Справа № 560/17143/25
іменем України
20 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д.
за участю: секретаря судового засідання Задворної В.М.
представника позивача Оніщука Є.О.
представника відповідача Коперсака М.С.
представника відповідача Дідик О.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області , Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (далі також - позивач, ТОВ "ЮШК") звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - відповідачі), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Миколаївській області та Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невідображення в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» набрання законної сили постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 814/476/18 та наявності переплати податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 16 317 339,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 381 791,00 грн., сплачених на виконання скасованого податкового повідомлення-рішення № 0007774914 від 14.11.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» з бюджету безпідставно (помилково/надміру) сплачених грошових коштів в у розмірі 16 317 339,00 грн. та у розмірі 381 791,00 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників (Лягіна), 6, код ЄДРПОУ ВП: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» (ідентифікаційний код: 34539925, місцезнаходження: 57232, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт. Первомайське, вул. Заводська, буд. 2) безпідставно (помилково/надміру) сплачені грошові кошти у розмірі 16 317 339,00 (шістнадцять мільйонів триста сімнадцять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 00 коп.) гривень податкових зобов'язань з податку на додану вартість;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників (Лягіна), 6, код ЄДРПОУ ВП: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» (ідентифікаційний код: 34539925, місцезнаходження: 57232, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт. Первомайське, вул. Заводська, буд. 2) безпідставно (помилково/надміру) сплачені грошові кошти у розмірі 381 791,00 (триста вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто одна грн. 00 коп.) гривень штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі №814/476/18 касаційну скаргу ТОВ "ЮШК" задоволено, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року скасовано, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року залишено в силі. Тому, згідно підпункту 60.1.4 п. 60.1. ст. 60 ПК України та вищезгаданих положень Порядку ведення оперативного обліку, в ІКП позивача необхідно було відобразити відомості про скасування (відкликання) податкового повідомлення - рішення від 14.11.2017 №0007774914, виключення такого рішення з обліку та скасування нарахування сплачених грошових зобов'язань за таким рішенням, а також, відобразити в ІКП ТОВ "ЮШК" переплати грошових зобов'язань, яких не існувало на момент сплати в сумі 16317339,00 грн та 381791,00 грн.
Вказує, що враховуючи скасування судом податкового повідомлення - рішення від 14.11.2017 №0007774914, грошові кошти в сумі 16317339,00 грн задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, що подана 12.11.2020, але які не були узгодженими на момент сплати 12.11.2020 та 381791,00 грн сплачених штрафних санкцій, відповідно до норм ПК України, вважаються безпідставно (помилково) сплаченими грошовими зобов'язаннями, яких не існувало на момент сплати.
07 серпня 2025 року позивачем направлено до відповідачів заяви про повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань та пені в сумі 16317339,00 грн, які були списані з рахунку позивача в електронній системі адміністрування ПДВ 12.11.2020 та зараховані до Державного бюджету України 13.11.2020, на поточний рахунок позивача в банку та про повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань та пені в сумі 381791,00 грн, які були сплачені з поточного рахунку позивача в банку до Державного бюджету України 12.11.2020, на поточний рахунок позивача в банку. Однак, згідно листа ГУ ДПС у Миколаївській області №18404/6/14-29-04-06-05 від 20.08.2025, вказані заяви позивача залишені без виконання. Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною позивач звернувся до суду.
