ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2026Справа № 910/14342/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за заявою Приватного підприємства «Тур-Груп»
про розподіл судових витрат у справі №910/14342/25
за позовом Приватного підприємства «Тур-Груп»
до Підприємства "Сакумс" Громадської організації "Рада ветеранів воєнних конфліктів (учасників бойових дій)" Дарницького району м. Києва (Підприємство "Сакумс")
про стягнення 184995,29 грн,
Без виклику представників сторін
Приватне підприємство «Тур-Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства "Сакумс" Громадської організації "Рада ветеранів воєнних конфліктів (учасників бойових дій)" Дарницького району м. Києва (Підприємство "Сакумс") про стягнення 184995,29 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва 12.02.2026 позов задоволено. Стягнуто з Підприємства "Сакумс" Громадської організації "Рада ветеранів воєнних конфліктів (учасників бойових дій)" Дарницького району м. Києва (Підприємство "Сакумс") на користь Приватного підприємства «Тур-Груп» штраф у розмірі 131465 грн 49 коп., пеня у розмірі 48460 грн 48 коп., 3% річних у розмірі 5069 грн 02 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
18.02.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн та гонорар успіху у розмірі 18499,00 грн.
Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, за приписами ст.244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду вказаної справи, при прийнятті рішення Господарським судом міста Києва не було вирішено питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано ордер від 17.11.2025 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, серія КС №5794/10від 30.08.2016 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2025 року на суму 19000,00 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2026 року на суму 18499,00 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 14.10.2025 року на суму 6000,00 грн.
А отже, суд дійшов висновку щодо задоволення в частині стягнення з відповідача витрати на професійну допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Щодо заявленого позивачем до стягнення 10% гонорару успіху на суму 18499,00 грн, суд зазначає наступне.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v.Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v.Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що в частині стягнення «гонорару успіху» в розмірі 18499,00 грн такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування "гонорару успіху" за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.126, 129 ст.ст.232, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Приватного підприємства «Тур-Груп» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14342/25 задовольнити частково.
Стягнути з Підприємства "Сакумс" Громадської організації "Рада ветеранів воєнних конфліктів (учасників бойових дій)" Дарницького району м. Києва (Підприємство "Сакумс") (02091, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-І, ідентифікаційний код: 30866820) на користь Приватного підприємства «Тур-Груп» (82200, м. Трускавець, вул. Стебницька, буд. 84 ідентифікаційний код: 35413581) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
В іншій частині заяви відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 20.02.2025.
Суддя Я.В. Маринченко