18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/3596/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
учасника справи - ОСОБА_1 ,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Шипілов О.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" - Карнаух-Голодняк О.В.,
Державного реєстратора Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Тетяни Анатоліївни - не з'явився,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць Олени Ярославівни - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 (суддя Зеленіна Н.І.),
додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (суддя Зеленіна Н.І.),
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І., Шапран В.В.)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І., Шапран В.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (далі - ТОВ "ТЦМ")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Державного реєстратора Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Тетяни Анатоліївни,
2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць Олени Ярославівни
про визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних записів, поновлення на посаді, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 943 356,34 грн.
Суть спору
1. З жовтня 2021 року ОСОБА_1 була призначена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Мармелад" (в подальшому назва змінена на ТОВ "ТЦМ").
2. У вересні 2023 року загальні збори учасників ТОВ "ТЦМ" вирішили, зокрема, збільшити статутний капітал за рахунок додаткового вкладу третьої особи, здійснити перерозподіл часток та суми вкладів учасників та третьої особи, затвердити збільшений розмір статутного капіталу, переобрати директора (звільнити ОСОБА_1 та призначити ОСОБА_2 ), затвердити статут в новій редакції.
3. У жовтні 2023 року загальні збори учасників ТОВ "ТЦМ" знову переобрали директора, а у листопаді 2023 року - вирішили збільшити статутний капітал за рахунок додаткового вкладу, здійснити перерозподіл часток та суми вкладів учасників, затвердити збільшений розмір статутного капіталу.
4. Не погоджуючись із фактом звільнення з посади директора, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ТЦМ", в якому просила визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ "ТЦМ" (як ті, що безпосередньо стосуються її звільнення, так і ті, що прийняті після нього), скасувати реєстраційні записи, поновити її на посаді директора, стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрати на отримання інформації.
5. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову та додатковим рішенням стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
6. Суд апеляційної інстанції рішення і додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін, а додатковою постановою стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн
7. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи має суд враховувати посилання особи, яка не є учасником товариства (зокрема, колишнього директора), щодо наявності процедурних порушень при проведенні загальних зборів;
- чи правильно суди попередніх інстанцій застосували такі критерії як розумність, співмірність, реальність при розгляді клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
9. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Наказом від 17.10.2021 №11-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Мармелад" (далі - ТОВ "ТРЦ Мармелад") (ідентифікаційний код 40754473).
11. Наказом від 21.10.2021 №12-к змінено назву ТОВ "ТРЦ Мармелад" на ТОВ "ТЦМ". Вказані відомості щодо зміни найменування юридичної особи зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
12. 25.09.2023 загальні збори учасників ТОВ "ТЦМ" рішенням, оформленим протоколом №25/09/2023-1, вирішили:
- збільшити статутний капітал ТОВ "ТЦМ" за рахунок додаткового вкладу третьої особи - ОСОБА_3 (сума внеску складає 9 000,00 грн) та включити її до складу учасників ТОВ "ТЦМ";
- затвердити розмір збільшення статутного капіталу ТОВ "ТЦМ", з урахуванням додаткових внесків: ОСОБА_3 - 9 000,00 грн, 90% частки; ОСОБА_2 - 1 000,00 грн,10% частки;
- затвердити збільшений розмір статутного капіталу ТОВ "ТЦМ" - 10 000,00 грн;
- затвердити перерозподіл часток та суми вкладів учасників та третьої особи;
- звільнити з посади директора ОСОБА_1 з 25.09.2023 та призначити на посаду директора ТОВ "ТЦМ" - ОСОБА_2 ;
- затвердити статут в новій редакції та ін.
13. Відповідні зміни до ЄДР стосовно ТОВ "ТЦМ" на підставі зазначених рішень, оформлених протоколом від 25.09.2023 №25/09/2023-1, внесені державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Т.А., реєстраційний запис 1000731070008032179 від 29.09.2023.
14. Станом на момент видання вищенаведеного наказу та прийняття рішень від 25.09.2023 діяв статут ТОВ "ТЦМ" у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 16.10.2021 за №16-10/2021, відповідно до якого:
- учасники товариства вправі збільшити статутний капітал цього товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників; кожен учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки в статутному капіталі; треті особи та учасники товариства; у рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшеного капіталу, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (п.7.7.1);
- виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п.13.11).
15. Згідно з рішенням ТОВ "ТЦМ" від 03.10.2023 №25/09/2023-1 вирішено: звільнити з посади директора ОСОБА_2 та призначити на посаду директора ОСОБА_3 .
16. Відповідні зміни до ЄДР стосовно ТОВ "ТЦМ" на підставі зазначених рішень від 03.10.2023 №25/09/2023-1 внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., реєстраційний запис 1000731070009032179 від 04.10.2023.
17. 14.11.2023 загальні збори учасників ТОВ "ТЦМ" рішенням, оформленим протоколом №14/11/2023-1, вирішили:
- збільшити статутний капітал ТОВ "ТЦМ" за рахунок вкладу ОСОБА_3 (сума внеску складає 90 000,00 грн);
- затвердити розмір збільшення статутного капіталу ТОВ "ТЦМ", з урахуванням додаткових внесків: ОСОБА_3 - 99 000,00 грн, 99% частки; ОСОБА_2 - 1 000,00 грн,1% частки;
- затвердити збільшений розмір статутного капіталу ТОВ "ТЦМ" - 100 000,00 грн;
- затвердити перерозподіл часток та суми вкладів учасників;
- затвердити статут в новій редакції та ін.
18. Відповідні зміни до ЄДР стосовно ТОВ "ТЦМ" на підставі зазначених рішень, оформлених протоколом від 14.11.2023 №14/11/2023-1, внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., реєстраційні записи від 20.11.2023 №1000731070010032179 та від 21.11.2023 №1000731070011032179.
Короткий зміст позовних вимог
19. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ТЦМ", в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила суд:
1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 25.09.2023 №25/09/2023-1, підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стиблиною О.В. (зареєстровано в реєстрі за №1884, №1885);
2) скасувати реєстраційний запис від 29.09.2023 №1000731070008032179 в ЄДР, вчинений державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Т.А., згідно з яким відбулись зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, розмір статутного фонду, склад засновників, структуру власності, установчих документів та керівника ТОВ "ТЦМ" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;
3) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене рішенням ТОВ "ТЦМ" від 03.10.2023 №25/09/2023-1, підпис ОСОБА_3 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. (зареєстровано в реєстрі за №720);
4) скасувати реєстраційний запис від 04.10.2023 №1000731070009032179 в ЄДР, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., згідно з яким відбулась зміна відомостей про керівника ТОВ "ТЦМ" з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ;
5) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 14.11.2023 №14/11/2023-1, підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стеблиною О.В. (зареєстровано в реєстрі за №№2167, 2168);
6) скасувати реєстраційний запис від 20.11.2023 №1000731070010032179 в ЄДР, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального в округу Заєць О.Я., згідно з яким відбулася зміна розміру статутного капіталу ТОВ "ТЦМ" з 10 000,00 грн на 100 000,00 грн, а також зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;
7) скасувати реєстраційний запис від 20.11.2023 №1000731070011032179 в ЄДР, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., згідно з яким відбулась зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "ТЦМ" та структуру власності, зміна установчих документів тощо;
8) поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "ТЦМ" з 26.09.2023;
9) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені витрати, пов'язані з отриманням інформації з ЄДР в розмірі 855,00 грн;
10) стягнути з ТОВ "ТЦМ" суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.09.2023 до дати ухвалення судового рішення, що підлягає стягненню з відповідача, де станом на 10.04.2025 така сума склала 943 356,34 грн.
20. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" (протокол від 25.09.2023 №25/09/2023-1), яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства, є незаконним, оскільки його прийнято не уповноваженими особами та з істотним порушенням трудових прав;
- ОСОБА_3 неправомірно включена до складу учасників ТОВ "ТЦМ", оскільки збільшення статутного капіталу з 1 000,00 грн до 10 000,00 грн за рахунок її вкладу (9 000,00 грн) відбулось з порушенням норм законодавства щодо черговості вчинення таких дій, а тому рішення, прийняте стосовно звільнення ОСОБА_1 , було таким, що прийняте неуповноваженими особами.
- на момент звільнення ОСОБА_1 перебувала у відпустці, тоді-як, відповідно до ст.40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) не допускається звільнення працівника в період його перебування у відпустці.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
21. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.06.2025 у задоволенні позову відмовив.
22. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, тим, що загальні збори ТОВ "ТЦМ" реалізували право на припинення повноважень одноосібного виконавчого органу з дотриманням процедури, передбаченої ст.39 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ТДВ") та ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у будь-який час та на свій розсуд, у зв'язку з чим вимога позивачки про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 25.09.2023 №25/09/2023-1, не підлягає задоволенню; з огляду на те, що первинна вимога не підлягає задоволенню, похідні вимоги позивачки щодо визнання недійсними інших рішень (від 03.10.2023 №25/09/2023-1, від 14.11.2023 №14/11/2023-1), реєстраційних записів, поновлення на роботі та стягнення грошових коштів також не підлягають задоволенню.
23. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 17.07.2025 задовольнив частково заяву ТОВ "ТЦМ" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу; стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
24. Додаткове рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, тим, що, розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 40 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже, їх розмір є необґрунтованим; надаючи правову оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Карнаух-Голодняк О.В., виходячи з критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), суд вважає, що витрати представника відповідача на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом цієї справи, підлягають частковому задоволенню у сумі 25 000,00 грн, а в іншій частині заяви суд не покладає такі витрати на позивачку.
25. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.10.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 залишив без змін.
26. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- зміст положень ч.3 ст.99 ЦК треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення; така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті ст.46 КЗпП;
- як слушно зазначив суд першої інстанції, рішення уповноваженого органу товариства про припинення повноважень члена виконавчого органу може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні;
- доводи позивачки щодо оскарження первинного рішення (оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 25.09.2023 №25/09/2023-1) здебільшого зводяться до порушення порядку скликання зборів, відсутністю у протоколі відомостей про реалізацію ОСОБА_2 свого переважного права зробити додатковий вклад, відсутністю у протоколі відомостей про внесення вкладу тощо; позивачка як посадова особа на момент оспорюваного рішення не довела, яким чином наявність чи відсутність зазначених порушень порушує її права;
- збільшення статутного капіталу товариства та зміна у зв'язку з цим складу його учасників не може стосуватись законного інтересу директора товариства, який таким учасником не є; рішення від 25.09.2023 (протокол №25/09/2023-1) може порушувати охоронювані законом інтереси позивачки виключно в частині припинення її повноважень як керівника (а не в частині корпоративних відносин учасників та їх волевиявлення щодо збільшення статутного капіталу товариства), тоді-як первинне рішення, яке колишній керівник оспорює повністю, стосується, в тому числі, питання зміни складу учасників товариства та збільшення статутного капіталу, що є виключно корпоративними відносинами учасників товариства;
- серед підстав позову ОСОБА_1 не заявляла такі, що відносяться до порушень форми повідомлення саме її, як директора, про розгляд питання про припинення повноважень тощо;
- щодо доводів ОСОБА_1 про те, що її протиправно звільнено з посади директора ТОВ "ТЦМ" в період перебування у відпустці: до позову ОСОБА_1 долучила копію наказу №16-о про надання відпустки директору, відповідно до якого ОСОБА_1 відбула в щорічну відпустку терміном на 15 календарних днів з 22.09.2023 до 06.10.2023; суд першої інстанції правильно зазначив, що виходячи зі специфіки корпоративних відносин у господарському товаристві та особливостей управління таким товариством, права загальних зборів щодо припинення повноважень директора превалюють над відповідними правами працівника за трудовим законодавством; доводи ОСОБА_1 в частині підстав позову щодо незаконності звільнення в період перебування нею у відпустці, є необґрунтованими та недоведеними; у цьому випадку вищий орган управління ТОВ "ТЦМ" реалізував право на припинення повноваження одноосібного виконавчого органу у будь-який час відповідно до ч.3 ст.99 ЦК та доручення управління справами товариства іншій особі;
- оскільки загальні збори ТОВ "ТЦМ" реалізували право на припинення повноважень одноосібного виконавчого органу з дотриманням процедури, передбаченої ст.39 Закону "Про ТОВ та ТДВ" та ч.3 ст.99 ЦК у будь-який час та на свій розсуд, суд апеляційної інстанції погоджується із тим, що вимога позивачки про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ", оформленого протоколом загальних зборів учасників від 25.09.2023 №25/09/2023-1, не підлягають задоволенню;
- з огляду на те, що первинна вимога не підлягає задоволенню, похідні вимоги щодо визнання недійсними інших рішень, реєстраційних записів, поновлення на роботі та стягнення грошових коштів також не підлягають задоволенню;
- щодо додаткового рішення: суд першої інстанції врахував кількість та обсяг підготовлених адвокатом ТОВ "ТЦМ" процесуальних документів та тривалість розгляду справи; колегія суддів погоджується з тим, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу в сумі 40 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже, їх розмір є необґрунтованим; суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що витрати представника відповідача на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом цієї справи, підлягають частковому задоволенню в сумі 25 000,00 грн;
- посилання ОСОБА_1 на відсутність детального опису робіт (наданих послуг) відхиляється, оскільки подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
27. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 24.11.2025 заяву ТОВ "ТЦМ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
28. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- ТОВ "ТЦМ" подало заяву про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн; ОСОБА_1 подала клопотання про зменшення цих витрат, в якому просила суд відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу з огляду на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також на те, що розмір витрат в сумі 20 000,00 грн не є співмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання послуг;
- посилання позивачки на відсутність детального опису робіт (наданих послуг) відхиляється колегією суддів, оскільки подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат;
- здійснивши аналіз доводів ОСОБА_1, а також співмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат;
- послуги з правничої допомоги в суді апеляційної інстанції не в повній мірі відповідають критерію реальності та співмірності; спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом; великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;
- враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивачки витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги, інших заяв учасників справи
29. 24.11.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, не передаючи справи на новий розгляд.
30. Також 10.12.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача.
31. Верховний Суд ухвалою від 15.12.2025 обидві касаційні скарги залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК як такі, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 та п.2 ч.4 ст.290 ГПК.
32. 12.01.2026 до Верховного Суду від скаржниці надійшла заява про усунення недоліків касаційних скарг, подана 25.12.2025, до якої скаржниця додала нову редакцію касаційної скарги.
33. Скаржниця посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, зокрема, таке:
- суди не врахували висновки щодо застосування норм права (посилається на п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, п.7 ч.2 ст.30, ст.31 Закону "Про ТОВ та ТДВ"), викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №910/1786/24;
- суди не дослідили докази, а саме статут відповідача, який передбачав процедуру скликання і проведення зборів від 25.09.2023, які були оформлені протоколом загальних зборів №25/09/2023-1; суди не врахували та не дослідили доводи позивачки щодо порушення процедури скликання і проведення зборів від 25.09.2023, які були проведені в порушення ст.31 Закону "Про ТОВ та ТДВ" та статуту відповідача;
- оскаржувана додаткова постанова є додатковим судовим рішенням, основне судове рішення (постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025) було оскаржено до Верховного Суду, зокрема, з підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК (посилається на положення ч.4 ст.129 ГПК та постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19).
34. 04.02.2026 надійшов відзив ТОВ "ТЦМ", в якому просить закрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, касаційну скаргу в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК, залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
35. У відзиві ТОВ "ТЦМ" зазначає, зокрема, таке:
- ОСОБА_1 в певний період була лише директором ТОВ "ТЦМ" та ніколи не була його учасником (засновником), а тому не є належним позивачем, який може ініціювати питання щодо визнання рішення загальних учасників товариства недійсними в судовому порядку;
- у зазначених скаржницею постановах Верховного Суду позивачі мали статус учасників товариств, а підставою позовів було порушення їхніх корпоративних прав, зокрема, права на участь у загальних зборах; у цій же справі ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "ТЦМ" та обґрунтовує свої вимоги виключно в межах трудових (управлінських) правовідносин; з огляду на це наявні підстави для закриття касаційного провадження відповідно до п.5 ч.1 ст.296 ГПК;
- суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку доводам позивачки та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушень її прав; оскільки оскаржувані рішення загальних зборів стосувалися виключно поточних питань господарської діяльності відповідача та приймалися в межах компетенції його учасників, правові підстави для задоволення позову відсутні;
- ТОВ "ТЦМ" повністю заперечує наявність будь-яких порушень у процедурі звільнення ОСОБА_1 , які, на думку останньої, нібито можуть бути підставою для визнання незаконним рішення ТОВ "ТЦМ", зокрема, про її звільнення, а відтак і для поновлення на посаді директора ТОВ "ТЦМ";
- Верховний Суд у постанові від 17.07.2024 у справі №914/452/23 вже розглядав питання щодо того, чи підлягають врахуванню судом доводи особи, яка не є учасником товариства (зокрема, директора), про наявність процедурних порушень під час проведення загальних зборів;
- системний аналіз п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та ч.3 ст.99 ЦК дає підстави для висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, постановах Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №757/36650/16-ц, від 18.04.2023 у справі №552/3110/21);
- ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "ТЦМ" (і ніколи не була), а була його директором, тому не може посилатися на процедурні порушення, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів; суди попередніх інстанцій не встановили наявність спеціальних умов статуту/трудового договору (контракту), які б свідчили про зворотне;
- доводи ОСОБА_1 в частині витрат на правничу допомогу зводяться виключно до формальної незгоди із визначеною судом сумою та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для її перегляду чи зменшення;
- незгода скаржниці з сумою, яку відповідач реально поніс у зв'язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, не може бути підставою для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
36. Верховний Суд ухвалою від 26.01.2026 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , розгляд касаційних скарг призначив у відкритому судовому засіданні на 18.02.2026.
Щодо процедурних порушень при звільненні директора, який не є учасником товариства
(І) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК
37. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права (посилається на п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, п.7 ч.2 ст.30, ст.31 Закону "Про ТОВ та ТДВ"), викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №910/1786/24 (щодо порушень процедури скликання і проведення загальних зборів) (посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК).
38. ТОВ "ТЦМ" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "ТЦМ" (і ніколи не була), а була його директором, тому не може посилатися на процедурні порушення, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів; суди попередніх інстанцій не встановили наявність спеціальних умов статуту/трудового договору (контракту), які б свідчили про зворотне.
39. Верховний Суд щодо цих доводів скаржниці зазначає таке.
40. Згідно з ч.3 ст.99 ЦК повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
41. Відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.
42. Отже, підставою для розірвання договору згідно з цим пунктом є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.
43. ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій не встановили порушення процедури скликання і проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення, зокрема, про її звільнення, та не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №910/1786/24.
44. ОСОБА_1 вказує, що Верховний Суд у постанові від 27.11.2024 у справі №910/1786/24 погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання обґрунтованою вимоги позивача про поновлення його на посаді директора товариства, зокрема, з підстав того, що рішеннями судів в іншій справі №910/12676/22 визнано недійсним рішення загальних зборів (про звільнення позивача з посади директора) з мотивів порушення процедури скликання і проведення зборів.
45. Водночас з постанови Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №910/1786/24 вбачається, що позивач, який є учасником товариства з обмеженою відповідальністю, спочатку в судовому порядку оскаржив рішення загальних зборів учасників, яким, зокрема, його звільнено з посади директора (з мотивів порушення процедури скликання і проведення зборів) (справа №910/12676/22), а потім звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі та стягнення середньої заробітної плати (справа №910/1786/24).
46. У цій же справі суди попередніх інстанцій встановили, що перебуваючи на посаді директора ТОВ "ТЦМ", ОСОБА_1 не була учасником цього товариства.
47. Отже, на відміну від обставин, встановлених у справі №910/1786/24, у цій справі №910/3596/24 суди встановили, що особа, яку звільнили з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю, не була учасником цього товариства, а тому її корпоративні права не можуть бути порушені.
48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, на яку посилається скаржниця, висловилася лише щодо юрисдикції спору про визнання незаконними та скасування постанов зборів уповноважених споживчого товариства, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, при цьому вказавши, що під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.
49. Системний аналіз положень п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та ч.3 ст.99 ЦК свідчить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав.
50. При цьому, наявність спеціальних умов статуту або ж трудового договору (контракту), які б свідчили про наявність певної процедури ухвалення рішення про припинення повноважень директора ТОВ "ТЦМ", суди попередніх інстанцій не встановили, а ОСОБА_1 у касаційній скарзі не вказує про таке.
51. За загальним правилом керівник товариства у разі припинення своїх повноважень за рішенням загальних зборів не може обґрунтовувати наявність процедурних порушень, допущених при їх скликанні чи проведенні, крім випадків, якщо сторони безпосередньо обумовили застосування певних додаткових процедур звільнення директора у трудовому договорі (контракті) та/або якщо це прямо передбачено статутом, внутрішніми (локальними) документами товариства (наприклад, право директора надати пояснення загальним зборам) (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №914/452/23).
52. Обіймаючи посаду директора ТОВ "ТЦМ", ОСОБА_1 мала усвідомлювати особливості свого статусу як керівника юридичної особи, зокрема, можливість припинення повноважень та звільнення у будь-який час за рішенням загальних зборів.
53. Відтак ОСОБА_1 , яка не є учасником ТОВ "ТЦМ", а була його директором, не може посилатися на процедурні порушення, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів. Її доводи про неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, не знайшли свого підтвердження.
54. Твердження ж скаржниці про те, що суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, який визначається через зміст та юридичну природу обставин, що склалися (з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц, від 05.02.2020 у справі №676/9009/13-ц, від 13.11.2019 у справі №161/17549/17), Верховний Суд визнає формальними та декларативними, позаяк надані касаційним судом у згаданих постановах висновки викладені у неподібних до цієї справи правовідносинах.
55. Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №904/3657/18 спір стосувався визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора; у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц - визнання такими, що не відбулися, загальних зборів садівничого товариства, визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів садівничого товариства; у постанові від 05.02.2020 у справі №676/9009/13-ц -стягнення вартості частки майна малого підприємства; у постанові від 13.11.2019 у справі №161/17549/17 - визнання протиправними дій щодо внесення запису до ЄДР та скасування цього запису.
56. Отже, у зазначених постановах про звільнення особи, яка не є учасником товариства, з посади директора цього товариства, взагалі не йшлося, що змістовно відрізняє обставини цих справ (№904/3657/18, №695/2665/16-ц, №676/9009/13-ц, №161/17549/17) від обставин справи, що переглядається.
57. Таким чином, підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, в частині оскарження рішень судів попередніх інстанцій, якими спір вирішено по суті, не знайшла свого підтвердження.
(ІІ) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв'язку з п.1 ч.3 ст.310 ГПК
58. Посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену п.4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв'язку з п.1 ч.3 ст.310 ГПК, ОСОБА_1 стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не врахували її доводи щодо порушення процедури скликання і проведення загальних зборів від 25.09.2023 (були проведені в порушення ст.31 Закону "Про ТОВ та ТДВ" та статуту ТОВ "ТЦМ"), а також не дослідили докази, а саме, статут ТОВ "ТЦМ".
59. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
60. За змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
61. Підстава касаційного оскарження судових рішень, закріплена у п.1 ч.3 ст.310 ГПК, застосовується завжди спільно з пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК. Тобто йдеться про те, що суди попередніх інстанцій мають не дослідити зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення справи, і такі порушення мають бути допущенні або внаслідок застосування норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, або ж скаржник має обґрунтувати потребу подолання відповідного висновку Верховного Суду чи зазначити про відсутність такого висновку суду касаційної інстанції.
62. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21, від 06.12.2023 у справі №910/10294/22 тощо.
63. Як зазначалося вище, під час здійснення касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, в частині оскарження рішень судів попередніх інстанцій, якими спір розглянуто по суті, тому визначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.3 ст.310 ГПК, є необґрунтованою.
