19 лютого 2026 рокусправа №380/21065/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 134750011586 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.05.1993 до 01.10.2001 та призначити з 06.06.2025 (з дня звернення за призначенням пенсії за віком) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 визначено головуючого - суддю Кисильова О.Й.
Ухвалою від 24.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 13.11.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін та участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку відмовлено. Також відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджену до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року №7/р призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 380/21065/25.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 року визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, однак їй відмовлено у зв'язку з відсутністю трудового стажу. Вважає, що відповідачем протиправно не зараховано її роботу в Всеукраїнській громадській організації «Українська Народна Самооборона», газеті «Радянське село», у газеті «Високий замок» та період за доглядом дитини до 3-ох років з 01 серпня 1990 року по 01 серпня 1993 року.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позов не визнав, зазначив, що 06.06.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №134750011586 від 13.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 06.06.2025 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. Звертаємо увагу суду, що до страхового стажу позивачки не враховано період роботи з 01.05.1993 по 01.10.2001 згідно відомостей трудової книжки від 20.07.1983 серії НОМЕР_1 , оскільки відсутній номер і дата наказу на прийняття. Враховуючи вищезазначене для зарахування періоду роботи з 01.05.1993 по 01.10.2001 позивачка має право надати уточнюючу довідку підприємства про період роботи на підставі первинних документів та відповідну довідку про реорганізацію. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 29 років 02 місяці 26 днів (при необхідних 32), що недостатньо для призначення пенсії за віком. Жодних інших документів, підтверджуючих вищезазначені періоди роботи, передбачені Порядком №637 ОСОБА_1 при зверненні за призначенням пенсії не надано. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
06.06.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №134750011586 від 13.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 06.06.2025 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. Страховий стаж позивачки становить 29 років 02 місяці 26 днів. До страхового стажу позивачки не враховано період роботи з 01.05.1993 по 01.10.2001 згідно відомостей трудової книжки від 20.07.1983 серії НОМЕР_1 , оскільки відсутній номер і дата наказу на прийняття.
Не погоджуючись із рішенням відповідача звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших чинних нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок призначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно ст. 26 Закону № 1058 пенсійний вік становить 60 років.
Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004) , а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 10583 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 зазначеного Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Позивач просить зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.05.1993 до 01.10.2001.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788 XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Крім того, до стажу роботи враховуються також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відсутності відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначених норм Кабінетом Міністрів України 12.08.1993 року прийнято Постанову № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок 637).
Відповідно до п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом п.3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у згаданому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому, підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка. При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючих довідок, наказів, відомостей тощо підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідачем до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.05.1993 по 01.10.2001 згідно відомостей трудової книжки від 20.07.1983 серії НОМЕР_1 , оскільки відсутній номер і дата наказу на прийняття.
Судом досліджено трудову книжку позивача НОМЕР_1 від 20.07.1983, у якій містяться записи:
4. з 01.05.1993 позивач прийнята на роботу в СТзОВ «Гумнисько» робочою, розр-плат. книга за 1993;
5. з 01.10.2001 звільнена з роботи за ст.40 п.1 КЗпПУ (скорочення штатів), наказ №40 від 01.08.2001 р.
Суд зазначає, що в трудовій книжці дійсно не вказано номер і дата наказу на прийняття на роботу.
Суд наголошує, що органи пенсійного фонду не можуть відмовити особі у призначенні пенсії через формальні неточності у документах, законодавством саме на роботодавця покладено відповідальність за заповнення трудових книжок, тому працівник не може нести відповідальність за ці погрішності.
Відтак, суд вважає безпідставними доводи відповідачів щодо невідповідності записів у трудовій книжці позивача, адже такі не можуть свідчити про відсутність трудового стажу в контексті вимог законодавства, яке регламентує його підтвердження. Підставою для призначення/перерахунку пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Відтак, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Крім того, згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Натомість відповідачем не подано жодного доказу про вжиття певних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності інформації, зазначеної у трудовій книжці позивача, як і не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи, а також того, що позивач у спірні періоди не працював, такі періоди не накладаються тощо.
Таким чином, пенсійний орган передчасно відмовив у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до страхового стажу.
Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 134750011586 про відмову у призначенні пенсії за віком підлягає до задоволення.
Щодо зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.05.1993 до 01.10.2001 та призначити з 06.06.2025 (з дня звернення за призначенням пенсії за віком) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то такі вимоги не підлягають до задоволення, так як є передчасними. Посилання позивача на архівні довідки від 09.06.2025 є необгрунтованими, так як такі не подавались із заявою про призначення пенсії від 06.06.2025 та не були предметом розгляду відповідача.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2025 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти рішення з врахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 134750011586 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 06.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2025 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти рішення з врахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Г. Чекірди, будинок 10, ЄДРПОУ 21318350).
СуддяКухар Наталія Андріївна