Рішення від 20.02.2026 по справі 160/35183/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 рокуСправа №160/35183/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110011224U0.

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що відповідно до прямого контракту №TRI-2612 від 26.12.2024 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) та укладеної до нього Специфікацій №6, інвойсу №12252003840-1 від 16.08.2025 року на суму 180 193,00 доларів США та специфікації №6-2 до інвойсу №12252003840-1 від 16.08.2025 року на митну територію України завезений товар - шини загальною кількістю 2249 шт. на загальну суму 180 193,00 доларів США.

04.11.2025 ТОВ «Техімпорт Маркет» надав Одеській митниці декларацію 25UA500110011224U0, в якій самостійно відповідно до пункту 1 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначив митну вартість товарів за основний методом - 8 311 117,66 грн.

05.11.2025 року ТОВ «Техімпорт Маркет» отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення 180b184b-2345-4502-a2c3-7cbb1cc5e8fc) відповідно до якого позивачеві необхідно надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

А в разі їх відсутності: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

05.11.2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» завершено митне оформлення товарів на підставі частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

05.11.2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» було отримано Рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110011224U0, в якому зазначено, що в результаті порівняльного аналізу документів, поданих до митного оформлення за контрактом №TRI-2612 від 26.12.2025 року, встановлено наступні розбіжності між поданими комерційними, фінансовими та супровідними документами:

1) Інвойс №12252003840-1 містить суму 180 193,00 дол. США, тоді як платіжні інструкції підтверджують лише 170 000,00 дол. США.

Різниця у 10 193,00 дол. США, виявлене свідчить про неповне документальне підтвердження вартості товару, оскільки оплата не відповідає заявленій вартості за інвойсом, що ставить під сумнів достовірність митної вартості.

2) Інвойс датований 16.08.2025, тоді як платіжні інструкції видані 07.08.2025 та 14.08.2025 - тобто до дати виставлення інвойсу. Виявлене ставить під сумнів достовірність дати комерційного інвойсу або послідовність здійснення розрахунків.

3) У інвойсі покупцем зазначено LLC "TIM", тоді як у платіжних інструкціях - ТОВ "ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ". Різниця у найменуванні отримувача товару/ платника свідчить про невідповідність сторін контракту. Виявлене свідчить, що подані документи не підтверджують взаємозв'язок між покупцем у інвойсі та платником у банківських документах.

4) У платіжній інструкції зазначено посилання на контракт TRI-2612 від 26.12.2024 року, що відповідає інвойсу.

Однак відсутні підтвердження щодо специфікації №6 від 01.08.2025, яка прямо згадана в інвойсі, не всі умови контракту, зазначені у комерційних документах, підтверджені платіжними документами.

5) У експортній декларації КНР №420420250000281527 кількість товару та загальна вартість (180 193 дол. США) співпадає з інвойсом, однак не з фактично сплаченими сумами за платіжними документами, існує розбіжність між документами, що підтверджують фактичну оплату, і документами продавця.

6) Експортна декларація оформлена 20.08.2025, тобто після дати інвойсу (16.08.2025), але платіжні інструкції здійснені до цього, хронологія операцій не відповідає реальній послідовності комерційних дій, що ставить під сумнів реальність заявленої ціни угоди.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» на виконання спірного рішення, 05.11.2025 року подано митну декларацію №25UA500110011936U3 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, у результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» сплачено збільшений розмір ввізного мита - на 97 688,43 грн. та відповідно ПДВ - на 282 871,60 грн., загалом на 380 560,03 грн. (графа 47 митної декларації).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД №25UA500110011224U0, оскільки надані документи не містять розбіжностей та містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично визначена за основним методом та сплачена за товари, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/35183/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15.12.2025 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

16.12.2025 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

29.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Як свідчать фактичні обставини справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500110011224U0 від 29.10.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ», а саме:

товар №1- Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах: -шина 20.5R25-TB516 L-3 T1 - 4 шт.-шина 23.5R25 TUBELESS-TB516 L-3 T1 - 24 шт. -шини 26.5R25-TB516 L-3 T1 - 4 шт. -шина (покришка, камера, ободна стрічка) 23.5-25-20PR TL612 E-3/L-3 - 45 компл., - шина (покришка, камера, ободна стрічка) 16.00R25-TB516S E-4 T2-12 компл. - шина 29.5R25-TB598S L-4 T1-4 шт.

товар №2 - Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121:-шина 215/75R17.5-16PR TR685 135/133M (індекс навантаження 135/133, індекс швидкості M посадочний діаметр - 17.5) - 640 шт. -шина 265/70R19.5-18PR TR657 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J посадочний діаметр - 19.5) - 62 шт. -шина 295/80R22.5-18PR TR686 152/149M (індекс навантаження 152/149, індекс швидкості M посадочний діаметр - 22.5) - 72 шт. -шина 295/80R22.5-18PR TRD66 3PMSF 152/149L (індекс навантаження 152/149, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22.5) - 60 шт. -шина 235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J посадочний діаметр - 17.5) - 160 шт. -шина 315/70R22.5-18PR TRS06 3PMSF154/150L 152/148M (індекс навантаження 154/150, 152/148, індекс швидкості L/M, посадочний діаметр - 22.5) -12 шт.

товар №3 - Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження не більш як 121:-шина 185/75R16C-8PR (TR646) 104/102Q (індекс навантаження 104/102, індекс швидкості Q, посадочний діаметр -16)- 1150шт.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500110011224U0 від 29.10.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025, а саме:

1) Інвойс №12252003840-1 містить суму 180 193,00 дол. США, тоді як платіжні інструкції підтверджують лише 170 000,00 дол. США.

4) У платіжній інструкції зазначено посилання на контракт TRI-2612 від 26.12.2024 року, що відповідає інвойсу.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, означене послугувало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів №25UА500110011224U0 від 29.10.2025 за заявленою декларантом митною вартістю.

ТОВ «Техімпорт Маркет», враховуючи приписи частини 7 статті 55 Митного кодексу України, товар випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 25UА500110011936U3 від 05.11.2025 pоку зі сплатою різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 380 560,03 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Техімпорт Маркет».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року в задоволенні заяви представника Одеської митниці про розгляд адміністративної справи №160/35183/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

06.01.2026 року на адресу суду від представника ТОВ «Техімпорт Маркет» надійшла відповідь на відзив вх.№607/26, в якій представник позивача, ознайомившись з відзивом на позов, надає наступні доводи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

У межах даної справи ними є:

1. Контракт №TRI-2612 від 26.12.2024 року;

2. Інвойс №12252003840-1 від 16.08.2025 року;

3. Платіжні доручення №79, 82;

4. рахунок №2356 від 29.10.2025 року на оплату транспортно-експедиційних послуг;

5. коносамент SZBS25080059A від 25.08.2025 року;

6. договір №00698/24 від 05.12.2024 року про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Разом з тим, ані в повідомленні Відповідача (ідентифікатор 180b184b-2345-4502-a2c37cbb1cc5e8fc), ані в спірному рішенні відповідача, ані у відзиві не зазначено, які саме зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення.

Зазначена сума 180 193,00 доларів США була сплачена платіжними інструкціями №79, 82.

Найменування товарів, кількість, вартість у інвойсі та специфікації до інвойсу збігається із найменуванням товарів, кількістю, вартістю в специфікації №6 до Контракту №TRI-2612 від 26.12.2024 року.

Надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС», відповідно до договору №00698/24 від 05.12.2024 року, яке має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов'язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

Розрахунки між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та третіми особами є приватноправовими відносинами та стосуються сторін договору.

Обставини розрахунків між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та третіми особами декларанту невідомі, що жодним чином не впливає на числові показники митної вартості товару, що розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» викладено в рахунку, що був наданий до попередньої декларації відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Розмежування послуг та їх оплата в межах договору №00698/24 від 05.12.2024 року на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору.