Представник Головного управління ДПС у Миколаївській області надіслав до суду відзив, у якому зазначає, що скасування податкового повідомлення - рішення за формою "В4" від 14.11.2017 №0007774914 відображається не в інтегрованій картці платника з податку на додану вартість, а в податковій декларації з податку на додану вартість, тому не може розглядатись як помилково та/або надміру сплаченою сумою грошового зобов'язання у розумінні статті 43 ПК України. У зв'язку з цим, в інтегрованій картці ТОВ "ЮШК" з податку на додану вартість відсутні надміру сплачені до бюджету кошти у сумі 16317339 грн. Крім того, вказує, що положення чинного законодавства не передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб судового стягнення безпосередньо. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Представник Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надіслав до суду відзив, у якому зазначає, що кошти у сумі 16317339,00 грн та 381791,00 грн були не "примусово списані податковим органом" поза волею платника, а сплачені самим платником на підставі поданої ним же податкової декларації, позивач самостійно відобразив у декларації зменшення свого від'ємного значення ПДВ, що автоматично привело до того, що виникла позитивна різниця (рядок 18 декларації) і вона була сплачена до бюджету з електронного рахунку. А тому, заявлені до стягнення суми не є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, оскільки вони не є такими, що сплачені понад нараховані суми грошових зобов'язань та сплачені платником ПДВ. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що на виконання скасованого рішенням суду у справі №814/476/18 податкового повідомлення - рішення від 14.11.2017 №0007774914, позивач не лише подав декларацію за лютий 2020 року, що призвело до відображення відповідних нарахувань в ІКП ТОВ "ЮШК", а й сплатив 16317339,00 грн з ПДВ та 381791,00 грн штрафу до державного бюджету, такі кошти мають бути повернуті позивачу, що і буде відновленням негативних юридичних наслідків спричинених позивачу внаслідок виконання незаконного податкового повідомлення - рішення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Головного управління ДПС у Миколаївській області надіслав до суду заперечення (на відповідь на відзив), у якому зазначає, що заявлені до стягнення суми не є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, оскільки вони не є такими, що сплачені понад нараховані суми грошових зобов'язань та сплачені платником податку на додану вартість. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, на які посилалися в процесуальних документах.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.01.2026 р. о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2026 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та продовжено розгляд справи №560/17143/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами суду від 22.10.2025 від 28.10.2025, від 10.11.2025, від 08.12.2025, від 19.12.2025, від 22.12.2025, від 22.01.2026, від 27.01.2026 та від 16.02.2026 клопотання представників відповідачів про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 14.11.2017 № 0007774914 позивачу було зменшено від'ємне значення податку на додану вартість.
На виконання постанови апеляційного адміністративного суду, якою таке податкове повідомлення-рішення було залишено в силі, позивач у податковій декларації з ПДВ за лютий 2020 року відобразив коригування у рядку 16.3, що призвело до виникнення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 16 317 339 грн, яке було сплачено до бюджету з електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, а також до сплати штрафних санкцій у сумі 381 791 грн.
Постановою Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 814/476/18 податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0007774914 від 14.11.2017 скасовано.
Після набрання зазначеною постановою Верховного Суду законної сили позивач 07.08.2025 звернувся до контролюючого органу з заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені в сумі 16317339,00 грн, які були списані з рахунку позивача в електронній системі адміністрування ПДВ 12.11.2020 та зараховані до Державного бюджету України 13.11.2020, на поточний рахунок позивача в банку та про повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань та пені в сумі 381791,00 грн, які були сплачені з поточного рахунку позивача в банку до Державного бюджету України 12.11.2020, на поточний рахунок позивача в банку.
Згідно листа ГУ ДПС у Миколаївській області №18404/6/14-29-04-06-05 від 20.08.2025, вказані заяви позивача залишені без виконання. Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 5, відповідно до якого інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо) (далі- Порядок № 5).
Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. ( п. 3 Порядку № 5)
Ведення інтегрованої картки платника податків є елементом податкового адміністрування та повинно відображати реальний правовий стан податкових зобов'язань платника.
Як зазначалося вище, постановою Верховного Суду у справі № 814/476/18 податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0007774914 від 14.11.2017 було скасовано.
Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов'язковим до виконання для всіх органів державної влади, у тому числі органів ДПС (частина друга статті 14 КАС України).
Суд зауважує, що скасування податкового повідомлення-рішення судом касаційної інстанції означає втрату цим рішенням юридичної сили з моменту його прийняття. За усталеною практикою Верховного Суду, у разі визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування податкові правовідносини мають бути приведені у стан, який існував до прийняття такого рішення, а платник податків - повернутий у попереднє правове та майнове становище.
Отже, після скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0007774914 відпала правова підстава для зменшення від'ємного значення податку на додану вартість та для подальшого формування грошового зобов'язання, сплаченого позивачем.
Проте, в порушення вищевказаних законодавчих норм, відповідачем не було внесено відповідні записи до інтегрованої картки платника податків.
Суд констатує, що невідображення контролюючим органом правових наслідків постанови Верховного Суду в інтегрованій картці платника податків порушує принцип обов'язковості судового рішення, принцип належного урядування та принцип правової визначеності, оскільки унеможливлює для платника реалізацію передбаченого законом механізму повернення коштів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов переконання, що Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головне управління ДПС у Миколаївській області допустили протиправну бездіяльність щодо невідображення в інтегрованій картці платника податків наслідків скасування податкового повідомлення - рішення форми "В4" №0007774914 від 14.11.2017 постановою Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №814/476/18, а відтак слід зобов'язати їх привести інтегровану картку товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 34539925) у відповідність до правового стану, який існував до прийняття податкового повідомлення - рішення форми "В4" №0007774914 від 14.11.2017.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що після відмови у задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення судом апеляційної інстанції, позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2020 року із відображенням зменшення від'ємного значення у рядку 16.3, внаслідок чого сформувалося позитивне значення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 16 317 339 грн. Указана сума була сплачена до державного бюджету з рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ, а також сплачено штрафні санкції у сумі 381 791 грн.
