вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2026 р. м. Київ Справа № 911/3346/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411)
до Фізичної особи-підприємця Годлевської Алли Юріївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 45069,96 грн. заборгованості за кредитним договором № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р., у тому числі - 5849,05 грн. основного боргу, 39220,91 грн. прострочених платежів по процентах,
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Годлевської Алли Юріївни (далі - ФОП Годлевська А.Ю., відповідач) про стягнення 45069,96 грн. заборгованості за кредитним договором № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р., у тому числі - 5849,05 грн. основного боргу, 39220,91 грн. прострочених платежів по процентах.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не виконала грошові зобов'язання за договором про надання кредиту № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5849,05 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 39220,91 грн. прострочених платежів по процентах, а також витрати зі сплати судового збору.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Годлевської Алли Юріївни про стягнення 45069,96 грн. заборгованості підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 р. було відкрито провадження у справі № 911/3346/25 за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено строки сторонам для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповідь на відзив.
Вказану ухвалу було отримано позивачем 03.11.2025 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
Окрім того, ухвалу суду від 03.11.2025 р. було отримано відповідачем 13.11.2025 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ "УКРПОШТА" № 067034760842.
Поряд з цим, у вказаному позові ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в порядку статті 81 ГПК України заявляло клопотання про витребування в АТ «АКБ «КОНКОРД» (49000, м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2, код 34514392) інформації, що містить банківську таємницю, а саме: письмового доказу у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факту випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я Годлевської Алли Юріївни (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмового доказу у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 15.08.2022 року (дата видачі кредиту) по 04.11.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 р. було задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано в АТ «АКБ «КОНКОРД» (49000, м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2, код 34514392) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: відповідне рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я Годлевської Алли Юріївни (РНОКПП НОМЕР_2 ); виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 15.08.2022 року (дата видачі кредиту) по 04.11.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
21.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від ФОП Годлевської А.Ю. надійшов відзив б/н від 20.11.2025 р. (вх. № 16308/25 від 21.11.2025 р.), за змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не надало до матеріалів позовної заяви жодних доказів вчинення ФОП Годлевською А.Ю. дій щодо укладення договору про надання кредиту, в тому числі - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, подання відповідачем заявки на отримання кредиту, а також що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу - ФОП Годлевській А.Ю. Надана ж позивачем на підтвердження перерахування кредитних коштів позичальника довідка про здійснення переказів не є платіжним інструментом у розумінні законодавства, а тому не є належним документом, що підтверджує надання платіжних послуг. Довідка про здійснення переказу не містить необхідної для належної у розумінні вимог ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» та Закону України «Про бухгалтерський облік» інформації для верифікації власника вказаних коштів інформації, зокрема, номера рахунку, який належить ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», що має доводити кредитор на підтвердження виконання своїх зобов'язань за кредитним договором. Також не надано доказів про відкриття рахунку та емітування цієї картки на ім'я відповідача.
24.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 24.11.2025 р. (вх. № 16413/25 від 24.11.2025 р.), за змістом якої позивач зазначає, що до позовної заяви були додані візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та всіх додаткових угод, у яких детально відображені всі дії ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідача щодо укладення кредитного договору та додаткової угоди в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Також позивач зазначає, що підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору. Щодо перерахування кредитних коштів позивач зазначив, що номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за кредитним договором був вказаний позичальником під час укладення кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви був доданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця "Анкета клієнта", відповідно до якого позичальником був зазначений номер банківської картки НОМЕР_1 для перерахування на цю картку кредитних коштів за кредитним договором. Позивач у відповіді на відзив наголошує, що відповідач у підтвердження своїх доводів про неотримання кредитних коштів від позивача не надала суду виписку зі свого карткового рахунку в АТ "АКБ "КОНКОРД".
Інших пояснень або заперечень на відповідь на відзив відповідачем до матеріалів справи не подано.
23.01.2026 р. до Господарського суду Київської області від АТ «АКБ «КОНКОРД» надійшов лист № 22БТ від 16.01.2026 р. (вх. № 426/26 від 23.01.2026 р.) щодо надання запитуваної інформації стосовно відкриття банківської картки № НОМЕР_1 на ім'я Годлевської Алли Юріївни із випискою про рух коштів по рахунку останньої (№ НОМЕР_3 ) за період з 15.08.2022 р. по 04.11.2024 р.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Як вбачається із матеріалів справи, 15.08.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено договір про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до п. 1 якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Строк кредиту складає 16 тижнів; стандартна процентна ставка в день 2,0 (фіксована); знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15957313 (фіксована); комісія за надання кредиту 1200,00 грн.; загальний розмір кредиту 8000,00 грн.; термін дії договору - до 05.12.2022 р.; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 16800,00 грн.
Згідно з п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у п. 1 договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 договору.
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Пунктом 10 договору закріплено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
У п. 12 договору містяться реквізити позичальника.
28.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до якої кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5849,05 грн., проценти за користування кредитом 870,76 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; термін дії договору - до 17.03.2023 р.; додаткова орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 13456,33 грн. З 28.10.2022 р. до 23.12.2022 р. пільгова ставка 0,8696798 % в день, у разі, якщо строк прострочення чергового платежу становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 23.12.2022 р. ставка - 1,15957313 %. З 24.12.2022 р. - 1,15957313 %.
16.02.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до якої кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5849,05 грн., проценти за користування кредитом 3954,67 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; термін дії договору - до 03.08.2023 р.; додаткова орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 19059,40 грн. З 16.02.2023 р. до 13.04.2023 р. пільгова ставка 0,8696798 % в день, у разі, якщо строк прострочення чергового платежу становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 13.04.2023 р. ставка - 1,15957313 %. З 14.04.2023 р. - 1,15957313 %.
06.05.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено додаткову угоду № 3 до договору про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до якої кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5849,05 грн., проценти за користування кредитом 6263,25 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; термін дії договору - до 18.11.2022 р.; додаткова орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 23271,28 грн. З 06.05.2023 р. до 01.07.2023 р. пільгова ставка 0,8696798 % в день, у разі, якщо строк прострочення чергового платежу становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 01.07.2023 р. ставка - 1,15957313 %. З 02.07.2023 р. - 1,15957313 %.
06.07.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено додаткову угоду № 4 до договору про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до якої кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5849,05 грн., проценти за користування кредитом 8607,87 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; термін дії договору до 29.02.2024 р.; додаткова орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 14456,92 грн. З 06.07.2023 р. до 31.08.2023 р. пільгова ставка 0,8696798 % в день, у разі, якщо строк прострочення чергового платежу становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 01.09.2023 р. ставка - 1,15957313 %. З 29.02.2023 р. - 1,15957313 %.
06.10.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено додаткову угоду № 5 до договору про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до якої кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5849,05 грн., проценти за користування кредитом 13542,21 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; термін дії договору до 26.07.2024 р.; додаткова орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 36585,08 грн. З 06.10.2023 р. до 01.12.2023 р. пільгова ставка 0,8696798 % в день, у разі, якщо строк прострочення чергового платежу становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 02.12.2023 р. ставка - 1,15957313 %. З 26.07.2023 р. - 1,15957313 %.
04.12.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Годлевською Аллою Юріївною (позичальник) було укладено додаткову угоду № 6 до договору про надання кредиту (електронна форма) № 382328-КС-004, відповідно до якої кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5849,05 грн., проценти за користування кредитом 16738,49 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; термін дії договору до 04.11.2024 р.; додаткова орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 42419,10 грн. З 04.12.2023 р. до 29.01.2024 р. пільгова ставка 0,8696798 % в день, у разі, якщо строк прострочення чергового платежу становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 29.01.2024 р. ставка - 1,15957313 %. З 30.01.2024 р. - 1,15957313 %.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Статтею 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону).
Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до абз. 2 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з Повідомленням Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 р. «Щодо порядку укладення електронного договору», для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.
Як слідує з матеріалів справи, договір № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р. про надання кредиту укладено шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
На підтвердження підписання відповідачем договору № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р. про надання кредиту одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», позивачем до позовної заяви додано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на сайті ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», з якої вбачається, що відповідач підписала кредитний договір відповідним одноразовим ідентифікатором. Візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору посвідчена директором ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Гайворонською М.М.
При реєстрації та вході в особистий кабінет позичальника при укладенні кредитного договору відповідачем використано фінансовий номер телефону НОМЕР_4 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наданою позивачем до суду візуальною формою. Саме на цей номер телефону НОМЕР_4 було відправлено одноразовий ідентифікатор UA-3468, яким підписано кредитний договір. При цьому, перед заповненням заявки та до укладання договору, позичальник самостійно ознайомлюється з інформацією про умови кредитування, розміщеною на сайті позивача за посиланням: bizpozyka.com.
Крім того, пунктом 5 договору визначено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
У пункті 12 кредитного договору зазначено адресу відповідача, її паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон, які належать відповідачу, що останньою не спростовано та є підтвердженням здійснення нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, посилання відповідача на те, що нею не укладався кредитний договір № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р., відхиляються судом, оскільки вказаний договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора.
Таким чином, 15.08.2022 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-3468, направленого позичальнику електронного смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
Окрім того, 28.10.2022 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди № 1 до договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-1296, направленого позичальнику електронним смс-повідомленням на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
16.02.2023 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди № 2 до договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-8988, направленого позичальнику електронного смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
06.05.2023 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди № 3 до договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-3736, направленого позичальнику електронного смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
06.07.2023 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди № 4 до договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-9460, направленого позичальнику електронного смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
06.10.2023 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди № 5 до договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-7781, направленого позичальнику електронного смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
04.12.2023 р. відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди № 6 до договору № 382328-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-0776, направленого позичальнику електронного смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який вказано позичальником в заявці.
Суд констатує, що підписання договору та додаткових угод, одноразовими індефікаторами відповідає приписам Закону України "Про електронну комерцію".
При цьому, суд зазначає, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а тому укладення кредитного договору у запропонованій формі, за висновком суду, відповідало внутрішній волі відповідача. Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.01.2021 р. у справі № 524/5556/19, постанові від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи факту укладення між сторонами договору № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р. про надання кредиту.
На виконання умов договору, 15.08.2022 р. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою про підтвердження платежу від 07.04.2025 р., де зазначено в призначенні платежу «перерах. коштів Голдевська А.Ю. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 382328-КС-004 від 15.08.2022 р. Без ПДВ».
Матеріали справи містять анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи (https://my.bizpozyka.com/) від 27.10.2025 р.), згідно якої номер банківського рахунку (банківської картки для перерахування коштів) ФОП Голдевській А.Ю. зазначено як НОМЕР_1 , на яку позивач і направив кредитні кошти.
Відповідно до інформації, наданої АТ «АК «КОНКОРД БАНК» на виконання ухвали суду від 03.11.2025 р., останнім зазначено, що на ім'я Голдевської А.Ю. було відкрито банківську картку № НОМЕР_1 .
Поряд з цим, на виконання ухвали суду від 03.11.2025 р. АТ «АК «КОНКОРД БАНК» надало виписку по особовим рахункам відповідача за період з 15.08.2022 р. по 04.11.2024 р., згідно якої 15.08.2022 р. на її рахунок було перераховано кошти у сумі 8000,00 грн. від позивача.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 р. у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Як слідує з позову, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.
Відповідно, станом на час звернення ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем, за розрахунком останнього, складає 45069,96 грн., з яких - 5849,05 грн. основного боргу, 39220,91 грн. прострочених платежів по процентах.
Оскільки відповідач не повернула позивачеві кредитні кошти та не сплатила проценти, товариство і звернулось з даним позовом до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Положеннями статті 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Як вже зазначалося, у відповідності зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
З урахуванням зазначеного, суд констатує, що відповідач доводів позивача не спростувала, доказів повернення кредитних коштів у сумі 5849,05 грн. та, відповідно, відсутності заборгованості за договором про надання кредиту суду не надала.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманим та неповернутим кредитом на день розгляду справи за наявними у справі матеріалами складає 5849,05 грн., у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.
Також, крім суми неповернутого кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача 39220,91 грн. прострочених платежів по процентах.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як слідує з матеріалів справи, за період з 15.08.2022 р. по 24.10.2025 р. заборгованість відповідача по процентах становить 39220,91 грн.
Здійснивши дослідження наданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є доведеними та обґрунтованими.
Доказів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем заборгованості за процентами, відповідач суду не надала, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в сумі 39220,91 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Годлевської Алли Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код 41084239) 5849 (п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 05 коп. основного боргу, 39220 (тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять) грн. 91 коп. прострочених платежів по процентах, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20.02.2026 р.
Суддя В.М. Бабкіна