Втручання митного органу у приватноправові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 зробив висновок, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

06.01.2026 року на адресу суду від представника Одеської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача заперечує проти доводів позивача, зазначивши щодо додаткових документів наступне.

Оскільки надані позивачем документи містили вищенаведені розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі №808/865/18 постанова від 12.07.2022 зазначив, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку представника відповідача, вищенаведеним спростовується доводи позивача щодо того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

Верховний Суд в постанові від 22.12.2020 року в справі №810/2463/17 зазначив, що у строк, встановлений ч.3 ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому, надані додаткові документи не підтверджували об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містили додаткові розбіжності.

Однак, при цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500110011224U0 від 29.10.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар для ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ», а саме:

Відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України ТОВ «Техімпорт Маркет» на адресу Одеської митниці надано пакет документів, а саме:

1. Контракт №TRI-2612 від 26.12.2024 року;

2. Інвойс №12252003840-1 від 16.08.2025 року;

3. Платіжні доручення №79, №82;

4. рахунок №2356 від 29.10.2025 року на оплату транспортно-експедиційних послуг;

5. коносамент SZBS25080059A від 25.08.2025 року;

1) Інвойс №12252003840-1 містить суму 180 193,00 дол. США, тоді як платіжні інструкції підтверджують лише 170 000,00 дол. США.

3)У інвойсі покупцем зазначено LLC "TIM", тоді як у платіжних інструкціях - ТОВ "ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ". Різниця у найменуванні отримувача товару/ платника свідчить про невідповідність сторін контракту. Виявлене свідчить, що подані документи не підтверджують взаємозв'язок між покупцем у інвойсі та платником у банківських документах.

4) У платіжній інструкції зазначено посилання на контракт TRI-2612 від 26.12.2024 року, що відповідає інвойсу.

05.11.2025 року уповноваженою особою ТОВ «Техімпорт Маркет» надіслано лист, в якому представник позивача повідомив, що подано всі необхідні документи для митного оформлення, додаткових ТОВ «Техімпорт Маркет» надавати не буде, крім того, представник позивача просив завершити митне оформлення товарів на підставі частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності в документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Відтак, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню судом в спірних правовідносин.

Щодо витребування додаткових документів, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500110011224U0 від 29.10.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар для ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ», а саме:

1. Контракт №TRI-2612 від 26.12.2024 року;

2. Інвойс №12252003840-1 від 16.08.2025 року;

3. Платіжні доручення №79, 82;

4. рахунок №2356 від 29.10.2025 року на оплату транспортно-експедиційних послуг;

5. коносамент SZBS25080059A від 25.08.2025 року;

Разом з тим, ані в повідомленні відповідача (ідентифікатор 180b184b-2345-4502-a2c37cbb1cc5e8fc), ані в спірному рішенні відповідача, ані у відзиві не зазначено, які саме зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення.

Зазначена сума 180 193,00 доларів США була сплачена платіжними інструкціями №79, №82.

Надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» відповідно до договору №00698/24 від 05.12.2024 року, яке має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов'язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що втручання митного органу у приватноправові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року по справі №810/4258/18, зазначено, що: «Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена».

У даному випадку відповідач не зазначає, яким саме чином подання інших документів позивачем може вплинути на митну вартість товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені висновки відповідача є помилковими та не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, а висновки відповідача базуються на припущеннях, без об'єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110011224U0, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 4566,72 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Банк Кредит Дніпро" від 08.12.2025 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» (код ЄДРПОУ 45589470) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4566,72 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110011224U0.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпорт Маркет» (код ЄДРПОУ 45589470) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4566,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник

Попередній документ

134243640

Наступний документ

134243642

Інформація про рішення:

№ рішення:	134243641
№ справи:	160/35183/25
Дата рішення:	20.02.2026
Дата публікації:	23.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Подано апеляційну скаргу (25.03.2026)
Дата надходження:	10.12.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення