р. по 07.05.1985 р. (військова служба);
з 04.11.1988 р. по 14.09.1989 р.;
з 15.09.1989 р. по 12.12.1989 р.;
з 14.02.1990 р. по 05.03.1992 р.;
з 22.04.2000 р. по 19.01.2001 р., що дає право на призначення пенсії з 12.12.2024 року, тобто з дати звернення.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком. Заява розглянута в порядку екстериторіальності. Рішення №047150029691 від 18.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено у призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу з причин не зарахування до стажу роботи періодів:
з 31.05.1983 по 07.05.1985 (військова служба);
з 04.11.1988 по 14.09.1989;
з 15.09.1989 по 12.12.1989;
з 14.02.1990 по 05.03.1992;
з 22.04.2000 по 19.01.2001. На думку позивача, відповідач формально підійшов до виконання своїх прав та обов'язків та не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б перевірити відомості, зазначені у трудовій книжці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення №047150029691 від 18.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди (за записами трудової книжки НОМЕР_1 ):
з 31.05.1983 по 07.05.1985 (військова служба);
з 04.11.1988 по 14.09.1989;
з 15.09.1989 по 12.12.1989;
з 14.02.1990 по 05.03.1992;
з 22.04.2000 по 19.01.2001.
Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2024 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду та зарахованих періодів ОСОБА_1 цим судовим рішенням.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що всі записи про періоди роботи у трудовій книжці позивача є чіткими та без виправлень, завірені (засвідчені) відповідними печатками підприємств, де працював позивач. Зазначив, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказують, що у зв'язку з тим, що у позивача відсутнє достатньо страхового стажу (31 рік), відсутні правові підстави призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується громадянином України НОМЕР_2 .
12.12.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 047150029691 від 18.12.2024 року у призначенні пенсії за віком відмовлено.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, відповідач зазначив таке:
-Дата народження 12.04.1964
-Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 12.12.2024.
-Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - не менше 31 року. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63-річного віку мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
-Вік заявника 60 років.
-Страховий стаж особи становить 25 років 1 місяць 10 днів. Не працює.
-В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_3 ):
- період військової служби з 31.05.1983 по 07.05.1985, оскільки не зазначено дату видачі військового квитка, а сам документ заявник не надав. Для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду необхідно надати довідку про період строкової військової служби, видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
- з 04.11.1988 по 14.09.1989, оскільки стаж набутий на території російської федерації;
- з 15.09.1989 по 12.12.1989, оскільки має місце необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення;
- з 14.02.1990 по 05.03.1992, оскільки записи про роботу завірені печаткою не придатною для сприйняття змісту;
- з 22.04.2000 по 19.01.2001, оскільки дата прийняття не відповідає даті наказу про прийняття на роботу.
Позивач вважає протиправним рішення №047150029691 від 18.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав не зарахування періодів роботи позивача.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи:
з 04.11.1988 по 14.09.1989;
з 15.09.1989 по 12.12.1989;
з 14.02.1990 по 05.03.1992;
з 22.04.2000 по 19.01.2001, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На підставі пункту 2.2. Інструкції №58 до трудової книжки вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4. Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (Інструкція №162), яка діяла під час оформлення частини записів в спірні періоди в трудовій книжці позивача.
Так, пунктом 1.1. Інструкції №162 було передбачено (мовою оригіналу):
«Трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности рабочих и служащих. Трудовые книжки ведутся на всех рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий, учреждений и организаций*, проработавших свыше 5 дней, в том числе на сезонных и временных работников, а также на нештатных работников при условии, если они подлежат государственному социальному страхованию.».
Пунктами 2.1-2.4 Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):
« 2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых расположено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.
2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.
В трудовую книжку вносятся: сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение; сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий; поощрения за успехи в работе, применяемые трудовым коллективом, а также награждения и поощрения, предусмотренные правилами внутреннего трудового распорядка и уставами о дисциплине; другие поощрения в соответствии с действующим законодательством; сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.
2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).».
В Основних положеннях про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 14.03.1975 №310 містились наступні вимоги (мовою оригіналу):
« 1. Трудовая книжка колхозника является основным документом о трудовой деятельности членов колхозов.
2. Трудовые книжки ведутся на всех членов колхозов с момента принятия их в члены колхоза.
5. В трудовую книжку колхозника вносятся:
сведения о колхознике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность;
сведения о членстве в колхозе: прием в члены колхоза, прекращение членства в колхозе;
сведения о работе: назначение на работу, перевод на другую работу, прекращение работы;
сведения о трудовом участии: принятый в колхозе годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве, его выполнение; сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий, награждения и поощрения за успехи в работе, предусмотренные уставом и правилами внутреннего распорядка колхоза, другие поощрения в соответствии с действующим законодательством;
сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.
6. Все записи в трудовой книжке заверяются во всех разделах за время работы в колхозе подписью председателя колхоза или специально уполномоченного правлением колхоза лица и печатью.
13. Ответственность за организацию работ по ведению, учету, хранению и выдаче трудовых книжек возлагается на председателя колхоза. Ответственность за своевременное и правильное заполнение трудовых книжек, за их учет, хранение и выдачу несет специально уполномоченное правлением колхоза лицо.».
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
При цьому, обов'язок належного оформлення записів у трудові книжці покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Отже, позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення записів трудової книжки.
Водночас, необхідність підтверджувати періоди роботи іншими документами для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Слід зазначити, що за загальним правилом, формальні неточності у документах, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Сторонами не оспорюється факт надання позивачем трудової книжки НОМЕР_1 , при зверненні до органу пенсійного фонду з питання призначення пенсії.
В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо роботи позивача у спірні періоди, що не потребує надання уточнюючих довідок.
Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій рф території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Крім того, відповідачем, під час розгляду документів, наданих позивачем разом із призначенням пенсії за віком від 12.12.2024, не вчинено всіх необхідних дій з метою перевірки відомостей, зазначених у трудовій книжці НОМЕР_1 .
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що записи у трудовій книжці підтверджують роботу позивача у спірні періоди.
Вказане надає підстави для включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком згідно вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стосовно періоду військової служби з 31.05.1983 по 07.05.1985 незарахованого відповідачем, оскільки не зазначено дату видачі військового квитка, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Така правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Відтак, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Позивач має трудову книжку, яка підтверджує періоди роботи позивача.
Всі записи про періоди роботи у трудовій книжці позивача є чіткими та без виправлень, завірені (засвідчені) відповідними печатками підприємств, де працював позивач. Отже, наявні підстави для зарахувавши до страхового стажу позивача (згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ) періодів, які надають право на призначення пенсії з 12.12.2024 року (тобто з дати звернення позивача):
з 31.05.1983 р. по 07.05.1985 р. (військова служба);
з 04.11.1988 р. по 14.09.1989 р.;
з 15.09.1989 р. по 12.12.1989 р.;
з 14.02.1990 р. по 05.03.1992 р.;
з 22.04.2000 р. по 19.01.2001 р.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачеві пенсії, в тому числі і зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди (за записами трудової книжки НОМЕР_1 ):
військова служба з 31.05.1983 по 07.05.1985; з 04.11.1988 по 14.09.1989; з 15.09.1989 по 12.12.1989; з 14.02.1990 по 05.03.1992; з 22.04.2000 по 19.01.2001, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як вказав суд першої інстанції.
Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22, висновки викладені в яких підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Відтак рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року необхідно скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди (за записами трудової книжки НОМЕР_1 ):
військова служба з 31.05.1983 по 07.05.1985;
з 04.11.1988 по 14.09.1989;
з 15.09.1989 по 12.12.1989;
з 14.02.1990 по 05.03.1992;
з 22.04.2000 по 19.01.2001, оскільки такий обов'язок має покладатися на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року слід залишити без змін.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції, а саме в частині підтвердження права позивача на призначення пенсії за віком з 12.12.2024 року та зарахування до страхового стажу періодів, що підтверджуються записами трудової книжки позивача, та протиправно не були зараховані відповідачем.
Водночас, в частині задоволених вимог до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та в цій частині - відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб'єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом під час розгляду справи.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року - скасувати в частині задоволених вимог до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та в цій частині відмовити в задоволенні позову.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди (за записами трудової книжки НОМЕР_1 ):
(військова служба) з 31.05.1983 по 07.05.1985;
з 04.11.1988 по 14.09.1989;
з 15.09.1989 по 12.12.1989;
з 14.02.1990 по 05.03.1992;
з 22.04.2000 по 19.01.2001.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 21.01.2026 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко