Ухвала від 17.02.2026 по справі 369/386/25

Єдиний унікальний номер справи № 369/386/25

Провадження № 22-ц/824/7612/2026

УХВАЛА

17 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 26 січня 2026 року відповідач подалаапеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обгрунтоване тим, що судове засідання 29 жовтня 2025 року фактично не відбувалося, вступна та резолютивна частина рішення не оголошувалася, про результат розгляду справи апелянт дізналася після надходження рішення до електронного кабінету 24.12.2025. Відтак апелянт вважає, що наявні обгрунтовані підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року вказану цивільну справу витребувано з суду першої інстанції, яка надійшла12 лютого 2026 року.

Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2025 року Києво-Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення.

Згідно супровідного листа від 12 січня 2026 року вказане рішення направлялося відповідачу засобами поштового зв'язку, однак доказів отримання відповідачем рішення суду, матеріали справи не містять.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Водночас суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які діяли добросовісно та пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Ураховуючи, обставини наведені апелянтом у клопотанні про поновлення пропущеного строку, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів отримання апелянтом копії рішення, суд вважає за можливе поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення з наступних підстав:

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 року (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зважаючи на вищевикладене, суд, уникаючи надмірного формалізму, поновлює процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення.

Крім того, перевіривши апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

У відповідності до положень ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні до суду першої інстанції позову ставка судового збору, що підлягала сплаті становила 1211,20 грн.

Відтак при поданні скаржником через підсиситему «Електронний суд» апеляційної скарги на оскаржуване рішення сплаті підлягає судовий збір у сумі 1453, 44 грн (1211,20 грн * 150% *0,8).

За таких умов, апелянту слід надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 1453, 44 грн за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Солом'ян. р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 548999980313101206080026010

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Документ про сплату судового збору має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Підтвердження сплати судового збору (доплату) необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С. О. Журба

Попередній документ
134249371
Наступний документ
134249373
Інформація про рішення:
№ рішення: 134249372
№ справи: 369/386/25
Дата рішення: 17.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Подано апеляційну скаргу (11.02.2026)
Дата надходження: 14.01.2025
Предмет позову: про зменшення розміру аліментів
Розклад засідань:
26.03.2025 08:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області
30.06.2025 09:50 Києво-Святошинський районний суд Київської області
03.09.2025 16:40 Києво-Святошинський районний суд Київської області
29.10.2025 15:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЗАК ІРИНА АДАМІВНА
суддя-доповідач:
КОЗАК ІРИНА АДАМІВНА
відповідач:
Євенко Катерина Віталіївна
позивач:
Євенко Андрій Миколайович
представник відповідача:
Гайдай Оксана Миколаївна