м. Вінниця
19 лютого 2026 р. Справа № 120/12473/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: військової частини НОМЕР_1 про: визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту на звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Тому, з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з цією позовною заявою у якій просить зобов'язати відповідача розглянути вказаний рапорт та прийняти рішення, яким звільнити його з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою від 09.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду інформації про місцезнаходження відповідача - військової частини НОМЕР_1 (його поштову адресу), номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.
Представник позивача 15.09.2025 подала заяву про усунення недоліків позову, у якій вказала, що через воєнний стан контактної інформації щодо військової частини НОМЕР_1 у вільному доступі немає, тому з метою отримання інформації щодо військової частини, представником направлено адвокатський запит на електронну адресу Міністерства оборони України.
Ухвалою від 23.09.2025 продовжено строк для виконання вимог ухвали від 09.09.2025.
Представник позивача 30.09.2025 подала заява про усунення недоліків позову, у якій надала інформацію про місцезнаходження відповідача.
Ухвалою від 06.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу в його електронний кабінет та доставлена 07.10.2025, що підтверджується Довідкою від 08.10.2025 (а. с. 36 зворот).
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
У постанові від 07.02.2023 у справі № 340/9054/21 Верховний Суд виснував, що повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб'єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте в установлений строк відзив до суду не подав.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 2-ого взводу протитанкових ракетних комплексів.
Позивач 01.08.2025 звернувся із рапортом до військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби за підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме через сімейні обставини (у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років).
За результатами розгляду рапорту, відповідач листом відмовив у його задоволенні та зазначив про таке.
Документи, долучені до рапорту, у своїй сукупності не містять достатніх фактичних даних, які б дозволяли зробити обґрунтований висновок про наявність у позивача відповідної сімейної обставини.
Так, згідно з долученим до рапорту повторно виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 13.06.2023, встановлено, що шлюб зареєстровано 26.01.2024 за актовим записом № 44 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом з тим зазначене свідоцтво не підтверджує, що шлюб є дійсним станом на дату подання та розгляду рапорту.
Також до рапорту долучено свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 від 12.06.2018, згідно з яким матір'ю дитини зазначена ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_1 .
Однак відсутні документи, що підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у сімейних відносинах із матір'ю дитини станом на дату народження.
Додано також нотаріально засвідчену заяву від ОСОБА_4 про те, що їх спільну малолітню дитину утримує та повністю забезпечує її батько - ОСОБА_1 .
Зазначена заява матері ( ОСОБА_4 ) дитини ( ОСОБА_3 ) не є належним документом, який підтверджує відсутність заборгованості по аліментах, як це передбачено підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
До рапорту долучено також свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 від 26.08.2014, матір'ю якої зазначена ОСОБА_6 , батьком - ОСОБА_1 .
Однак і в цьому випадку відсутні документи, що підтверджують перебування у сімейних відносинах із матір'ю дитини станом на дату народження.
Також в долученій до рапорту довідці Жмеринського відділу Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області від 01.07.2025 № 37022 зазначено, що боржник - ОСОБА_1 , сплачує аліменти в повному обсязі та, що згідно з матеріалами виконавчого провадження заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки Ксенії станом на 30.06.2025 відсутня.
Надана довідка не є належним документом, що підтверджує відсутність заборгованості зі сплати аліментів, та не відповідає вимогам підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно з якими підставою для звільнення є перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Належними доказами відсутності заборгованості є офіційні документи, що підтверджують її відсутність (довідка виконавця, банківські документи, судове рішення тощо).
Зазначає, що у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 від 26.08.2014, матір'ю дитини зазначена ОСОБА_6 , тоді як у долученій довідці органу державної виконавчої служби фігурує особа з прізвищем ОСОБА_7 .
У зв'язку з цим відсутня можливість достеменно встановити, що йдеться про одну й ту саму особу.
Отже, на думку відповідача, підстави для звільнення позивача з військової служби відсутні, оскільки надані документи не відповідають вимогам законодавства щодо підтвердження відсутності аліментної заборгованості та сімейного стану.
Окрім того, відповідач вказав, що у разі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, додаються документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин відповідно до п. 13 ч. 5 Додатку 19 до Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (а.с. 14 зворотній бік).
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача щодо звільнення з військової служби, позивач звернуся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частинами першою та другою статті 2 Закону № 2232 визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Підстави звільнення з військової служби встановлені статтею 26 Закону № 2232 і залежать від виду військової служби.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232 військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану звільняються з військової служби: г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232 військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Частиною сьомою статті 26 Закону №2232 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, визначено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 травня 2009 р. за № 438/16454 (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Відповідно до пп.13 п. 5 Додатку 19 «Перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби» до наведеної Інструкції, документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (під час дії воєнного стану):
- копія свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства (материнства) особи;
- один з документів: копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з одним з батьків, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти, та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні військовослужбовця відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину;
- довідка про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до матеріалів справи, позивач 01.08.2025 подав рапорт про звільнення його зі служби через сімейні обставини. Зокрема, у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Так, разом із рапортом про звільнення позивач подав копії таких документів:
- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 13.06.2023, яким підтверджено укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (спільне прізвище ОСОБА_8 );
- свідоцтво про народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_6 від 17.09.2024. Батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_7 від 29.08.2014. Батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_8 від 12.06.2018. Батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;
- довідка Жмеринського відділу ДВС у Жмеринському районі Вінницької області від 01.07.2025 № 37022, у якій вказано, що на контролі в Жмеринському відділі державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться на виконанні виконавчий лист про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.01.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Боржник сплачує аліменти в повному обсязі, згідно з матеріалами виконавчого провадження заборгованість зі сплати аліментів станом на 30.06.2025 відсутня;
- довідка про фактичне місце проживання особи від 11.07.2025 про те, що ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з ним зареєстровані та фактично проживають:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
Разом з ним фактично проживає без реєстрації :
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- нотаріально засвідчена заява ОСОБА_4 про те, що її малолітню доньку ОСОБА_3 , 31.05.2018 утримує та повністю забезпечує її батько ОСОБА_1 .
За доводами позивача, на його утриманні перебуває троє його дітей, а саме, від першого шлюбу - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; від незареєстрованого шлюбу - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківство підтерджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 12.06.2018; від теперішнього шлюбу - донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на це, позивач вважає, що необхідною умовою звільнення під час дії воєнного стану з військової служби військовослужбовця, який проходять військову службу за призовом під час мобілізації відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ є перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше неповнолітніх дітей та відсутність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
Суд зауважує, що на виконання вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (із змінами і доповненнями) та Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Інструкція № 170).
У 2024 році у зв'язку із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, нарощуванням зусиль агресора щодо подальшого захоплення території України, постало питання щодо удосконалення окремих питань проходження військової служби та порядку звільнення із неї.
З метою вирішення цієї проблеми Наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 № 495 затверджені зміни до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у тому числі до Додатку 19 до Інструкції.
У Додатку 19 до Інструкції № 170 у новій редакції визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до підстав, зазначених у статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», окремо для кожної категорії військовослужбовців.
Так, у підпункті 13 пункту 5 Додатку № 19 визначено, що для звільнення військовослужбовця з військової служби через наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме - у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (під час дії воєнного стану) подаються такі документи:
1) копія свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства (материнства) особи;
2) один з документів: (1) копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або (2) копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або (3) рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з одним з батьків, або (4) письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти, та участь другого з батьків у їх вихованні, або (5) рішення суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні військовослужбовця відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину;
3) довідка про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законодавством.
Отже, Додаток 19 до Інструкції № 170 для підтвердження факту перебування трьох і більше дітей віком до 18 років на утриманні військовслужбовця передбачає необхідність подання:
- свідоцтв про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства особи, тобто підтвердження батьківства військовослужбовця щодо трьох і більше дітей;
- довідки про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законодавством, для підтвердження відсутності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір яких перевищує суму платежів за три місяці;
- інших документів (залежно від індивідуальної ситуації кожного військовослужбовця), що підтверджують факт визначення місця проживання дітей з одним із батьків.
Отже, у підпункті 13 пункту 5 Додатку № 19 до Інструкції № 170 чітко та недвозначно визначений вичерпний перелік документів, які повинні бути долучені до рапорта про звільнення з військової служби у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Із матеріалів справи слідує, що позивач разом із рапортом надав свідоцтва про народження дітей, що підтверджують його батьківство та вік дітей, довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, а також довідку про фактичне місце проживання особи від 11.07.2025.
Відповідно до цієї довідки ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним зареєстровані та фактично проживають: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично проживає без реєстрації ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач у листі, окрім іншого вказує на необхідність подати документи в порядку положень п. 13 ч. 5 Додатку № 19 до Інструкції № 170 (а.с. 14, зворотній бік).
Відповідач акцентує на необхідності подати один з документів:
- копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше),
- або копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю),
- або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з одним з батьків,
- або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти, та участь другого з батьків у їх вихованні,
- або рішення суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні військовослужбовця відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Тобто, Інструкцією обумовлено для підтвердження факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей та звільнення з військової служби за умови перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, необхідно, крім інших документів, долучити один із документів з альтернативного переліку, щодо визначення місця проживання дітей з одним із батьків, письмовий договір про участь другого з батьків у вихованні дітей та про сплату аліментів на дитину, як того вимагає Інструкція № 170.
Із поданих позивачем документів суд встановив відсутність тих, які вказують на визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Довідка про фактичне місце проживання особи від 11.07.2025 не обумовлює місця фактичного проживання останніх.
Нотаріально посвідчена заява гр. ОСОБА_13 не є належним документом, визначеним у підпункті 13 пункту 5 Додатку № 19 до Інструкції № 170 щодо місця проживання дитини, її утримання, сплату аліментів, та визначення участі батька у її вихованні.
За наведених обставин, розглянувши рапорт позивача про звільнення та проаналізувавши додані до нього документи, відповідач правомірно, в порядку та в межах визначених чинним законодавством, відмовив позивачу у задоволенні його рапорту, у зв'язку із ненаданням повного переліку документів.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, оскільки суд вважає, що долучені позивачем до рапорту документи належним чином не підтверджують всіх обставин, що є підставою для звільнення з військової служби на підставі положень підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши докази, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Підстави для присудження судових витрат на користь позивача відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 , АДРЕСА_3 ).
Повне судове рішення складено 19.02.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна