Ухвала від 19.02.2026 по справі 296/1835/26

Справа № 296/1835/26

1-кс/296/800/26

УХВАЛА

Іменем України

про арешт майна

19 лютого 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання слідчий СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025060640000130 від 05.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчий СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025060640000130 від 05.05.2025, за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме:

-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ;

-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 ;

-банківську карту АТ «Укрсіббанк» № НОМЕР_3 ;

-банківську карту АТ «Глобус плюс» № НОМЕР_4 ;

-банківську карту «Монобанк»;

-мобільний телефон марки «Орро А54» в корпусі блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 ;

-мобільний телефон марки «Vivo 1915» в корпусі світло-блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 .

що вилучене під час обшуку житла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025060640000130 від 05.05.2025, за ч. 2 ст. 307 КК України за фактом, що мешканці м. Житомира громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , а також інші особи на території м. Житомира та Житомирської району виготовляють, збувають наркотичні засоби та психотропні речовини.

14.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/1553/26 від 11.02.2026 було проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 же вилучено вищевказане майно.

14.02.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025060640000130 від 05.05.2025, за ч. 2 ст. 307 КК України.

15.02.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідча ОСОБА_9 та власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду клопотання.

Неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування технічними засобами в силу положень ч.4 ст.107 КПК України не відбувалося.

Розглянувши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025060640000130 від 05.05.2025, за ч. 2 ст. 307 КК України за фактом, що мешканці м. Житомира громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , а також інші особи на території м. Житомира та Житомирської району виготовляють, збувають наркотичні засоби та психотропні речовини.

14.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/1553/26 від 11.02.2026 було проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 під час якого було виявлено та вилучено:

-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ;

-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 ;

-банківську карту АТ «Укрсіббанк» № НОМЕР_3 ;

-банківську карту АТ «Глобус плюс» № НОМЕР_4 ;

-банківську карту «Монобанк»;

-мобільний телефон марки «Орро А54» в корпусі блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 ;

-мобільний телефон марки «Vivo 1915» в корпусі світло-блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 .

14.02.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025060640000130 від 05.05.2025, за ч. 2 ст. 307 КК України.

15.02.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, яке відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 191, ст. 336 КК України, зокрема це:

-мобільний телефон марки «Орро А54» в корпусі блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 ;

-мобільний телефон марки «Vivo 1915» в корпусі світло-блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 .

Електронні сліди - це інформація, зафіксована в цифровому форматі, що міститься в електронно-обчислювальних машинах та інших цифрових пристроях, створених на основі їхніх технологій, у засобах рухомого радіотелефонного зв'язку і на різних носіях цифрової інформації, причинно пов'язана з подією злочину, що дозволяє встановити обставини вчиненого і злочинця.

Пристроями, що містять електронні сліди злочину, які можуть використовуватися для встановлення обставин злочину та розшуку особи, яка його вчинила, зазвичай, є: мобільні телефони без підтримки сучасних додатків і смартфони, які підтримують такі додатки; стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші малогабаритні комп'ютери; різні електронні гаджети (як-от, багатофункціональні електронні годинники, пульсоміри, крокоміри тощо); елементи інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж і операторів, що надають послуги зв'язку (сервери тощо); автомобільні відеореєстратори; GPS-навігатори та ін.

Отже телефони вилучені у Татаринцева цілком можуть містити електронні сліди злочинної діяльності, а тому відповідають критеріям речових доказів

Щодо банківських карт

Як вже зазначалось речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, нормами КПК України не передбачено накладення арешту на пластикові банківські картки. Арешт може бути накладений на будь-який тип рахунку (картковий, депозитний, поточний) відповідно до Постанови НБУ №163 від 29.07.2022 року, а не на пластикову картку, яка є лише інструментом для доступу до банківських рахунків.

Отже, вищевказані банківські картка, які була вилучено у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мають ознак речового доказу, передбачених ст.98 КПК України, а тому підстав для накладення арешту на них, як речовий доказ, у слідчого судді не має.

Вилучені картки мають бути оглянуті слідчим, про що складено відповідний протокол огляду та повернуті власнику.

Таким чином вважаю, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню та накладення арешту на майно (як на речовий доказ) з забороню відчуження, користування чи розпорядження майном - мобільні телефони марки «Орро А54» в корпусі блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 та «Vivo 1915» в корпусі світло-блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ;

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.

При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідого - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 14.02.2026, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025060640000130 від 05.05.2025, а саме :

-мобільний телефон марки «Орро А54» в корпусі блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 ;

-мобільний телефон марки «Vivo 1915» в корпусі світло-блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 .

заборонивши відчуження, користування та розпорядження щодо вказаного майна.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвалу оголошено 19.02.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134239783
Наступний документ
134239785
Інформація про рішення:
№ рішення: 134239784
№ справи: 296/1835/26
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.02.2026)
Дата надходження: 17.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
19.02.2026 10:00 Корольовський районний суд м. Житомира
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШКИРЯ ВІРА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ШКИРЯ ВІРА МИКОЛАЇВНА