Справа № 369/5782/22
Провадження № 2/369/552/26
14.01.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Іларіонові І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/5782/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» звернулося до суду із вищевказаним позовом.
01 березня 2024 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» - адвоката Тронь Ігоря Володимировича надійшла заява про закриття провадження у справі та стягнення судового збору з відповідача, в якій представник позивача зазначив, що заборгованість погашена у повному обсязі, у зв'язку із чим відсутній предмет спору.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши заяву про закриття провадження справі, матеріали цивільної справи в розрізі вирішення даного питання, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, представником позивача 01 березня 2024 року направлено до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з вирішенням спору до початку судового розгляду. Тому суд розцінює дану заяву позивача як відмову позивача від позову і приймає її.
Ураховуючи вищевикладене, принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд робить висновок про те, що наявна підстава для закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Згідно платіжного доручення № 1540 від 21 червня 2022 року вбачається, що ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» за подання до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2 481, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
А тому, відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд вважає за необхідне 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову повернути позивачу з державного бюджету, а 50 відсотків судового збору стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги були задоволенні відповідачем після пред'явлення позову до суду.
Керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 206, ч. 1 п. 4 ст. 255, ч. 2 ст. 260, ст. ст. 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі № 369/5782/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіу зв'язку з відмовою позивача від позову.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646, адреса: 08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Київська, 8-В) з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову на рахунок Казначейства України (згідно платіжного доручення № 1540 від 21 червня 2022 року у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопосточальна компанія» (ЄДРПОУ: 42094646, адреса: 08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Київська, 8-В) судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА