Справа № 127/483/26
Провадження № 2-а/127/7/26
"10" лютого 2026 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Чабанюк Д.О.,
адвоката Кургаєва Д.М.,
представника відповідача Ковальчука Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Кургаєва Дениса Миколайовича, поданим в інтересах ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області майора поліції Сінькевича Т.О., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6415899 від 26.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП,-
06.01.2026 року адвокат Кургаєв Д.М. звернувся до суду з позовом до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області майора поліції Сінькевича Т.О., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6415899 від 26.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Адвокат вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно, відповідачем не з'ясовано усі обставини справи. У зв'язку з викладеним, адвокат просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.
09.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.
19.01.2026 представником Департаменту патрульної поліціїКовальчуком Д.О. подано до суду відзив на позовну заяву.
Представник позивача - адвокат Кургаєв Д.М. в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Ковальчук Д.О. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2025 року інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП майором поліції Сінкевичем Т.О. було винесено постанову на ОСОБА_1 , який перебуваючи на посаді майстра ГК «АВТОСТРАДА» порушив правила, норми, стандарти, що стосуються безпеки дорожнього руху, при утриманні А/Д Т-0212 Вінниця-Тиврів-Комаргород, а саме, не вжив своєчасних заходів із ліквідації зимової слизькості на проїзній частині вищезазначеної дороги від 9 км до 18 км, чим порушив п. 1.5 ПДР України та ДСТУ 3988-2022.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа Департаменту патрульної поліції, вважала доведеними обставини вчинення даного правопорушення. Разом з тим, доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучено та не надано суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
З наданих пояснень адвоката в судовому засіданні та доводів, зазначених в позовній заяві, останній категорично заперечує факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення, вказуючи на відсутність його вини, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення.
Ч.1 ст.140 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху та тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
На виконання вимог ЗУ «Про дорожній рух» та ЗУ «Про автомобільні дороги», з метою належної організації забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах (в тому числі ремонтних та інших), Службою надається ТОВ «ГК «Автострада» ордер (дозвіл) на право виконання робіт з експлуатаційного утримання А/Д, який відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства погоджує УПП у Вінницькій області ДПП.
Відповідно до ордеру №6, який наданий адвокатом Кургаєвим Д.М., відповідальною особою за експлуатаційне утримання є ОСОБА_2 , начальник дорожньо-будівельної дільниці ТОВ «ГК «Автострада».
Таким чином, особою, яка зобов'язана дотримуватись вимог щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги Т-0212 Вінниця-Тиврів-Комаргород на відрізку 9 км-18 км та відповідно особа яка може нести відповідальність за порушення вимог ДСТУ та інших норм щодо утримання автомобільних доріг є ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка. Свідок пояснив, що відповідно до документів він дійсно є відповідальною особою на вказаному відрізку дороги, ОСОБА_1 є лише майстром, якому надавались вказівки по утриманню доріг.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, де зазначено, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв'язку з чим, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції належить стягнути на користь позивача 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ч.1 ст.140, ст.ст.222, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Кургаєва Дениса Миколайовича задовольнити.
Постанову винесену інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області майором поліції Сінькевичем Т.О. серії ЕНА № 6415899 від 26.12.2025 скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений за подання позовної заяви судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя