Справа № 127/5137/26
Провадження № 1-кс/127/2141/26
Іменем України
19 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000803 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 13.02.2026 під час проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000803 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до незаконного виготовлення та збуту психотропних речовин може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена особа, за вказівкою ОСОБА_6 , здійснювала виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено, а саме «Амфетамін», з метою подальшого збуту. Крім того, спільно з іншими особами через поштові відділення та поштомати отримувала наркотичні засоби та психотропні речовини.
За місцем проживання ОСОБА_6 , у співучасті з іншими особами, здійснювалося фасування психотропних речовин у зіп-пакети, які обмотувалися ізоляційною стрічкою та поміщалися до упакувань, що в подальшому надсилалися поштовими відправленнями служб експрес-доставки до різних регіонів України. За виконання зазначених дій у межах злочинної діяльності ОСОБА_5 отримував від ОСОБА_6 грошові кошти.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 січня 2026 року у справі №127/2567/26 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності 1/3 частка ОСОБА_7 та 2/3 частка ОСОБА_8 , з метою відшукання та вилучення: речей, які заборонені в вільному обігу, тобто наркотичних засобів та психотропних речовин, прекурсорів, грошових коштів, які були здобуті у ході збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, приладів для їх виготовлення, банківських карток, записників, електронних носіїв, флеш накопичувачів, системних дисків ПК, ноутбуків, планшетів, мобільних терміналів та сім карток мобільних операторів, а також предметів заборонених у вільному обігу та інших матеріальних об?єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази.
Так, 13.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 проведено санкціонований обшук квартири АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung A605F з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; сім-карту мобільного оператора «Київстар» із зображенням цифр НОМЕР_3 .
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020000000803 від 21.07.2025 іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 14.02.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13.02.2026 під час проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Samsung A605F з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; сім-карту мобільного оператора «Київстар» із зображенням цифр НОМЕР_3 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу в межах даного кримінального провадження мобільний телефон Samsung A605F з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , після проведення з ними усіх необхідних слідчих дій (експертиз), повернути власнику.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя