про відмову у забезпеченні позову
20 лютого 2026 року справа № 580/1102/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-1), Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 при ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-2), в якому, з урахуванням редакції позову від 15.02.2026, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 4 від 26.01.2026 (повідомлення від 27.01.2026 № 2244/3/21);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_2 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки моральну шкоду у розмірі 50000 грн 00 коп. (п'ятдесят тисяч грн 00 коп.).
Ухвалою від 18 лютого 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив здійснити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.02.2026 до суду надійшло клопотання (вх. № 8642/26 від 19.02.2026 Черкаського окружного адміністративного суду), в якому просить:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також їх посадовим особам вчиняти будь-які дії, які можуть бути спрямовані на призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , у тому числі, але не виключно: - направлення (вручення) повісток про призов на військову службу; оформлення документів про призов; направлення до військових частин; внесення відомостей про призов до будь-яких облікових баз даних, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;
- заборонити вчинення дій, пов'язаних із притягненням позивача до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил військового обліку, у тому числі складання протоколів та винесення постанов, до вирішення спору по суті;
- зупинити дію рішень (повідомлень) відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу - на час розгляду справи судом.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив про наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та про протиправність відмови у її наданні. Зазначив, що відповідач неодноразово відмовляв у наданні відстрочки, незважаючи на подані документи та відсутність належного обґрунтування таких відмов та про існування ризику порушення його прав, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має можливість вчиняти дії, спрямовані на призов позивача на військову службу під час мобілізації, до вирішення справи по суті та направляв позивачу повістку про явку до ТЦК та вносив позивача до обліків розшуку.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суд зазначає таке.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що необхідною умовою забезпечення цього позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Суд з'ясував, що позивач звернувся до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу піж час мобілізації, на особливий період при четвертому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.01.2026 № 2244/3/21, Комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняла рішення, оформлене протоколом № 4 від 26.01.2026, яким відмовила у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.
Суд врахував, що позивач оскаржує рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, натомість між сторонами відсутній спір щодо дій відповідача, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації. У свою чергу обставина звернення відповідача до органів Національної поліції щодо розшуку позивача не може слугувати самостійним та беззаперечним доказом вчинення відповідачем дій, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації, оскільки є обов'язком відповідача відповідно до приписів пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що передбачає доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, позивач не надав доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_1 вживають заходів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
В контексті наведеного, суд звертає увагу, що позивач не підтвердив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року № 640/497/19 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Варто врахувати, що заявлений предмет позову не стосується притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і не стосується дій відповідачів, пов'язаних із призовом позивача на військову службу.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є не співмірними до позовних вимог.
При цьому, обставини правомірності/протиправності спірного рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Суд зазначає про неможливість зупинення дії спірного рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, оскільки таке рішення безпосередньо не встановлює жодних обов'язків для позивача та не обмежує його у реалізації встановлених законом прав.
При цьому, клопотання про забезпечення позову не містить покликання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету спору у цій справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 8642/26 від 19.02.2026 Черкаського окружного адміністративного суду) про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/1102/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 20.02.2026.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК