18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 372/5811/23
провадження № 61-9695св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Горбового Володимира Анатолійовича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року у складі судді Проць Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 червня
2025 рокуу складі колегії суддів: Нежури В. А., Верланова С. М.,
Невідомої Т. О.,
17 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про зобов'язання не чинити перешкод
у користуванні земельною ділянкою та домоволодінням.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 листопада
2023 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено
у справі підготовче судове засідання.
11 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області із занесенням до протоколу судового засідання ухвалив закрити підготовче засідання
у справі та призначити справу до судового розгляду.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада
2024 року позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що належним чином повідомлена сторона позивача не з'явилася у судові засідання, представник позивача подавав заяви про відкладення розгляду справи, при цьому не наводив поважних причин та не надавав доказів поважності причини відкладення розгляду справи.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Горбовим В. А., залишено без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада
2024 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції. Апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки відповідно до статті 257 ЦПК України повторна неявка в судове засідання є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин неявки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - Горбовий В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що фактично не було повторної неявки позивача та його представника, оскільки сторона позивача подавала клопотання про відкладення розгляду справи. Вказує, що судову повістку про виклик на 28 жовтня 2024 року ні ОСОБА_1 , ні його представник не отримували. Апеляційний суд обмежився лише формальним посиланням на відсутність доказів.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.
02 жовтня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
17 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 листопада
2023 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено
у справі підготовче судове засідання (т. 1, а. с. 26-27).
11 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області із занесенням до протоколу судового засідання ухвалив закрити підготовче засідання
у справі та призначити справу до судового розгляду на 28 серпня 2024 року
(т. 2, а. с. 85-86).
28 серпня 2024 року Обухівський районний суд Київської області оголосив перерву до 27 вересня 2024 року.
З протоколу судового засідання від 28 серпня 2024 року відомо, що під час судового засідання був присутній представник позивача Горбовий В. А.
(т. 2, а. с. 11-112).
26 вересня 2024 року представник позивача Горбовий В. А. подав до суду клопотання про перенесення (відкладення) розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в інших справах (т. 2, а. с. 113-114).
Одночасно у клопотанні представник позивача Горбовий В. А. просив про результати розгляду цього клопотання, наступні дату, час і місце розгляду справи повідомити за адресою: АДРЕСА_1 або телефонним зв'язком.
Згідно з довідкою про доставку SMS одержувач ОСОБА_1 отримав судову повістку про виклик до суду на 27 вересня 2024 року 30 серпня 2024 року
(т. 2, а. с. 116).
Згідно з протоколом судового засідання від 27 вересня 2024 року розгляд справи відкладено до 28 жовтня 2024 року (т. 2, а. с. 118).
Згідно з довідкою про доставку SMS одержувач ОСОБА_1 отримав судову повістку про виклик до суду на 28 жовтня 2024 року 27 вересня 2024 року
(т. 2, а. с. 119).
24 жовтня 2024 року представник позивача Горбовий В. А. подав до суду клопотання про перенесення (відкладення) розгляду справи у зв'язку
з перебуванням у відрядженні та зайнятістю як захисника обвинувачених під час слідчих дій у кримінальному провадженні та розгляду Яворівським районним судом Львівської області і Галицьким районним судом м. Львова кримінальних проваджень (т. 2, а. с. 121, 122).
Одночасно у клопотанні представник позивача Горбовий В. А. просив про результати розгляду цього клопотання, наступні дату, час і місце розгляду справи повідомити за адресою: АДРЕСА_1 або телефонним зв'язком.
Згідно з протоколом судового засідання від 28 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено до 22 листопада 2024 року (т. 2, а. с. 125).
Згідно з довідкою про доставку SMS ОСОБА_1 і Горбовий В. А. отримали судову повістку про виклик до суду на 22 листопада 2024 року 28 жовтня
2024 року (т. 2, а. с. 129, 131).
22 листопада 2024 року представник позивача Горбовий В. А. подав до суду клопотання про перенесення (відкладення) розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відрядженні, зайнятістю у невідкладних слідчих діях та через погіршення стану здоров'я (т. 2, а. с. 132-133).
Одночасно у клопотанні представник позивача Горбовий В. А. просив про результати розгляду цього клопотання, наступні дату, час і місце розгляду справи повідомити за адресою: АДРЕСА_1 або телефонним зв'язком.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачає користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи
пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави - учасниці цієї Конвенції мають право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху
в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна
в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статі 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивач у судове засідання, відповідно диференціюється необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Близький за змістом висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див. постанову Верховного Суду від 14 липня
2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
У частині першій статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа,
а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Оскільки сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, про що свідчать заяви представника позивача Горбового В. А. про неодноразове відкладення розгляду справи, без надання підтвердних матеріалів щодо поважності причини неможливості з?явитися в судові засідання, не з'явилася у судові засідання, призначені на 28 серпня 2024 року, 27 вересня 2024 року,
28 жовтня 2024 року і 22 листопада 2024 року, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, урахувавши конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада
2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Горбового Володимира Анатолійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада
2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов