Рішення від 08.12.2010 по справі 16/235/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 16/235/10

Суддя

За позовом компанії “Трейд Пойнт Агро Лімітед” (Кіпр, Нікосія, п/с 2103, Агланція, Стадіу Стріт, 37а; адреса представника в Україні: 49104, м.Дніпропетровськ, бульвар Зоряний, 1, кв.207)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Класс” (71154, с.Луначарське Бердянського району Запорізької області, вул.Леніна, 91, код ЄДРПОУ 25220725)

про стягнення 31631, 95 дол.США

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ніколаєнко Р.А.

судді: Горохов І.С.

Боєва О.С.

Представники сторін:

від позивача - Савенко О.О. (дов.№6634 від 05.08.2010)

від відповідача - Овчинніков М.Б.(дов.б/н від 10.09.2010)

В засіданні приймають участь:

від Бердянської митниці - Козак І.В. (дов.01-14-15/3407 від 09.11.2010)

від Запорізької митниці - Микула О.О. (дов.07-01-14/24.11.2010)

СУТЬ СПОРУ:

Компанією “Трейд Пойнт Агро Лімітед” заявлено позов про стягнення на його користь з ТОВ “Агро-Клас” 31631,95 доларів США збитків.

Ухвалою господарського суду (суддя Ніколаєнко Р.А.) від 26.08.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/235/10 з призначенням судового засідання на 15.09.2010. Ухвалою від 15.09.2010 розгляд справи відкладався до 25.10.2010. Ухвалою від 25.10.2010 за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору продовжено на 15 днів, а розгляд справи відкладено до 08.11.2010. Ухвалою від 08.11.2010 розгляд справи відкладено до 29.11.2010. Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 08.11.2010 справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого -судді Ніколаєнка Р.А., суддів Горохова І.С. та Боєвої О.С. Ухвалою від 09.11.2010 справу прийнято до колегіального розгляду з призначенням судового засідання на 29.11.2010, у якому оголошувалася перерва до 08.12.2010. В засіданні 08.12.2010 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував положеннями ст.ст.224 -228 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами 02.01.2008 договору № D-15\008. Пояснив, що за цим договором доручив відповідачу -виконавцю організувати та провести операції з перевалки соняшникової олії, що надходить на залізничну станцію Бердянськ-експорт. В жовтні 2008 року до сховищ відповідача, розташованих у Бердянському морському торгівельному порту, було завезено 2951,850 тон соняшникової олії. 04.11.2008 позивачем відповідачу було подано повідомлення про готовність судна -танкеру “KEFRE” для навантаження, але танкер було завантажено лише 09.11.2008, відплив він 10.11.2008, тобто з вини відповідача мав місце факт простою судна, що призвело до сплати позивачем на вимогу контрагента, який придбав олію соняшникову, демереджу -грошової винагороди, яку сплачує судовласнику фрахтівник за простій судна під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі фрахтування судна. Посилаючись на п.5.3 договору між сторонами, яким передбачено, що виконавець відшкодовує замовнику всі витрати, пов'язані з простоєм судна, позивач просить стягнути з відповідача сплачену суму демереджу в розмірі 31631,95 дол. США, заявляючи цю суму у вигляді збитків.

Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що умови договору від 02.01.2008 № D-15\008 не порушував і вина відповідача у простої судна “KEFRE” відсутня. Зауважив, що відповідачем не представлені докази сплати суми демереджу, і, до того ж, не представлений договір фрахтування судна, що укладається між судовласником і фрахтувальником та згідно з умовами якого має нараховуватися демередж, а тому виникає сумнів у достовірності розрахунку демереджу. Також відповідач вказав на те, що станом на 04.11.2008, тобто на час отримання повідомлення про готовність судна, відповідач взагалі не міг розпочати навантаження танкеру “KEFRE”, оскільки соняшникова олія до сховищ відповідача у необхідній кількості, передбаченій договором, для навантаження надана не була. Перша партія олії соняшникової надійшла від відповідача 05.11.2008, а остання -09.11.2008. Завантаження товару було здійснено із швидкістю, передбаченою договором і порушень відповідач не допустив. Також відповідач зазначив, що у вантажно-митних деклараціях, які оформлялися на танкер “KEFRE”, вказані ті контракти та кількість олії соняшникової, які позивач просив завантажити листом від 10.11.2008. А олія соняшникова, яка за твердженням позивача мала бути навантажена на танкер “KEFRE” згідно з повідомленням про готовність судна від 04.11.2008, фактично була завантажена згідно з повідомленням позивача про готовність судна від 29.10.2008 на танкер “ALIZE”, про що свідчить пакет вантажних документів, який 04.11.2008 пройшов митне оформлення Бердянської митниці. Відповідач просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Встановлено, що 02.01.2008 між позивачем - компанією “Трейд Пойнт Агро Лімітед”, як замовником, та відповідачем -ТОВ “Агро-Клас”, як виконавцем, був укладений договір № D-15\008, який додатком від 16.09.2008 викладено у зміненій редакції.

Згідно з договором від 02.01.2008 № D-15\008 в редакції додатку від 16.09.2008 до нього (далі -Договір) замовник доручає, а виконавець зобов'язується організовувати та здійснювати операції з перевалки по прямому варіанту (“цистерна -танкер”) або через власне сховище відвантажуваної замовником експортної соняшникової олії (вантажу) на станцію Бердянськ-Експорт, надавати послуги з накопичення вантажу, здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в Бердянському морському торгівельному порту (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору підтвердження вантажу по залізниці здійснюється ТОВ “Фласк” -контрагентом Бердянського морського порту за залізницею.

За п.2.1.8 Договору виконавець зобов'язався здійснювати навантаження вантажу на танкер за узгодженою з адміністрацією танкера технологією власними засобами за нормою -1500 на добу при наявності вантажу на станції Бердянськ по прямому варіанту; за нормою 4000 тон на добу при навантаженні із сховища за наявності даного обсягу у сховищі, можливості танкера переробляти таку норму, а також при температурі олії не нижче 0о С. Також виконавець зобов'язався забезпечити повне перевантаження вантажу з цистерн чи сховищ в танкер.

Згідно з п.2.1.9 Договору сталійний час починає відраховуватися через шість годин після подачі судном нотісу про готовність або з моменту початку навантаження -в залежності від того, що настане раніше. Нотіс про готовність має бути поданий тільки в робочий час (8.00-18.00 год.) та тільки після після отримання судном вільного путі. Нотіс подається тільки на той випадок, якщо судно готове у всіх відношеннях прийняти вантаж.

Пунктом 5.3 Договору передбачена відповідальність виконавця на випадок невиконання ним умов, передбачених п.2.1.8 Договору. В такому разі він має відшкодувати замовнику всі витрати, пов'язані з простоєм судна.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ч.1 ст.225 ГК України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, Договором між сторонами передбачена відповідальність виконавця у вигляді відшкодування понесених замовником збитків в зв'язку з порушенням ним (виконавцем) умов п.2.1.8 Договору.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України (ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Тобто, притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Зокрема склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, включає: 1) протиправну поведінку суб'єкта господарювання; 2) наявність шкідливих наслідків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою; 4) вину правопорушника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки в такому випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

За приписами ч.1 ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В першу чергу слід зазначити, що позивачем не представлено доказів сплати суми демереджу, про що він стверджує в заяві, а зі змісту п.5.3 Договору слідує, що виконавець відшкодовує саме витрати, тобто сума витрат має бути фактично сплачена.

Доводячи понесення збитків в зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору позивач зазначив, що на підставі контрактів відповідача з постачальниками-резидентами України до сховищ відповідача, розташованих у Бердянському морському торгівельному порту, в жовтні 2008 року було завезено 2951,850 тон соняшникової олії. 04.11.2008 було подано повідомлення про готовність судна “KEFRE” для навантаження (нотіс) і з цього дня позивач відраховує сталійний час. Оскільки танкер був завантажений лише 09.11.2008, а відплив 10.11.2008, з 04.11.2008 до 10.11.2008, за твердженням позивача, мав місце простій судна, що стався з вини відповідача, який в порушення п.2.1.8 не забезпечив своєчасне завантаження судна “KEFRE”.