64. З огляду на це, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині розгляду спору по суті підлягають залишенню без змін.
Щодо оскарження додаткових судових рішень
65. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 17.07.2025 стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.10.2025 залишив це додаткове рішення без змін.
66. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 24.11.2025 стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
67. У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги невеликий обсяг наданих адвокатом Карнаух-Голодняк О.В. послуг, а суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки обсяг наданих послуг ТОВ "ТЦМ" не доведений та належним чином не підтверджений (посилається на положення ч.4 ст.129 ГПК та постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19).
68. Верховний Суд щодо цих доводів скаржниці зазначає таке.
69. Частиною 8 ст.129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
70. За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
71. Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
72. Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
73. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях встановили, що ТОВ "ТЦМ" та Адвокатське об'єднання "Еторум" погодили фіксований розмір гонорару за представництво інтересів клієнта в судах першої та апеляційної інстанцій.
74. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
75. 24.06.2025 ТОВ "ТЦМ" звернулося із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн.
76. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 17.07.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025, заяву ТОВ "ТЦМ" задовольнив частково: стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
77. При цьому, з додаткового рішення суду першої інстанції вбачається, що суд надав оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, взяв до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізував обсяг наданих представником ТОВ "ТЦМ" послуг.
78. ОСОБА_1 у касаційній скарзі хоч і вказує про те, що суд першої інстанції не врахував невеликий обсяг наданих адвокатом ТОВ "ТЦМ" Карнаух-Голодняк О.В. послуг, проте не обґрунтовує неспівмірність стягнутої судом суми витрат зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
79. По суті, скаржниця висловлює лише свою незгоду із фактом розподілу судом першої інстанції судових витрат ТОВ "ТЦМ" на правничу допомогу, проте, не наводить жодних обґрунтувань на підтвердження своєї незгоди.
80. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що обсяг наданих представником ТОВ "ТЦМ" в суді апеляційної інстанції не доведений та належним чином не підтверджений.
81. Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, та як стверджує сама ОСОБА_1 у касаційній скарзі, Адвокатське об'єднання "Еторум" та ТОВ "ТЦМ" уклали додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №25/03/2025-1, в якій дійшли згоди, що вартість послуг адвокатського об'єднання за надання правничої (юридичної) допомоги клієнту за цією додатковою угодою становить 20 000,00 грн; ТОВ "ТЦМ" надало копію платіжної інструкції від 16.10.2025 №ВА9Р-ВТМТ-ЕСК2-Н248 на суму 20 000,00 грн як на підтвердження оплати послуг професійної правничої допомоги за договором.
82. Як зауважив суд апеляційної інстанції, відповідаючи на доводи ОСОБА_1 про відсутність детального опису робіт (наданих послуг), подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
83. Посилаючись на те, що сплата коштів на користь представника не свідчить про обсяг виконаних робіт та наданих послуг, ОСОБА_1 не зазначає, що представники ТОВ "ТЦМ" не надали йому послуг з правничої допомоги, а також не обґрунтовує, в чому саме полягає невідповідність стягнутих витрат критеріям реальності та співмірності.
84. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, на які посилається скаржниця).
85. Суд апеляційної інстанції встановили, що обсяг наданих представником ТОВ "ТЦМ" послуг і виконаних робіт документально підтверджений, а ТОВ "ТЦМ" сплатило фіксований розмір гонорару своєму представнику.
86. При цьому, суд зауважив, що вартість наданих послуг з правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у сумі 20 000,00 грн є необґрунтовано завищеною та дійшов висновку про часткове задоволення в сумі 10 000,00 грн.
87. Верховний Суд звертає увагу, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу. Водночас вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
88. Оскільки доводи скаржниці про про невідповідність заявлених позивачем витрат на правничу допомогу критеріям, визначеним у статтях 126, 129 ГПК, та неврахування висновків Верховного Суду не знайшли свого підтвердження, то касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані додаткові рішення та постанова - без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
90. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
91. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
92. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі №910/3596/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець