Справа № 274/7775/25 Провадження № 2/0274/995/26
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
19.02.26 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1
доБердичівської міської ради Житомирської області,
прозняття арешту з майна,
Учасники справи та/або їхні представники у підготовче засідання не з'явились.
Вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи, Суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 та її представник у підготовче засідання 29.01.2026 р. та 19.02.2026 р. не з'явилися, про причини неявки у наведені підготовчі засідання не повідомили, від них не надходило заяв про розгляд справи за відсутності.
При цьому про дату, час та місце підготовчих засідань 29.01.2026 р. та 19.02.2026 р.:
- ОСОБА_1 була повідомлена належним чином відповідно до частини шостої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України шляхом надіслання із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у позовній заяві, судових повісток, які були нею отримані 21.01.2026 р. (щодо підготовчого засідання на 29.01.2026 р.) та 07.02.2026 р. (щодо підготовчого засідання 19.02.2026 р.), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового підправлення, виплату поштового переказу (а. с. 31, 42),
- представник ОСОБА_1 був повідомлений належним чином відповідно до частини шостої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України шляхом надіслання до його електронного кабінету судових повісток, які згідно частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України вважаються врученими йому 18.01.2026 р. (щодо підготовчого засідання на 29.01.2026 р.) та 14.02.2026 р. (щодо підготовчого засідання 19.02.2026 р.), що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а. с. 29, 44).
Таким чином ОСОБА_1 та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце підготовчих засідань, два рази поспіль у підготовчі засідання не з'явилися, про причини неявки у підготовче засідання не повідомили, від них не надходило заяв про розгляд справи за відсутності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 р. у справі № 686/24777/18 зазначено, зокрема, наступне.
"Відповідно до частин першої, п'ятої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Враховуючи викладене, суди, встановивши те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції, не з'явився у судові засідання, призначені на 08 лютого 2019 року та 21 лютого 2019 року, і не надіслав заяви до суду про розгляд справи за його відсутністю, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України. Разом з тим, законних підстав для відкладення розгляду справи суд першої інстанції не мав.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого "Гуржій проти України", заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, "Олександр Шевченко проти України", № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
З огляду на зазначене колегія суддів враховує, що позивач отримав судову кореспонденцію під розписку, отже, був належним чином проінформований про хід розгляду його позову, однак не проявляв належну увагу в захисті своїх інтересів та не вживав необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями судового процесу.
При цьому колегія суддів вважає, що право ОСОБА_1 на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, тому доводи касаційної скарги про порушення права заявника на судовий захист є безпідставними".
З наведеного випливає, що Верховний Суд дійшов до висновків щодо застосування окремих положень статей 223 та 257 Цивільного процесуального кодексу України, за якими нез'явлення належним чином повідомленого позивача двічі поспіль у судові засідання (повторна неявка), за умови ненадіслання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, є підставою для залишення позову без розгляду, при цьому право такого позивача на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" пункт 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України було викладно в такій редакції: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тобто наведена вища позиція що наслідків повторної неявки у судове засідання на даний час стосується і наслідків неявки у підготовче засідання.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, оскільки вона та її представник, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце підготовчих засідань, повторно (двічі поспіль) не з'явилися у підготовче засідання, про причини неявки не повідомили, від них не надходило заява про розгляд справи за їх відсутності.
Керуючись статтями 223, 257 - 261 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Корбут