номер провадження справи 17/147/25
20.02.2026 Справа № 908/3747/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3747/25
за позовною заявою: акціонерного товариства “Укргазвидобування», 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГСТАЛЬ», 69106, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26
про стягнення 7 786,29 грн
12.12.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 12.12.25 акціонерного товариства “Укргазвидобування» (далі АТ “Укргазвидобування») про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГСТАЛЬ» (надалі ТОВ “ЮГСТАЛЬ») пені у розмірі 7 786,29 грн згідно з договором поставки (за графіком поставки) від 27.06.25 № 1200/УПГГК/25.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3747/25 між суддями, 15.12.25 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 22.12.25 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/3747/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
30.12.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив за вих. від 30.12.25.
08.01.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 08.01.26 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення судового збору.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 20.02.26 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
Судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 30.12.25 на позовну заяву.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 12.12.25 зазначає, що відповідачем неналежно виконано зобов'язання щодо дотримання строків поставки товару за договором поставки (за графіком поставки) від 27.06.25 № 1200/УПГГК/25. А тому, за порушення зобов'язання - порушення строків постаки товару, відповідно до п. 7.8. договору відповідачу було нараховано пеню у розмірі 7 786,29 грн.
При цьому, 08.01.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 08.01.26 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення судового збору, в якому представник позивача просить суд закрити провадження у справі № 908/284/25, у зв'язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог щодо сплати відповідачем пені у розмірі 7 299,65 грн та повернути з Державного бюджету України АТ «Укргазвидобування» 2 277,06 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції від 09.12.25 № 1000214055.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві за вих. від 30.12.25 на позовну заяву та зазначив, що не погоджується із сумою пені визначеною у прохальній частині позовної заяви у розмірі 7 786,29 грн, а вважає, що правильною сумою пені є 7 299,65 грн. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідачем сплачено суму пені у розмірі 7 299,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 30.12.25 № 23589 та просить суд повернути позивачеві 50 % суми сплаченого судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України, а решту судового збору стягнути з відповідача.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.06.25 між товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГСТАЛЬ» (Постачальник) та акціонерним товариствома “Укргазвидобування» (Покупець) укладено договір поставки (за графіком поставки) № 1200/УПГГК/25 (Договір).
Згідно із п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Кутик, швелер та двотавр (Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Під поставкою Сторони розуміють передачу Товару Постачальником для прийняття Покупцем.
Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації, (Специфікація), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.
У пункті 3.1. Договору визначено, що ціна Товару вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо Постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовуються, якщо Постачальгник є нерезидентом відповідно до чинного законодавства України - далі ннерезидент в Україні).
Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації до цього Договору, та становить до 7 780 552,38 грн з ПДВ (включно). У вартість Товару включаються:митні витрати, понесені Постачальником при митному оформленні Товару у пункті відправки (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні); витрати на пакування та навантаження; транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у Специфікації до даного Договору; витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається); витрати пов'язані з отриманням сертифікату походження Товару (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) (п. 3.2. Договору).
У відповідності до п. 3.3. Договору, сторони також мають право погодити зміну ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості Товарів), у т.ч. у разі коливання ціни Товару на ринку, шляхом укладання додаткової угоди до Договору.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, та пред'явлення Постачальником рахунку на оплату (інвойсу), шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах зазначених у Специфікації.
Згідно із п. 4.2. Договору, до рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками Сторін акт приймання-передачі Товару або видаткова накладна. Покупець не здійснює оплату за прийнятий Товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони Покупця у випадку ненадання Постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.
У відповідності до п. 5.1. Договору, строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки до цього Договору. Здійснення поставки Товару не потребує будь- яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені Договором.
Датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товарно-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на Товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, (при наявності двух дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем). У випадку, якщо Покупець виявить помилки в документах, що передбачені п. 5.4., 5.5.1.-5.5.4. та/або відсутність одного з документів, передбачених п. 5.4., 5.5.1.-5.5.4., Постачальник зобовязаний виправити такі помилки та/або надати відстуній документ/-ти, (застосовується якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) Строк поставки не буде подовжено на час виправлення помилок та/або надання відсутніх документів (п. 5.2. Договору).
Пунктом 5.7. Договору визначено, що по прибуттю Товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем Покупця.
Відповідно до п. 5.8. Договору, прийняття Товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, Покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі Товару або видаткову /видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а Постачальник усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати Покупця, спричинені такими недоліками. Поставка Товару з недоліками вважається поставкою неякісного Товару.
Згідно із п. 6.1. Договору, Покупець зобовязаний:
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати за прийнятий Товар у разі відсутності зауважень (п.п. 6.1.1.);
- приймати поставлений Товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі Товару або видатковою накладною (п.п. 6.1.2.).
Покупець має право (п. 6.2.2. Договору), зокрема, контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
У відповідності до п. 7.8. Договору, у разі прострочення Постачальником виконання зобов'язань з поставки Товару, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов'язання.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього Договору і діє до 30.11.25 (включно) (п. 10.1. Договору).
Згідно із Специфікації № 1 від 27.06.25 до Договору (Додатковк № 1):
- загальна вартість Товару що постачається за цією Специфікацією складає до 7 780 552,38 грн з ПДВ (включно). … (п. 1);
- строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару (п. 3);
- місце поставки: 38164, Полтавська область, Полтавський район, Опішнянська територіальна громада, селище Опішня (п. 10.1).
Відповідно до Графіка поставки від 27.06.25 до Договору (Додаткок № 3), строк поставки Товару - впродовж 25 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю.
На виконання умов договору ТОВ “ЮГСТАЛЬ» поставлено позивачу товар на загальну суму 4 988 141,58 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних, які надано до матеріалів справи:
- від 11.07.25 № Х-1107/01 на суму 1 235 682,01 грн (дата підписання Покупцем 18.07.25);
- від 11.07.25 № Х-1107/04 на суму 760 288,09 грн (дата підписання Покупцем 18.07.25);
- від 21.07.25 № Х-2107/01 на суму 961 238,03 грн (дата підписання Покупцем 11.08.25);
- від 22.07.25 № Х-2207/01 на суму 1 172 438,50 грн (дата підписання Покупцем 07.08.25);
- від 23.07.25 № Х-2307/01 на суму 371 851,75 грн (дата підписання Покупцем 07.08.25);
- від 07.08.25 № Х-0708/01 на суму 486 643,20 грн (дата підписання Покупцем 04.09.25).
18.09.25 позивач направив на електронну адресу відповідача вимогу за вих. від 16.09.25 № 306.4-306-1-9261, в якій вимагає в останнього перерахувати пеню у розмірі 7 299,65 грн за несвоєчасне поставлення Товару згідно договору поставки (за графіком поставки) від 27.06.25 № 1200/УПГГК/25.
29.09.25 позивач направив на електронну адресу відповідача лист щодо сплати вимоги за вих. від 29.09.25 № 306.4-306-1-9663, в якому зазначає, що в разі несплати суми вказаній у вимозі за вих. від 16.09.25 № 306.4-306-1-9261, позивач буде змушений застосувати п. 7.10. Договору.
30.09.25 ТОВ “ЮГСТАЛЬ» направив на електронну адресу позивача відповідь за вих. від 30.09.25 № 3009/32 на лист за вих. від 29.09.25 № 306.4-306-1-9663, в якій зазначив, що пропонує розглянути можливість проведення взаємозаліку по нарахованим штрафним санкціям на підставі ст. 610 ЦК України.
Листом за вих. від 13.10.25 № 306.4-306-1-10154 позивач повідомив відповідача, що у разі несплати суми штрафних санкцій у розмірі 7 786,29 грн матеріали справи буде передано до юридичного відділу для подальшого врегулювання питання у судовому порядку.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ін. правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін. не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які долучено до матеріалів цієї справи, а саме: від 11.07.25 № Х-1107/01 на суму 1 235 682,01 грн (дата підписання Покупцем 18.07.25); від 11.07.25 № Х-1107/04 на суму 760 288,09 грн (дата підписання Покупцем 18.07.25); від 21.07.25 № Х-2107/01 на суму 961 238,03 грн (дата підписання Покупцем 11.08.25); від 22.07.25 № Х-2207/01 на суму 1 172 438,50 грн (дата підписання Покупцем 07.08.25); від 23.07.25 № Х-2307/01 на суму 371 851,75 грн (дата підписання Покупцем 07.08.25); від 07.08.25 № Х-0708/01 на суму 486 643,20 грн (дата підписання Покупцем 04.09.25).
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, згідно із п. 5.1. Договору, строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки до цього Договору. Здійснення поставки Товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені Договором.
Датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товарно-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на Товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, (при наявності двух дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем). У випадку, якщо Покупець виявить помилки в документах, що передбачені п. 5.4., 5.5.1.-5.5.4. та/або відсутність одного з документів, передбачених п. 5.4., 5.5.1.-5.5.4., Постачальник зобовязаний виправити такі помилки та/або надати відстуній документ/-ти, (застосовується якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) Строк поставки не буде подовжено на час виправлення помилок та/або надання відсутніх документів (п. 5.2. Договору).
Пунктом 5.7. Договору визначено, що по прибуттю Товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем Покупця.
Відповідно до п. 5.8. Договору, прийняття Товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, Покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі Товару або видаткову /видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а Постачальник усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати Покупця, спричинені такими недоліками. Поставка Товару з недоліками вважається поставкою неякісного Товару.
Згідно із п. 3 Специфікації № 1 від 27.06.25 до Договору (Додаток № 1), строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару.
Відповідно до Графіка поставки від 27.06.25 до Договору (Додаток № 3), строк поставки Товару - впродовж 25 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю.
Враховуючи викладене, строк поставки товару є 22.07.25 включно.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки Товару відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував.
Крім того, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несвоєчасної поставки товару.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено умови щодо строку поставки товару за договором поставки (за графіком поставки) від 27.06.25 № 1200/УПГГК/25.
В тексті позовної заяви за вих. від 12.12.25 та в розрахунку суми пені за несвоєчасно поставлений товар за договором поставки (за графіком поставки) від 27.06.25 № 1200/УПГГК/25 позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені за видатковою накладною від 07.08.25 № Х-0708/01 на суму 486 643,20 грн за період з 23.07.25 по 06.08.25 включно.
Як свідчать положення статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 7.8. Договору, у разі прострочення Постачальником виконання зобов'язань з поставки Товару, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов'язання.
Судом здійснено перерахунок пені у межах вказаного позивачем періоду а саме з 23.07.25 по 06.08.25 включно та визначено, що нарахування пені в розрахунку позивачем виконано вірно та становить 7 299,65 грн (486 643,20 грн х 0,1 % х 15 днів).
Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви за вих. від 12.12.25 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 786,29 грн.
При цьому, 08.01.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 08.01.26 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення судового збору, в якому представник позивача просить суд закрити провадження у справі № 908/284/25, у зв'язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог щодо сплати відповідачем пені в розмірі 7 299,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 30.12.25 № 23589.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність (станом на час винесення процесуального рішення у цій справі) спірного матеріального правовідношення між сторонами та, як наслідок, про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 908/3747/25 в частині стягнення 7 299,65 грн заборгованості з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України через відсутність предмету спору.
При цьому, суд виходить з того, що спір між сторонами у цій справі доведено до суду з вини відповідача (доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано).
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України закріплено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
В іншій частині позовних вимог, а саме у розмірі 486,64 грн заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені судом відмовляється через недоведеність та необґрунтованість належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.
А тому, сплачена сума судового збору в частині закриття провадження у справі, буде повернута позивачу відповідною ухвалою суду.
В іншій частині судового збору, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1, ч. ч. 3, 4 ст. 231, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Закрити провадження у справі № 908/3747/25 в частині стягнення 7 299,65 грн заборгованості відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.02.2026.
Суддя В.Л. Корсун