Справа № 753/4994/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2060/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
03 лютого 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката Шевченка Олександра Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та адвоката Осадчука Михайла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року, ухвалене у м. Києві складі судді Сирбул О.Ф., у справі № 753/4994/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування спадкоємцями витрат на лікування, поховання спадкодавця, -
У березні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування спадкоємцями витрат на лікування, поховання спадкодавця. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Турецькій Республіці помер ОСОБА_4 , який був її давнім знайомим. Вони часто спілкувалися, тривалий час підтримували між собою постійний зв'язок. Вона разом із ОСОБА_4 перебувала в Турецькій Республіці під час його хвороби, несла витрати на його лікування. Після смерті ОСОБА_4 вона оплатила витрати на організацію перевезення тіла померлого до України. Так, нею були зроблені необхідні витрати в Туреччині на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 протягом травня-червня 2023 року на загальну суму, еквівалентну 10 350,21 доларів США. На підставі її заяви про прийняття спадщини за законом як особи, яка проживала разом із спадкодавцем, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. заведено спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4 № 31/2023 (номер у спадковому реєстрі 71442522). Проте, листом від 21 грудня 2023 року нотаріус повідомив її про те, що із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулися його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають право на спадкування за законом у першу чергу. Отже, вона не є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за законом. З урахуванням викладеного,ОСОБА_3 просила стягнути солідарно із спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на її користь суму фактично зроблених нею витрат на лікування та поховання спадкодавця, яка становить 398 276,00 грн. (що еквівалентно 10 350,21 доларів США за курсом НБУ 38,48 грн за один долар США на час підготовки позову).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто солідарно із спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 у розмірі 398 276,00 грн. (що еквівалентно 10 350,21 доларів США за курсом НБУ 38,48 грн за один долар США станом на подачу позову до суду).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1593,11 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1593,11 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду,адвокат Шевченко О.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та адвокат Осадчук М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подали апеляційні скарги. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та хвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 у повному обсязі. Посилаються на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначають, що суд першої інстанції помилково вважав доведеним той факт, що саме позивачка ОСОБА_3 здійснила попередню оплату за проведення операції ОСОБА_4 . З копії квитанції від 28 травня 2023 року вбачається, що платником авансового платежу у розмірі 102078,86 турецьких лір, що еквівалентно 4797,61 доларів США, є особисто ОСОБА_4 . Копії квитанцій, які були надані позивачкою ОСОБА_3 не містять інформації про придбання медичних препаратів саме для ОСОБА_4 та власника картки, з використанням якої здійснювалися оплати. Натомість, з платіжних документів від 13 та 14 червня 2023 року про оплату проведення аналізів та оплату ліків, вбачається, що оплати вказаних послуг та ліків здійснювалися з рахунку покійного ОСОБА_4 , відкритого АТ «Укрсиббанк». Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження оплати лікування спадкодавця ОСОБА_4 за її власні кошти позивачка не надала. Сама по собі наявність у ОСОБА_3 чеків та квитанції про оплату лікування, які опинилися у неї разом з іншими речами ОСОБА_4 у зв'язку зі збігом обставин, не є підтвердженням понесення таких витрат саме нею. Також, зазначають, що в дійсності у ОСОБА_4 були в наявності власні готівкові кошти в сумі 10 000 доларів США, які він брав з собою для оплати лікування, з якими він виїхав з м. Києва до м. Стамбул 20 травня 2023 року. При цьому у суді першої інстанції заявлялися клопотання про витребування відповідної інформації з банківських установ та виклик свідків. Проте, суд відмовив у задоволенні таких клопотань. Крім того, звертають увагу на те, що нотаріусом не було відмовлено у видачі позивачці ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на спадщину, а відтак, вона безпідставно вважала, що вона не є спадкоємцем ОСОБА_4 . Також, суд першої інстанції не надав відповідачам можливості виступу у судових дебатах, чим порушив їх право на судовий захист.
Адвокат Савицька О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подала відзив на апеляційні скарги представників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні адвокат Шевченко О.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та адвокат Осадчук М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , та приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити з наведених у них підстав.
Адвокат Савицька О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , проти доводів апеляційних скарг заперечувала, просила скарги залишити без задоволення з огляду на їх безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Турецькій Республіці помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , місце смерті провінція Ізмір, район Торбали, село/квартал Меркез/Єді Ейлюль, Державна лікарня в Торбали Міністерства охорони здоров'я у Турецькій Республіці (а. с. 14-15, т. 1).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 зазначила, що нею були зроблені витрати в Турецькій Республіці на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 протягом травня-червня 2023 року на загальну суму, еквівалентну 10 350,21 доларів США, що підтверджується копією квитанції АА № 002023 від 28 травня 2023 року, копією чеку № 1736051 від 23 травня 2023 року, копією чеку №97 від 13 червня 2023 року, копією чеку № 91 від 13 червня 2023 року, копією чеку № 0047 від 14 червня 2023 року, копією документу про оплату в державній лікарні від 14.06.2023, копією рахунку-фактури Р230000908 від 14 червня 2023 року, копією фактури №Р230001353 від 22 червня 2023 року, копією рахунку-фактури від 19 червня 2023 року №RF/23/6/37 та випискою з банку про переказ коштів від 23 червня 2023 року.
23 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. за заявою ОСОБА_3 заведено спадкову справу щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 31/2023 (а. с. 1-144, т. 2).
Листом приватного нотаріуса Харитонюк Т.А. від 21 грудня 2023 року № 485/02-14 повідомлено, що згідно даних спадкової справи та відомостей, що містяться в Спадковому реєстрі, ОСОБА_4 заповіту не залишав. Роз'яснено, що ОСОБА_3 має право на звернення до судових органів за захистом своїх прав в разі, якщо вона вважає, що має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом. Також,повідомлено що із заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 звернулися його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 68, 90, 123, т. 2)
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та стягнув солідарно із спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 у розмірі 398 276,00 грн., що еквівалентно 10 350,21 доларів США.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1268 ЦК України).
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі статтею 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рахунку-фактури № Р230000908 від 14 червня 2023 року виданого Обласним управлінням охорони здоров'я Державною лікарнею «Бергама Неджала-Мітхат Озтюре» Губернаторства Ізмір Турецької Республіки у ОСОБА_5 був діагноз ішемічна хвороба серця, зупинка серця та надання невідкладної допомоги на суму 11 731,22 турецьких лір.
28 травня 2023 року було понесено витрати, а саме сплачено авансовий платіж за операцію ОСОБА_4 у розмірі 102 076,86 турецьких лір, 13 червня 2023 року понесено витрати у розмірі 150 та 900 турецьких лір, які сплачено за аналізи, 14 червня 2023 року понесено витрати у розмірі 235 турецьких лір, сплачених за ліки, 14 червня 2023 року понесено витрати у розмірі 2 467,004 та 11 731,22 турецьких лір сплачених за послуги у лікарні, 22 червня 2023 року понесено витрати у розмірі 9 483,86 турецьких лір, які сплачено за медичні послуги та ліки, а 23 червня 2023 року понесено витрати за транспортування тіла з Турецької Республіки до України, за що сплачено 4 500 доларів США (а. с. 17-53, т. 1).
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_3 надала відповідні платіжні документи.
Заперечуючи проти вимог ОСОБА_3 , відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 посилалася на те, що вартість лікування ОСОБА_4 в Туреччині становила приблизно 10 000 доларів США, які він взяв з собою перед поїздкою 20 травня 2023 року з м. Києва до м. Стамбул. Вказану суму коштів він передав ОСОБА_3 , яка і використовувала їх для оплати лікування ОСОБА_4 та транспортування його тіла до України.
Разом з тим, як вбачається зі змісту копії рахунку-фактури від 19 червня 2023 року №RF/23/6/37 та виписки з банку про переказ коштів від 23 червня 2023 року, ОСОБА_3 зі свого рахунку 23 червня 2023 року перерахувала кошти в розмірі 4 500 доларів США за транспортування тіла з Турецької Республіки до України (а. с. 54-56, 57-61, т. 1, а. с. 91-94, 95-98 т. 3).
В той же час, відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що транспортування тіла ОСОБА_4 з Турецької Республіки до України було здійснено не за рахунок коштів ОСОБА_3 .
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на поховання спадкодавця, а саме транспортування його тіла до України в розмірі 4 500,00 доларів США, що за курсом НБУ на момент звернення до суду з позовом становить 173 160,00 грн. Вказані витрати, понесені ОСОБА_3 , підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах, тобто по 86 580,00 грн. з кожного.
Разом з тим, колегія судді не може погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивачки витрат на лікування спадкодавця ОСОБА_4 .
Так, відповідно до наданої ОСОБА_3 суду копії квитанції АА № 002023 від 28 травня 2023 року платником авансового платежу у розмірі 102 076,86 турецьких лір за медичні послуги був сам ОСОБА_4 . Належні та допустимі докази того, що вказаний платіж було здійснено за рахунок коштів ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутні.
ОСОБА_3 надала суду виписки з її рахунку, з яких вбачається, що остання зняла зі свого рахунку кошти в розмірі 10 000,00 доларів США, що еквівалентно 198 420,50 турецьких лір.
Проте, надані ОСОБА_3 виписки не свідчать про те, що саме ці кошти було передано ОСОБА_4 для оплати ним вищевказаного авансового платежу.
Надані суду копії чеків № 97 від 13 червня 2023 року про оплату аналізів на суму 150 турецьких лір, №91 від 13 червня 2023 року про оплату аналізів на суму 900 турецьких лір, № 0047 від 14 червня 2023 року про оплату ліків на суму 235 турецьких лір, № 223 від 14 червня 2023 року про здійснену оплату в державній лікарні на суму 2 467,04 турецьких лір, копії рахунку-фактури №Р230000908 від 14 червня 2023 року на суму 11 731,22 турецьких лір та рахунку-фактури №Р230001353 від 22 червня 2023 року на суму 9 483,86 турецьких лір не свідчать про те, що вказані у цих документах кошти були сплачені саме ОСОБА_3 .
При цьому колегія суддів враховує, що зі змісту вказаних платіжних документів вбачається, що оплата за ліки та медичні послуги здійснювалася шляхом безготівкового розрахунку з використанням в тому числі закордонної дебетової картки.
Заперечуючи проти вимог, відповідачі посилалися в тому числі і на те, що рахунки * НОМЕР_2 (дебетова картка Mastercard), * НОМЕР_3 (закордонна дебетова картка Mastercard) належали самому ОСОБА_4 .
В свою чергу, будучи розпорядником інформації щодо себе, яка містить банківську таємницю, ОСОБА_3 не скористалася наявною у неї можливістю та не надала доказів на підтвердження того, що зазначені в копіях чеків рахунки: НОМЕР_2 (дебетова картка Mastercard), * НОМЕР_3 (закордонна дебетова картка Mastercard), належали саме їй.
Сама по собі наявність зазначених платіжних документів у ОСОБА_3 не свідчить, що саме вона та за її власні кошти здійснювала оплату вартості лікування ОСОБА_4 .
Відтак, оскільки ОСОБА_3 не було надано суду належних та допустимих доказів того, що нею були зроблені витрати в Турецькій Республіці на лікування спадкодавця ОСОБА_4 протягом травня-червня 2023 року на загальну суму, еквівалентну 5 850,21 доларів США, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення із спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на її користь вказаних витрат.
Враховуючи викладене, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року підлягає зміні в частині визначення грошових сум, що підлягають стягненню зі спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та в частині розподілу судових витрат.
За висновком колегії суддів, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на поховання спадкодавця в сумі 173 160,00 грн., тобто по 86 580,00 грн. з кожної.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог (0,43 %) підлягає стягненню судовий збір з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в сумі 685,04 грн., та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 685,04 грн.
Також з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 050,40 грн., та на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 568,88 грн., сплачений за подання апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційні скарги адвоката Шевченка Олександра Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та адвоката Осадчука Михайла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Змінити рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року в частині визначення грошових сум, що підлягають стягненню зі спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 у розмірі 86 580,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 у розмірі 86 580,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 685,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 685,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 050,40 грн., сплаченого за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 568,88 грн., сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді