Справа № 296/289/25
2/296/219/25
"30" липня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пшегалінській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у січні 2025р. звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2258,24 грн., інфляційних витрат - 180,30 грн., 3% річних в сумі 51,17 грн., пені у розмірі 62,44 грн. та судові витрати.
В обґрунтування вимог представник позивача вказує, що 01.09.2023р. відповідач приєднався до умов типового договору розподілу природного газу, на підставі якого ОСОБА_1 надаються послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача зазначає, що у відповідача як споживача природного газу та сторони Типового договору розподілу природного газу, за період з вересня 2023 по листопад 2024 виникла заборгованість за споживання природного газу, що складає 2258, 24 грн. Окрім того, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 180, 30 грн. та 3 % річних у сумі 51, 71 грн.
Від представника позивача 30.07.2025р. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Від ОСОБА_1. з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , на електронну адресу суду 07.04.2025р. та 26.06.2025р. надходили заяви щодо розгляду справи без її участі, які суд до уваги не приймає, оскільки такі не скріплені електронний цифровим підписом, про що останній було роз'яснено у листі від 07.04.2025р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Окрім того на офіційному веб-сайті судової влади України 06.02.2025р. та 07.04.2025р. розміщено оголошення про виклик в судове засідання призначене на 07.04.2025р. о 11:00 год. та 30.07.2025р. о 11:30 год. ОСОБА_1.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта слідує № 406534248 від 04.12.2024р. вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 86-87).
Згідно акту №158818 від 11.12.2023р. контролер за участі ОСОБА_1 перевірив стан обліку природного газу з побутовим лічильником за адресою: АДРЕСА_1 , та порушень не виявив (а.с. 88).
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за послуги розподілу природного газу, особовий рахунок споживача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за період з вересня 2023р. по листопад 2024р. заборгованість становить 2258,24 грн. (а.с. 100).
Встановлено, що 13.12.2024 року на адресу відповідача було направлено вимогу разом із рахунком про сплату заборгованості у розмірі 2258,24 грн. (а.с. 95-96).
Таким чином між сторонами існують зобов'язальні, цивільно-правові відносини, що регулюються нормами ЦК України
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494, (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з п. 5 гл. 2 роз. І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог гл. 3 роз. VІ цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 гл. 3 роз. І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до п. 1 гл. 3 роз. VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 3 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 гл. 3 роз. VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 01.11.2021 у справі №591/4825/20 (провадження №61-11470св21).
Отже, оператором газорозподільної системи на території м.Житомира та області на підставі відповідної ліцензії є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта слідує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 86-87).
Приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу відбулося шляхом вчинення ним дій, зокрема, щодо споживання природного газу та підписання акту перевірки стану обліку природного газу побутовим лічильником № 158818 від 11.12.2023р. (а.с. 88).
Наведене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі №161/11800/19 та постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі №591/4825/20).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України
Згідно розрахунку за адресою: АДРЕСА_1 , у період з вересня 2023р. по листопад 2024р. відбувалося споживання газу.
Розрахунок заявленої заборгованості проведено позивачем згідно з вимогами Кодексу ГРМ та тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії у відповідні періоди, об'ємів споживання відповідачем природного газу.
Отже суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за розподіл природного газу за період з з вересня 2023р. по листопад 2024р. в сумі 2258,24 грн. є такими, що підлягають до задоволення
Щодо інфляційних втрат, 3% річних та пені
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до Постанови КМУ № 1405 від 29.12.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо оплати житлово комунальних послуг», відповідно до якої внесено зміни до Пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово комунальних послуг в період воєнного стану», відповідно до яких, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
При цьому територія м.Житомира не віднесена до територій на яких діє заборона нарахування та стягнення неустойки.
Розрахунки 3% річних - 51,17 грн., інфляційних втрат - 180,30 грн. та пені - 62,44 грн., надані представником позивача є правильними та такими, що узгоджуються з чинним законодавством
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору 2422,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість у розмірі 2258,24 грн., інфляційні витрати у розмірі 180,30 грн. та 3% річних у розмірі 51,17 грн., пеня у розмірі 62,44 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В. П. Маслак