Факти завантаження судна “KEFRE” та його прийняття до перевезення 09.11.2008 та відплиття 10.11.2008 підтверджено наданими суду коносаментом № 1 від 09.11.2008 та стандартною заявою про факти від 10.11.2008, складеною в Бердянському морському торгівельному порту капітаном танкеру “KEFRE”, судовим агентом ТОВ “Фласк” та стивідором ТОВ “Агро-Клас”.

З матеріалів справи, зокрема з контракту № 468800 від 23.09.2008, укладеного позивачем (продавцем за контрактом) з компанією Nidera Handelsompagnie B.V. (м.Роттердам, Нідерланди), слідує, що остання є покупцем соняшникової олії. Також з матеріалів справи слідує, що компанією Nidera Handelsompagnie B.V. позивачу було виставлено рахунок-фактуру № 162210 від 17.11.2008 на оплату демереджу - суми плати за простій судна з доданням сталійної декларації (розрахунку простою), в якій розраховано суму демереджу за простій судна ““KEFRE” ” з 04.11.2008 19.00 год. до 09.11.2008 20.12 год.

Позивач зазначає, що порушення відповідачем встановлених строків завантаження судна “KEFRE” призвело до сплати демереджу в розмірі 31631,95 дол.США і ці збитки мають бути відшкодовані відповідачем в силу п.5.3 Договору.

Проте підставність вимог позивача та твердження про настання обов'язку відповідача з відшкодування позивачу суми демереджу, наявність вини відповідача у спірному правовідношенні спростовуються матеріалами справи.

Статтею 148 Кодексу торгового мореплавання України встановлено що термін, протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений з судна -сталійний час, визначається угодою сторін, а за відсутності такої угоди -нормами прийнятими в порту навантаження (розвантаження).

В даному випадку сталійний час визначено Договором.

Як зазначалося, згідно з п.2.1.9 Договору сталійний час починає відраховуватися через шість годин після надання судном нотісу про готовність або з моменту початку навантаження -в залежності від того, що настане раніше. Нотіс про готовність має бути поданий тільки в робочий час (8.00-18.00 год.) та тільки після отримання судном вільного путі. Нотіс подається тільки у тому випадку, якщо судно готове у всіх відношеннях прийняти вантаж.

Ні позивачем, ні відповідачем нотіс - повідомлення про готовність судна до вантажних операцій суду не представлено взагалі, обґрунтованих пояснень щодо його відсутності не надано, хоча відповідач факту його повідомлення про готовність судна не заперечує.

Відомості стандартної заяви про факти, складеної капітаном судна “KEFRE” та судовим агентом ТОВ “Фласк” та стивідором ТОВ “Агро-Клас”, свідчать про те, що судно “KEFRE”, яке прибуло в Бердянський морський торгівельний порт 04.11.2008, до режиму пової готовності перейшло 08.11.2008, також 08.11.2008 судну надано вільну путь.

Стандартною заявою про факти також підтверджується, що 06.11.2008, 07.11.2008 судно знаходилося в режимі очікування останньої партії товару, в порт ця партія надійшла 09.11.2008, завантаження судна було завершене 09.11.2008 о 19.15 год.

З'ясовані і наступні обставини.

Згідно з представленими квитанціями про отримання вантажу на маршрут або групу з 24.10.2008 по 30.10.2008 ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” відвантажило 3010,900 тон соняшникової олії ТОВ “Фласк” .

Згідно з квитанцією про приймання вантажу № 45466181 вантаж вагою 1177,4 тн відправлено 24.10.2008, згідно з квитанцією № 45466185 вантаж вагою 130,2 тн відправлено 27.10.2008, згідно з квитанцією № 45466184 вантаж вагою 531,2 тн відправлено 27.10.2008, згідно з квитанцією № 45466190 вантаж вагою 198,3 тн відправлено 28.10.2008, згідно з квитанцією № 45466181 вантаж вагою 133,45 тн відправлено 28.10.2008, згідно з квитанцією № 45466189 вантаж вагою 187,75 тн відправлено 28.10.2008, згідно з квитанцією № 45466192 вантаж вагою 133,9 тн відправлено 28.10.2008, згідно з квитанцією № 45466200 вантаж вагою 193,2 тн відправлено 30.10.2008, згідно з квитанцією № 45466199 вантаж вагою 132,35 тн відправлено 30.10.2008, згідно з квитанцією № 45466201 вантаж вагою 193,15 тн відправлено 30.10.2008.

Адресованим відповідачу листом від 29.10.2008 позивач просив завантажити соняшникову олію з ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” на танкер “АLIZE”, а листом від 31.10.2008 просив оформити один пакет документів вантажних документів на соняшникову олію з ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” по таких експортерах, у таких обсягах та на підставі наступних контрактів: ВАТ “Троянівський елеватор” -1505,9 тн, контракт № 5/4 від 06.10.2008; ВАТ “Розівський елеватор” -266,25 тн, контракт № 6/4 від 06.10.2008; ВАТ “Магедовське ХПП” -187,75 тн, контракт № 24/4 від 22.10.2008; ВАТ “Чортомликівське ХПП” -531,2 тн, контракт № 8/4 від 06.10.2008; ВАТ “Приморське ХПП” -193,2 тн, контракт № 9/4 від 06.10.2008; ВАТ “Розівський елеватор” -326,6 тн, контракт № 10/4 від 06.10.2008.

Вказані контракти суду представлені.

В період з 25.10.2008 по 01.11.2008 відповідно до умов Договору соняшникова олія в запитаному розмірі надійшла до Бердянського морського торгівельного порту, що підтверджено представленими залізничними накладними, потім цей товар був завантажений на танкер “АLIZE”.

Згідно з листом позивача від 31.10.2008 на вантаж був оформлений єдиний пакет документів, який 04.11.2008 пройшов митне оформлення, що підтверджується відповідною відміткою Бердянської митниці.

Наразі Бердянську митницю реорганізовано шляхом приєднання до Запорізької митниці.

Запорізькою митницею на виконання ухвали суду у даній справі представлені документи, що стосуються митного контролю та митного оформлення 04.11.2008 соняшникової олії, навантаженої на танкер “АLIZE”. Оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.

У вантажно-митних деклараціях, що оформлювалися на танкер “АLIZE” вказані саме ті контракти та саме та кількість соняшникової олії, які позивач просив завантажити на цей танкер в листі від 31.10.2008.

Таким чином, станом на 04.11.2008 у ТОВ “Агро-Клас” належна позивачу соняшникова олія в обсязі, необхідному для завантаження на танкер “KEFRE”, була відсутня, оскільки 3010,900 тн олії було відвантажено на танкер “АLIZE”.

В подальшому, з 04.11.2008 по 08.11.2008 ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” відвантажило ТОВ “Фласк” 2951,85 тн соняшникової олії .

Так, згідно з квитанцією про приймання вантажу № 45466209 вантаж у кількості 904,45 тн. відправлено 04.11.2008, згідно з квитанцією № 45466208 вантаж у кількості 197,8 тн відправлено 04.11.2008, згідно з квитанцією № 45466211 вантаж у кількості 522,15 тн відправлено 05.11.2008, згідно з квитанцією № 45466217 вантаж у кількості 130,2 тн відправлено 06.11.2008, згідно з квитанцією № 45466214 вантаж у кількості 194,35 тн відправлено 06.11.2008, за квитанцією № 45466216 вантаж у кількості 130,9 тн відправлено 06.11.2008, згідно з квитанцією № 45466215 вантаж у кількості 129,25 тн відправлено 07.11.2008, згідно з квитанцією № 45466221 вантаж у кількості 169,8 тн відправлено 08.11.2008, згідно з квитанцією № 45466200 вантаж у кількості 394,6 тн відправлено 08.11.2008, згідно з квитанцією № 45466219 вантаж у кількості 131,4 тн відправлено 08.11.2008, згідно з квитанцією № 45465957 вантаж у кількості 46,95 тн відправлено 08.11.2008.

Адресованим відповідачу листом від 10.11.2008 позивач просить відповідача оформити один пакет вантажних документів на соняшникову олію з ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” в листопаді місяці на танкер “KEFRE” по таких експортерах, у таких обсягах та на підставі наступних контрактів: ВАТ “Білозірська РХБ” -499,00 тн, контракт № 20/4 від 22.10.2008, ВАТ “Магедовське ХПП” -130,90 тн, контракт № 24/4 від 22.10.2008, ВАТ “Верхньотокмацьке ХПП” -588,95 тн, контракт № 23/4 від 22.10.2008, ТОВ “Заготзерно” -651,40 тн, контракт № 21/4 від 22.10.2008, ВАТ “Якимівський елеватор” 951,4 тн, контракт № 22/4 від 22.10.2008, ТОВ “Могилевське ХПП” -130,2 тн, контракт № 7/4 від 06.10.2008.

В період з 04.11.2008 по 08.11.2008 відповідно до умов Договору соняшникова олія надійшла до Бердянського морського торгівельного порту, що підтверджено представленими залізничними накладними.

На вантаж був оформлений єдиний пакет документів, який 09.11.2008 пройшов митне оформлення, що підтверджується відповідною відміткою Бердянської митниці.

Запорізькою митницею на виконання ухвали суду у даній справі представлені документи, що стосуються митного контролю та митного оформлення 09.11.2008 соняшникової олії, навантаженої на танкер “KEFRE”. Оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.

У вантажно-митних деклараціях, що оформлювалися на танкер “KEFRE” вказані саме ті контракти та саме та кількість соняшникової олії, які позивач просить завантажити на цей танкер в листі від 10.11.2008.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на 04.11.2008 необхідну для завантаження на танкер “KEFRE” кількість соняшникової олії позивач не забезпечив.

Всі дії відповідача із завантаження танкеру “KEFRE” вантажем позивача здійснювалися узгоджено із створеними позивачем обставинами та волевиявленням останнього.

Ще раз зауважується, що стандартною заявою про факти, про яку зазначалося вище, підтверджується, що 06.11.2008, 07.11.2008 танкер “KEFRE” знаходився в режимі очікування останньої партії товару, чим також підтверджується незабезпечення позивачем необхідної, передбаченої Договором, кількості соняшникової олії станом на 04.11.2008. В порт остання партія надійшла 09.11.2008, завантаження судна було завершене в цей же день о 19.15 год.

З врахуванням вищевикладених обставин слід визнати, що позовні вимоги є необґрунтованими в зв'язку з відсутністю складу правопорушення, який був би підставою відповідальності відповідача. Наявність вини та протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між його діями та наслідками, яких зазнав позивач, спростовано матеріалами та встановленими обставинами справи.

Зазначається, що судом не надавалася на предмет правильності та правомірності оцінка сталійній декларації (розрахунку простою), обґрунтованості її пред'явлення, оскільки в даному випадку це не впливає на розгляд справи. Правовідносини позивача з компанією Nidera Handelsompagnie B.V. знаходяться поза межами спірних правовідносин сторін, що стали предметом розгляду даної справи.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

В позові відмовити.

Головуючий Р.Ніколаєнко

Суддя І.Горохов

Суддя О.Боєва

Рішення оформлено та підписано 13.12.2010

Попередній документ
13424792
Наступний документ
13424795
Інформація про рішення:
№ рішення: 13424793
№ справи: 16/235/10
Дата рішення: 08.12.2010
Дата публікації: 14.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір