Справа № 359/1196/26
Провадження № 1-кс/359/251/2026
13 лютого 2026 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання слідчого слідчого відділу Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №62024100130004044, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, українець, не одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, -
встановив:
13 лютого 2026 року слідчий слідчого відділу Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області, звернувся з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що досудовим розслідуванням установлено, що Під час проходження військової служби старший солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 3 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, оберігати як святиню Бойовий прапор своєї частини, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються Статутами, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, знаходитися на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Однак старший солдат ОСОБА_4 під час дії воєнного стану, вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби з наступних обставин.
Старший солдат ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді старшого стрільця відділенні охорони взводу охорони 3 роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України діючи з прямим умислом, в порушення ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану, 02 листопада 2024 року, близько 08 год. 00 хв., нез'явився вчасно до місця служби, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого у АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У подальшому, 12 лютого 2026 року старший солдат ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
12 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального право-порушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, таким чином, у разі визнання його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбаченого п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Так, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки військовослужбовець ОСОБА_4 свідомо понад 1 рік про належність до військової служби органам державної влади та правоохоронні органи не повідомляв, проводячи час на власний розсуд, та на даний час останній може продовжити злочин, у вчиненні якого підозрюється.
Враховуючі зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання за вказаними у клопотанні підставами, вказавши, що на думку органу досудового розслідування, відносно підозрюваного, з урахуванням даних про його особу, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у скоєні даного злочину визнає, однак пішов у СЗЧ для догляду за батьком, який є інвалідом ІІ групи та потребує стороннього догляду.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а саме : нез'явленні вчасно до місця служби військово-службовцем, без поважної причини, тривалістю понад три доби вчиненому в умовах воєнного стану (а.с. 69-75).
Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме: -довідкою-доповіддю про самовільне залишення частини вчинене військовослужбовцем ОСОБА_4 ; - доповіддю чергового ІНФОРМАЦІЯ_5 про факт невиходу на службу військовослужбовця ОСОБА_4 ; - витягом із наказу №223 від 02 листопада 2024 року про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби ОСОБА_4 ; - актом службового розслідування за фактом самовільного залишення частини військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого солдата ОСОБА_4 ; - витягом із наказу №295 від 14 листопада 2024 року про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_4 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17 листопада 2025 року, який пояснив. Що в листопаді 2024 року він перебував на посаді ТВО командира 2 роти ІНФОРМАЦІЯ_4 . Там же проходив службу старший солдат ОСОБА_4 . Так, 02 листопада 2024 року на шикуванні в ІНФОРМАЦІЯ_5 був відсутній старший солдат ОСОБА_4 . Розшукові заходи результатів не дали, ОСОБА_4 на повідомлення та дзвінки не відповідав, з цього приводу було проведено службове розслідування. На службу ОСОБА_4 так і не повернувся; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25 листопада 2025 року, який пояснив, що в листопаді 2024 року він перебував на посаді старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_6 . Там же проходив службу старший солдат ОСОБА_4 . Так, 02 листопада 2024 року на шикуванні в ІНФОРМАЦІЯ_5 був відсутній старший солдат ОСОБА_4 . Розшукові заходи результатів не дали, ОСОБА_4 на повідомлення та дзвінки не відповідав, з цього приводу було проведено службове розслідування. ОСОБА_8 разом з ТВО командира ОСОБА_7 їздив за місцем мешкання ОСОБА_4 , його там не було, на службу він не повернувся; - показами свідка ОСОБА_9 від 26 грудня 2025 року, який пояснив, що станом на листопад 2024 року він перебував на посаді начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_4 . Там же проходив службу старший солдат ОСОБА_4 . 02 листопада 2024 року на шикуванні в ІНФОРМАЦІЯ_5 був відсутній старший солдат ОСОБА_4 . Розшукові заходи результатів не дали. З цього приводу було проведено службове розслідування та матеріали були скеровані до ТУ ДБР в м. Києві. На лікуванні ОСОБА_4 не перебував, дозвіл на залишення місця служби командуванням не надавалось.
Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального право-порушення є обґрунтованою.
Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема : переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у якому підозрюється.
У частині 1 ст. 178 цього Кодексу закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі : вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуванням від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Так, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. Слідчим суддею встанов-лено, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за санкцією якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що з огляду на конкретні обставини кримінального провад-ження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопору-шення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто заявлені у клопотанні і встановлені слідчим суддею ризики є реальними. Тому більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Слідчим суддею також враховано, що ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, неодружений, на утриманні малолітніх дітей немає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, з огляду на фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків: переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провад-женні, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні. В той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.
До того ж, як визначено в ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військово-службовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених в тому числі і ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід , визначений п. 5 ч. 1 ст.176 КПК України, тобто тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На підставі викладеного та керуючись ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №62024100130004044, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Перебіг строку тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 06 год. 55 хв. 12 лютого 2026 року.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 12 квітня 2026 року 06 год. 55 хв. включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а для підозрюваного з моменту отримання її копії.
Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 18 лютого 2026 року о 13 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1