Провадження № 11-сс/821/49/26 Справа № 712/940/26 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
19 лютого 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12025250310001758 від 21.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування зі свідками кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2026 клопотання старшого слідчого задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2026 включно.
Взято підозрюваного ОСОБА_9 під варту в залі суду. Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 22.01.2026.
Визначено підозрюваному, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680, 00 грн, у разі внесення якої звільнити його з-під варти.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покладено на ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити без дозволу слідчого та прокурора спілкуватися із свідками у кримінальному провадженні, про яких йому стане відомо під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
За сукупністю наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним та підтверджується матеріалами, поданими на обґрунтування клопотання.
Разом із тим, з поданого клопотання та долучених до нього матеріалів, слідчий суддя не вбачав посилань на фактичні дані, які б свідчили про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на протидію досудовому розслідуванню, або про наявність у нього реальної можливості вчинити такі дії у майбутньому.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному випадку не доведений.
Підозра стосується протиправної діяльності, яка за своєю природою може мати триваючий характер (незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин). За таких обставин перебування підозрюваного на волі без належних процесуальних обмежень, на думку слідчого судді, створює реальну можливість відновлення або продовження аналогічної діяльності, зокрема через доступ до відповідних контактів, каналів придбання та збуту засобів учинення кримінальних правопорушень.
Крім того, стороною захисту не наведено переконливих доводів, які б істотно знижували встановлені ризики, зокрема, щодо наявності стабільних соціальних зв'язків, офіційної зайнятості, легальних джерел доходу чи інших обставин, що об'єктивно забезпечують передбачуваність процесуальної поведінки. За таких умов слідчий суддя не знайшов підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім та ефективним для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
З огляду на встановлені ризики та їхню реальність, слідчий суддя дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного досягнення мети запобіжного заходу, у зв'язку з чим застосування тримання під вартою є необхідним.
Також слідчий суддя дійшов висновку, що визначення застави є необхідним як альтернативи триманню під вартою, але її розмір має бути таким, щоб реально стримувати від порушення покладених процесуальних обов'язків та ухилення від правосуддя.
Разом із тим, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували наявність стабільного легального доходу, наявність майна чи інших обставин, що свідчили б про спроможність сплатити максимальний для такої категорії злочинів розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, щоб це не становило завідомо непомірний тягар для підозрюваного.
Слідчий суддя визначив заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, з урахуванням інкримінованих діянь, ступеня ризиків та даних про підозрюваного, є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_9 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків у разі внесення застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді в частині визначення розміру застави, прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2026 про часткове задоволення клопотання слідчого та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого задовольнити повністю.
Не заперечуючи встановлених судом обставин щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_9 та доведеності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що слідчим суддею залишено без належної оцінки те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів. Характер інкримінованого правопорушення пов'язаний з корисливою спрямованістю.
Сторона обвинувачення вважає за доцільне, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн, оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов'язків.
Крім того, ОСОБА_9 , усвідомлюючи тяжкість покарання, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, а визначена судом застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на думку прокурора, не зможе в повній мірі забезпечити реальне виконання підозрюваним покладених на нього судом обов'язків.
Прокурор вважає, що ОСОБА_9 зможе безперешкодно чинити тиск на основного свідка у кримінальному провадженні, який придбав у нього наркотичні засоби та психотропні речовини, а також інших підозрюваних у зазначеному кримінальному провадженні та свідків сторони обвинувачення.
Відтак вважає, що ухвала слідчого судді від 22.01.2026 є незаконною у частині визначення розміру застави та підлягає скасуванню, через невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та тим обставинам, які встановлено під час розгляду вказаного клопотання.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310001758 від 21.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу - «канабісу», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 06.12.2025, отримав у ОСОБА_11 для подальшого незаконного збуту невстановлену частину наркотичного засобу, який ОСОБА_11 06.12.2025 попередньо придбав у невстановленій кількості та в подальшому незаконно зберігав в невстановленому в ході досудовому розслідуванні місці, який ОСОБА_9 в подальшому, умисно, незаконно зберігав за місцем спільного проживання із ОСОБА_12 , яка діючи за попередньою змовою, умисно, незаконно зберігала канабіс, з метою подальшого збуту за місцем їхнього проживання до 06.12.2025.
Володіючи інформацією про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_12 здійснюють незаконний збут наркотичного засобу за місцем свого проживання, ОСОБА_13 , який був залучений працівниками правоохоронних органів до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 06.12.2025 близько 10 год. 00 хв. підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де натиснув комбінацію цифр «39» домофону, повідомивши, що це він та двері відчинили. Піднявшись на другий поверх під'їзду близько 10 год. 12 хв. зустрівся із ОСОБА_12 , якій біля вхідних дверей квартири останньої повідомив, що має намір придбати наркотичний засіб - канабіс, на що ОСОБА_12 погодилась та ОСОБА_13 передав їй в руки грошові кошти в сумі 350 грн., після чого остання отримавши гроші, зачинила двері та зайшла в помешкання, а ОСОБА_13 залишився чекати біля дверей. Через незначний проміжок часу ОСОБА_12 повернулась до ОСОБА_13 та умисно, незаконно збула прозорий полімерний пакет із зіп-застібкою із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яку в цей же день ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції, та яка відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/124-25/18007-НЗПРАП від 17.12.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса висушеного наркотичного засобу становить 0,780 г.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , за повторно виниклим умислом на незаконне придбання з метою збуту психотропної речовини - «амфетамін», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням часі, місці, але не пізніше 09.12.2025, отримав у ОСОБА_11 для подальшого незаконного збуту невстановлену частину психотропної речовини, яку він повторно, незаконно зберігав за місцем спільного проживання із ОСОБА_12 , яка діючи за попередньою змовою, умисно, незаконно зберігала психотропну речовину - амфетамін, з метою збуту за місцем їхнього проживання до 09.12.2025, яку в свою чергу ОСОБА_11 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою збуту 09.12.2025, точний час встановити не представилось можливим, повторно, умисно, незаконно, придбав у невстановленій кількості, яку в подальшому незаконно зберігав в невстановленому в ході досудовому розслідуванні місці.
Володіючи інформацією про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_12 здійснюють незаконний збут психотропної речовини - амфетамін за місцем свого проживання, ОСОБА_13 , який був залучений працівниками правоохоронних органів до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 09.12.2025 близько 14 год. 31 хв. підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де зустрів ОСОБА_9 , якому повідомив, що не зміг додзвонитися на їхні номера мобільних телефонів, тому прийшов особисто.
На що, ОСОБА_9 повторно, умисно, з метою збуту, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 перебуває за місцем їхнього спільного проживання, скерував ОСОБА_13 до місця спільного з ОСОБА_12 проживання, щоб він туди пройшов, та ОСОБА_13 , отримавши позитивну відповідь від ОСОБА_9 , підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де натиснув комбінацію цифр «39» домофону, повідомивши, що це він та двері відчинили. Піднявшись на другий поверх під'їзду зустрівся із ОСОБА_12 , якій біля вхідних дверей квартири останньої повідомив, що має намір придбати психотропну речовину - амфетамін, на що ОСОБА_12 погодилась та ОСОБА_13 передав їй в руки грошові кошти в сумі 250 грн, після чого остання отримавши гроші, зачинила двері та зайшла в помешкання, а ОСОБА_13 залишився чекати біля дверей. Через незначний проміжок часу ОСОБА_12 повернулась до ОСОБА_13 та повторно, умисно, незаконно збула прозорий полімерний пакет із зіп-застібкою із вмістом порошкоподібної речовини, яку в цей же день ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції, та яка відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/124-25/18010-НЗПРАП від 15.12.2025 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої в перерахунку на амфетамін - основу становить 0,041 г.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
21.01.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
За наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зазначив, що обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, які додані до матеріалів клопотання.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що існують ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
З такими висновками слідчого судді повністю погоджується й апеляційний суд з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні даних кримінальних правопорушень, на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самого злочину.
На переконання апеляційного суду запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, можливо шляхом застосування до ОСОБА_9 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення, оскаржуючи ухвалу слідчого судді від 22.01.2026, не погоджується з розміром визначеної застави, оскільки вважає, що такий розмір не зможе в повній мірі забезпечити реальне виконання підозрюваним покладених на нього судом обов'язків.
На підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010), справа «Punzelt v. Czech Republic» від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86)).
Слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування. Разом з тим, слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення, визначив розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На переконання апеляційного суду, розмір застави визначений слідчим суддею згідно вимог КПК України, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного та є співмірний з тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками.
Доводи прокурора стосовно не врахування слідчим суддею всіх фактичних обставин кримінального провадження, на думку колегії суддів, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання старшого слідчого повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Підстав для зміни розміру визначеної слідчим суддею застави, за наведених в апеляційній скарзі доводів, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4