Також, з поданих позивачем податкових декларацій та додатків слідує, що після скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0007774914 від 14.11.2017 від'ємне значення податку на додану вартість відображалося платником у складі показників податкової звітності та переносилося до складу податкового кредиту наступних звітних періодів, однак такі облікові операції не призвели до фактичного повернення грошових коштів, раніше зарахованих до бюджету. Зокрема, від'ємне значення ПДВ за відповідні звітні періоди формувалося як обліковий показник та зараховувалося до складу податкового кредиту наступних періодів, без декларування бюджетного відшкодування або фактичного повернення коштів на користь платника.
Під помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу (підпункт 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Натомість, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.115. п. 14.1. статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений статтею 43 ПК України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (надалі - Порядок повернення коштів).
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Порядком повернення коштів визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення коштів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.
Згідно з пунктом 5 Порядку повернення коштів, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
З системного аналізу зазначених положень слідує, що умовами для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань є: 1) подання платником заяви у довільній формі з обов'язковим зазначенням суми і виду помилково та/або надміру сплаченого платежу, напряму або напрямів перерахування коштів, що повертаються; 2) подання такої заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; 3) відсутність податкового боргу; 4) наявність переплати з відповідного платежу.
В силу приписів абзацу першого пункту 43.5. ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
З матеріалів справи встановлено, що сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 16 317 339 грн була сплачена позивачем до державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України. Штрафні санкції у сумі 381 791 грн були сплачені позивачем безпосередньо з поточного рахунку в установі банку. Тобто, спірні кошти у сумі 16 317 339 грн були списані з рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України та зараховані до Державного бюджету України, після чого вибули з майнової сфери платника та перестали бути елементом механізму електронного адміністрування ПДВ. Після зарахування таких коштів до бюджету вони не обліковуються на рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, не формують показники, визначені пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, та не можуть бути використані платником для реєстрації податкових накладних або зменшення податкових зобов'язань.
Сам по собі факт існування рахунку платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не є тотожним можливості відновлення майнового стану платника шляхом повернення спірних сум саме на такий рахунок.
Із матеріалів справи та поданих уточнюючих розрахунків убачається, що зарахування від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту не супроводжується збільшенням реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ у значенні пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та не створює для платника можливості вільного розпорядження відповідними грошовими коштами.
За таких обставин повернення спірних сум на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ не призвело б до відновлення майнового становища позивача, яке існувало до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення, оскільки не забезпечило б можливості реального розпорядження відповідними грошовими коштами, а зобов'язання контролюючого органу забезпечити повернення надміру сплачених сум на поточний рахунок позивача в установі банку є єдиним способом, який відповідає реальному руху коштів, характеру порушеного права та спрямований на відновлення попереднього майнового стану платника.
Враховуючи характер спірних правовідносин, фактичний спосіб сплати коштів та їх подальше використання, а також з урахуванням заяв позивача від 07.08.2025, у яких визначено напрям повернення на поточний рахунок у банку, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача забезпечити повернення надміру сплачених сум саме на банківський рахунок позивача відповідає змісту статті 43 Податкового кодексу України та спрямоване на реальне відновлення порушеного майнового права.
Визначаючись із способом судового захисту, суд також враховує таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач в позовній заяві просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юкрейніан Шугар Компані» безпідставно (помилково/надміру) сплачені грошові кошти у розмірі 16 317 339,00 гривень податкових зобов'язань з податку на додану вартість та безпідставно (помилково/надміру) сплачені грошові кошти у розмірі 381 791,00 гривень штрафних санкцій.
Разом тим, Верховний Суд у постанові від 28.08.2018 по справі №818/1645/16 виснував, що повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
За встановлених обставин, аналізуючи наведені вище норми ПК України та законодавства, що регулює спірні правовідносини, керуючись положеннями статті 9 та 245 КАС України, суд вважає за необхідне визначити такий спосіб захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, а саме зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській забезпечити повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" на поточний рахунок в установі банку надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16317339 грн та надміру сплачені штрафні санкції у розмірі 381791 грн, згідно заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, поданої 07 серпня 2025 року до Головного управління ДПС у Миколаївській області, реєстраційні номери № 9234093230 та № 9234261518.
Вирішуючи позовні вимоги таким чином суд виходить з того, що у цій справі позовні вимоги спрямовані не на підміну судом бюджетної процедури, а на відновлення попереднього правового та майнового становища позивача, яке існувало до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення та відсутність інших нормативно-правових шляхів для поновлення прав позивача.
Суд наголошує, що податковий облік та бюджетні розрахунки є похідними від майнових наслідків сплати податку, а тому формальне відновлення показників податкової звітності без повернення грошових коштів не може розглядатися як належне та ефективне відновлення порушеного права платника податків.
Посилання відповідачів на пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України та твердження про самостійне узгодження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 16 317 339 грн суд оцінює критично.
Як убачається з матеріалів справи, відображення позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2020 року суми зменшення від'ємного значення податку та відповідне виникнення позитивного значення до сплати були безпосереднім наслідком набрання законної сили постановою апеляційного суду, якою на той момент було відмовлено у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2017 №0007774914.
Отже, подання декларації з відповідними показниками не було результатом вільного та самостійного податкового волевиявлення платника, а здійснювалося виключно з метою виконання рішення контролюючого органу, правомірність якого згодом була спростована судом касаційної інстанції.
Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що самостійне декларування податкового зобов'язання, яке є прямим наслідком протиправного рішення контролюючого органу, не може розглядатися як така обставина, що перешкоджає повному відновленню порушених прав платника податків після скасування цього рішення.
Отже, формальна «узгодженість» податкового зобов'язання не усуває обов'язку держави усунути всі наслідки незаконного втручання у сферу майнових прав платника.
Сам по собі факт відображення суми у податковій декларації не може надавати грошовому зобов'язанню остаточної правової визначеності у разі, якщо первинна підстава для такого відображення - податкове повідомлення-рішення - в подальшому визнана судом протиправною та скасована. Формальна узгодженість грошового зобов'язання не може існувати автономно від законності джерела його виникнення.
Таким чином, після скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2017 №0007774914 правова підстава, яка зумовила подання відповідної декларації та сплату коштів до бюджету, відпала, а тому посилання відповідача на положення статті 54 Податкового кодексу України є необґрунтованим.
Відповідач також стверджує, що наслідки скасування податкового повідомлення-рішення були повністю реалізовані шляхом відображення збільшення від'ємного значення податку у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2024 року, а отже відсутні підстави для визнання сплачених коштів надміру зарахованими до бюджету.
Суд не погоджується з такими твердженнями.
Предметом даного спору є не лише правильність відображення показників податкової звітності, а насамперед фактичне вибуття грошових коштів із майнової сфери платника та їх утримання державним бюджетом. Податковий облік і майнові наслідки сплати податку є різними за своєю правовою природою категоріями.
Відображення від'ємного значення податку у податковій декларації не є формою повернення коштів платнику та не усуває факту попереднього списання грошових коштів з рахунку платника у системі електронного адміністрування ПДВ та їх зарахування до бюджету. Така облікова операція не відновлює майновий стан платника, який існував до протиправного нарахування податкових зобов'язань.
Суд також звертає увагу, що подані позивачем уточнюючі розрахунки до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року свідчать про зменшення раніше сформованого позитивного значення та відновлення від'ємного значення ПДВ виключно в межах податкового обліку, без руху коштів у зворотному напрямку з бюджету на користь платника.
Отже, доводи відповідача про те, що коригування показників податкової звітності саме по собі виключає можливість визнання наявності надміру сплачених коштів, є помилковими та не враховують реального змісту спірних правовідносин.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог частково, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо невідображення в інтегрованій картці платника податків наслідків скасування податкового повідомлення - рішення форми "В4" №0007774914 від 14.11.2017 постановою Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №814/476/18.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104027) привести інтегровану картку платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 34539925) у відповідність до правового стану, який існував до прийняття податкового повідомлення - рішення форми "В4" №0007774914 від 14.11.2017, з відображенням надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 16317339 грн та надміру сплачених штрафних санкцій у розмірі 381791 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104027) забезпечити повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 34539925) на поточний рахунок в установі банку надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16317339 грн згідно заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, поданої 07 серпня 2025 року до Головного управління ДПС у Миколаївській області, реєстраційний номер №9234093230.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104027) забезпечити повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 34539925) на поточний рахунок в установі банку надміру сплачені штрафні санкції у розмірі 381791 грн згідно заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, поданої 07 серпня 2025 року до Головного управління ДПС у Миколаївській області, реєстраційний номер №9234261518.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 лютого 2026 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (вул. Зарічанська, 3/1, офіс 413,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29017 , код ЄДРПОУ - 34539925)
Відповідач:Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54005 , код ЄДРПОУ - 44104027) Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65015 , код ЄДРПОУ - 44104032)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап