Справа № 216/7746/25
провадження 2/216/1143/26
іменем України
18 лютого 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Романової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулися до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 16 червня 2017 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем. З квітня місяця 2025 року сімейно - шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, спільного бюджету не мають, разом не проживають, а тому вказує, що подальше існування такого шлюбу є формальне, що обмежує права та інтереси позивача.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач до судового засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про час та місце його проведення, її представником - адвокатом Кафтасьєвою Ганною Володимирівною до суду подана заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просила задовольнити, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечує.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, приходить до таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 16 червня 2017 року у Виконавчому комітеті Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 13, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (потворно) серії НОМЕР_2 , що видане 07 лютого 2023 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у мсті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 40.
Як вбачається з матеріалів справи подружні стосунки сторони фактично припинили, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер.
Спір про місце проживання дитини відсутній. Питання про поділ майна не ставиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
За статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивача, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки в позовні заяві позивач просить залишити понесені судові витрати за ним, суд виходячи з принципу диспозитивності вважає за можливе залишити за позивачем понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 24, 104, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 червня 2017 року Виконавчим комітетом Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, актовий запис № 13 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя М.М.СКИБА