Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 лютого 2026 року Справа№200/9658/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії-
08.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини та зобов'язати уповноважену особу Військової частини виключити зі списків особового складу.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий із істотними порушеннями вимог законодавства.
Зокрема, 10.10.2024 позивача було затримано працівниками відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України без складання протоколу затримання та без належних правових підстав, після чого його примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час перебування в приміщенні ТЦК позивач утримувався без належного процесуального оформлення, зазнавав фізичного та психологічного тиску з метою примусити його пройти військово-лікарську комісію та підписати відповідні документи.
Військово-лікарська комісія у встановленому законом порядку фактично не проводилася, повістка про призов належним чином не вручалася, що свідчить про порушення процедури мобілізації. Незважаючи на це, було видано наказ про призов позивача на військову службу.
Крім того позивач вказав, що наказ командира військової частини про зарахування його до списків особового складу є похідним від незаконного рішення про призов, а тому також є протиправним. Зарахування відбулося без належних правових підстав та без дотримання обов'язкової процедури проходження ВЛК.
Оскільки первинне рішення про призов було прийняте з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, відповідні накази підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позивач - виключенню зі списків особового складу військової частини.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів у справі відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів, а саме: наказ (витяг з наказу) ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; докази вручення ОСОБА_1 наказу (витягу з наказу) про призов на військову службу під час мобілізації, або його ознайомлення із відповідним наказом; всі документи, які стали підставою для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; інформацію у формі довідки (витягу з наказу, послужного списку, особової справи) про зарахування ОСОБА_1 після призову на військову службу під час мобілізації на військову службу до відповідної Військової частини, із зазначенням номеру Військової частини, коду ЄДРПОУ та її місцезнаходження.
15.12.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 надано витребувані документи, а саме, зокрема наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 від 12.10.2024 № 327 та відомості щодо зарахування ОСОБА_1 після призову на військову службу під час мобілізації на військову службу до Військової частини НОМЕР_3 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 клопотання позивача про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою в частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача Військової частини НОМЕР_3 - задоволено. Залучено до участі в адміністративній справі як другого відповідача Військову частину НОМЕР_3 . Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Витребувано у Військової частини НОМЕР_3 належним чином засвідчені копії документів, а саме: наказ (витяг з наказу) Військової частини НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини; докази вручення ОСОБА_1 наказу (витягу з наказу) про його зарахування до списків особового складу, або його ознайомлення із відповідним наказом. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 у строк до 26.12.2025 надати витребувані документи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_3 належним чином засвідчені копії документів, а саме: наказ (витяг з наказу) Військової частини НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини; докази вручення ОСОБА_1 наказу (витягу з наказу) про його зарахування до списків особового складу, або його ознайомлення із відповідним наказом. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.
06.02.2026 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 надано витребувані докази.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2026 поновлено провадження у справі.
Станом на дату ухвалення рішення, відповідачі своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалися.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, без поважних причин не подали відзивів на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
10.10.2024 в пункті пропуску «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області, під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну було затримано ОСОБА_1 у зв'язку із здійсненням останнім незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Молдова на напрямку Веселе (Україна) Приозерне (Республіка Молдова) поза діючими пунктами пропуску у пішому порядку.
11.10.2024 ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується направленням № 3760.
11.10.2024 Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд позивача. За результатами проведеного огляду прийнято довідку № 3760 в якій йому поставлений діагноз: здоровий, придатний до військової служби.
Згідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2024 № 327 ОСОБА_1 було призвано на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_3 .
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 12.10.2024 № 284 ОСОБА_1 призначено курсантом навчального взводу навчальної роти.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 18.10.2024 № 290 ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.10.2024 у справі № 495/9674/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 13.11.2024 № 316 ОСОБА_1 увільнено від займаної посади та призначено у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 .
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 19.11.2024 № 322 ОСОБА_1 призупинено військову службу з 07.11.2024 з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. З 19.11.2024 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначено статтею 22 Закону № 3543-XII.
Зокрема, приписами ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитись: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до положень п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Судом встановлено, що 11.10.2024 Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд позивача. За результатами проведеного огляду прийнято довідку № 3760 в якій йому поставлений діагноз: здоровий, придатний до військової служби.
Суд зазначає, що довідка військово-лікарської комісії від 11.10.2024 № 3760 є індивідуальним актом (індивідуальним адміністративним рішенням), прийнятим уповноваженим суб'єктом владних повноважень - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , який породжує для позивача юридичні наслідки, зокрема є підставою для його призову на військову службу під час мобілізації.
Вказана довідка містить висновок про придатність позивача до військової служби, має обов'язковий характер для ТЦК та СП та безпосередньо впливає на реалізацію прав та обов'язків позивача у сфері військового обов'язку.
На думку позивача військово-лікарська комісія у встановленому законом порядку фактично не проводилася, що свідчить про порушення процедури мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.92 № 2232-XII (далі-Закон № 2232-XII) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 та 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-XII Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи; контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі; проведення спільно з департаментами охорони здоров'я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи; контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.
Згідно з п. 2.4.5 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів; запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови; залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК); перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров'я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
У свою чергу, згідно із п. 2.5.1 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема: ВЛК ТЦК та СП.
До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону (п. 2.5.3 розділу І Положення № 402).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров'я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені (п. 2.5.11 глави 2 розділу І Положення № 402).
Згідно 2.8.1 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров'я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_6 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.
Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (2.8.4 глави 2 розділу І Положення № 402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Приписи глави 3 розділу II Положення № 402 регламентують медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402).
Відповідно до п. 3.2 глави 3 розділу ІІІ Положення № 402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
15.12.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 надано витребувані документи, а саме, зокрема: наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 від 12.10.2024 № 327 та відомості щодо зарахування ОСОБА_1 після призову на військову службу під час мобілізації на військову службу до Військової частини НОМЕР_3 ; картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 11.10.2024; довідка військово-лікарської комісії від 11.10.22024 № 3760.
З наданої картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 11.10.2024 судом встановлено, що позивач оглянутий лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, психіатром. За результатами проведення медичного огляду визнаний придатним до проходження військової служби.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з п. 72 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача щодо незгоди з проведенням військово-лікарської комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та направленням на проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2024 № 327 про призов позивача на військову службу під час мобілізації був прийнятий на підставі довідки військово-лікарської комісії від 11.10.2024 № 3760, якою позивача визнано придатним до військової служби.
Оскільки матеріали справи містять належні докази проведення медичного огляду та прийняття відповідного рішення військово-лікарською комісією, а позивач не скористався передбаченим законодавством порядком оскарження висновку ВЛК до комісії вищого рівня, підстави для висновку про протиправність наказу про призов відсутні.
Сам по собі факт незгоди позивача з рішенням ВЛК або твердження про неналежність проведення огляду без надання належних та допустимих доказів не свідчить про незаконність прийнятого наказу.
При цьому, суд зазначає, що п. 81 Порядку № 560 визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють, зокрема: резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 82 Порядку № 560 наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов'язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу).
З врахуванням наведених норм, беручи до уваги, що позивач у встановленому порядку був визнаний придатним до військової служби, судом не вбачається протиправності оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2024 № 327.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2024 № 327 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання виключити зі списків особового складу, суд зазначає наступне.
Так, позивач після видання відповідного наказу про призов його на військову службу є військовослужбовцем, тому у даному випадку виникають нові правовідносини щодо проходження військової служби, особливості яких визначаються, зокрема, Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період визначені у статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Встановлений законодавцем в ч. 4 ст. 26 Закону № 2232 перелік підстав для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, в умовах дії воєнного стану є вичерпним.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 15.01.2026 у справі № 360/855/25.
Крім того, згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 19.11.2024 № 322 ОСОБА_1 призупинено військову службу з 07.11.2024 з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. З 19.11.2024 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
З огляду на зазначене вимоги про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання виключити зі списків особового складу також задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич