1Справа № 335/875/26 2-адр/335/1/2026
19 лютого 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Юлії Леонідівни про ухвалення судом додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Юлії Леонідівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 11.02.2026 задоволено позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Юлії Леонідівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Скасовано постанову № 2063 від 22 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000 грн 00 коп. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору розміром 665 грн 60 коп.
12.02.2026 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Ю. Л. через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем було заявлено вимогу про стягнення судових витрат. Загальна сума витрат на правничу допомогу відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.01.2026 складає 10 000 грн, які поніс позивач ОСОБА_1 . Враховуючи положення ст.ст. 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь понесені судові витрати на правничу допомогу у зазначеному вище розмірі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи випливає, що заяву про ухвалення додаткового рішення позивач ОСОБА_1 подав до суду через свого представника 12.02.2026. За змістом рішення суду у цій справі від 11.02.2026, у позовній заяві представником позивача зазначено, що такі докази будуть подані після ухвалення судом рішення у цій справі.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу суду надано такі докази:
копія ордеру про надання правничої допомоги від 22.01.2026, виданого на підставі договору від 20.01.2026, згідно з яким адвокат Гешева Ю. Л. надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя;
копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.01.2026, укладеного між адвокатом Гешевою Ю. Л. та ОСОБА_1 ;
копію акту приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2026, за змістом якого адвокатом Гешевою Ю. Л. надано, а клієнтом ОСОБА_1 прийнято послуги, а саме: 20.01.2026 ознайомлення з документами та надання консультації тривалістю 1 година на суму 1 000 грн; 22.01.2026 підготовка та подання до суду позовної заяви тривалістю 5 годин на суму 6 000 грн; 02.02.2026 додаткові пояснення по справі тривалістю 2 години на суму 2 000 грн; 11.02.2026 складання та подання до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення тривалістю 1 година на суму 1 000 грн;
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 003171 від 21.02.2025 на ім'я Гешевої Юлії Леонідівни.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялось.
Вивчивши надані адвокатом Гешевою Ю. Л. докази понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що заява Гешева В. А. підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Як зазначено судом вище, у ч.ч. 2, 3 ст. 134 КАС України визначено перелік документів, що мають бути подані учасником справи на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, це - договір про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Надання будь-яких інших доказів чинним законодавством не передбачено.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» ЄСПЛ виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку доказам щодо розподілу відповідних витрат, наданим представником позивача, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом Гешевою Ю. Л., суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу у 10 000 грн є явно завищеною та неспівмірною із предметом спору і значенням справи для сторін, а також не відповідає вимогам розумності і справедливості. Окрім того, суд також звертає увагу, що у акті прийому-передачі наданих послуг від 11.02.2026 зазначено явно завищену тривалість надання таких послуг як підготовка та подання до суду позовної заяви тривалістю 5 годин та включено до складу витрат також подання додаткових пояснень тривалістю 2 години, подання яких не передбачено КАС України при розгляді термінових адміністративних справ (ст. 269 КАС України). Тому, з урахуванням викладених обставин, суд вважає можливим зменшити суму стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивачки до 3 000 грн.
Отже, заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Ю. Л. підлягає частковому задоволенню, а на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 242, 243, 246, 252, 255 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Юлії Леонідівни про ухвалення судом додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Юлії Леонідівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на правничу допомогу розміром 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гешевої Юлії Леонідівни відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення складене в повному обсязі 19 лютого 2026 року.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
Третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 35037233, адреса місцезнаходження: вул. Василя Сергієнка, буд. 48а, м. Запоріжжя, 69076.
Суддя А. В. Шалагінова