441/334/26
2-а/441/5/2026
про залишення позовної заяви без руху
20.02.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Малахова-Онуфер А.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВнП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області сержанта поліції Кулинич М.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 , 17.02.2026 звернувся в суд з позовом до поліцейського СРПП ВнП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області сержанта поліції Кулинич М.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6335782 від 13.12.2025.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши позовну заяву, додані до неї документи, доходжу наступного висновку.
За положеннями ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Між тим, позивачем до матеріалів справи не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а як на підставу звільнення від сплати судового збору покликається на положення ч. 5 ст. 288 КУпАП.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 при розгляді справи № 543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2026 рік - 665 грн. 60 коп.).
Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом, ураховуючи характер спору, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Городоцька тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA078999980313181206000013861, Код класифікації доходів бюджету 22030101, або ж надати докази на підтвердження підстав звільнення від сплати такого.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Окрім цього, разом з позовом подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Із змісту клопотання ОСОБА_1 убачається, що копію постанови серія ЕНА № 6335782 він отримав 13.12.2025, тоді як позовну заяву щодо оскарження такої постанови подав до суду 17.02.2025, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
Позивач у заяві, як на причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, покликається на ненадання йому ВнП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області відповіді на скаргу та відсутністю досвіду звернення до суду, інше.
За положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вказані у заяві ОСОБА_1 підстави не є тими обставинами, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, відтак на обгрунтування покликань щодо поважності причин пропуску строків звернення до адміністративного суду, позивачу належало б вказати та обгрунтувати інші підстави для поновлення строку, з покликанням на докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху для усунення вищеозначених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВнП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області сержанта поліції Кулинич М.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви десять днів з дня вручення копії ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер