Постанова від 17.02.2026 по справі 1-852/11

ун. № 1-852/11

пр. № 1/759/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника: ОСОБА_11 ,

підсудних: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Хрустальне Луганської обл., громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 чт. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07.08.2013 засуджено: ОСОБА_15 за ч.2 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.369, ч.2 ст.369, ст. 75, ст. 76 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, ОСОБА_12 за ч.2 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.369, ч.2 ст.369, ст. 70, 75, 76 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, ОСОБА_13 за ч.2 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.369, ч.2 ст.369, ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369 КК України ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі п. в ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію в 2011 році», ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в України» звільнено ОСОБА_14 від відбування призначеного покарання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.05.2021 вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07.08.2013 в частині засудження ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 скасовано та дану кримінальну справу стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 повернуто на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Вказана кримінальна справа надійшла у провадження судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 24.06.2021.

Як вбачається з ухвали Київського апеляційного суду від 13.05.2021, підставою для скасування вироку суду від 07.08.2013 стали істотні суперечності щодо обставин скоєних злочинів, їх правової кваліфікації, наявності доказів вини засуджених. Зокрема, суперечливі висновки суду (всупереч вимог ч.1 ст. 334 КПК України в редакції 1960 року) про доведення всіх обставин кримінальних правовопорушень, які б доводили вину засуджених, без фактичного викладення доказів, а зазначення лише показань підсудних, потерпілих та свідків, перелічення джерел отримання письмових доказів з вказівкою дати та номеру певної слідчої дії, без зазначення даних, які вони містять.

У ході судового розгляду даної кримінальної справи судом роз'яснено підсудним ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , кожному окремо, їх право заявити клопотання у відповідності до вимог ст.ст. 44, 49 КК України, п. 5 ч. 1 ст. 7-1, 11-1 КПК України (в редакції 1960 року) про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України, а також ОСОБА_12 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та закриття кримінальної справи відносно них у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України. Підсудними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 таких клопотань не заявлено.

Разом з тим, у судовому засіданні захисником підсудного ОСОБА_14 - адвокатом ОСОБА_11 та підсудним ОСОБА_12 заявлені клопотання, які підтримані підсудними ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , про повернення даної кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування на підставі ст. 281 КПК України (в редакції 1960 року) з мотивів неповноти та неправильності проведеного досудового слідства у справі, які не може бути усунуто в судовому засіданні.

Прокурор вважав, що в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду по суті та прийняття рішення по справі.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи захисника ОСОБА_11 та підсудного ОСОБА_12 , які підтримані підсудними ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , суд вважає заявлені клопотання такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Органами досудового слідства ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються у наступному.

ОСОБА_12 , працюючи на посаді помічника судді Шевченківського районного суду м. Києва, в період з вересня 2010 року по березень 2011 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із діловодом, а в подальшому завідуючим архівом Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 ,

ОСОБА_13 , працюючи на посаді старшого секретаря Шевченківського районного суду м. Києва, в період з травня 2010 року по березень 2011 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із діловодом, а в подальшому завідуючим архівом Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 ,

ОСОБА_14 , працюючи на посаді секретаря судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва, в період з січня 2011 року по лютий 2011 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із завідуючим архівом Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 ,

вчинили низку умисних злочинів за наступних обставин.

1. Так, 08.05.2010 працівниками Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві затримано в порядку ст. 115 КПК України ОСОБА_16 за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

10.05.2010 ОСОБА_17 , яка є рідною сестрою ОСОБА_16 , звернулась до раніше їй знайомого ОСОБА_15 із проханням щодо вирішення питання про обрання ОСОБА_16 міри запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.

Після цього, на початку травня 2010 року ОСОБА_15 вступив у злочинну змову із старшим секретарем кримінальної канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_13 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману останньої та підбурення її до дачі хабара слідчому Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, у провадженні якого перебувала дана кримінальна справа.

Під час розмови, яка відбулась на початку травня 2010 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10 «б», останні, не маючи наміру звертатись до слідчого Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, в провадженні якого перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших, вирішили шляхом обману заволодіти її грошовими коштами в сумі 5000 доларів США.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_15 за попередньою змовою із ОСОБА_13 , з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману, 10.05.2010, зустрівся із останньою та перебуваючи біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б, повідомив їй про те, що він може допомогти їй вирішити питання щодо обрання ОСОБА_16 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. При цьому ОСОБА_15 повідомив, що вказане питання він може вирішити або із працівниками Шевченківського РУГУ МВС України або із суддею, який буде розглядати подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_16 та за прийняття вказаного рішення вона повинна буде дати хабар вказаним службовим особам у сумі 5000 доларів США, в результаті чого підбурив ОСОБА_17 до дачі хабара.

Небажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді обрання брату ОСОБА_16 міри запобіжного заходу - взяття під варту та усвідомлюючи, що ОСОБА_15 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_17 погодилась на його пропозицію дати хабар службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві у сумі 5000 доларів США.

У подальшому, 11.05.2010, близько о 9 год. 00 хв., ОСОБА_17 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо обрання ОСОБА_16 міри запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, за попередньою домовленістю із останнім зустрілась із ним у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, де біля службового кабінету ОСОБА_15 , за вимогою останнього, поклала вказані грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 39629 грн. 50 коп. до шафи для вирішення питання щодо обрання ОСОБА_16 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.

При цьому ОСОБА_13 , діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 , у цей час перебував біля вказаної шафи, та побачивши, як останній проходить разом із ОСОБА_17 на вихід із приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, забрав вказані грошові кошти, які вони в подальшому розділили між собою. При цьому ОСОБА_13 залишив собі 4000 доларів США, а ОСОБА_15 - 1000 доларів США. Отриманими грошима ОСОБА_15 і ОСОБА_13 розпорядились на власний розсуд.

У цей же день, заступник прокурора Шевченківського району м. Києва ОСОБА_18 , не будучи обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , відмовив в обранні ОСОБА_16 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим слідчим Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_16 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Таким чином, ОСОБА_13 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 , вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.

2. Крім цього, ОСОБА_13 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі повторно хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за наступних обставин.

Так, наприкінці травня 2010 року ОСОБА_15 , діючи умисно, повторно вступив у злочинну змову із старшим секретарем Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_13 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 та підбурення останньої до дачі хабара повторно працівникам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_15 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що він створив у ОСОБА_17 уяву про те, що саме він вирішив питання про обрання ОСОБА_16 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд зустрівся наприкінці травня 2010 року, із ОСОБА_17 , в невстановлений слідством день, біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва та повідомив про те, що він може вирішити питання щодо винесення Шевченківським районним судом м. Києва вироку ОСОБА_16 із призначенням йому покарання, не пов'язаного із позбавленням волі за вчинений злочин.

Крім цього, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_17 про те, що вона повинна ще дати хабар працівникам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві у сумі 2000 доларів США за те, щоб кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_16 вони якнайшвидше направили до Шевченківського районного суду м. Києва. За повідомленням ОСОБА_15 зазначені грошові кошти ОСОБА_17 повинна вручити йому, а він в свою чергу передасть їх в якості хабара працівникам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.

Бажаючи якнайшвидшого направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 до суду, та усвідомлюючи, що ОСОБА_15 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, та вважаючи, що за допомогою останнього ОСОБА_16 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, ОСОБА_17 погодилась на пропозицію ОСОБА_15 дати хабар працівникам Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві у сумі 2000 доларів США.

У подальшому, наприкінці травня 2010 року ОСОБА_17 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо якнайшвидшого направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 до суду, за попередньою домовленістю із останнім приблизно о 11 год. 00 хв. зустрілась з ним у невстановленому слідством автомобілі, який знаходився біля будинку №1-б по вул. Салютній в м. Києві та передала йому грошові кошти в сумі 2000 доларів США для подальшої передачі їх службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за те, щоб кримінальну справу за обвинуваченням її брата ОСОБА_16 якнайшвидше передали до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Крім цього, під час вказаної зустрічі ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_17 про те, що він допоможе їй у вирішенні питання щодо призначення Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_16 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

У цей же день ОСОБА_15 , отримавши грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 15851 грн. від ОСОБА_17 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_13 передав їх останньому. Отриманими грошима ОСОБА_13 розпорядився на власний розсуд.

У липні 2010 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку ст. 232 КПК України для розгляду по суті.

Таким чином, ОСОБА_13 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 , вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.

3. Крім цього, ОСОБА_12 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурювання останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

Так, у вересні 2010 року ОСОБА_15 достовірно знаючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_19 , яка була призначена суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і буде передана нею іншому судді Шевченківського районного суду м. Києва, звернувся до помічника цього ж суду ОСОБА_12 . Під час розмови ОСОБА_15 запропонував ОСОБА_12 заволодіти грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурити останню до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за не прийняття суддею ОСОБА_19 рішення щодо направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування. На вказану пропозицію ОСОБА_12 погодився.

Після цього ОСОБА_15 за попередньою змовою із ОСОБА_12 домовились заволодіти грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 400 доларів США шляхом обману та підбурення її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

23.09.2010 з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_15 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 переходить для подальшої роботи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та про необхідність дати цій судді хабара в сумі 400 доларів США за не прийняття нею рішення щодо направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на додаткове розслідування.

Небажаючі настання шкідливих наслідків у вигляді направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на додаткове розслідування, та усвідомлюючи, що ОСОБА_15 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, та крім цього, вважаючи, що за допомогою останнього ОСОБА_16 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, ОСОБА_17 погодилась на пропозицію ОСОБА_15 дати хабар судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 у сумі 400 доларів США.

24.09.2010 близько о 13 год. 00 хв. ОСОБА_17 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо не направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на додаткове розслідування, за попередньою домовленістю із останнім зустрілась з ним у приміщенні ресторану «Вернісаж», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10, та вручила останньому грошові кошти в сумі 400 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 3 166,48 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 .

Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 розділили їх між собою порівну, тобто по 200 доларів США кожному та розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 , вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

4. Крім цього, ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

Так, у жовтні 2010 року ОСОБА_15 за попередньою змовою із ОСОБА_12 , знаючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 , яка призначена суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а кримінальна справа буде нею передана іншому судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 знову вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м.Києва за ніби-то розподіл кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_16 не пов'язаний із позбавленням волі.

22.10.2010 з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_15 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_12 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва зателефонував останній на мобільний телефон зі свого мобільного телефону та повідомив про необхідність дати службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва хабар в сумі 900 доларів США для розподілу та подальшого розгляду кримінальної справи за обвинуваченням її брата ОСОБА_16 суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 .

Бажаючи, щоб кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_16 було розподілено на розгляд судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 , який в подальшому мав винести вирок відносно ОСОБА_16 не пов'язаний із позбавленням волі та усвідомлюючи, що ОСОБА_15 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_17 погодилась на пропозицію ОСОБА_15 дати хабар службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва у сумі 900 доларів США.

23.10.2010, близько о 13 год.00 хв., ОСОБА_17 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо розподілу кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_16 , не пов'язаний із позбавленням волі останнього, за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 зустрілась з ним біля приміщення ресторану швидкого харчування « Макдональдз на Петрівці », що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 12-а та передала ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 900 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 7 120,44 грн., для передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

В цей же день, тобто 23.10.2010, отримавши зазначені грошові кошти, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 розділили їх між собою порівну, тобто по 450 доларів США кожний та розпорядились ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_12 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

5. Крім цього, ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

Так, в лютому 2011 року ОСОБА_15 за попередньою змовою із ОСОБА_12 достовірно знаючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 , який звільнений з посади, а кримінальна справа буде передана іншому судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 , вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м.Києва за ніби-то розподіл кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_16 не пов'язаний із позбавленням волі.

01.02.2011 з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_15 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_12 для заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара повторно зателефонував останній та повідомив про необхідність дати службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва хабара у сумі 500 доларів США для розподілу та подальшого розгляду кримінальної справи за обвинуваченням її брата ОСОБА_16 суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 .

Бажаючи, щоб кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_16 було розподілено на розгляд судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 , який в подальшому мав винести вирок відносно ОСОБА_16 не пов'язаний із позбавленням волі, ОСОБА_17 погодилась на пропозицію ОСОБА_15 дати хабар службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва в сумі 500 доларів США.

08.02.2011 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_17 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо розподілу кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_16 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_16 не пов'язаний із позбавленням волі останнього, за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 зустрілась із ним у приміщенні ресторану «Вернісаж», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10, де вручила йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 3 972,5 грн., для передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

У цей же день, тобто 08.02.2011, отримавши зазначені грошові кошти, ОСОБА_15 і ОСОБА_12 розділили їх між собою порівну, тобто по 250 доларів США кожний, та розпорядились ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_12 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

6. Крім цього, ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

Так, в березні 2011 року ОСОБА_15 за попередньою змовою із ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_21 вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_17 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно, а саме зазначеному судді за винесення ним вироку ОСОБА_16 , не пов'язаного із позбавленням волі.

На початку березня 2011 року ОСОБА_15 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_12 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 та підбурювання її до дачі хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва зателефонував останній та повідомив про необхідність дати судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 хабара в сумі 11 000 доларів США, за винесення вироку ОСОБА_16 з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

Небажаючі настання шкідливих наслідків у вигляді винесення ОСОБА_16 вироку пов'язаного із позбавленням волі, ОСОБА_17 погодилась на пропозицію ОСОБА_15 дати хабар судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 у сумі 11 000 доларів США.

22.03.2011, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_17 будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо винесення вироку стосовно ОСОБА_16 , не пов'язаного із позбавленням волі останнього, за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 зустрілась із ним у приміщенні ресторану «Харчевня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 35, де передала йому частину грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 39 738,5 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 . При цьому ОСОБА_22 домовилась із ОСОБА_15 про те, що другу частину грошей в сумі 6000 доларів США вона передасть йому 29.03.2011.

29.03.2011 близько 13 год. 45 хв. ОСОБА_17 за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 знову зустрілась із ним у приміщенні ресторану «Харчевня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 35, де передала йому другу частину грошових коштів в сумі 6000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 47 760 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 за винесення вироку її брату ОСОБА_16 , не пов'язаного із позбавленням волі.

Безпосередньо після отримання грошей, ОСОБА_15 був затриманий працівниками правоохоронних органів. При цьому, ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що він незаконно отримав грошові кошти від ОСОБА_17 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, отримані ним грошові кошти в сумі 6000 доларів США поклав на нижню полку шафи у приміщенні ресторану «Харчевня», де вони були виявлені та вилучені під час огляду місця події.

Таким чином, ОСОБА_12 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_17 , що завдало їй значної шкоди та підбурювання її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

7. Крім цього, ОСОБА_23 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_24 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

У січні 2011 року в провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 перебувала цивільна справа №2-7661/08 за позовом ОСОБА_26 до ОСОБА_27 про поділ майна подружжя. Інтереси ОСОБА_27 представляла ОСОБА_24 . На початку січня 2011 року ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_24 познайомила її із діловодом Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 та надала їй номер мобільного телефону останнього. На наступний день, близько о 13 год. 00 хв. ОСОБА_24 за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 зустрілась з ним у приміщенні ресторану «Галерея», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Артема 1/5. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_24 поцікавилась у ОСОБА_15 про можливість сприяння їй в ознайомленні з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_26 та перенесення судового розгляду даної справи. На вказане прохання ОСОБА_24 ОСОБА_15 відповів згодою та повідомив, що за це ОСОБА_24 повинна буде надати йому грошові кошти, для вручення судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 як хабар за вирішення вказаного питання. Оскільки ОСОБА_15 як діловод Шевченківського районного суду м. Києва в силу своїх службових повноважень не міг надати ОСОБА_24 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_26 та перенести судове засідання по даній справі на інший день, то він звернувся до секретаря судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 , у провадженні якої перебувала цивільна справа №2-7661/08, ОСОБА_14 та вступив із ним у злочинну змову з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_24 шляхом обману та підбурювання останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва повторно.

Приблизно у середині січня 2011 року ОСОБА_15 зателефонував зі свого мобільного телефону ОСОБА_24 та повідомив останній про те, що він вирішив питання про перенесення дати судового розгляду справи і за це вона повинна передати грошові кошти в сумі 50 доларів США для передачі їх службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

У цей же день, у середині січня 2011 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_24 за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 зустрілась з ним у приміщенні ресторану «Вернісаж», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10 де передала йому грошові кошти в сумі 400 грн. для передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за перенесення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_26 на інший день.

У цей же день ОСОБА_15 , отримавши грошові кошти в сумі 400 грн. від ОСОБА_24 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_14 передав їх останньому. Отриманими грошима ОСОБА_14 розпорядився на власний розсуд.

8. Крім цього, ОСОБА_23 , продовжуючи злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_24 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.

У середині січня ОСОБА_24 звернулась до ОСОБА_15 з проханням з'ясувати у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 питання щодо результату розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_26 . ОСОБА_15 погодився і пообіцяв ОСОБА_24 дізнатись про хід розгляду зазначеної цивільної справи та можливий її результат.

Оскільки ОСОБА_15 , як діловод Шевченківського районного суду м. Києва в силу своїх службових повноважень не міг дізнатись про хід судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_26 , то він звернувся до секретаря судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 , у провадженні якої перебуває цивільна справа №2-7661/08, ОСОБА_14 та вступив із ним у злочинну змову з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_24 шляхом обману та підбурювання її до дачі хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 . При цьому ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_15 про те, що для вирішення питання щодо відмови ОСОБА_26 у розгляді позову та направлення зазначеної цивільної справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_24 , як представниця інтересів ОСОБА_27 , повинна дати хабар судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 в сумі 5000 доларів США.

У подальшому, 08.02.2011 ОСОБА_15 під час зустрічі із ОСОБА_24 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_14 зменшив суму хабара, яку остання повинна передати судді ОСОБА_25 та повідомив ОСОБА_24 про необхідність дачі хабара в сумі 4000 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_15 ОСОБА_24 погодилась та повідомила про те, що кошти вона передасть 28.02.2011.

28.02.2011 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_24 за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 зустрілась з ним біля приміщення ресторану швидкого харчування «Макдональдз», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, де перебуваючи в автомобілі «Мазда-3» державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_15 та повідомила, що на даний час грошові кошти, які вона мала передати в якості хабара в сумі 4000 доларів США для судді ОСОБА_25 у неї відсутні, однак погодилась надати зазначений хабар за винесення суддею рішення про рівноцінний розподіл майна між ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , на що останній погодився.

22.03.2011 під час чергової зустрічі із ОСОБА_24 , яка відбулась на вулиці біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, ОСОБА_15 домовився з нею, про те, що вона передасть йому грошові кошти в сумі 4000 тис. доларів США для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 24.03.2011 біля приміщення цього ж суду.

24.03.2011, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_24 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_15 вирішить питання щодо винесення суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 рішення про рівноцінний розподіл майна між ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_15 знову зустрілась з ним біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б, де передала йому грошові кошти в сумі 4000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 31 802,8 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 . Вказаними грошовими коштами ОСОБА_15 розпорядився на власний розсуд.

25.03.2011 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_24 та запропонував зустрітись з ним біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва.

У цей же день, тобто 25.03.2011 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_24 зустрілась із ОСОБА_15 біля Шевченківського районного суду м. Києва, де останній повідомив, щоб ОСОБА_27 , інтереси якої представляє ОСОБА_24 склала перелік майна, яке вона бажає залишити собі на підставі відповідного рішення суду.

25.03.2011 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_24 передала ОСОБА_15 перелік майна, яке бажала отримати ОСОБА_27 на підставі рішення суду.

Таким чином, ОСОБА_14 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_15 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_24 та підбурювання останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.

9. Крім цього, ОСОБА_12 , діючи умисно вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин та наркотичного засобу без мети збуту за наступних обставин.

У невстановлений слідством час та при невстановлених слідством обставинах у ОСОБА_12 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання для власного вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено в Україні - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини та наркотичного засобу ОСОБА_12 зустрівся з невстановленою досудовим слідством особою у якої незаконно придбав для власного вживання психотропну речовину - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

Після цього, ОСОБА_12 придбавши у невстановленої слідством особи психотропну речовину - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, переніс їх до квартири по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та до службового кабінету у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10 «б» де став їх незаконно зберігати для подальшого власного вживання.

29.03.2011 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками СБ України було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик з пазовим замочком, у якому знаходилась психотропна речовина - метамфетамін вагою 0,1856г, який ОСОБА_12 зберігав для власного вживання без мети подальшого збуту.

29.03.2011 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_12 у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б, у ОСОБА_12 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет у якому знаходився наркотичний засіб, що знаходиться у незаконному обігу - канабіс, вагою 10,95г, який ОСОБА_12 зберігав для власного вживання без мети подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_12 діючи умисно, вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - метамфетамін у кількості 0,1856 г. та особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс в кількості 10,95 г. без мети збуту.

На підставі викладеного, орган досудового слідства прийшов до висновку, що:

- ОСОБА_12 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні майном ОСОБА_17 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_17 до давання хабара, за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_17 до давання хабара, за попередньою змовою групою осіб, повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини та наркотичного засобу без мети збуту, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 309 КК України;

- ОСОБА_13 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні майном ОСОБА_17 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_17 до давання хабара, за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_17 до давання хабара, за попередньою змовою групою осіб, повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України;

- ОСОБА_14 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні майном ОСОБА_24 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_24 до давання хабара, за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_24 до давання хабара, за попередньою змовою групою осіб, повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369 КК України.

На обґрунтування вини ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 орган досудового слідства послався на наступні докази:

- заяву ОСОБА_28 від 23.09.2010, в якій вона повідомила про вимагання у неї хабара працівниками Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві та Шевченківського районного суду м. Києва (т.1 а.с. 68-70);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 29.11.2010, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 28.07.2010, на яких зафіксовано розмову між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 (т.1 а.с. 74-77);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 29.11.2010, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 29.07.2010, на яких зафіксовано розмову між ОСОБА_28 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_29 (т.1 а.с. 78-81);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 29.11.2010, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 23.09.2010, на яких зафіксовано розмову між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 (т.1 а.с. 82-84);

- протокол огляду грошових коштів, згідно з яким 24.09.2010 співробітниками СБ України з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_15 були вручені ОСОБА_28 грошові кошти в сумі 400 доларів США (т.1 а.с. 85-87);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 24.09.2010 співробітниками СБ України з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 був вручений ОСОБА_28 спецвиріб, за допомогою якого зафіксовано факт одержання ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 400 доларів США (т.1 а.с. 88);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою №5130 від 17.03.2011. У зазначеному протоколі відображено хід проведення оперативно-розшукових заходів та зафіксовано одержання 24.09.2010 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 400 доларів США (т.1, а.с. 89-90);

- протокол огляду компакт-диску від 19.05.2011, на якому зафіксовані розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_28 від 28.07.2010, 29.07.2010 та 23.09.2010 (т.4 а.с. 1-8);

- протокол огляду компакт диску «Меморекс ДВД-Р» від 19.05.2011, на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 24.09.2010 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 400 доларів США (т.4, а.с. 8-9);

- протокол огляду від 19.05.2011 диктофону «Самсунг», вилученого у ОСОБА_28 , на якому зафіксовано розмови між нею, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , які відбулись 28.07.2010, 29.07.2010 та 23.09.2010, під час яких останні висувають вимогу ОСОБА_28 щодо дачі грошових коштів за сприяння у вирішенні питання про винесення ОСОБА_16 вироку не пов'язаного із позбавленням волі (т.5 а.с. 162-169);

- протокол огляду грошових коштів, згідно з яким 23.10.2010 співробітниками СБ України з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_15 були вручені ОСОБА_28 грошові кошти в сумі 900 доларів США (т.1 а.с. 93-97);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 23.10.2010 з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 співробітниками СБ України був вручений ОСОБА_28 спецвиріб, за допомогою якого зафіксовано факт одержання ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 900 доларів США (т.1 а.с. 98);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою №5130 від 17.03.2011. У зазначеному протоколі відображено хід проведення оперативно-розшукових заходів та зафіксовано одержання 23.10.2010 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 900 доларів США (т.1 а.с. 99-101);

- протокол огляду компакт диску «Меморекс ДВД-Р» від 19.05.2011, на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 23.10.2010 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 400 доларів США (т.4 а.с. 9-10);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 02.12.2010 співробітниками СБ України з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між нею та ОСОБА_15 , був вручений ОСОБА_28 спецзасіб - цифровий диктофон (т. 4 а.с. 108);

- протокол прослуховування аудіозапису від 03.12.2010, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 02.12.2010, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 , під час якої останній висуває вимогу ОСОБА_28 щодо дачі грошових коштів за сприяння у вирішенні питання про винесення ОСОБА_16 вироку, не пов'язаного із позбавленням волі (т.1 а.с. 109-120);

- протоколу огляду грошових коштів, згідно з яким 08.02.2011 співробітниками СБ України з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_15 були вручені ОСОБА_28 грошові кошти в сумі 500 доларів США (т.1 а.с. 124-127);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 08.02.2011 співробітниками СБ України з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 був вручений ОСОБА_28 спецвиріб, за допомогою якого зафіксовано факт одержання ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 500 доларів США (т.1 а.с. 128);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою №5130 від 17.03.2011. У зазначеному протоколі відображено хід проведення оперативно-розшукових заходів та зафіксовано факт одержання 08.02.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 500 доларів США (т.1 а.с. 129-131);

- протокол огляду компакт диску «Меморекс ДВД-Р» від 19.05.2011, на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 08.02.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 500 доларів США (т.4 а.с. 22-23);

- протокол огляду грошових коштів, згідно з яким 22.03.2011 співробітниками СБ України з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_15 були вручені ОСОБА_28 грошові кошти в сумі 5000 доларів США (т.1 а.с. 144-159);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 22.03.2011 з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 , співробітниками СБ України був вручений ОСОБА_28 спецвиріб, за допомогою якого зафіксовано факт одержання ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 5000 доларів США (т.1 а.с. 160);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 22.04.2011. У зазначеному протоколі відображено хід проведення оперативно-розшукових заходів та зафіксовано факт одержання 22.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 5000 доларів США (т.1 а.с. 161-164);

- протоколом огляду диску «Вербатім ДВД-Р» від 19.05.2011, на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 22.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 5000 доларів США (т.4 а.с. 29-32);

- протокол огляду та вручення грошових купюр, згідно з яким 29.03.2011 з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_15 співробітниками СБ України були вручені ОСОБА_28 грошові кошти в сумі 6000 доларів США. Вказані кошти помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Світлячок» (т.1 а.с. 167-184);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 29.03.2011 з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між ОСОБА_28 та ОСОБА_15 , співробітниками СБ України був вручений ОСОБА_28 спецвиріб, за допомогою якого зафіксовано факт одержання ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 6000 доларів США (т.1 а.с. 185);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 22.04.2011. У зазначеному протоколі відображено хід проведення оперативно-розшукових заходів та зафіксовано факт одержання 29.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 6000 доларів США (т.1 а.с. 186-190);

- протокол огляду диску «Вербатім ДВД-Р» від 19.05.2011, на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 29.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_28 грошових коштів в сумі 6000 доларів США (т.4, а.с. 32-35);

- протокол про наслідки проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №5130 від 25.03.2011, проведеного співробітниками СБ України. Метою заходу було пошук, виявлення і фіксація фактичних даних про протиправні діяння ОСОБА_15 у сфері службової діяльності. У вказаному протоколі вказані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_28 та ОСОБА_24 (т.1 а.с.191-249);

- протокол огляду диску «Вербатім» від 19.05.2011, на якому зафіксовані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_28 та ОСОБА_24 (т.4 а.с.35-108);

- протокол про наслідки проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №5130 від 25.03.2011, проведеного співробітниками СБ України. Метою заходу було пошук, виявлення і фіксація фактичних даних про протиправні діяння ОСОБА_13 у сфері службової діяльності. У вказаному протоколі вказані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_28 (т.1 а.с.250-262);

- протоколом огляду диску «Вербатім» від 19.05.2011, на якому зафіксовані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_28 (т.4 а.с. 35-108);

- протокол про наслідки проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №5130 від 25.03.2011, проведеного співробітниками СБ України. Метою заходу було пошук, виявлення і фіксація фактичних даних про протиправні діяння ОСОБА_13 у сфері службової діяльності. У вказаному протоколі вказані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_12 та ОСОБА_15 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_28 (т.1 а.с.263-283);

- протокол огляду диску «Вербатім» від 19.05.2011, на якому зафіксовані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_12 та ОСОБА_15 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_28 (т.4 а.с. 35-108);

- протокол огляду місця події від 29.03.2011, згідно якого в ресторані «Харчевня» в м. Києві під барною стійкою виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 6 000 доларів США, тобто ті самі грошові кошти, які були вручені ОСОБА_28 для передачі ОСОБА_15 29.03.2011 з метою документування протиправної діяльності останнього. Встановлено, що вказані грошові кошти ОСОБА_15 поклав під барну стійку з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин (т. 6 а.с. 1-6);

- протокол виїмки від 29.03.2011, згідно якого під час проведення цієї слідчої дії у ОСОБА_30 вилучено грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, тобто ті самі грошові кошти, які ОСОБА_15 отримав від ОСОБА_28 22.03.2011 для вирішення питання щодо винесення судею Шевченківського районного суду м. Києва вироку відносно ОСОБА_16 , не пов'язаного із позбавленням волі останнього (т. 6 а.с. 186-188);

- протокол огляду від 04.05.2011 вищевказаних грошових коштів, вилучених 29.03.2011 в ході огляду місця події в приміщенні ресторану «Харчевня» в м. Києві та в ході виїмки у ОСОБА_30 (т. 6 а.с. 7-9);

- протокол виїмки від 06.04.2011, проведеної у Шевченківському районному суді м. Києва, де була вилучена кримінальна справа № 1-231/11 за обвинуваченням ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 296 КК України (т. 6 а.с. 126-127);

- протокол огляду кримінальної справи № 1-231/11 від 07.04.2011, вилученої 06.04.2011 у Шевченківському районному суді м. Києва (т. 6 а.с. 128-170);

- протокол очної ставки, проведеної між підозрюваним ОСОБА_15 та ОСОБА_28 від 30.03.2011, в ході проведення якої ОСОБА_15 підтвердив факт одержання від ОСОБА_28 грошових коштів в період травня 2010 - березня 2011 в сумі 5000 доларів США, 2000 доларів США, 400 доларів США, 900 доларів США, 500 доларів США та 11 000 доларів США, які він в свою чергу розділив із ОСОБА_13 та ОСОБА_12 (т.8 а.с. 28-32);

- заяву ОСОБА_24 від 25.02.2011, в якій вона повідомила про вимагання у неї хабара працівником Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 та суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 (т.2 а.с. 2-4);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 25.02.2012, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 22.11.2010, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_24 та ОСОБА_15 . Під час вказаної розмови ОСОБА_24 роз'яснює ОСОБА_15 про предмет позову по справі ОСОБА_35 та ОСОБА_15 пообіцяв дізнатись у судді про можливість вирішення вказаного позову (т.2 а.с. 7-8);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 25.02.2011, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 24.11.2010, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_24 та ОСОБА_15 (т.2 а.с. 9-11);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 28.02.2011, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 03.12.2010, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_24 та ОСОБА_15 з приводу позову ОСОБА_36 (т.2 а.с. 12-15);

- протокол прослуховування аудіо-запису від 28.02.2011, згідно з яким працівниками СБ України здійснено прослуховування аудіо-запису від 08.02.2011, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_24 та ОСОБА_15 . Під час вказаної розмови ОСОБА_15 повідомив про необхідність надання нею грошових коштів в сумі 4000 доларів США (т.2 а.с. 16-18);

- протокол огляду грошових коштів, згідно з яким 24.03.2011 з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_15 співробітниками СБ України були вручені ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 4000 доларів США (т.2 а.с. 32-44);

- протокол вручення технічних засобів, згідно з яким 24.03.2011 з метою фіксації факту і змісту розмови, яка відбулась між ОСОБА_24 та ОСОБА_15 , співробітниками СБ України був вручений ОСОБА_24 спецвиріб, за допомогою якого зафіксовано факт одержання ОСОБА_15 від ОСОБА_24 грошових коштів в сумі 4000 доларів США (т.2 а.с. 45);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 24.03.2011. У зазначеному протоколі відображено хід проведення оперативно-розшукових заходів та зафіксовано одержання 24.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_24 грошових коштів в сумі 4000 доларів США (т.1 а.с. 46);

- протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 28.03.2011. У зазначеному протоколі відображено розмову між ОСОБА_24 та ОСОБА_15 , під час якої ОСОБА_24 передала ОСОБА_15 аркуш паперу з переліком майна ОСОБА_27 , які остання бажає отримати у власність за результатом вирішення позову (т.2 а.с. 50-52);

- протокол огляду від 19.05.2011 компакт-дисків, на якому зафіксовані розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_24 від 22.11.2010, 24.11.2010, 03.12.2010 та 08.02.2011 (т.4 а.с. 109-115);

- протокол огляду від 19.05.2011 компакт диску «Меморекс ДВД-Р», на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 24.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_24 грошових коштів в сумі 4000 доларів США (т.4 а.с.119-120);

- протокол огляду від 19.05.2011 компакт диску «Меморекс ДВД-Р», на якому за допомогою спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації зафіксовано факт одержання 25.03.2011 ОСОБА_15 від ОСОБА_24 аркушу паперу з переліком майна ОСОБА_27 , які остання бажає отримати у власність за результатом вирішення позову (т.4 а.с.120-122);

- протокол огляду від 13.05.2011 диктофону «Соні», вилученого у ОСОБА_24 , на якому зафіксовано розмови між нею та ОСОБА_15 , які відбулись 22.11.2010, 24.11.2010, 03.12.2010, під час яких останні обговорюють питання щодо вирішення позову ОСОБА_26 (т.5 а.с. 169-174);

- протокол про наслідки проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №5456 від 01.04.2011, проведеного співробітниками СБ України. Метою заходу було пошук, виявлення і фіксація фактичних даних про протиправні діяння ОСОБА_14 у сфері службової діяльності. У вказаному протоколі вказані телефонні розмови та СМС-повідомлення між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 під час отримання грошових коштів від ОСОБА_24 (т.2 а.с.58-60);

- протокол про наслідки проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №5456 (легалізовані матеріали оперативно-розшукових заходів) від 01.04.2011, проведеного співробітниками СБ України. Метою заходу було пошук, виявлення і фіксація фактичних даних про протиправні діяння ОСОБА_14 та ОСОБА_25 у сфері службової діяльності. У вказаному протоколі вказано розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в службовому кабінеті останнього. Під час вказаних спілкувань зафіксовані розмови між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про вирішення питання щодо розгляду цивільної справи ОСОБА_26 (т.2 а.с.61-67);

- протокол про наслідки проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №5456 від 12.04.2011. Метою заходу було пошук, виявлення і фіксація фактичних даних про протиправні діяння ОСОБА_14 у сфері службової діяльності. У вказаному протоколі вказані телефонні розмови та СМС-повідомлення по телефону ОСОБА_14 (т.2 а.с. 110-174);

- протокол обшуку від 29.03.2011. Під час зазначеної слідчої дії, проведеної в службовому кабінеті №17 ОСОБА_15 в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, було вилучено грошові кошти в сумі 3 тис. доларів США, які останній отримав від ОСОБА_24 24.03.2011 для передачі в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 за прийняття рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_26 (т.6, а.с. 30-32);

- протокол огляду місця події від 29.03.2011. Під час проведення огляду місця події в ресторані «Харчевня» в м. Києві у ОСОБА_15 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, тобто ті самі грошові кошти, які були вручені ОСОБА_24 для передачі ОСОБА_15 24.03.2011 з метою документування протиправної діяльності останнього (т. 6 а.с. 1-6);

- протокол очної ставки, проведеної між підозрюваним ОСОБА_15 та ОСОБА_24 від 30.03.2011, в ході проведення якої ОСОБА_15 підтвердив факт одержання від ОСОБА_24 грошових коштів в сумі 400 гривень та 4 тис. доларів США (т.8 а.с.33-35);

- протокол обшуку від 30.03.2011, проведеного у приміщенні службового кабінету №60 Шевченківського районного суду м. Києва, де була вилучена цивільна справа № 2-5749/07 за позовом ОСОБА_26 до ОСОБА_27 про поділ майна подружжя (т. 6 а.с. 50-55);

- протокол огляду цивільної справи № 2-5749/07 за позовом ОСОБА_26 до ОСОБА_27 про поділ майна подружжя, вилученої 29.03.2011 у Шевченківському районному суді м. Києва (т. 6 а.с. 56-61);

- висновок експерта № 108/5 від 12.04.2011, згідно якого на вилучених 29.03.2011 грошових коштах 6 тис. доларів США є сліди спеціальної хімічної речовини «Світлячок». На одному ватному тампоні зі змивами з рук ОСОБА_15 , які були зроблені 29.03.2011 є сліди спеціальної хімічної речовини «Світлячок». На спортивній куртці ОСОБА_15 , вилученої 29.03.2011, є сліди спеціальної хімічної речовини «Світлячок». На вилучених 29.03.2011 вищевказаних грошових коштах, на одному тампоні зі змивом з руки ОСОБА_15 та на куртці ОСОБА_15 маються сліди спеціальної хімічної речовини, яка має однаковий хімічний склад з речовиною, якою були помічені грошові кошти, які ОСОБА_28 передала ОСОБА_15 (т.6 а.с. 204-215);

- висновок експерта № 80/5 від 31.03.2011, згідно якого надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, масою 0,1008 г (об'єкт №1); порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,3120 г (об'єкт №2) містять у своєму складі метамфетамін. Метамфетамін є психотропною речовиною. Кількість метамфетаміну в порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,1008 г (об'єкт №1) становить 51%, відповідно маса метамфетаміну в ній становить 0,0514 г (об'єкт №1). Кількість метамфетаміну в порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,3120 г (об'єкт №2) становить 43%, відповідно маса метамфетаміну в ній становить 0,1342 г (об'єкт №2). Загальна кількість метамфетаміну в усіх об'єктах дослідження (об'єкти №№1-2) становить 0,1856 г (т. 6 а.с. 226-229);

- висновок експерта № 81/5 від 31.03.2011, згідно якого надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження коричнево-зеленого кольору масою 12,42 г (об'єкт №1) є сумішшю частин верхівок рослин коноплі, яка містить основні канабіноїди та іменується канабісом (маріхуаною). Канабіс (маріхуана) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Маса канабісу (маріхуани) в перерахунку на суху речовину становить 10,95 г (об'єкт №1) (т. 6 а.с. 241-245).

У судовому засіданні оголошено показання потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_24 та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , оскільки останні у судове засідання не з'явилися. Згідно листів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві № 13009-2026 від 15.01.2026 та № 47946-2026 від 16.02.2026, на виконання ухвал Святошинського районного суду міста Києва від 25.11.2025 та від 20.01.2026, надіслано рапорт ст. о/у ВКП Святошинського УП ГУ НП в м. Києві про те, що за вказаними в ухвалі суду адресами вищезазначені особи не проживають, опитані сусіди не знають місце їх перебування (т. 15 а.с. 189- 190, 215-218). Згідно заяви ОСОБА_38 від 23.09.2025, остання повідомила суд, що у зв'язку з своїм похилим віком (68 років) та станом здоров'я не має фізичної можливості прибути у судове засідання та просить проводити розгляд кримінальної справи у її відсутності (т. 15 а.с. 145). Згідно заяви ОСОБА_17 від 17.02.2026, остання повідомила суд, що у зв'язку з віддаленим проживанням не має фізичної можливості прибути у судове засідання та просить проводити розгляд кримінальної справи у її відсутності, свої показання, надані під час досудового слідства, підтримує у повному обсязі (т. 15 а.с. 219):

- показання потерпілої ОСОБА_17 , яка згідно протоколу допиту від 29.03.2011 (т. 7 а.с. 1-7) показала, що 08.05.2010 до неї зателефонували з Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві та повідомили, що її брат ОСОБА_16 затриманий за ст. 186 ч.2 КК України. За пропозицією ОСОБА_39 вона познайомилася з ОСОБА_15 , який працював у Шевченківському районному суді м. Києва. Під час зустрічі з ОСОБА_15 останній повідомив, що для того, щоб відносно її брата не була обрана міра запобіжного заходу - тримання під вартою, необхідно передати йому, а він в свою чергу передасть судді, який буде вирішувати питання обрання міри запобіжного заходу, 5000 доларів США. Вона зібрала кошти та передала ОСОБА_15 в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва 5 000 доларів США - поклала в обумовлене місце - у дерев'яну шафу темного кольору на нижньому поверсу в коридорі. В цей же день її брата звільнили з-під варти.

В подальшому ОСОБА_15 їй зателефонував і повідомив, що їй необхідно передати слідчому Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 2 000 доларів США за те, щоб той не робив її брата винним в тому, що він організатор злочину. Вона передала ОСОБА_15 вказану суму грошових коштів біля «Київекспоплаза» по вул. Салютній у м. Києві.

На початку жовтня 2010 року їй знову подзвонив ОСОБА_15 та повідомив, що для того, щоб кримінальну справу стосовно її брата передали іншому судді, який винесе міру покарання брату не пов'язану з позбавленням волі необхідно передати йому 900 доларів США. Вона погодилася і передала ОСОБА_15 900 доларів США, а останній їй повідомив, що справу буде розглядати суддя Кормушин.

На початку лютого 2011 року знову зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що необхідно ще передати 500 доларів США, щоб справу переписали на іншого суддю, оскільки суддя Кормушин звільнений. Вона погодилася та знову передала ОСОБА_15 500 доларів США.

Приблизно у березні 2011 року їй знову зателефонував ОСОБА_15 , вони домовилися про зустріч у ресторані «Вернісаж», у ході якої останній повідомив, що їй необхідно передати для судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 10 000 доларів США, в іншому випадку - її брата ув'язнять на 5 років. Погодившись на вказану суму, ОСОБА_15 повідомив, що необхідно не 10 000 доларів США, а 11 000 доларів США. 22.03.2011 вона зустрілася з ОСОБА_15 у ресторані «Харчевня», де передала йому частину хабара в розмірі 5 000 доларів США, другу частину хабара в сумі 6 000 доларів США вона передала ОСОБА_15 29.03.2011 приблизно о 13 год. 40 хв. в ресторані «Харчевня». Заяву до СБУ про вчинення злочину вона подала 23.09.2010;

- показання потерпілої ОСОБА_24 , яка згідно протоколу допиту від 29.03.2011 (т. 7 а.с. 20-25) показала, що 18.11.2010 вона вступила в цивільну справу ОСОБА_27 в Шевченківському районному суді м. Києва. Справа перебувала у судді ОСОБА_25 за позовом чоловіка її клієнтки. Знайомий адвокат запропонував їй бути представником в суді ОСОБА_27 , на що вона погодилася. Після чого вона пішла до Шевченківського районного суду міста Києва для того, щоб ознайомитися з ходом справи. Судді ОСОБА_25 на місці не було, був секретар судового засідання ОСОБА_40 , який спочатку не хотів їй відповідати, а потім в поганому тоні сказав, що не дасть їй ознайомитися з матеріалами справи. На початку січня 2011 року вона познайомилася з ОСОБА_41 , яка була майстром по манікюру. В ході розмови остання порадила їй звернутися до ОСОБА_15 та надала їй контакти для зв'язку. Вона зустрілася з ОСОБА_15 , розповіла про свою ситуацію, на що останній погодився допомогти.

Орієнтовно у середині січня 2011 року їй зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що він вирішив питання про перенесення дати судового розгляду справи і за це вона повинна дати йому 50 доларів США. Вона передала ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 400 гривень. У ході вказаної зустрічі вона просила ОСОБА_15 посприяти у вирішенні суддею ОСОБА_25 розподілу майна подружжя на користь її клієнтки у розмірі 60-70 відсотків від загальної кількості майна.

Після цього вона звернулася з відповідною заявою до СБУ.

В березні 2011 року ОСОБА_15 повідомив їй про те, що вона повинна передати йому грошові кошти у сумі 4 000 доларів США, а він пообіцяв вирішити питання із суддею ОСОБА_25 про прийняття нею рішння щодо розподілу майна колишнього подружжя ОСОБА_42 таким чином, що ОСОБА_43 отримає автомобіль «Хюндай Тюксон», всю побутову техніку, набір столової посуди та меблі, що знаходилися у квартирі. 24.03.2011 близько 17 год. в архіві будівлі Шевченківського районного суду міста Києва на вимогу ОСОБА_15 вона передала йому грошові кошти в сумі 4 000 доларів США. 25.03.2011 приблизно о 15 год. 20 хв. на прохання ОСОБА_44 вона зустрілася з ним біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва та передала останньому аркуш паперу із написом майна, яке необхідно розділити;

- показання свідка ОСОБА_16 , який згідно протоколу допиту від 11.04.2011 (т. 7 а.с. 34-37) показав, що 08.05.2010 його було затримано працівниками Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Про його затримання було повідомлено його сестру ОСОБА_28 11.05.2010 його було звільнено з-під варти та йому було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Після його звільнення ОСОБА_28 повідомила йому про те, що за те, щоб його звільнили з-під варти вона заплатила грошові кошти в сумі 5 000 доларів США працівнику Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 , який вирішив вказане питання. В подальшому, в травні 2010 року його сестра ОСОБА_28 повідомила йому про те, що ОСОБА_15 сказав їй, що за те, щоб слідчий Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві написав «правильний» обвинувальний висновок та не зробив його організатором злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, то йому потрібно передати грошові кошти в сумі 2 000 доларів США. Вказані грошові кошти вона передала ОСОБА_15 . Грошові кошти в сумі 5 000 доларів США та 2 000 доларів США, які вона передала ОСОБА_15 , належали ОСОБА_28 . Крім цього, в подальшому його сестра повідомляла йому про те, що у період вересня 2010 року - лютого 2011 року ОСОБА_15 отримував від неї грошові кошти в сумі 500 доларів США, 900 доларів США та 400 доларів США за те, щоб справу було розписано на суддю, якого знає ОСОБА_15 та із яким він зможе вирішити питання про винесення відносно нього, тобто ОСОБА_16 , вироку не пов'язаного із триманням під вартою. Деталей обставин передачі зазначених грошових коштів він не пам'ятає, оскільки ОСОБА_28 повідомляла йому про це вже після того, як розмовляла із ОСОБА_15 . На жодній зустрічі із ОСОБА_15 він присутній не був. В подальшому в березні 2011 року його сестра ОСОБА_28 повідомила йому про те, що ОСОБА_15 сказав їй, що для того, щоб суддя ОСОБА_21 виніс йому вирок не пов'язаний із триманням під вартою, то йому необхідно передати грошові кошти в сумі 11 000 доларів США;

- показання свідка ОСОБА_30 , який згідно протоколу допиту від 29.03.2011 (т. 7 а.с. 42-46) показав, що приміщення ресторану «Харчевня», яке розташоване в АДРЕСА_6 , належить його рідному брату ОСОБА_45 . 29.03.2011 близько 13 год. він зустрівся в ресторані «Харчевня» з ОСОБА_15 , який чекав на зустріч. Через декілька хвилин до ресторану зайшла жінка і сіла за столик біля телевізора. ОСОБА_15 підійшов до жінки, сів біля неї за столик і про щось розмовляти. ОСОБА_46 цю жінку бачив перший раз і йому про неї ОСОБА_15 нічого не розповідав. Крім цього, приблизно о 18 годині тиждень тому, ОСОБА_15 зателефонував йому і попросив зустрітися з ним біля його офісу. Приблизно о 18 год. 30 хв. він прийшов до його офісу, розташованого в АДРЕСА_7 , де вони і зустрілись. При зустрічі ОСОБА_15 передав йому поліетиленовий пакет рожевого кольору з написом на ньому на іноземній мові і сказав, що в пакеті знаходяться гроші і назвав суму 5 000 доларів США. Він заглянув у пакет, переконався що там знаходились долари США, бачив купюри вартістю 100 доларів. Особисто гроші не рахував. ОСОБА_15 попросив його, щоб ці грошові кошти він зберігав у себе деякий час. ОСОБА_15 не пояснював йому, що це за гроші і який проміжок часу повинен зберігати, а ОСОБА_46 не цікавився. Передані йому у пакеті долари США він зберігав у себе в офісі, у шухляді робочого столу. В подальшому дані грошові кошти ОСОБА_46 добровільно видав та вони були вилучені у нього протоколом виїмки від 29.03.2011;

- показання свідка ОСОБА_29 , який згідно протоколу допиту від 14.04.2011 (т. 7 а.с. 47-66) показав, що приблизно в травні 2010 року йому зателефонувала ОСОБА_28 та повідомила, що Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві затримано її брата ОСОБА_16 за підозрою у крадіжці якогось мобільного телефону. ОСОБА_28 була дуже схвильована та попросила у нього будь-якої допомоги. Він повідомив ОСОБА_28 про те, що у нього є родич ОСОБА_15 , який працює в Шевченківському районному суді м. Києва. Дізнавшись про це, ОСОБА_28 попросила його познайомити з ОСОБА_15 для того, щоб проконсультуватись з ним з цього приводу. Приблизно на початку травня 2010 року він разом із ОСОБА_28 приїхав на зустріч із ОСОБА_15 біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва. Предмету розмови ОСОБА_28 з ОСОБА_15 йому не відомо;

- показання свідка ОСОБА_37 , який згідно протоколу допиту від 28.04.2011 (т. 7 а.с. 75-78) показав, що в травні 2010 року ним, як слідчим Шевченківського РУ ГУ МВС України, була прийнята до провадження кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_16 та інших у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. ОСОБА_16 та інших 2-х співучасників злочину було затримано в порядку ст.115 КПК України. Затримання ОСОБА_16 відбулось у п'ятницю та в понеділок він повіз ОСОБА_16 на санкцію до прокурора. Заступником прокурора Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_18 було відмовлено в обрані ОСОБА_16 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та останнього було звільнено. В липні 2010 року вищевказану кримінальну справу ним було направлено до Шевченківського районного суду міста Києва для розгляду по суті. Крім цього, ОСОБА_37 показав, що до нього звертався ОСОБА_13 та питав у нього, чи є у нього в провадженні кримінальна справа відносно ОСОБА_16 та яка перспектива її розслідування. На це ОСОБА_37 повідомив, що справа буде направлена до суду. Ніхто із працівників Шевченківського районного суду м. Києва або інші особи до нього не звертались із питанням щодо обрання ОСОБА_16 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та якнайшвидше направлення даної кримінальної справи до суду та жодних грошових коштів не пропонували;

- показаннями свідка ОСОБА_38 , яка згідно протоколу допиту від 21.04.2011 (т. 7 а.с. 71-74) показала, що до неї звернувся ОСОБА_15 та повідомив, що до нього звернулась його знайома, яка попросила дізнатись про розподіл майна подружжя ОСОБА_35 та зазначена справа знаходиться у судді ОСОБА_25 . Крім того, ОСОБА_15 сказав, що із вказаного питання вже розмовляв із секретарем судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 - ОСОБА_14 , але деталей вказаної розмови він не розповідав. Надалі він попросив її, тобто ОСОБА_47 дізнатись у судді ОСОБА_25 яка саме частка майна буде залишена його знайомій. ОСОБА_48 пообіцяла спитати у судді ОСОБА_25 . Надалі, в понеділок 28.03.2011 вона взяла пошту та піднялась до судді ОСОБА_25 . Під час того, як вона зайшла до кабінету судді ОСОБА_25 вона присіла біля столу та запитала у судді, яке майно залишиться відповідачу, на що ОСОБА_25 повідомила їй про те, що до неї із цього приводу вже звертався ОСОБА_40 та розділити між подружжям можливо лише два автомобілі. Чи розповідала вона ОСОБА_15 про вказану розмову із ОСОБА_25 - не пам'ятає.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , кожен окремо, своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнали та показали, що вони їх не вчиняли, дії працівників правоохоронних органів були незаконні та провокативні. З потерпілими ОСОБА_17 та ОСОБА_24 вони не знайомі, ніколи не спілкувалися, що підтверджували, згідно матеріалів досудового розслідування, самі потерпілі. Також матеріалами оперативно-технічних заходів не зафіксовано жодних фактів щодо вчинення ними кримінальних правопорушень. Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_46 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , ОСОБА_48 також не вказували на будь-які факти вчинення ними протиправних дій.

Крім того, підсудні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 кожен окремо, вказали, що всі протоколи з показаннями та очними ставками з підсудним ОСОБА_15 у ході досудового слідства були підписані під агресивним психологічним тиском працівників правоохоронних органів: їх залякували, погрожували, адвокатів до них не допускали. Погрози сприймали реально, оскільки боялися за своє життя.

Підсудний ОСОБА_12 також зазначив, що в процесі затримання та проведення невідкладних сілдчих дій, зокрема обшуків - працівники СБУ підкинули йому психотропну речовину та наркотичний засіб.

Також підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , кожен окремо, вказали, що оперативні співробітники СБУ під фізичним та психологічним тиском заставляли їх омовити суддів Шевченківського районного суду міста Києва щодо отримання останніми хабарів в обмін на відмову від притягнення до кримінальної відповідальності.

Підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та захисник останнього - адвокат ОСОБА_11 вважають, що у процесі досудового слідства були допущені грубі порушення кримінально-процесуального законодавства, оскільки працівники правоохоронних органів здійснювали фізичний та психологічний тиск, принижували честь і гідність підсудних, виходячи таким чином за межі своїх службових повноважень. Вищевказані дії призвели до істотного, недопустимого порушення прав і законних інтересів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та викривлення справжніх обставин справи. Вважають, що у ході досудового слідства не було забезпечено право підсудних на захист. Обвинувачення сформульоване лише на показаннях ОСОБА_15 , які він надавав у відсутність адвоката та без фіксації технічними засобами. Жодними іншими доказами сфомульоване в обвинувальному висновку обвинувачення не підтверджено.

Як вбачається з вищенаведених доказів, що покладені в основу обвинувачення, єдиним прямим доказом, що може підтверджувати причетність підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до інкримінованих їм діянь є показання підсудного ОСОБА_15 , які не узгоджуються з показаннями підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , надані ними у ході судового слідства, оскільки всі інші докази, на які посилається обвинувачення, є непрямими (є похідними від такого доказу як показання підсудного ОСОБА_15 ).

Однак, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 06.11.2014 кримінальну справу щодо ОСОБА_15 виділено в окреме провадження, оголошено розшук ОСОБА_15 , провадження у кримінальній справі щодо ОСОБА_15 зупинено до його затримання та продовжено апеляційний розгляд у кримінальній справі щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 (т. 14 а.с. 39-44).

На час розгляду даної кримінальної справи у Київському апеляційному суді та Святошинському районному суді міста Києва, а також на час розгляду клопотань підсудного ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_11 жодної інформації про затримання ОСОБА_15 або його самостійне з'явлення у судове засідання - до суду не надходило.

Що стосується надання підсудними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у ході досудового слідства викривальних показів стосовно себе, то суд бере до уваги, що вони отримані без присутності адвоката. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Гриненко (Grinenko) проти України (№ 33627/06) від 15.11.2012 використання зізнавальних показів, отриманих у відсутність адвоката (в тому числі у відсутність адвоката, вибраного за власним бажанням), для обґрунтування засудження, порушує право на захист.

У ході судового слідства підсудні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заперечили свою причетність до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Підсудний ОСОБА_14 як у ході досудового слідства, так і в ході судового слідства послідовно заперечував свою причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За таких обставин, згідно наявних доказів, що є в матеріалах справи, суду не можливо прийти до висновку про наявність чи відсутність в діях підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складів інкримінованих їм діянь, тобто неможливо належним чином встановити всі фактичні обставини злочинів, що тягне за собою порушення вимог ст. 64 КПК України (в редакції 1960 року).

В межах даної кримінальної справи необхідно перевірити правдивість, точність та послідовність показань підсудного ОСОБА_15 , оскільки його показання, допитаного як підозрюваного та обвинуваченого, а також у ході прослуховування аудіозаписів матеріалів оперативно-технічних заходів та очних ставок - містять істотні неточності та суперечності.

Також необхідно перевірити факти, повідомлені підсудними ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 як під час досудового слідства, так і у ході судового слідства про застосування до них недозволених методів слідства: погроз, залякування тощо.

Більше того, висунуте ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачення не є конкретизованим, а викладені в ньому обставини є суперечливими, не узгоджуються між собою, суперечать матеріалам справи. В ході досудового розслідування залишились недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. за № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22. 64 КПК України (в редакції 1960 року) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені чи допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи (інформація), речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Отже, органом досудового слідства, всупереч ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року), не проведено належних слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне встановлення вказаних обставин, не встановлені фактичні обставини справи, за якими пред'явлено зазначене вище обвинувачення, а висновки слідчого базуються на припущеннях. Слідчим у справі допущено неповноту та неправильність досудового слідства, що істотно вплинуло на предмет доказування у даній справі. Також належним чином не перевірено твердження підсудних про їх невинуватість.

Згідно ст. 281 КПК України (в редакції 1960 року) кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Для повного встановлення всіх обставин справи, усунення порушень необхідно провести низку слідчих дій та оперативно-розшукових заходів у такому обсязі, який за умови проведення їх судом фактично буде свідчити про покладення на суд обов'язку проведення досудового слідства, що є неприпустимим, оскільки дана функція не властива суду.

У ході проведення додаткового розслідування по справі необхідно оперативно-розшуковим та слідчим шляхом:

1) встановити місцезнаходження підсудного ОСОБА_15 та детально допитати його з приводу ролі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 у підбурюванні ОСОБА_17 та ОСОБА_24 до давання хабаря та заволодіння майном останніх шляхом обману, за необхідності - провести очні ставки між ними за участю адвокатів, з фіксацією слідчих дій технічними засобами;

2) усунути суперечності, які викладені в обвинувальному висновку щодо обвинучення ОСОБА_12 за епізодом від 24.09.2010 щодо заволодіння майном ОСОБА_17 , а саме - щодо способів вчинення шахрайських дій - «заволодіння майном шляхом зловживання довірою» (абз. 4 арк. 68 обвинувального висновку) та «заволодіння майном шляхом обману» (абз. 5 арк. 68 обвинувального висновку), оскільки за змістом об'єктивної сторони ст.190 КК України заволодіння чужим майном здійснюється шляхом обману або зловживання довірою, що є взаємовиключними;

3) усунути суперечності, які викладені в обвинувальному висновку щодо обвинучення ОСОБА_12 за епізодом від 29.03.2011 щодо заволодіння майном ОСОБА_17 (абз. 4 та 5 арк. 72 обвинувального акту), а саме - щодо кваліфікуючої шахрайство ознаки - «завдання ним значної шкоди потерпілому», оскільки в абз. 4 арк. 72 обвинувального акту така ознака вказана, а вже в абз. 5 арк. 72 обвинувального акту - відсутня;

4) усунути суперечності, які викладені в обвинувальному висновку щодо обвинучення ОСОБА_14 за епізодом підбурювання ОСОБА_24 до давання хабаря за ознайомлення з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_26 та перенесення дати судового розгляду справи щодо:

- співучасті ОСОБА_14 у вчиненні вказанних дій - за попередньою змовою групою осіб та вказівки на повторність дій ОСОБА_14 .

Так, в останньому абзаці на арк. 78 обвинувального висновку зазначено: «Під час вказаної зустрічі ОСОБА_24 поцікавилась у ОСОБА_15 про можливість сприяння їй в ознайомленні з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_26 та перенесення судового розгляду даної справи. На вказане прохання ОСОБА_24 ОСОБА_15 відповів згодою та повідомив, що за це ОСОБА_24 повинна буде надати йому грошові кошти, для вручення судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 як хабар за вирішення вказаного питання».

Тобто, в ході однієї й тієї ж зустрічі ОСОБА_15 одночасно і почув від потерпілої питання, і відразу, не радячись ні з ким, в тому числі й з ОСОБА_14 , дав на нього відповідь, повідомивши ОСОБА_24 про необхідність дачі хабаря. Тобто ОСОБА_15 , відповідно до викладених обставин, діяв самостійно.

Натомість інша частина обвинувачення, а саме - абзац перший на арк.79 обвинувального висновку - прямо суперечить останньому абзацу на арк.78 обвинувального висновку: «Оскільки ОСОБА_15 як діловод Шевченківського районного суду м. Києва в силу своїх службових повноважень не міг надати ОСОБА_24 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_26 та перенести судове засідання по даній справі на інший день, то він звернувся до секретаря судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 , у провадженні якої перебувала цивільна справа № 2-7661/08, ОСОБА_14 та вступив із ним у злочинну змову з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_24 шляхом обману та підбурювання останньої до дачі хабаря службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва повторно».

Тобто, зазначені положення обвинувального висновку прямо суперечать одне одному і одночасно вказують на протилежне, а саме на те, що ОСОБА_15 самостійно підбурив потерпілу до дачі хабаря судді і на те, що ОСОБА_15 зробив це у злочинній змові з ОСОБА_14 . Крім того, вказані обставини не відповідають вимогам ч. 2 ст. 28 КК України, відповідно до якої кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення..

Більше того, обвинувачення ОСОБА_14 сформульоване з кваліфікуючою ознакою «повторність», незважаючи на те, що це перший епізод, який інкримінується останньому та викладений в обвинувальному висновку та така повторність за даним епізодом ОСОБА_14 не інкримінується;

- щодо часу передачі потерпілою ОСОБА_24 400 гривень (50 доларів США) підсудному ОСОБА_15 та щодо валюти, в якій передавались кошти підсудному ОСОБА_15 та подальшого їх розподілу;

5) усунути суперечності, які викладені в обвинувальному висновку щодо обвинувачення ОСОБА_14 за епізодом підбурювання ОСОБА_24 до давання хабаря за результати розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_26 щодо розміру хабаря, до якого ОСОБА_15 підбурював ОСОБА_24 , його розподілу, зокрема з ОСОБА_14 , попередньої змови між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .

Так, в обвинувальному висновку зазначено, що « ОСОБА_14 вступив у злочинну змову з ОСОБА_15 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_24 шляхом обману та підбурювання її до дачі хабаря судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_25 . При цьому ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_15 про те, що для вирішення питання щодо відмови ОСОБА_26 у розгляді позову та направлення зазначеної цивільної справи за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_24 , як представниця інтересів ОСОБА_27 , повинна дати хабар судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_25 в сумі 5 000 доларів США (абз.2 арк. 80 обвинувального висновку).

Однак, у наступному абзаці зазначено, що 08.02.2011 ОСОБА_15 під час зустрічі із ОСОБА_24 «за попередньою змовою з ОСОБА_14 зменшив суму хабаря» до 4000 доларів США.

Тобто, спочатку орган слідства зазначив, що ОСОБА_14 озвучив вимогу про необхідність передачі судді коштів у розмірі 5 000 доларів США, а в наступному абзаці вже ОСОБА_15 зменшив таку суму до 4 000 доларів США. При цьому діяв, нібито, за погодженням з ОСОБА_14 .

Натомість, обвинувачення не конкретизувало коли саме та за яких обставин ОСОБА_14 погодив з ОСОБА_15 зменшення такої суми з 5 000 до 4 000 доларів США, адже з огляду на зміст обвинувачення вбачається, що зменшуючи суму хабаря під час розмови з ОСОБА_24 , ОСОБА_15 фактично діяв самостійно.

Крім того, в обвинувальному висновку зазначено, що 28.02.2011 в ході зустрічі ОСОБА_15 з потерпілою, остання повідомила, що в неї немає 4000 доларів США, однак вона зможе їх надати за винесення судом рішення про рівноцінний розподіл майна по цивільній справі № 2-7661/08. При цьому зазначено, що ОСОБА_15 одразу погодився на запропоновані ОСОБА_24 умови (абз.4 арк. 80 обвинувального висновку).

В подальшому, як зазначено у висновку, 22.03.2011 ОСОБА_24 з ОСОБА_15 домовились, що потерпіла передасть гроші у розмірі 4 000 доларів США 24.03.2011. В цей же день ОСОБА_15 отримав від ОСОБА_24 вказані 4 000 доларів США. «Вказаними грошовими коштами ОСОБА_15 розпорядився на власний розсуд».

При цьому, обвинувальний висновок не містить викладу обставин щодо передачі ОСОБА_15 цих коштів (чи їх частини) ОСОБА_14 , обвинувальний висновок взагалі не містить опису контактів ОСОБА_15 з ОСОБА_14 після отримання ОСОБА_15 цих коштів від ОСОБА_24 . Таких доказів не міститься і у матеріалах справи.

Натомість, з показань свідка ОСОБА_38 (т. 7 а.с. 71-74) вбачається, що ОСОБА_15 підходив до неї з проханням дізнатися у судді ОСОБА_25 щодо можливого розподілу майна подружжя у цивільній справі №2-5749/07. ОСОБА_15 пояснив їй, що раніше з даного питання він звертався до ОСОБА_14 . На прохання ОСОБА_15 . 28.03.2011 свідок ОСОБА_48 підійшла до судді ОСОБА_25 з метою дізнатись про можливий розподіл майна. Суддя відповіла їй, що можливо лише поділити два автомобілі подружжя.

Відповідно до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 29.03.2011, з отриманих 4 000 доларів США від ОСОБА_24 - 1 000 доларів США він залишив собі, а іншу частину - 3 000 доларів США передав іншому працівнику суду ОСОБА_49 , яка обіцяла вирішити з суддею питання щодо ухвалення рішення у цивільній справі № 2-7661/08 на користь клієнта ОСОБА_24 (т. 8 а.с. 16).

Також варто додати, що, як зазначено в обвинувальному висновку, 25.03.2011 на прохання ОСОБА_15 ОСОБА_24 передала йому список того майна, яке ОСОБА_27 (клієнт ОСОБА_24 ) бажає отримати за рішенням суду.

Однак, відповідно до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 29.03.2011, даний список з переліком майна ОСОБА_15 передав іншому співробітнику суду - ОСОБА_49 (т. 8 а.с. 16);

6) розсекретити та долучити до матеріалів справи судові рішення, на підставі яких здійснювалось таємне прослуховування розмов підозрюваних та спостереження за ними:

- постанову Апеляційного суду м. Києва № 01-8508 цт від 10.12.2010;

- постанову Апеляційного суду Чернігівської області № 68 цт від 03.02.2011;

- постанову Апеляційного суду Чернігівської області № 67 цт від 03.02.2011;

- постанову Апеляційного суду Чернігівської області № 373 цт від 18.06.2010.

Так, згідно матеріалів кримінальної справи доведеність вини підсудних обґрунтовується в тому числі матеріалами оперативно-технічних заходів, а саме - здійсненими таємно аудіозаписами телефонних розмов, відеозаписами місць та приміщень, тощо.

Статтею 14-1 КПК України (в редакції 1960 року) закріплено право громадян на таємницю телефонних розмов, відповідно до якої таємниця телефонних розмов охороняється законом. Прослуховування телефонних та інших розмов, здійснюється з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду.

Натомість, законність отримання зазначених вище доказів (аудіо записів телефонних розмов, відеозаписів таємного спостереження, тощо) не підтверджується жодними судовими рішеннями, їх перелік лише зазначений в протоколах оперативних працівників.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Денисюк проти України», ухвалене 13.02.2025 (DENYSYUK AND OTHERS v. Ukraine (№ 22790/19, № 23896/20, № 25803/20 та № 31352/20) суд дійшов висновку, що ненадання доступу до матеріалів НСРД, зокрема судових рішень про їх санкціонування та документів про знищення зібраних матеріалів, у поєднанні з відсутністю чітких законодавчих гарантій і незалежного нагляду, призвело до того, що втручання в права заявників не відбувалося «згідно із законом».

У цій справі національні органи влади відмовили заявникам у доступі до рішень про здійснення негласних заходів, що стосувалися їх, виключно на тій підставі, що вони були «секретними».

ЄСПЛ вказав, що заявники не змогли своєчасно отримати доступ до достатньої інформації та документів для оскарження дій у цій справі, враховуючи відмову органів влади оприлюднити навіть судові рішення, що санкціонували проведення НСРД, що зробило захист, передбачений національним законодавством, ілюзорним.

ЄСПЛ також наголосив, що за замовчуванням суб'єкти спостереження повинні мати доступ до відповідних документів, якщо немає вагомих підстав для відмови;

7) долучити до матеріалів справи диски разом з матеріалами оперативно-технічних заходів, які було передано на адресу ГПУ, однак подальша їх доля не відома, у справі вони відсутні і судом не досліджені:

- диски «Вербатім СД-Р № 1069 нт» та «ТДК ДВД-Р № 13/227-259 нт» згідно супровідного листа ГУБКОЗ СБУ № 14/2/3-1046 від 05.04.2011 (т.2 а.с. 57);

- диск «Фуджіфілм СД-Р № 1075 нт» згідно супровідного листа ГУБКОЗ СБУ № 14/2/3-1145 від 13.04.2011 (т.2 а.с. 109);

- диск «Вербатім СД-Р № __нт» згідно супровідного листа ГУБКОЗ СБУ № 14/2/3-5131 від 22.04.2011.

Так, згідно матеріалів кримінальної справи всі перелічені носії інформації були спрямовані на адресу Генеральної прокуратури України органами СБУ, що здійснювали оперативне супроводження та, зокрема документували діяльність підсудних. Натомість подальша доля таких доказів не відома, оскільки в матеріалах справи дані диски відсутні, в суді вони не досліджувалися.

На вказаних матеріалах оперативно-технічних заходів можуть міститися докази причетності (або непричетності) підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до вчинення інкримінованих злочинів.

Згідно протоколу додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_15 від 26.04.2011 (т. 8 а.с. 164-165) останньому було продемонстровано звукозапис телефонної розмови, який відбувся між ним та підсудним ОСОБА_12 19.01.2011 о 23:51:16 годині і тривав 00:23:06 години. В ході даної розмови ОСОБА_15 розповів ОСОБА_12 про дії, якій він планує: «что-то мне стремно с этим ОСОБА_14», «Я бы подошел к ОСОБА_53» (помічниця судді ОСОБА_25 , «я с ОСОБА_25 просто не общаюсь», «Мне все равно на него, я бы подошел поговорил лучше с ней». В свою чергу підсудний ОСОБА_12 зазначає: «Там может быть такой вариант, что ОСОБА_14 ( ОСОБА_14 ) подходит к ОСОБА_53, а ОСОБА_53 подходит к ОСОБА_25. Прикинь, и получится, что ты просто голимую переплату делаешь.» «Она (ОСОБА_53) разбирается лучше, она помошник, а он что? Сидит и марки клеит»;

8) допитати свідка ОСОБА_27 та потерпілу ОСОБА_24 з приводу вимагання хабарів працівниками Шевченківського районного суду м. Києва;

9) встановити місцезнаходження потерпілої ОСОБА_24 та перевірити правдивість, точність та послідовність її показань, які є суперечливими;

10) розглянути скаргу ОСОБА_13 , подану під час досудового розслідування, а також скарги підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , оголошенні у ході судового слідства, щодо застосування до них недозволених методів слідства та можливої провокації вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 за епізодом незаконного придбання та зберігання психотропної речовини та наркотичного засобу без мети збуту.

В процесі додаткового розслідування необхідно перевірити зазначені вище обставини для усунення процесуальних порушень у відповідності з нормами кримінально-процесуального законодавства України, необхідно провести слідчі та оперативно-розшукові дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, з'ясувати обставини, що викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, так і виправдовують їх, згідно вимог закону про допустимість та достатність доказів прийняти рішення по справі. Зазначені докази належить перевірити не лише слідчим, а також і оперативно-розшуковим шляхом, що унеможливлює усунення неповноти і неправильності досудового слідства в межах судового слідства.

З матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що обвинувальний висновок у даній кримінальній справі складено ст.слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_51 та затверджено заступником Генерального прокурора України ОСОБА_52 .

Однак, відповідно до листа Київської міської прокуратури від 04.09.2023 №22/1-830ВИХ-23 підтримувати державне (публічне) обвинувачення доручено керівнику Святошинської окружної прокуратури міста Києва (т. 15 а.с. 66).

За таких обставин кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України підлягає направленню прокурору Святошинської окружної прокуратури міста Києва для організації та проведення додаткового розслідування.

Керуючись ст.ст. 22, 64, 273, 281 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 чт. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України, повернути прокурору Святошинської окружної прокуратури міста Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , кожного окремо, залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом семи діб із дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_1