79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.02.2026 Справа № 914/2951/25
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О. ГРУП», м. Луцьк
до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватного підприємства «Мінералс Груп», м. Луцьк,
про:визнання незаконним та скасування розпорядження
Суддя -Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
від позивача:Осадовський Р.Е. - адвокат;
від відповідача:Сигляк І.Я. - представниця;
від третьої особи:не з'явився.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Господарським судом Львівської області у складі судді Крупника Р.В. у порядку загального позовного провадження розглядається справа №914/2951/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О. ГРУП» (надалі - Позивач, ТОВ «С.О. ГРУП») до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відповідач, Західне АМКУ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватного підприємства «Мінералс Груп» (надалі - Третя особа, ПП «Мінералс Груп»), про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Процесуальний хід розгляду справи відображений в ухвалах суду і протоколах судових засідань.
Ухвалою від 08.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі (вх. №5139/25 від 01.12.2025), закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 12.01.2026 на 10:00 год.
Судове засідання 12.01.2026 не відбулося у зв'язку із застосуванням графіків погодинних відключень електроенергії. Так, електроенергія була відсутня у Господарському суді Львівської області 12.01.2026 у проміжок часу з 08:30 год. до 12:00 год.
Зважаючи на це, ухвалою від 13.01.2026 суд призначив судове засідання у справі на 05.02.2026.
Ухвалою від 05.02.2026 відкладено судове засідання на 13.02.2026.
Представник позивача з'явився у судове засідання 13.02.2026, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представниця відповідача також з'явилася у судове засідання 13.02.2026, просила відмовити у задоволенні позову.
Третя особа не забезпечила явку повноважного представника у судове засідання 13.02.2026 хоча була належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Доводи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 29.08.2025 адміністративною колегією відповідача прийнято розпорядження №63/209-рп/к у справі №63/3-01-192-2025, яким розпочато розгляд справи за ознаками вчинення позивачем та ПП «Мінералс Груп» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів з ідентифікаторами UA-2025-02-07-007061-a (торги 1), UA-2025-02-07-005983-a (торги 2), UA-2025-02-07-004796-a (торги 3), UA-2025-02-17-010646-a (торги 4). 18.09.2025 позивачу стало відомо про формування відповідачем попередніх висновків у справі №63/3-01-192-2025 та про призначення розгляду справи на 29.09.2025.
Як стверджує позивач, оскаржуване розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню, позаяк прийняте з порушенням:
- частини 1 статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (у відповідача були відсутні підстави розпочинати провадження у справі щодо торгів 3 та 4, оскільки він не запитував у позивача та самостійно не збирав інформацію про них);
- пункту 1 розділу IX Розпорядження АМК України №19-рп від 30.11.2023 та статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (відповідач отримав інформацію щодо торгів 3, 4 з порушенням порядку її отримання - із заяви позивача про звільнення від відповідальності відповідно до статті 52-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 03.07.2025);
- частини 2 статті 35, частини 3 статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (відповідач незаконно розпочав збирати докази, починаючи з 11.04.2025, тобто поза межами справи №63/3-01-192-2025, розгляд якої розпочато 29.08.2025).
Позивач додатково зазначає, що оскаржуване розпорядження не містить доручення працівникам відповідного структурного підрозділу апарату провести розслідування, збір та аналіз доказів у справі; вступна його частина (преамбула) не містить зазначення підстав початку розгляду справи, а також викладу обставин, які вказують на ознаки порушення; з його тексту не вбачається, що справа розпочата за заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Доводи відповідача.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю природою не є актом, що встановлює факт порушення закону, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер. Воно не може порушувати прав та інтересів позивача, адже не передбачає застосування до позивача жодних санкцій.
Під час проведення власного розслідування щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідач у межах наданих йому повноважень має право витребувати у позивача інформацію, необхідну для дослідження на предмет наявності/відсутності ознак порушення під час проведення торгів, та може самостійно визначати джерела та засоби, які необхідні для з'ясування обставин справи. При цьому реалізація вказаного права не залежить від факту початку розгляду справи про порушення. Суб'єкт господарювання не наділений правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом антимонопольного комітету інформації. Натомість він зобов'язаний надавати інформацію на вимогу відповідача.
Доводи третьої особи.
Третя особа своїм подала до суду пояснення, у яких висловилася на підтримку позовних вимог, зважаючи на те, що викладені позивачем факти і обґрунтування повністю відповідають фактичним обставинам справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
У квітні 2025 року відповідач звертався до позивача із Вимогою №63-02/2882е від 11.04.2025 про надання інформації та документів, необхідних для виконання Західним АМКУ завдання зі здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення торгів за ідентифікаторами UA-2025-02-07-007061-a та UA-2025-02-07-005983-а (Т.1; а.с. 23-28).
У відповідь, позивач надав витребовувані документи та інформацію, надіславши відповідний лист (Т.1; а.с. 29-59).
Після виконання вимоги відповідача, ТОВ «С.О. ГРУП» зверталося до Антимонопольного комітету України (надалі - АМКУ) із заявою від 03.07.2025 (Т.1; а.с. 60-92), у якій просило повністю звільнити його від відповідальності за вчинене порушення передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону №2210-III, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів з ідентифікаторами UA-2025-02-07-004796-a (Торги 1), UA-2025-02-07-005983-a (Торги 2), UA-2025-02-07-007061-а (Торги 3), UA-2025-02-17-010646-a (Торги 4).
Згідно із листом №145-29.3/04-1394 від 18.07.2025 АМКУ залишив заяву ТОВ «С.О. ГРУП» без руху, адже таку подано без додержання вимог, викладених у пунктах 6-8 розділу V Порядку №19-рп, та встановив заявникові строк для усунення недоліків протягом 15 днів з дня отримання листа, а також спосіб усунення виявлених недоліків (Т.1; а.с. 93-102).
На виконання вимог АМКУ, позивач подав заяву про усунення недоліків від 15.08.2025 (Т.1; а.с. 103-121), за результатами розгляду якої АМКУ дійшов висновку про те, що ТОВ «С.О. ГРУП» не усунуло належним чином усіх недоліків заяви, що перешкоджає її розгляду. Відтак, керуючись пунктом 11 розділу V Порядку №19-рп було прийнято рішення №145-29.3/04-1675 від 01.09.2025 про залишення заяви без розгляду (Т.1; а.с. 127-130).
До моменту прийняття рішення про залишення заяви позивача про звільнення від відповідальності, адміністративною колегією Західного АМКУ прийнято розпорядження №63/209-рп/к від 29.08.2025 (Т.1; а.с. 122-124, 201-203), згідно із яким розпочато розгляд справи №63/3-01-192-2025 за ознаками вчинення ТОВ «С.О. ГРУП» та ПП «Мінералс Груп» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів за предметами закупівель:
- «Щебенево-піщана суміш 0-5 із доставкою», проведених КП Костопільської міської ради «Костопількомунсервіс», ідентифікатор торгів UA-2025-02-07-004796-а (Торги 1);
- «Щебенево-піщана суміш 0-5 із доставкою», проведених КП Костопільської міської ради «Костопількомунсервіс», ідентифікатор торгів UA-2025-02-07-005983-а (Торги 2);
- «Щебінь гранітний», проведених КП Костопільської міської ради «Костопількомунсервіс», ідентифікатор торгів UA-2025-02-07-007061-a (Торги 3);
- «Будівельні матеріали для проведення ремонтних робіт господарським способом (дорожня суміш 0-40)», проведених КП Сарненської міської ради «Екосервіс». ідентифікатор торгів UA-2025-02-17-010646-а (Торги 4).
У межах справи №63/3-01-192-2025 відповідач складав подання про попередні висновки від 16.09.2025, які надав позивачу, повідомивши про дачу, час та місце розгляду справи №63/3-01-192-2025 (Т.1; а.с. 228-240).
Після цього, позивач звернувся до відповідача із клопотанням про відкладення засідання із розгляду справи до вирішення судом спору у справі №914/2951/25 (Т.1; а.с. 257-260), однак Західне АМКУ відмовило у його задоволенні (Т.1; а.с. 263-264).
29.09.2025 відповідач прийняв рішення №63/201-р/к, яким визнав, що ТОВ «С.О. ГРУП» та ПП «Мінералс Груп» вчинили вказане вище порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку із чим наклав на позивача штраф у загальному розмірі 272'000,00 грн. (Т.1; а.с. 241-256; Т.2; а.с. 57-71).
Вказане рішення оскаржено до Господарського суду Львівської області, який розглядає позовні вимоги ТОВ «С.О. ГРУП» у межах справи №914/3772/25. Станом на дату прийняття цього рішення, суд не вирішив спір між сторонами у справі №914/3772/25.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон №2210-III) органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, серед іншого, за власною ініціативою.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи (частина 1 статті 37 Закону №2210-III).
Зі змісту вказаних норм випливає, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України вправі за власною ініціативою розпочати розгляд справи, про що видається відповідне розпорядження.
Судом встановлено, що 29.08.2025 адміністративною колегією Західного АМКУ прийнято розпорядження №63/209-рп/к про початок розгляду справи №63/3-01-192-2025 за ознаками вчинення ТОВ «С.О. ГРУП» та ПП «Мінералс Груп» порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у торгах з ідентифікаторами UA-2025-02-07-004796-a (Торги 1), UA-2025-02-07-005983-a (Торги 2), UA-2025-02-07-007061-а (Торги 3), UA-2025-02-17-010646-a (Торги 4).
У даній справі позивач звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування вказаного розпорядження відповідача.
Згідно зі статтею 60 Закону №2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав оскаржуване розпорядження 09.09.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601187250718 (Т.1; а.с. 125-126) та не заперечується відповідачем.
Зважаючи на це, а також враховуючи, що позов подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 22.09.2025, суд доходить висновку, що встановлений Законом №2210-III строк на оскарження дотримано позивачем.
Надаючи оцінку предмету та підставам заявленого позову, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що:
- вирішуючи спір про визнання недійсним розпорядження органу АМК про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; при цьому саме по собі видання органом АМК такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі;
- видання розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення закону про захист економічної конкуренції, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер і не може порушувати прав позивача, оскільки застосування будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51-54 Закону, таке розпорядження не передбачає (постанови Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №922/3600/17, від 29.05.2018 у справі №910/13968/17, від 23.05.2018 у справі №910/14682/17, від 27.02.2020 у справі №922/2695/19, від 18.01.2022 у справі №910/17572/20).
Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване розпорядження не може порушувати прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який бере участь у справі №63/3-01-192-2025, оскільки таке лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер. Розпорядження не покладає на позивача ніяких зобов'язань чи заборон, не обмежує ніяким чином його прав та інтересів, не перешкоджає здійсненню його діяльності.
Розпорядженням не встановлено фактів порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, а лише виявлено ознаки відповідних порушень. Прийняття спірного розпорядження є процедурним моментом для проведення дослідження Західним АМКУ, за результатом чого може бути прийнято рішення як про встановлення факту порушення, так і протилежне рішення, що є виключною компетенцією відповідача у справі.
Отже, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження Західне АМКУ діяло в межах своїх повноважень та відповідно до положень чинного законодавства.
Поряд з цим, позивач все ж заперечує законність відповідного розпорядження, що об'єктивно зумовлює необхідність надання оцінки його доводам.
Згідно зі статтею 59 Закону №2210-III підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: (1) неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; (2) недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; (3) невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; (4) заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; (5) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З процитованої норми випливає, що підставами для визнання розпорядження недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання розпорядження недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Позивач стверджує, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження відповідач порушив норму частини 1 статті 37 Закону №2210-III, адже запитував у ТОВ «С.О. ГРУП» інформацію, яка стосувалася виключно Торгів 2, 3. При цьому, не зрозуміло, на підставі чого відповідач розпочав розгляд справи щодо Торгів 1 та 4.
З викладеними твердженнями суд не може погодитися. Так, у розпорядженні №63/209-рп/к Західне АМКУ зазначило, що початок розгляду справи пов'язаний із тим, що аналіз зібраних ним матеріалів свідчить про наявність у діях ТОВ «С.О. ГРУП» та ПП «Мінералс Груп» ознак порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону №2210-III, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів 1, 2, 3, 4.
Таким чином, у оскаржуваному розпорядженні прямо зазначено, що таке прийняте на підставі зібраних Західним АМКУ матеріалів.
Можливість відповідача збирати інформацію щодо порушення антиконкурентного законодавства передбачена Порядком розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затв. Розпорядженням Антимонопольного комітету України №5 від 19.04.1994 р. (надалі - Порядок №5). Цим Порядкмом передбачено, що фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення, встановлюються такими засобами усними та письмовими: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами, електронними доказами, опитуванням споживачів (юридичних та фізичних осіб), проведеним в установленому законодавством порядку і висновками експертів.
Так, дійсно, відповідач чітко не зазначив на підставі яких саме документів ним було встановлено наявність підстав для початку розгляду справи щодо чотирьох торгів. Однак, на переконання суду, це не свідчить про допущення ним порушення, адже чинне законодавство, зокрема Закон №2210-III та Порядок №5, не встановлює вимог щодо змісту розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
До того ж, у суду наявні підстави вважати, що Західне АМКУ прийняло розпорядження щодо усіх чотирьох торгів на підставі документів, наданих позивачем на виконання Вимоги №63-02/2882е від 11.04.2025. Зокрема, у вимозі відповідач повідомляв, що проводить перевірку дотримання ТОВ «С.О. ГРУП» та ПП «Мінералс Груп» вимог законодавства під час проведення Торгів 2 та 3 та просив надати інформацію та документи, які стосуються періоду з 01.01.2025 по 31.03.2025, а саме щодо працівників товариства; фактичну та юридичну адресу товариства, орендовані ним приміщення; перелік транспортних засобів, які використовуються товариством у господарській діяльності; перелік всіх банківських установ, в яких товариство має рахунки, виписки по таких рахунках; бухгалтерські (податкові) звіти; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, статті балансу «Основні засоби», «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Інша поточна дебіторська заборгованість»; всі номери телефонів, факсів та e-mail, що використовуються товариством у своїй діяльності; інформацію про суб'єкта, який надавав товариству послуги з доступу до мережі Інтернет тощо.
На додачу до викладеного, відповідач просив повідомити про усі конкурсні торги, у яких позивач брав участь у період з 01.01.2025 по 31.03.2025.
Виконуючи вимогу Західного АМКУ, позивач надав запитувану інформацію та документи та, при цьому, зазначив, що у період з 01.01.2025 по 31.03.2025 брав участь не лише у Торгах 2 та 3, але й у Торгах 1 та 4, одним із учасників яких було ПП «Мінералс Груп».
Отже, враховуючи те, якого часового проміжку стосувалися запитувані відповідачем інформація та документи, а також те, що у межах такого часового проміжку позивач та третя особа брали участь у Торгах 1, 2, 3, 4, підставним є висновок про те, що надані ТОВ «С.О. ГРУП» відомості стосувалися усіх чотирьох торгів.
Та обставина, що відповідач прямо не запитував відомості щодо Торгів 1, 4 не свідчить про те, що Західне АМКУ повинно ігнорувати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які, на його думку, випливають зі змісту наданих відомостей, адже у такому випадку відповідач порушить обов'язки та завдання, покладені на нього законодавством.
Відсутність у оскаржуваному розпорядженні зазначення конкретних документів, на підставі яких розпочато розгляд справи, на переконання суду, не може слугувати підставою для його скасування, адже засвідчуватиме формальний підхід суду до оцінки наявних у матеріалах справи доказів та ігнорування доказів наявності у відповідача достатньої кількості відомостей для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, розпорядження прийнято відповідачем з дотриманням частини 1 статті 37 Закону №2210-III.
Суд відхиляє посилання ТОВ «С.О. ГРУП» на те, що оскаржуване розпорядження оформлене не у відповідності до інформаційного листа Антимонопольного комітету «Про деякі питання порядку підготовки та оформлення процесуальних документів, пов'язаних із розглядом органами Комітету справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 25.01.2010.
За своєю правовою природою інформаційний лист АМКУ не належить до нормативних актів, а тому не може вважатися обов'язковим до виконання документом, недотримання якого органом антимонопольного комітету спричиняє незаконність розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. До того ж, у матеріалах справи такий лист АМКУ відсутній.
Як уже зазначалося вище, чинне законодавство не встановлює обов'язкових вимог щодо форми та змісту розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
На вказану обставину звертає увагу також Верховний Суд у своїй постанові від 19.06.2025 у справі №910/7646/24. У той же ж час, суд касаційної інстанції зазначив, що хоч немає вимог стосовно змісту, структури та меж обґрунтованості розпорядження АМК, втім, Верховний Суд у постановах від 10.09.2020 у справі №910/23375/17 та від 01.10.2020 у справі №908/540/19 вказав, що підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень. Однак, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм.
У даній справі суд вважає, що Західне АМКУ відобразило у оскаржуваному розпорядженні усю ключову інформацію, необхідну для того, щоб вважати таке рішення обґрунтованим, а саме чітко зазначило суб'єктів господарювання, яких воно вважає порушниками законодавства про захист економічної конкуренції; ознаки якого порушення ним виявлено із посиланням на відповідні законодавчі норми та вказало, що здійснило такі висновки на підставі зібраних ним матеріалів. Останні, як уже встановлено судом, було отримано відповідачем від позивача.
Зважаючи на обставини цієї справи, суд вважає, що підстави для скасування розпорядження №63/209-рп/к відсутні.
Позивач також стверджує, що у мотивувальній частині розпорядження зазначено, що відділення керується пунктом 9 розділу VI Порядку №5, який регулює початок розгляду справи за заявою. Водночас, зі змісту розпорядження не вбачається, що таке розпочате за звернення суб'єкта господарювання. Крім того, відповідач здійснив посилання на редакцію Постанови №5, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, та не надав у розпорядженні доручення працівникам структурного підрозділу апарату провести розслідування, збір та аналіз доказів у справі, як це роблять інші органи антимонопольного комітету.
Разом з цим, вказані недоліки є формальними та жодним чином не впливають на законність розпорядження відповідача. До того ж, у пункті 2 оскаржуваного розпорядження міститься доручення збирання та аналізу доказів у справі третьому відділу досліджень і розслідувань відділення.
Що стосується доводів позивача про те, що позивач не міг здійснювати збір доказів, не розпочавши розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, то такі визнаються судом необґрунтованими.
Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо можливості збору органом антимонопольного комітету доказів вчинення антиконкурентних узгоджених дій виключно після початку розгляду справи про порушення законодавства економічної конкуренції. Для того, щоб розпочати розгляд справи у органу антимонопольного комітету повинні бути наявні відомості, зі змісту яких він може встановити наявність ознак порушення. Збирання та отримання таких відомостей є необхідно передумовою для того, щоб прийняти обґрунтоване розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства економічної конкуренції.
Позивач також стверджує, що відповідач отримав інформацію про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у Торгах 3 та 4 з порушенням встановленого порядку, а саме з поданої ТОВ «С.О. ГРУП» в порядку статті 52-1 Закону №2210-III заяви про звільнення від відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій, яка надійшла до Західного АМКУ за півтора місця до прийняття оскаржуваного розпорядження та була залишена без розгляду через три дні після прийняття такого розпорядження. Вказане, на думку позивача, не може бути випадковим збігом обставин.
З цього приводу суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 52-1 Закону №2210-III особи, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, можуть бути звільнені від відповідальності повністю або частково у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Антимонопольного комітету України.
Порядок та засади звільнення застосування повного або часткового звільнення від відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій їх учасників відповідно до статті 52-1 Закону №2210-III, встановлено Порядком звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України №19-рп від 30.11.2023 (надалі - Порядок №19-рп).
Пунктами 1-3 Порядку №19-рп передбачено, що учасник антиконкурентних узгоджених дій, що має намір отримати звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до статті 52-1 Закону, звертається до Комітету із заявою про звільнення від відповідальності. Інформація про визначену наказом Голови Комітету уповноважену особу Комітету, її контактні номери телефонів та електронну пошту для подання заяв про звільнення від відповідальності розміщується на офіційному вебсайті Комітету. Заяву про звільнення від відповідальності заявник подає до Комітету в паперовій або електронній формі. Конверти (впаковання), що надходять до служби діловодства з позначками «Звільнення від відповідальності. Містить інформацію з обмеженим доступом», передаються без реєстрації (нерозкритими, без ознайомлення з їх змістом) безпосередньо уповноваженій особі Комітету. Подання заяви в електронній формі здійснюється шляхом надсилання на електронну пошту, розміщену на офіційному вебсайті Комітету.
З процитованих норм прослідковується, що заява про звільнення від відповідальності та долучені до неї документи віднесено Антимонопольним комітетом України до інформації з обмеженим доступом.
Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків: 1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону; 2) недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; 3) інших випадків, встановлених законом.
Судом встановлено, що після виконання вимоги відповідача про надання інформації та документів, позивач звертався до Антимонопольного комітету України із заявою від 03.07.2025, у якій просив повністю звільнити його від відповідальності за вчинене порушення передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону №2210-III, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів 1, 2, 3, 4.
18.07.2025 Антимонопольний комітет України залишив заяву ТОВ «С.О. ГРУП» без руху, а після того як позивач подав заяву про усунення недоліків від 15.08.2025, - залишив таку без розгляду, прийнявши про це рішення №145-29.3/04-1675 від 01.09.2025.
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази розголошення Антимонопольним комітетом України інформації, що містилася у заяві позивача про звільнення відповідальності. Доводи ТОВ «С.О. ГРУП» у цій частині не підтверджені у встановленому процесуальним законом порядку та ґрунтуються виключно на його суб'єктивній думці.
Підсумовуючи все викладене вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 129 ГПК України судові витрати покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви у справі №914/2951/25 покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «С.О. ГРУП» судовий збір за подання позовної заяви.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 20.02.2026.
Суддя Крупник Р.В.