Справа № 2-473/10 р.
16 листопада 2010 року с. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Оголь О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що відповідача по справі відповідно до постанови Роздольненського районного суду АР Крим визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди в якої був пошкоджений автомобіль позивача, яким він керує на підставі доручення. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди йому заподіяно матеріальну шкоду та моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн.
У судовому засіданні, позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували та пояснили, що у позові слід відмовити, оскільки по-перше позивачем не доведено розмір заподіяної шкоди, по-друге, оскільки позивач ні є власником пошкодженого автомобіля то він не має права вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди.
Треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що будь-яких вимог стосовно відшкодування шкоди до відповідача не мають.
Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснили, що будь-яких вимог стосовно відшкодування шкоди до відповідача не мають.
Заслухавши сторони їх представників, 3-х осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних правових підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довіреності від 31 жовтня 2003 року ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинити від його імені продаж належного йому автомобіля марки «М 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1, керувати ним та вчиняти інші дії відповідно до довіреності.
Згідно постанови Роздольненського районного суду АР Крим від 25.11.2004 року ОСОБА_2, визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху за то, що рухався по а/д Херсон-Сімферополь, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1 ПДРУ, виїхав на полосу зустрічного руху, в наслідок чого скоїв ДТП в наслідок чого автомобілі отримали механічне пошкодження. Постанова суду набула законної сили.
Під час ДТП автомобілем «М 2140», керував ОСОБА_3, якому керування передав ОСОБА_4 - син позивача ОСОБА_1, який на підставі доручення також уповноважений ОСОБА_6 вчинити від його імені продаж належного йому автомобіля марки «М 2140» та керувати їм.
Згідно ч. 3,4 ст. 61 ЦПК України, обставини дорожньо-транспортної пригоди та вина ОСОБА_2, встановлена постановою суду, що набрала чинності, тому вони не підлягають доказуванню і є обов'язковими для суду при розгляді цієї справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права , у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.
За статтею 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, вправі вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1, хоч і ні є власником автомобіля марки «М 2140», реєстраційний номер, однак, оскільки володіє ним на правовій підставі - на підставі доручення, має право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Згідно ст. 1166 ЦК України, заподіяна майнова, або немайнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, повинен відшкодувати ОСОБА_1, заподіяну матеріальну та моральну шкоду оскільки в наслідок саме його дій було заподіяно шкоду останньому.
Крім того, як пояснили у судовому засіданні сторони, автомобілі, які отримали пошкодження в ДТП, а саме автомобіль «М 2140» та автомобіль «ВАЗ 2101» застраховані не були, оскільки на той час обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів закон не вимагав.
При визначені розміру матеріальної шкоди яку слід відшкодувати ОСОБА_1, суд керується вартістю запчастин, які були придбані позивачем для ремонту автомобіля, яка складає 4315,00 грн.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст. 23 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що майно позивача було пошкоджено у зв'язку з чим він зазнав моральних страждань, суд приходить до висновку, що сума моральної шкоди яку слід відшкодувати позивачу становить 1000 грн., що буде справедливою та достатньою компенсацією перенесених ним страждань.
Судові витрати слід стягнути на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 130, 212, 214, 215, 217, 218, 223, 209, 210, 224 - 228 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4315,00 грн., у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн., у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн., судового збору, сплаченого при подачі позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Роздольненський районний суд АР Крим, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя -