Справа № 2-76/10 р.
(заочне)
21 травня 2010 року с. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Оголь О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7056 грн., моральної шкоди у розмірі 20000 грн., витрати пов'язані з залученням спеціаліста 1080 грн., витрати послуги банку у розмірі 6 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., судовий збір у розмірі 70,56 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 1100 грн., повернути зайве сплачену суму витрат га інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 24 грн., 180,44 грн., судового збору. Свої вимоги мотивувала тим, що автомобіль, власником якого вона є під управлінням ОСОБА_4, був учасником дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок якої пошкоджено її майно автомобіль. Зіткнення транспортних засобів та пошкодження автомобіля позивачки відбулося з вини відповідачів.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву відповідно до якої з позовом згоден, справу просить розглянути у його відсутності.
Відповідачі та представник відповідача у судове засіданні не з'явилися, належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, про що є докази в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач ОСОБА_2, надав заперечення на позов відповідно до якого, він не визнає себе винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоді та заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді.
Заслухавши позивача його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню на наступних правових підставах.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Роздольненського районного суду від 21 серпня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного порушення, яке передбачено ст. 124 КУпАП, а саме 13.07.2009 року о 05 год., 00 хв., ОСОБА_3, керував автомобілем «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 рухався по автодорозі Черноморське-Воїнка 85 км., с. Ботанічне Роздольненського району АР Крим, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, допустив зіткнення с автомобілем «ВАЗ 21140» д/н НОМЕР_2, якій рухався в попутному напрямку, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортні засоби.
Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкове для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_3, є винним у скоєні ДТП, внаслідок якого пошкоджено автомобіль позивача - ОСОБА_1
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «ВАЗ 21140» д/н НОМЕР_2 є ОСОБА_1.
Як встановлено у судовому засіданні, автомобіль «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 керував транспортним засобом у присутності і зі згоди ОСОБА_2
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Згідно з п. 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р., № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_3, повинен відшкодувати матеріальну шкоду ОСОБА_1, оскільки з його вини заподіяно шкоду та він на правовій підставі володів транспортним засобом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.92 року (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
Сума матеріальної шкоди, яку слід відшкодувати позивачки - ОСОБА_1, становила 27 056 грн., вартість матеріальної шкоди, що підтверджується звітом про оцінку № 16/09/09 від 25.09.2009 р.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд вважає звіт належним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди, так як сторони відмовилися від проведення експертизи на підставі звіту без безпосереднього дослідження об'єкту експертизи, будь-яких підстав у сумніві його об'єктивності у суду не має.
Позивач ОСОБА_1 зменшила суму позовних вимог щодо суми матеріальної шкоди з 27 056 грн., до 7 056 грн., оскільки інша сума, була відшкодована їй страховою компанією.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст. 23 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що майно позивачки ОСОБА_1, було пошкоджено з вини ОСОБА_3, у зв'язку з чим вона зазнала моральних страждань, були порушені її нормальні життєві зв'язки, звичайний уклад її життя, суд приходить до висновку, що сума моральної шкоди яку слід відшкодувати позивачки, становить 3000 грн., оскільки на думку суду, вказана сума буде достатньою та справедливою компенсацією за перенесені позивачем переживання.
Що стосується вимог позивачки по відшкодуванню їй витрат пов'язаних з залученням спеціаліста 1080 грн., витрати послуги банку у розмірі 6 грн., суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує с другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, якими зокрема є витрати на правову допомогу, витрати пов'язані с залученням спеціалістів, перекладачів та проведення експертиз.
Таким чином, оскільки витрати на сплату послуг по складанню звіту про оцінку вартості заподіяної шкоди, були зроблені до звернення до суду, суд вважає, що ці витрати ні є судовими у сенсі ст. 79 ЦПК України.
Також суду не зрозуміло, з чим пов'язана сплата послуг банку у розмірі 6 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати пов'язані з правовою допомогою, оскільки витрати підтверджена квитанцією про сплату 1100 грн., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, угодою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 130, 212, 214, 215, 217, 218, 223, 209, 210, 224 - 228 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 056 грн., у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 3 000 грн., у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 100 грн., витрат на правову допомогу, 79,50 грн., судового збору; 120 грн., витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Роздольненським районним судом АР Крим за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можу бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Роздольненський районний суд АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суд подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -