Справа № 375/312/26
Провадження № 1-кп/375/102/26
про призначення судового розгляду
20 лютого 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області в режимі відеоконференцзв'язку кримінальнt провадженнz, внесеyt до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111250000169 від 06.01.2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Макарів Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з повною вищою освітою, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , розлучений,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
На розгляді у Рокитнянському районному суді Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111250000169 від 06.01.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження призначений на 15 годин 30 хвилин 19 лютого 2026 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2025 року застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 20.02.2026 року включно.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в умовах гаупвахти, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Наполягав, що більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження не будуть дієвими. Посилався на норми ст. 176 КПК України та звернув увагу суду, що іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для військовослужбовців на час воєнного стану не передбачено. Також вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений та захисник копію клопотання прокурора отримали 16 лютого 2026 року, про що особисто повідомили суд.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував та поклався на розсуд суду.
Захисник у судовому засіданні підтримав думку обвинуваченого. Разом з цим зазначив, що на його думку ризики, зазначені прокурором перебільшені, обвинувачений не мав та не має зараз наміру ухилятися від проходження військової служби, про що свідчить наявна письмова згода командира в/ч НОМЕР_2 , яку він пізніше долучить до матеріалів кримінального провадження, тому просив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора та сторони захисту дійшов такого висновку.
Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Рокитнянському районному суду Київської області.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому провадженні.
Також у підготовчому судовому засіданні обговорено питання про необхідність надання органом з питань пробації досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи, що відповідно до ст.19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, складання досудової доповіді слід доручити філії № 2 Білоцерківського районного відділу ДУ «Центр пробації» у Київській області.
Також суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на строк від п'яти до десяти років та той факт, що останній відсутній на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
- ризик незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на свідків, які надали викривальні покази щодо причин та факту його незаконної відсутності під час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 .
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у самовільному залишення військової частини без поважни причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах воєнного стану, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є для нього стримуючим фактором, який позбавляє можливості продовжити вчиненні кримінального правопорушення.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом на теперішній час не встановлено.
Відповідно до Указу ПрезидентаУкраїни №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Пров ведення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.
З урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Що стосується клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід зазначити наступне.
За приписами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого засідання, суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених у розділі ІІ цього кодексу.
Та обставина, що в клопотанні прокурора зазначено «продовжити» запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою, а не «обрати» не може слугувати підставою для відмови у клопотанні прокурора, оскільки терміни «обрання запобіжного заходу», «продовження запобіжного заходу» та «застосування запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314-316, 176-177, 183, 193, 194, 372,395 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111250000169 від 06.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на 11 год. 00 хв. 11 березня 2026 року в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Доручити відповідальній особі філії № 2 Білоцерківського районного відділу ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Киїівській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 375/312/26 в строк до 10 березня 2026 року.
Клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратору у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про обрання строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженця смт. Макарів Київської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 20 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику - до відома, та для виконання до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 ( м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 333).
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, захисника та обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повний текст ухвали проголошено 20.02.2026 року.
Головуюча суддя ОСОБА_7