09.02.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2109/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, ОСОБА_1 та ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Ніколаєнко Р.А.) від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17
за заявою ліквідатора ПАТ “Свіжачок» арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ “Свіжачок» у зв'язку з доведенням до банкрутства на колишнього керівника, акціонерів, третіх осіб (вих. № 02-89/135 від 12.07.2023, з урахуванням клопотання про уточнення складу відповідачів вих. № 02-89/162 від 28.03.2024), а саме на таких осіб - відповідачів:
Відповідача-1 - Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код 34880663);
Відповідача-2 - ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 );
Відповідача-3 - Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код 00032106);
Відповідача-4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 );
Відповідача-5 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрохімпром» (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 7-А, код 31785134);
Відповідача-6 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 );
Відповідача-7 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 );
Відповідача-8 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 );
Відповідача-9 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонет» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код 32049419);
Відповідача-10 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 );
Відповідача-11 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 );
Відповідача-12 - ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 );
Відповідача-13 - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_9 );
Відповідача-14 - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_10 )
в межах справи № 908/2109/17
за заявою кредитора - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г; код ЄДРПОУ 00032129)
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Свіжачок" (72142, Запорізька область, Приморський район, село Інзівка, вул. Радянська, 172; код ЄДРПОУ 35739825)
про банкрутство, -
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17:
- заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ “Свіжачок» у зв'язку з доведенням до банкрутства на колишнього керівника, акціонерів, третіх осіб (вих. № 02-89/135 від 12.07.2023, з урахуванням клопотання про уточнення складу відповідачів вих. № 02-89/162 від 28.03.2024) - задоволено частково;
- покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» у зв'язку з доведенням до банкрутства на колишнього учасника та колишнього керівника ПАТ “Свіжачок» - Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України та ОСОБА_1 ;
- стягнуто солідарно з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул.Інститутська, буд. 9, код 34880663) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 90 574 723 (дев'яносто мільйонів п'ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять три) грн 75 коп. у якості субсидіарної відповідальності за грошовими зобов'язаннями Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» (код ЄДРПОУ 35739825);
- в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» на Національний банк України, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрохімпром», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонет», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» на Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:
- у діях Фонду відсутня об'єктивна сторона правопорушення, оскільки жодних дій, спрямованих на погодження операцій ПАТ «Свіжачок» Фонд не вчиняв, а також не існує жодних доказів, протоколів загальних зборів, рішень, які б підтверджували факт погодження протиправного виведення активів ПАТ «Свіжачок». Вказані обставини були неправильно встановлені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ст. 215 ГК України, ч. 1 ст. 619 ЦК України, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- жодного юридичного зв'язку між КНПФ НБУ, ТОВ «Електрохімпром», ТОВ «Ековіте» (засновник ТОВ «Електрохімпром»), ТОВ «Тріумф» (засновник ТОВ «Ековіте»), ТОВ Центробій (засновник ТОВ «Тріумф») не існує, а тому доводи ліквідатора щодо наявності дій вчинених КНПФ НБУ через, нібито, підконтрольних йому юридичних осіб, не підтверджуються належними та допустимими доказами і беззаперечно вказує на відсутність будь-якої зацікавленості Фонду у виведенні активів ПАТ «Свіжачок». Вказані обставини були неправильно встановлені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ст. 215 ГК України, ч. 1 ст. 619 ЦК України, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- ані судом, ані ліквідатором не зазначається в чому проявляється суб'єктивна сторона нібито протиправного діяння Фонду, які умисел, мотив та мета такої поведінки, наявність суб'єктивної сторони не доведена ліквідатором (в тексті заяви і процесуальних документів ліквідатора взагалі відсутнє посилання на наявність суб'єктивної сторони правопорушення у діях Фонду), а оскаржуване рішення взагалі не містить жодної згадки про наявність у діях Фонду суб'єктивної сторони деліктного правопорушення. При цьому, судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ст. 215 ГК України, ч. 1 ст. 619 ЦК України, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- п. 3.3. Проспекту емісії облігацій ПАТ «Свіжачок» не забороняв вказаній юридичній особі використати залучені кошти від їх продажу на купівлі інших цінних паперів, про що свідчить, зокрема, юридична конструкція «емітент планував використати кошти» і згідно положень цього пункту (на який погодився Банк) визначалися лише три випадки, інвестування в які боржником були заборонені - поповнення власного статутного капіталу, покриття збитків від господарської діяльності та для фінансування будівництва житла. Вказані обставини не були досліджені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, в порушення ст. 236 ГПК України що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні положень ст. 277 ГПК України;
- в даному випадку ПАТ «Свіжачок» не порушувало будь-яких заборон, визначених Проспектом емісії щодо інвестування коштів, залучених від придбання AT «Ощадбанк» облігацій боржника, а Фонд не вчиняв будь-яких дій щодо погодження відповідних операцій з огляду на те, що вони відбувалися в межах підприємницького ризику підприємства. Вказані обставини не були досліджені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 33, 58, 60 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 159, 161 ЦК України що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні положень ст. 277 ГПК України;
- питання використання коштів, залучених від продажу облігацій не входило до виключної компетенції загальних зборів ПАТ «Свіжачок», оскільки усі операції боржника відбувалися в межах його звичної господарської діяльності і не потребували на той час погодження з боку засновника - Фонду, а суд з посиланням на Статут ПАТ «Свіжачок» свідомо ототожнив поняття «акція» та «облігація», всупереч правовій природі цих двох понять, адже облігація є борговим цінним папером підприємства, а акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються корпоративних прав акціонерного товариства. Вказані обставини були неправильно встановлені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 6,7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 33,58,60 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 159, 161 ЦК України, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- КНПФ НБУ не погоджував жодні операції ПАТ «Свіжачок» щодо купівлі облігацій ТОВ «Ековіте», ТОВ «Центробій», ТОВ «Мік Мета», пшениці та ячменю ТОВ «Тріумф» та й згідно положень Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, що діяла на момент виникнення існування спірних правовідносин) ПАТ «Свіжачок» не повинен був цього здійснювати. Вказані обставини були неправильно встановлені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема ст. 6,7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 33, 58, 60 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 159, 161 ЦК України, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- ліквідатором не надано та не існує жодних належних та допустимих доказів, які б давали підстави стверджувати, що КНПФ НБУ (як юридична особа-засновник банкрута) вчиняв будь-які дії, спрямовані на погодження операцій керівництва ПАТ «Свіжачок», такого погодження ані Статут боржника, ані Закон не вимагав, а місцевий господарський суд протиправно не врахував вказані обставини, послався на положення статуту боржника, які не існують (щодо виключної компетенції загальних зборів стосовно розміщення облігацій) та за відсутності чітких правових підстав стверджує про недобросовісність дій Фонду. Вказані обставини були неправильно встановлені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 6,7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 33, 58, 60 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 159, 161 ЦК України, що слугує підставою для його скасування, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- судом в оскаржуваному рішенні взагалі не наведено жодної норми закону чи підзаконного акту, жодного положення статуту ПАТ «Свіжачок», які б були порушені Фондом, і усе оскаржуване судове рішення зводиться нібито до недобросовісних дій Фонду, хоча яких конкретно дій і конкретних правових норм порушених Фондом суд не зазначає. При цьому, судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ст. 215 ГК України, ч. 1 ст. 619 ЦК України що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- майже 2 роки AT «Ощадбанк» повністю влаштовував порядок використання ПАТ «Свіжачок» залучених від AT «Ощадбанк» грошових коштів, що свідчить про визнання банком належного порядку використання таких коштів у 2013-2015 роках. Однак, після того як в межах підприємницького ризику ПАТ «Свіжачок», виявилося, що придбані ним облігації та сільськогосподарська продукція за рахунок коштів залучених від AT «Ощадбанк» не зможуть бути повернуті Банк змінив свою позицію і стверджує про нецільове використання коштів боржника. Вказані обставини були неправильно встановлені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права та процесуального права, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- Фонд не визнає, що вчинив будь-які протиправні діяння які містять в собі склад доведення боржника до банкрутства. Однак, навіть враховуючи позицію суду який стверджує зворотне, незрозумілим залишається вибір ним суб'єктів притягнення до відповідальності, оскільки в даному випадку судом притягнуто до відповідальності Фонд - особи, яка не приймала жодних рішень які б погоджували спірні операції ПАТ «Свіжачок» (і згідно діючого на той час закону і статуту не повинна була здійснювати таке погодження), однак звільняє від відповідальності осіб які були фактичними вигодонабувачами від операцій ПАТ «Свіжачок» (які на думку суду є протиправними і такими, що завдали шкоди кредиторам Боржника). При цьому, судом в оскаржуваному рішенні не враховано, зокрема, правових позицій Верховного Суду (щодо визначення суб'єктів субсидіарної відповідальності), викладених у постанові від 21.11.2024 у справі 906/1274/20 (906/633/22) та від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18. При цьому, судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема. 2 ст. 61 КУзПБ, ст. 215 ГК України, ч. 1 ст. 619 ЦК України, не було враховано правові позиції Верховного Суду, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- заява про покладення субсидіарної відповідальності у цій справі подана передчасно з урахуванням висновків Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 19.06.2024 року у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), адже не було остаточно сформовано ліквідаційну масу, що є ключовою передумовою звернення до суду: не було реалізовано об'єкти, включені до ліквідаційної маси банкрута - заборгованість ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 на загальну суму 190 031,13 грн., а також не було реалізовано дебіторську заборгованість ТОВ «Тріумф», ТОВ «Центробій» та ТОВ «Мік Мега» на майже 5,5 мільйонів гривень, а з невідомих причин та без будь-якого правового обґрунтування списано цю щзаборгованість не включивши її в ліквідаційну масу. При цьому, судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 61 КУзПБ і не було враховано правові позиції Верховного Суду, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення;
- оскаржуване рішення, прийняте з порушенням процесуальних норм ст. 13, 14, 74, 75, 76 ГПК України, будується не на доводах заявника, а на висновках суду на які ніхто з учасників справи не посилався, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.06.2025р.
Також, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» на ОСОБА_1 відмовити.
Скаржник вважає вищенаведене рішення від 26.11.2024р. незаконним та необгрунтованим, оскільки воно прийнято без урахування всіх фактичних обставин, які склалися в межах цієї справи про банкрутство, зі значним порушенням норм процесуального та матеріального права та без врахування правових позицій Верховного Суду у відповідній категорії спорів.
Зокрема скаржник вказує, що оскаржуване рішення взагалі не містить жодної згадки про наявність у діях директора боржника суб'єктивної сторони деліктного правопорушення, що фактично є свідченням неправильного застосування судом норми матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ст. 215 ГК України, ч. 1 ст. 619 ЦК України. Скаржник заперечує, що вчинив будь-які протиправні діяння які містять в собі склад доведення боржника до банкрутства.
Судом в оскаржуваному рішенні не наведено жодної норми закону чи підзаконного акту, жодного положення статуту ПАТ «Свіжачок», які б були порушені скаржником і свідчили б про наявність умислу щодо доведення підприємства до стану банкротства. Обгрунтування оскаржуваного рішення зводиться нібито до недобросовісних дій скаржника, хоча яких конкретно дій і конкретних правових норм порушених скаржником суд не зазначає.
Скаржник стверджує, що ПАТ «Свіжачок» не порушувало будь-яких заборон, визначених Проспектом емісії щодо інвестування коштів, залучених від придбання АТ «Ощадбанк» облігацій боржника, а всі операції відбувалися в межах підприємницького ризику підприємства. Вказані обставини не були досліджені судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також судом було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 33, 58, 60 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 159, 161 ЦК України.
На переконання скаржника заява про покладення субсидіарної відповідальності у цій справі подана передчасно з урахуванням висновків Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 19.06.2024 року у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), адже не було остаточно сформовано ліквідаційну масу, що є ключовою передумовою звернення до суду: не було реалізовано об'єкти, включені до ліквідаційної маси банкрута заборгованість ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 на загальну суму 190 031,13 грн., а також не було реалізовано дебіторську заборгованість ТОВ «Тріумф», ТОВ «Центробій» та ТОВ «Мік Мега» на майже 5,5 мільйонів гривень, яку безпідставно списано та не включено до ліквідаційної маси.
Також, скаржник вважає, що судом протиправно, всупереч ч. 2 ст. 61 КУзПБ, притягнуто до субсидіарної відповідальності виключно Фонд та керівника ПАТ «Свіжачок» ОСОБА_1 та відмовлено у задоволенні вимог ліквідатора до інших відповідачів, які були фактичними вигодонабувачами від операцій ПАТ «Свіжачок», які на думку суду є протиправними і такими, що завдали шкоди кредиторам боржника.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.06.2025р.
Подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції і ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 в частині відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» на Національний банк України, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрохімпром», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонет», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на відповідачів - 3-14 задовольнити.
Доводи апеляційної скарги ліквідатора переважно зводяться до того, що в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у діях Національного банку України ознак доведення боржника до банкрутства, оскільки останній є одноосібним засновником КНПФ НБУ, призначає склад органів управління фонду та має право приймати участь в управлінні справами фонду.
Отже, Національний банк України, маючи вищезгадані повноваження, міг та зобов'язаний був, в тому числі враховуючи обсяг відповідних протиправних операцій, здійснити своєчасний контроль за діяльністю КНПФ НБУ, та, опосередковано ПАТ «Свіжачок», та вжити заходів з метою недопущення виведення коштів банкрута, проте із порушенням принципу добросовісності цього не зробив, внаслідок чого протиправна бездіяльність КНПФ НБУ не була виявлена та зупинена, що в подальшому призвело до банкрутства ПАТ «Свіжачок».
Також, ліквідатором у заяві про покладення субсидіарної відповідальності та додатково поданих в ході розгляду справи процесуальних документах належним чином обґрунтовано, що визначені ним відповідачі 4-14 у період виведення коштів із власності банкрута, були посадовими особами юридичних осіб, на яких виводились кошти, останні, як керівники та засновники (особи, які мали повноваження давати обов'язкові вказівки) набули істотної вигоди, яка не могла бути отримана за добросовісності боржника та інших учасників відповідних операцій, шляхом набуття можливості прямо або опосередковано користуватись виведеними активами ПАТ «Свіжачок», а суд першої інстанції безпідставно відмовив у покладенні на таких осіб субсидіарної відповідальності через відсутність доказів вчинення останніми конкретних дій для впливу на ПАТ «Свіжачок», відсутність заінтересованості щодо боржника, та, відповідно, недоведеність вини останніх у доведенні ПАТ «Свіжачок» до банкрутства.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази вжиття відповідачами 4-14 будь-яких дій з метою уникнення банкрутства ПАТ «Свіжачок», останніми не надано жодних доказів добросовісності вчинених операцій з виведення коштів банкрута та наявності в них ознак звичайної господарської діяльності. Останніми не спростовано того, що отримані юридичними особами, стосовно яких відповідачі здійснювали повноваження контролю, кошти, могли бути отримані за добросовісного виконання керівником банкрута своїх повноважень, у зв'язку із чим визначені ліквідатором особи підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.06.2025р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025р. клопотання представника ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 11.06.2025р.
В судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 11.06.2025р. по 09.09.2025р., з 09.09.2025р. по 04.11.2025р. та з 04.11.2025р. по 09.02.2026р.
У судовому засіданні по справі представники ліквідатора та Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України доводи власних апеляційних скарг підтримали у повному обсягу та просили їх задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг один одного та ОСОБА_1 заперечували.
Представники АТ «Ощадбанк» у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги ліквідатора та просили її задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України та ОСОБА_1 заперечували.
Представник Національного банку України у відзивах на апеляційні скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України та ліквідатора, та в судовому засіданні просив апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України задовольнити та скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на останнього, а апеляційну скаргу ліквідатора в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на Національний банк України залишити без задоволення, посилаючись на відсутність підстав, встановлених чинним законодавством України, для покладення такої відповідальності на відповідачів-1,3.
Представники відповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 у відзивах на апеляційну скаргу ліквідатора та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували в частині вимог до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , вважають оскаржуване рішення в цій частині законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу ліквідатора безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність, встановлених законодавством підстав, для покладення на ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Відповідач ОСОБА_9 надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ліквідатора, у якому заперечує проти її задоволення та покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника через не вчинення дій або бездіяльності, які спричинили банкрутство ПАТ «Свіжачок».
Ліквідатор та відповідач - ОСОБА_2 також подали до апеляційного суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема ліквідатор інформації з офіційного веб-сайту КНПФ НБУ, а ОСОБА_2 копії Науково-правового висновку Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого від 27.05.2025р. щодо застосування ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, які в силу ч. 3 ст. 269 ГПК України не підлягають прийняттю до розгляду під час апеляційного перегляду справи, з огляду на не наведення заявниками обгрунтованої неможливості подання таких доказів у суді першої інстанції.
З тих самих підстав не підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом і подані відповідачем - ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою додаткові докази (копії протоколів загальних зборів акціонерів ПАТ «Свіжачок», Рейтингові рішення, Звіти аудітора та ревізорів товариства, повідомлення про акцептування вимг кредитора).
Відповідачі - ТОВ «Електрохімпром», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Сонет», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та поданні відзивів на апеляційні скарги, окрім останньої, про час та місце судових засідань у справі були повідомлені апеляційним судом належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник також не скористалися правом участі в судовому засіданні, про час та місце судових засідань ОСОБА_1 , у зв'язку із реєстрацією місця проживання на окупованій території та відсутністю в суду інформації про інше місце проживання, був повідомлений шляхом розміщення відповідних оголошень на веб-сайті апеляційного суду, його представник шляхом направлення ухвал до електронного кабінету.
Враховуючи вищенаведене, неодноразове не з'явлення представників до судових засідань, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов'язковою не визнавалася, а неявка представників вказаних вище відповідачів, не перешкоджає розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників таких відповідачів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2109/17 про банкрутство ПАТ “Свіжачок» (72142, Запорізька область, Приморський район, село Інзівка, вул.Радянська, 172; код ЄДРПОУ 35739825).
У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора у справі на підставі ухвали суду від 20.04.2021 наразі виконує арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015).
В межах справи про банкрутство ліквідатор подав заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ “Свіжачок» у зв'язку з доведенням до банкрутства на колишнього керівника, акціонерів, третіх осіб (вих. № 02-89/135 від 12.07.2023).
В подальшому ліквідатор арбітражний керуючий Демчан О.І. подав суду клопотання про уточнення складу відповідачів за заявою про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ “Свіжачок» у зв'язку із доведенням до банкрутства на колишнього керівника, акціонерів, третіх осіб (вих. № 02-89/162 від 28.03.2024), яке враховано судом першої інстанції під час розгляду справи.
Частково задовольняючи заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ “Свіжачок» у зв'язку з доведенням до банкрутства на колишнього керівника, акціонерів, третіх осіб (вих. № 02-89/135 від 12.07.2023, з урахуванням клопотання про уточнення складу відповідачів вих. № 02-89/162 від 28.03.2024) та покладаючи таку відповідальність лише на колишнього акціонера та колишнього керівника ПАТ “Свіжачок» - Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України та ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що саме дії та бездіяльність цих осіб, які мали безпосередній вплив на діяльність ПАТ “Свіжачок», призвели до банкрутства останнього, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України, норми якого були чинними на час ухвалення оскаржуваного рішення, у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Частиною 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Отже, попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов'язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб'єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.
Суб'єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов'язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акту з питань банкрутства - Кодексу України з процедур банкрутства у межах покладення на цих суб'єктів за правилами цього Кодексу, зокрема, субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями (абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абз. 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).
Надаючи оцінку діям/бездіяльності осіб, про покладення субсидіарної відповідальності на яких заявив арбітражний керуючий, варто насамперед відзначити, що в абзаці другому частини другої статті 61 КУзПБ термін "субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями боржника" використаний в іншому значенні, ніж він використовується у ЦК України, а відповідальність насправді не є відповідальністю перед кредиторами, а є відповідальністю за збитки, завдані боржнику (таке твердження відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, а також висновкам, сформульованим Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).
Похідний інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися в межах процедур банкрутства боржника. Так, відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута. Отже, ліквідатор вправі і зобов'язаний вчинити дії щодо переведення вимог банкрута у ліквідну (грошову) форму. Для цього ліквідатор може або звернутися до третьої особи, яка має заборгованість перед банкрутом (зокрема, щодо відшкодування завданих банкруту збитків), з вимогою про сплату коштів, або продати право вимоги на аукціоні з особливостями, встановленими статтею 82 Кодексу України з процедур банкрутства. В обох цих випадках майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - грошовими коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, встановленій статтею 64 зазначеного Кодексу.
Частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Отже, за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України).
Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про такий вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов'язаннями боржника, як субсидіарна відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.
За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає при наявності таких умов: протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина.
Цивільне правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність особи, що порушує норми актів цивільного законодавства або умови договору, з якою закон або договір пов'язує виникнення цивільно-правової відповідальності.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення складових елементів господарського правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
Коло суб'єктів правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності прямо визначено у ч. 2 ст. 61 КУзПБ. Це засновники (учасники, акціонери) або інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді неплатоспроможності боржника, відсутності чи недостатності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності, недостатності майна у боржника.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.
Покладенню субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства передує встановлення обставин наявності вини таких осіб у банкрутстві боржника.
Таке прямо слідує з положень ст. 61 КУзПБ, якими також закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, але яка є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до стану неплатоспроможності та банкрутства.
Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) містять висновки про те, що саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб стаття 61 КУзПБ не встановлює, тому, наряду з наданням оцінки висновку ліквідатора щодо фінансового стану боржника, суд, не обмежуючись таким висновком, надає оцінку всім іншим наявним в матеріалах справи доказам та доводам, в тому числі наданим суб'єктами відповідальності, яких визначив ліквідатор, як на обґрунтування відсутності своєї вини.
Так, постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 містить висновок про те, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.
З матеріалів справи встановлено, що ліквідатор представив суду Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ПАТ “Свіжачок» від 30.03.2023, виконаний згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361) на підставі даних звітності Боржника за період 2014 - 2016 років, тобто трьох років, що передували року відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ “Свіжачок», як то передбачають Методичні рекомендації, а саме: фінансових звітів форми №1 “Баланс», фінансових звітів форми №2 “Звіт про фінансові результати», фінансових звітів форми №3 “Звіт про рух грошових коштів», фінансових звітів форми №4 “Звіт про власний капітал».
За підсумками Аналізу, на підставі отриманих даних, обчислення показників ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, які характеризують фінансово-господарську діяльність ПАТ “Свіжачок», встановлено: ознаки фіктивного банкрутства - відсутні, ознаки дій з приховування банкрутства - відсутні, однак присутні ознаки дій з доведення до банкрутства та ознаки втрати платоспроможності ПАТ “Свіжачок».
Згідно з Аналізом, який узгоджується з відповідними показниками звітності Боржника, в розрізі визначення ознак дій з доведення ПАТ “Свіжачок» до банкрутства виявлено, що показник забезпечення зобов'язань Боржника всіма його активами протягом періоду 2014-2016р.р., обчислений на підставі фінансової звітності ПАТ “Свіжачок», постійно зменшувався, від значення 1,82 на початок 2014 року до значення 0,75 на кінець 2016 року, що є нижчим граничного значення. Показник забезпечення зобов'язань Боржника його оборотними активами для ПАТ “Свіжачок» на початок 2014 року дорівнював 0,95 та 0,003 на кінець 2016 року, що є нижчим граничного значення (1,0). Розмір чистих активів станом на початок 2014 року був рівний 53187,0 тис. грн, та (-16902,0) тис. грн на кінець 2016 року, розмір зменшення внаслідок отриманого збитку дорівнював 69989,0 тис. грн. Розмір оборотних активів протягом досліджуваного періоду внаслідок продажу та уцінки скоротився на 61515,0 тис. грн (99,7%).
Публічне акціонерне товариство “Свіжачок» утворено шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобудінвест-2008» (дата реєстрації 19.02.2008) згідно з рішенням загальних зборів учасників від 05.02.2010.
Засновниками ПАТ “Свіжачок» являлись: Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного Банку України (40%), гр. ОСОБА_13 (30%) та гр. ОСОБА_14 (30%).
В подальшому Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного Банку України (далі - Фонд, КНПФ НБУ) став власником домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ “Свіжачок»: станом на 4 квартал 2013 - 89,4973%, станом на 3 квартал 2015 року, 1 квартал 2016 року - 98,5000%, а 17.10.2016 Фонд відчужив свою частку та вийшов з участі у ПАТ “Свіжачок».
Незмінним керівником (генеральним директором) ПАТ “Свіжачок» з 06.08.2010 був ОСОБА_1 - Відповідач-2, який був призначений рішенням зборів засновників ПАТ “Свіжачок» від 06.08.2010 (наказ по ПАТ “Свіжачок» № 4-К від 09.08.2010, відомості ЄДР).
Видами діяльності ПАТ “Свіжачок» за відомостями ЄДР є розведення свиней (основний вид діяльності), вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.
25.07.2012 позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ “Свіжачок» шляхом відкритого голосування прийнято та затверджено протоколом зборів акціонерів ПАТ “Свіжачок» № 5 від 25.07.2012 рішення про розміщення облігацій.
01.08.2012 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала випуск облігацій та Проспект емісії облігацій Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» (далі, також - Проспект, Проспект емісії), згідно з яким було здійснено випуск іменних відсоткових звичайних облігацій серії “А» у бездокументарній формі в кількості 100 000 шт., номінальною вартістю кожної облігації 1000,00 грн, загальною вартістю 100 000 000,00 грн.
На час випуску та розміщення облігацій ПАТ “Свіжачок» вимоги до проспекту емісії облігацій були визначені чинною на час спірних відносин редакцією Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок» №2480-ІV від 2006 (далі - Закон про цінні папери та фондовий ринок) та більш детально - у чинному на той час Положенні про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №332 від 17.07.2003 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. за №706/8027 (далі - Положення №332).
За змістом положень ст.1 та ст.7 Закону про цінні папери та фондовий ринок облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення; відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів; розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником; обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів; проспект емісії цінних паперів - документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.
За вимогами пункту 1 глави 2 розділу II Положення №332 проспект емісії облігацій має містити, поміж з іншими відомостями, інформацію про фінансово-господарський стан емітента, в тому числі про обсяги та напрями інвестиційної діяльності; перспективи діяльності емітента на поточний та наступний роки; мету емісії облігацій (напрями використання /із зазначенням конкретних обсягів/фінансових ресурсів, залучених від продажу облігацій; джерела погашення та виплати доходу за облігаціями; зобов'язання емітента щодо невикористання коштів, залучених від розміщення облігацій, для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також для покриття його збитків від господарської діяльності); умови та дату закінчення обігу облігацій; можливість викупу емітентом облігацій у власників за їх вимогою із зазначенням випадків, у яких емітент здійснює викуп облігацій; для відсоткових облігацій - порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями.
За невиконання умов проспекту емісії цінних паперів, зареєстрованого у встановленому порядку, емітент таких цінних паперів несе відповідальність, передбачену законом (ч.10 ст.30 Закону про цінні папери та фондовий ринок).
У пункті 2.3 Проспекту емісії облігацій ПАТ “Свіжачок» відображені такі обсяги та напрями інвестиційної діяльності емітента ПАТ “Свіжачок станом на 30.06.2012: За рахунок емісії планується залучити грошові кошти в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень 00 коп. Інвестиційна політика, яку планує проводити найближчим часом ПАТ “Свіжачок» спрямована на вкладання коштів в будівництво свинокомплексу, що включатиме сектори: репродуктор (маточники), цехи дорощення поросят, відгодівля свиней і хрячника. Потужність нового комплексу планується на 45 тис. голів в рік. Також Товариство планує на правах дольового учасника інвестувати кошти в будівництво м'ясокомбінату, який розташовано у с. Велика Димерка, Броварського району Київської області (19 км від м. Київ по трасі Київ - Чернігів). Будівля включає вбудовані адміністративно-побутові приміщення, трансформаторні підстанції, лінію по підготовці й переробці м'яса, а також цех виготовлення м'ясоковбасної продукції. Зберігання м'яса на м'ясокомбінаті базується на багатосекційній технології зберігання.
У пункті 2.9 Проспекту “Перспективи діяльності Емітента на поточний та наступні роки» підкріплено, що протягом поточного (2012) року та наступного року, Емітент планує на правах дольового учасника інвестувати кошти в будівництво м'ясокомбінату, який розташовано у с. Велика Димерка, Броварського району Київської області (19 км від м. Київ по трасі Київ - Чернігів). Будівля включає вбудовані адміністративно-побутові приміщення, трансформаторні підстанції, лінію по підготовці й переробці м'яса, а також цех виготовлення м'ясоковбасної продукції. Зберігання м'яса на м'ясокомбінаті базується на багатосекційній технології зберігання.
Крім того, у пункті 2.9 Проспекту зазначено, що ще однією перспективою діяльності ПАТ “Свіжачок» є будування нового комплексу, який нараховуватиме 45 тис. голів в рік. Свинокомплекс включатиме сектори: репродуктор (маточники), цехи дорощення поросят, відгодівля свиней та хрячник. Також планується щомісячно продавати українським підприємствам близько 400 якісних ремонтних свинок Р-1 (50% Ландрас, 50% Крупна Біла). Також, заплановано будівництво елеватора ємкістю 15 тис. тонн для зберігання зерна.
У пункті 3.3 “Мета емісії облігацій» вказано, що емісія облігацій здійснюється з метою залучення грошових коштів в обсязі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень 00 копійок шляхом їх відкритого розміщення серед невизначеного кола фізичних та юридичних осіб - резидентів та нерезидентів. Емітент планує направити залучені від продажу облігацій кошти на наступні цілі:
- участь у дольовому будівництві м'ясокомбінату - 40 000 000 (сорок мільйонів) гривень 00 копійок;
- будівництво нового свинокомплексу - 21 000 000 (двадцять один мільйон) гривень 00 копійок;
- закупівля нового устаткування для свинокомплексу - 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень 00 копійок;
- реконструкція та модернізація існуючих виробничих потужностей свинокомплексу - 16 000 000 (шістнадцять мільйонів) гривень 00 копійок;
- закупка нового племінного стада - 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 копійок;
- будівництво елеватора - 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок.
У цьому ж пункті застережено, що джерелами погашення та виплати доходу за облігаціями є кошти Емітента, отримані від господарської діяльності, що залишаються після розрахунків з бюджетом та сплати інших обов'язкових платежів. ПАТ “Свіжачок» зобов'язується не використовувати кошти, залучені від продажу облігацій, для формування і поповнення власного статутного капіталу, для покриття збитків від господарської діяльності, а також для фінансування будівництва житла.
Пунктом 9 розділу 1 Положення № 332 було передбачено, що під час обігу облігацій власник облігацій має право звернутися до емітента з вимогою викупити оплачені власником облігації. Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій у їх власників у разі, коли умовами розміщення облігацій передбачені випадки такого викупу. При цьому, умови розміщення мають містити порядок повідомлення власників облігацій про здійснення викупу облігацій, порядок установлення ціни викупу облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені їх власниками для викупу.
Відповідно до умов 3.4 Проспекту у власників облігацій, зокрема, є право отримувати відсотковий дохід відповідно до умов розміщення облігацій в кінці кожного відсоткового періоду, а також подавати Емітенту облігації до викупу та отримувати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення відповідно до умов Проспекту емісії.
Порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями визначений у п.3.8.1 Проспекту. Так, зазначено, що виплата відсотків по облігаціям здійснюється два рази на рік у визначені в наведеній в цьому пункті Проспекту таблиці строки, у періоді з 14.02.2013 (дата початку першого відсоткового періоду) до 18.08.2017 (дата закінчення строку виплати останнього відсоткового періоду), всього 10 відсоткових періодів.
За умовами п.3.8.2 Проспекту відсотковий дохід виплачується в кінці відповідного відсоткового періоду. На перший та другий відсотковий період встановлюється фіксована відсоткова ставка в розмірі 16% річних в гривнях, яка сплачується один раз на півроку.
Рішення щодо встановлення розміру відсоткової ставки на 3-4, 5-6, 7-8, 9-10 відсоткові періоди приймається генеральний директором за 20 календарних днів до початку 3, 5, 7 та 9 відсоткового періоду, виходячи з ринкової кон'юктури. У разі, якщо розмір нової ставки не було оголошено на наступні 3-10 відсоткові періоди в вищезазначені терміни, чинним залишається попередній розмір відсоткової ставки.
Умови можливого викупу облігацій відображені у п. 3.7 Проспекту.
Так, передбачено, що протягом строку обігу облігацій власник облігацій за власною ініціативою має право надати облігації для їх викупу. Рішення про викуп облігацій повинно бути оформлено наказом генерального директора ПАТ “Свіжачок» та здійснено у відповідні терміни на таких умовах: за умови подання у встановленому Проспектом порядку заяви про викуп облігацій власника облігацій з 25 липня по 10 серпня 2013, 2014, 2015 та 2016 року. В свою чергу, облігації мають бути викуплені у термін з 15 серпня по 18 серпня 2013, 2014, 2015 та 2016 року відповідно.
Викуп облігацій здійснюється за номінальною вартістю облігацій. Власники облігацій, які надають облігації для викупу, також отримують нарахований відсотковий дохід за відповідний попередній період. Починаючи з кінцевої дати приймання заяв про викуп облігацій і до дати початку їх викупу, Емітент укладає угоди купівлі-продажу облігацій з власниками, які належним чином та в установлені строки подали заяви про їх викуп. На дату початку викупу облігацій власник перераховує облігації на рахунок емітента в депозитарії Публічного акціонерного товариства “Національний депозитарій України», після чого Емітент протягом терміну викупу перераховує на розрахунковий рахунок власнику кошти за викуплені облігації.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 у справі № 908/6198/15 встановлено, що на умовах Проспекту емісії, між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фондовий актив», який діяв в інтересах Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» на замовлення № БО-133/180713/01-зм2 від 08.10.2013р. та на замовлення № БО-133/180713/01-зм4 від 10.10.2013р. до договору на брокерське обслуговування № БО-133/180713/01 від 18.07.2013р., на Фондовій біржі “Перспектива» укладено наступні договори:
- договір купівлі-продажу №137914;БВ-190/081013/50;3265-ДД/2013 від 08.10.2013р., предметом якого є іменні процентні бездокументарні облігації Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» серії “А» у кількості 10000 шт., номінальною вартістю 10000000,00 грн. Загальна ціна договору - 10411800,00 грн, дата оплати та дата поставки цінних паперів - 08.10.2013р.;
- договір купівлі-продажу №138329;БВ-192/101013/23;3284-ДД/2013 від 10.10.2013р., предметом якого є іменні процентні бездокументарні облігації Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» серії “А» у кількості 40000 шт., номінальною вартістю 40000000,00 грн. Загальна ціна договору - 41677200,00 грн, дата оплати та дата поставки цінних паперів - 10.10.2013р.
На виконання умов вищевказаних договорів купівлі-продажу Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" перерахувало на рахунок Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» 52 089 000,00 грн в якості оплати за купівлю 50000 шт. облігацій, а саме: платіжними дорученнями №163452031 від 08.10.2013р. на суму 10411800,00 грн та №164079106 від 10.10.2013р. на суму 41677200,00 грн.
Обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах на 08.10.2013р. та на 10.10.2013р. підтверджено зарахування на депозитарний рахунок Акціонерного товариства “Ощадбанк» в цінних паперах № НОМЕР_11 облігацій Публічного акціонерного товариства “Свіжачок» у кількості 10000 шт. станом на 08.10.2013р. та у кількості 40000 шт. станом на 10.10.2013р.
Таким чином, на підставі договорів купівлі-продажу № 137914;БВ-190/081013/50;3265-ДД/2013 від 08.10.2013р. та № 138329;БВ-192/101013/23;3284-ДД/2013 від 10.10.2013р. АТ “Ощадбанк» придбало та стало власником облігацій ПАТ “Свіжачок» у кількості 50000 шт. загальною номінальною вартістю 50 000 000,00 грн.
Втім, як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано відповідачами, отримавши (запозичивши) грошові кошти від Банку, ПАТ “Свіжачок» не використало ці кошти згідно із зазначеними у Проспекті емісії цілями, напрямками діяльності (п.2.3, 2.9 Проспекту), а також у напрямку мети емісії облігацій (п.3.3).
Так, представленою ліквідатором випискою по рахунку ПАТ “Свіжачок» № НОМЕР_12 в АТ КБ “ПриватБанк» підтверджується, що грошові кошти за облігації в загальному розмірі 52 089 000,00 грн двома платежами було зараховано на цей рахунок у період 08.10.2013-10.10.2013.
З аналізу представленої виписки по рахунку ПАТ “Свіжачок» № НОМЕР_13 в ПАТ “Реал Банк» слідує, що вже у період 09.10.2013-10.10.2013 отримані від Банку кошти були у їх більшості - в сумі 46 066 500,00 грн перераховані на цей рахунок в ПАТ “Реал Банк».
А далі з цього рахунку в ПАТ “Реал Банк» до кінця 2013 року здійснені, зокрема, такі платежі та використані такі значні суми (у співставленні з показниками балансу ПАТ “Свіжачок» на 30.06.2012, вміщеного у Проспект емісії) з перерахуванням коштів на рахунки таких осіб:
ТОВ “Ековіте»:
- 18.12.2013 - 10 100 981,40 грн в рахунок оплати за договором № 1865;БВ-226/061213/14 від 18.12.2013, купівля облігацій ТОВ “Ековіте», серія “В», 9348 шт. по ціні 1080,55 грн за 1шт.;
- 20.12.2013 - 7 624 957,41 грн в рахунок оплати за договором № 1868;БВ-236/201213/03 від 20.12.2013 купівля облігацій ТОВ “Ековіте», серія “В», 6993 шт., по ціні 1090,37 грн за 1 шт.
ТОВ “Тріумф»:
- 11.11.2013 - 2 450 000,00 грн в рахунок оплати за пшеницю за договором № 11/1113 від 11.11.2013;
- 21.11.2013 - 2 500 000,00 грн в рахунок оплати за пшеницю за договором № 21/1113 від 21.11.2013;
- 29.11.2013 - 231 649,00 грн в рахунок оплати за пшеницю за договором № 29/1113 від 29.11.2013;
- 03.12.2013 - 1 000 000,00 грн в рахунок оплати за пшеницю за договором № 03/1213 від 03.12.2013;
- 05.12.2013 - 2 000 000,00 грн в рахунок оплати за ячмінь за договором № 05/1213 від 05.12.2013;
- 10.12.2013 - 2 000 000,00 грн в рахунок оплати за ячмінь за договором № 10/1213 від 10.12.2013.
ТОВ “Фондовий актив»:
- 20.12.2013 - 2 682 275,00 грн - перерахування грошових коштів на купівлю облігацій ТОВ “МікМега» серії “С» згідно замовлення від 20.12.13 №БО133/180713/01-зм8 до договору на брокерське обслуговування №БО-133/180713/01 від 18.07.13;
- 20.12.2013 - 2 682 275,00 грн - перерахування грошових коштів на купівлю облігацій ТОВ “МікМега» серії “С» згідно замовлення від 20.12.13 №БО133/180713/01-зм7 до договору на брокерське обслуговування №БО-133/180713/01 від 18.07.13.
ТОВ “Центробій»:
- 25.12.2013 - 7 475 489,07 грн - купівля облігацій ТОВ “Центробій», серія “А», 6559 шт., по ціні 1139,73 грн за 1 шт., за договором №1872;БВ-239/251213/06 від 25.12.13;
31.12.2013 - 3 040 610,00 грн - купівля облігацій ТОВ “Центробій», серія “А», 2650 шт., по ціні 1147,40 грн за 1 шт.
Крім того, представленими ліквідатором банківськими виписками по рахунках ПАТ “Свіжачок» в АТ КБ “ПриватБанк» та АТ “Ощадбанк» підтверджуються такі перерахування коштів на рахунки таких осіб:
СТОВ “Україна»:
- 09.10.2013 - 5 221 000,00 грн - купівля облігацій СТОВ “Україна» серії “А», 5000 шт., по ціні 1044,20 грн за 1 шт., договір №1819 БВ-191/091013/43 від 09.10.2013;
- 07.04.2014 - 10 000 730,95 грн - купівля облігацій СТОВ “Україна» серії “А», 8995 шт., по ціні 1111,81 грн за 1 шт, договір №1895; БВ-60/070414/01 від 07.04.2014.
ТОВ “Центральний брокер»:
- 11.02.2014 - 1 280 481,95 грн - переказ грошових коштів за іменні відсоткові облігації підприємств, договір доручення №БД-362/14 від 11.02.2014;
- 14.02.2014 - 2 498 202,21 грн - переказ грошових коштів за іменні відсоткові облігації підприємств, договір доручення №БД-397/14 від 14.02.2014, договір доручення №БД-397/14 від 14.02.2014;
- 19.02.2014 - 2 449 171,25 грн - переказ грошових коштів за іменні відсоткові облігації підприємств, договір доручення №БД-397/14 від 14.02.2014.
У відношенні перерахування ПАТ “Свіжачок» коштів на рахунок ТОВ “Центральний брокер» та на рахунок ТОВ “Фондовий актив» в ході розгляді справи поясненнями відзиву керівника ТОВ “Центральний брокер» ОСОБА_15 (яку ліквідатор первісно визначав відповідачем за заявою) та її додатковими поясненнями, отриманими на вимогу суду поясненнями ПАТ “Розрахунковий центр» (вих.№ 8 та № 9 від 09.01.2024, вих.№ 128 та № 129 від 08.03.2024) та наданими в підтвердження пояснень доказами, а також додатковими доказами, наданими ліквідатором з його додатковими поясненнями вих.№ 02-89/151 від 22.11.2023, з'ясовані такі обставини.
ТОВ “Центральний Брокер» здійснювало діяльність на фондовому ринку в якості посередника та перерахувало всі отримані від ПАТ “Свіжачок» кошти на користь ПАТ “Розрахунковий центр» - суб'єкта, що забезпечував розрахунки на біржі, для їх подальшого перерахування на користь посередника продавця придбаних ПАТ “Свіжачок» облігацій та направлення останнім коштів безпосередньо на рахунки продавця цінних паперів.
З наданих виписок з реєстру договорів, вчинених на біржі ПрАТ “ФБ “Перспектива», слідує, що 11.02.2014 ПАТ “Свіжачок», в інтересах якого діяло ТОВ “Центральний Брокер», придбало у ТОВ “Ековіте», в інтересах якого діяло ТОВ “Фондовий Актив», цінні папери - облігації ТОВ “Тріумф» на суми 1 026 850,00 грн, 205 370,00 грн та 48 261,95 грн, всього - 1 280 481,95 грн; 14.02.2014 аналогічно на суми 2 056 980,00 грн, 411 396,00 грн та 29 826,21 грн (всього 2 498 202,21) та 19.02.2014 на суми 2 062 460,00 грн, 309 369,00 грн та 77 342,25 грн (всього 2 449 171,25 грн).
За повідомленням ПАТ “Розрахунковий центр», для здійснення діяльності на біржі ПАТ “Центральний Брокер» було відкрито наступні рахунки: 26503000010743 - поточний рахунок; НОМЕР_14 - рахунок для здійснення розрахунків для обліку коштів учасника клірингу.
Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ “Центральний Брокер» в ПАТ “Розрахунковий центр» №26024000050743 (рахунок для обліку коштів учасника клірингу), 11.02.2014 з рахунку НОМЕР_15 (поточний рахунок ПАТ “Центральний Брокер») на рахунок для обліку коштів учасника клірингу було перераховано 1 280 481,95 грн, які менше ніж через годину були перераховані на рахунок ПАТ “Розрахунковий центр» №37391001509. Аналогічно, 14.02.2014 було здійснено операції на суму 2 498 202,21 грн, та 19.02.2014 на суму 2 449 171,25 грн.
Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_16 , який відповідно повідомлення ПАТ “Розрахунковий центр» є поточним рахунком ПАТ “Фондовий Актив», 11.02.2014 на вказаний рахунок надійшли від ПАТ “Розрахунковий центр» кошти у розмірі 1 280 481,95 грн, менше ніж через пів години ці кошти було перераховано на поточний рахунок ТОВ “Ековіте» трьома платежами: 1 026 850,00 грн, 205 370,00 грн та 48 261,95 грн. Аналогічно, 14.02.2014 надійшли кошти на суму 2 498 202,21 грн, які перераховано ТОВ “Ековіте» платежами на суми 2 056 980,00 грн, 411 396,00 грн та 29 826,21 грн, 19.02.2014 на рахунок було зараховано 2 449 171,25 грн, які перераховано ТОВ “Ековіте» платежами на суми 2 062 460,00 грн, 309 369,00 грн та 77 342,25 грн.
Далі, як слідує з співставлення наданих у справу банківських виписок та документів, цінні папери за згаданими правочинами вибули з рахунку НОМЕР_17 , що належить ТОВ “Ековіте».
Між ПАТ “Свіжачок» (довіритель) та ТОВ “Центральний брокер» (повірений) підписані акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних зобов'язань) до договорів доручення № БД-362/14 від 11.02.2014, № БД-397/14 від 14.02.2014 та № БД-408/14 від 18.02.2014, якими також підтверджується укладення ТОВ “Центральний брокер» від імені ПАТ “Свіжачок» договорів купівлі-продажу цінних паперів ТОВ “Тріумф» (облігацій процентних іменних) вартістю цінних паперів 1 280 481,95 грн, 2 498 202,21 грн та 2 449 171,25 грн відповідно.
З аналізу наведеного встановлено, що сплачені ПАТ “Свіжачок» на користь ТОВ “Центральний Брокер» кошти на загальну суму 6 227 855,41 грн не були отримані у власність останнього, ці кошти за допомогою клірингових операцій надійшли до ТОВ “Фондовий Актив», яке перерахувало їх на користь клієнта - ТОВ “Ековіте», яке було продавцем облігацій ТОВ “Тріумф» і як продавець отримало ці кошти.
Тобто фактично ПАТ “Свіжачок» придбало у ТОВ “Ековіте» цінні папери (облігації) ТОВ “Тріумф».
Щодо обставин перерахування коштів ПАТ “Свіжачок» на користь ТОВ “Фондовий актив», то згідно з умовами договору на брокерське обслуговування №БО-133/180713/01 від 18.07.2013 (наданий у справу ліквідатором з додатковими поясненнями вих.№ 02-89/151 від 22.11.2023), укладеного між ПАТ “Свіжачок» та ТОВ “Фондовий Актив» останнє виступає торговцем/комісіонером та зобов'язується за винагороду та відповідно до замовлень протягом строку дії договору вчинити один або декілька правочинів з купівлі, продажу або міни цінних паперів або інших фінансових інструментів та інших операцій, не заборонених чинним законодавством України, від імені клієнта (послуги торговця), в інтересах та за рахунок клієнта (комісіонера) - ПАТ “Свіжачок».
ПАТ “Розрахунковий центр» повідомило, що з технічних причин в нього відсутня можливість надати виписки по рахунках ТОВ “Фондовий актив», на які перераховувались кошти ПАТ “Свіжачок» та з якого такі кошти мали бути направлені на рахунок іншого торговця для перерахування реальному продавцю облігацій ТОВ “Мік Мега» серії С, оскільки відповідні платежі здійснювались більше ніж 10 років тому.
Водночас, сукупністю інших доказів у їх взаємозв'язку підтверджується, що за результатами вказаних дій ПАТ “Свіжачок» набуло у власність облігації ТОВ “Мік Мега» серії С, сплативши за них 5 364 550,00 грн. Так, у справу наданий Проспект емісії облігацій ТОВ “Мік Мега»; у наданих банківських виписках по рахунку ПАТ “Свіжачок» у призначеннях платежу на користь ТОВ “Фондовий актив» прямо зазначено призначення коштів - перерахування грошових коштів на купівлю облігацій ТОВ “Мік Мега» серії С; випискою по рахунку ПАТ “Свіжачок» в АТ КБ “Приватбанк» підтверджується, що ТОВ “Мік Мега» 14.08.2014 перерахувало на користь ПАТ “Свіжачок» 1 116 200,00 в рахунок сплати відсоткового доходу за 1-й відсотковий період по облігаціям іменним відсотковим серії С відповідно до проспекту емісії, зареєстрованого 12.07.2013 і це внесення відповідає умовам Проспекту емісії облігацій ТОВ “Мік Мега» в частині строків виплати відсотків по облігаціям.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що після відчуження емітованих облігацій Банку та отримання коштів (52 089 000,00 грн) під сплату відсотків (купонного доходу), ПАТ “Свіжачок» у достатньо стислі строки після того (протягом жовтня 2013 - лютого 2014 року) здійснило:
- сплату грошових коштів за придбання облігацій ТОВ “Ековіте» в сумі 17 725 938,81 грн;
- сплату грошових коштів за придбання облігацій ТОВ “Тріумф» в сумі 6 227 855,41 грн (продавець - ТОВ “Ековіте»);
- сплату грошових коштів за придбання облігацій ТОВ “Мік Мега» в сумі 5 364 550,00 грн;
- сплату грошових коштів за придбання облігацій ТОВ “Центробій» в сумі 10 516 099,07 грн;
- сплату грошових коштів за придбання облігацій СТОВ “Україна» в сумі 15 221 730,95 грн;
- сплату за пшеницю та ячмінь на користь ТОВ “Тріумф» в сумі 10 181 649,00 грн.
Разом по цих платежах - 65 237 823,24 грн.
При цьому, згідно з наявною у справі фінансовою звітністю - балансами (звітами про фінансовий стан) ПАТ “Свіжачок» активи Товариства у вигляді грошових коштів та їх еквівалентів мали такі показники на такі звітні дати:
- станом на 30.06.2012: 321 тис. грн на початок звітного періоду та 793 тис. грн - на кінець звітного періоду;
- станом на 31.03.2014: 859 тис. грн на початок звітного періоду та 17071 тис. грн - на кінець звітного періоду;
- станом на 31.12.2014: 17071 тис. грн на початок звітного періоду та 1854 тис. грн - на кінець звітного періоду;
- станом на 31.12.2015: 1854 тис. грн на початок звітного періоду та 284 тис. грн - на кінець звітного періоду;
- станом на 31.12.2016: 284 тис. грн на початок звітного періоду та 108 тис. грн - на кінець звітного періоду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз банківських виписок по рахунках Боржника не свідчить про таке використання коштів, яке б узгоджувалось з метою Проспекту емісії облігацій ПАТ “Свіжачок», натомість, цей аналіз свідчить про використання протягом незначного часу слід за отриманням коштів від Банку значних обсягів (відносно масштабів діяльності Боржника згідно з фінансовою звітністю) коштів на придбання облігацій господарських товариств - емітентів, а також купівлю сільгосппродукції (пшениця та ячмінь).
Так, за даними балансу на 30.06.2012 на кінець цього звітного періоду необоротні активи Боржника становили загалом (за розділом І балансу) 48689 тис. грн, оборотні активи (розділ ІІ) - 8809 тис.грн, зобов'язання (розділ ІV) 5926 тис.грн.
Загальний розмір сплачених на згадані операції з придбання цінних паперів та сільгосппродукції грошових коштів склав понад 65 млн.грн.
При цьому, як вірно вказано місцевим господарським судом, зважаючи на визначені за КВЕД напрямки діяльності Боржника, відомості про які внесені до ЄДР, пшениця та ячмінь є використовуваною сільськогосподарською продукцією для таких видів діяльності, однак викликає очевидний сумнів придбання такого обсягу протягом місяця.
В матеріалах справи наявні докази передачі керівником Боржника Долговським А.В. першому ліквідатору у справі арбітражному керуючому Зибіну А.О. документації по підприємству Боржника за актами приймання-передачі від 12.03.2018 та від 10.04.2018. Після заміни ліквідатора документація за актами приймання-передачі (б/н, б/д та б/н від 07.06.2021) була передана арбітражному керуючому Демчану О.І.
Роботою ліквідатора встановлено відсутність договорів купівлі-продажу, вказаних у призначеннях платежу (згідно з банківськими виписками), а також й приходу сільгосппродукції.
Рівно так, є відсутніми і докази, які б засвідчували використання проінвестованих Банком грошових коштів в рамках виконання цілей та мети Проспекту емісії облігацій ПАТ “Свіжачок».
Наявна у справі про банкрутство інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - Боржника (в т.ч. розгорнута інформацією станом на 20.11.2024) свідчить про відсутність реєстрації після розміщення облігації та отримання коштів від Банку за ПАТ “Свіжачок» на праві власності новозбудованого нерухомого майна - елеватора, свинокомплексу.
Також відсутня державна реєстрація за Боржником прав часткової власності (внаслідок дольової участі у будівництві) на будівлю м'ясокомбінату.
Відсутні і будь-які докази використання отриманих від Банку цільових коштів та інші цілі емісії облігацій з метою розвитку підприємства ПАТ “Свіжачок».
Банківські виписки не свідчать про закупівлю устаткування, обладнання та матеріалів для будівництва та реконструкції, т.інш., а також племінного стада.
На переконання апеляційного суду, надаючи оцінку діям/бездіяльності генерального директора ПАТ “Свіжачок» ОСОБА_1 та засновника ПАТ “Свіжачок» - КНПФ НБУ, суд першої інстанції правильно виходив передусім з загальних принципів цивільного законодавства стосовно діяльності засновників, керівників юридичних осіб, кола визначених законом та Статутом повноважень цих осіб.
Так, стаття 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед інших, визначає справедливість, добросовісність та розумність (п.6).
За вимогами ч. 2, 3, 4 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
У відповідності до ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
За приписами ст. 92 Цивільного кодексу України (тут і далі ЦК України в редакції на час спірних відносин), юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (ч.1).
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2).
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3).
Згідно зі ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За ч.ч. 1, 2 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган товариства та встановлюють його компетенцію і склад.
Відповідно до ч. 1 ст.159 ЦК України, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
За змістом ч. 2 ст. 159 ЦК України, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. Крім того, до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
У ст. 161 ЦК України визначено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом (ч.1). Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор) (ч.2).
Згідно із Статутом ПАТ “Свіжачок», управління поточної діяльністю Товариства здійснює генеральний директор, до компетенції якого належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та наглядової ради. Генеральний директор Товариства підзвітний загальним зборам Товариства і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Генеральний директор діє від імені Товариства у межах, встановлених Статутом та законом.
В усталеній судовій практиці Верховного Суду знаходять своє підкріплення правові висновки про те, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку (постанови Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 908/802/20, від 15 червня 2023 року у справі № 910/7448/17).
За Статутом ПАТ “Свіжачок» прийняття рішення про розміщення облігацій ПАТ “Свіжачок» відноситься до виключної компетенції загальних зборів, з подальшою реєстрацією випуску облігацій та Проспекту емісії, стосовно купівлі облігацій Банком на умовах Проспекту емісії, а вчинення після того ПАТ “Свіжачок» правочинів, що потягли виведення значного обсягу грошових коштів Товариства свідчить про поведінку відповідальних за діяльність ПАТ “Свіжачок» осіб всупереч інтересам підприємства, а також його кредитора, від якого перед вчиненням правочинів були отримані кошти.
Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону правопорушення у вигляді субсидіарної відповідальності. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.
В даному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що отримавши кошти від кредитора, одночасно набувши й зобов'язань перед ним зі сплати відсоткових доходів та повернення номінальної вартості облігацій, замість розвитку, перспективного та прибуткового виробництва, як то передбачав Проспект емісії, та на що розраховував Банк, ПАТ “Свіжачок», від імені якого діяв генеральний директор ОСОБА_1 , який в свою чергу був підконтрольним засновнику - КНПФ НБУ, всупереч цілям та меті Проспекту емісії вчинив невиправдано ризикові та економічно невигідні правочини з купівлі облігацій інших емітентів, тим самим фактично вивів активи у вигляді грошових коштів, які б за добросовісної поведінки керівника та засновника мали б бути спрямовані безпосередньо та виключно на виконання Проспекту емісії задля забезпечення майбутнього одержання прибутку, зростання добробуту підприємства, членів трудового колективу, як то передбачає Статут.
Проте, вказані правочини лише посприяли виникненню кризової ситуації, розвитку такої ситуації, стрімкого погіршення фінансово-економічних показників, що підтверджується вищенаведеними показниками фінансової звітності, та доведення підприємства Боржника до стану неплатоспроможності, вимушеного припинення підприємницької діяльності за неможливості її здійснення та звільнення працівників.
Так, наявною у справі інформацією ГУ ПФУ в Запорізькій області (вих.№ 0800-0407-8/37469 від 01.06.2021), наданою за запит ліквідатора, підтверджується, що кількість працівників підприємства протягом 2010 (починаючи з серпня місяця) - 2014 року становила 48 - 50 осіб, на кінець 2015 року - 47 осіб, на кінець 2016 року - 22 особи, на кінець 2017 року - 1 особу.
Повне припинення ведення господарської діяльності ПАТ “Свіжачок» підтверджено наданою на вимогу суду інформацією (вих. № 254 від 02.11.2017) Інзівської сільської ради Приморського району Запорізької області.
Апеляційний суд наголошує, що ні керівник - генеральний директор ОСОБА_1 , ні засновник - КНПФ НБУ за обсягом повноважень та компетенції не могли бути необізнаними та не могли не враховувати, що Банк за умовами Проспекту був вправі протягом строку обігу облігацій кожного року вимагати надати облігації для їх викупу з їх номінальною вартістю (умови п.3.7 Проспекту відносно цього наведені вище).
Саме це і сталося внаслідок невиконання Боржником обов'язку зі сплати чергового відсоткового доходу, але ж за належного ставлення до інтересів Боржника і прав Кредитора, керівник та засновник мали б передбачати пред'явлення Банком облігацій до викупу в обумовлені строки та забезпечувати готовність виконання цього обов'язку.
Як керівник, так і засновник Божника повинні були усвідомлювати характер правочинів як таких, що не лише вчинені поза мети та цілей емісії облігацій ПАТ “Свіжачок», а й таких, що вочевидь можуть завдати шкоди Кредитору.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідачів, що використання Боржником коштів, отриманих внаслідок розміщення облігацій, шляхом придбання облігацій інших осіб та сільгосппродукції (пшениця, ячмінь) не суперечить Проспекту емісії облігацій ПАТ “Свіжачок», адже він не передбачав іншого іх використання, ніж визначено цим Проспектом і саме виходячи з цих умов Банком і було здійснено придбання облігацій Боржника.
Зважаючи на аргументи Фонду, які фактично полягають у перекладанні всієї відповідальності виключно на керівника ОСОБА_1 із наголошенням на тому, що керівник був вправі вчинити правочини з купівлі облігацій та сільгосппродукції, на які посилається ліквідатор, діючи при цьому без обмежень та поза погодження зборів акціонерів, місцевий господарський суд вірно зауважив, що за Статутом Боржника прийняття рішення про розміщення облігацій належить до виключної компетенції загальних зборів, а отже контролювання вищим органом дотримання та виконання умов Проспекту емісії безумовно презюмується.
Крім того, за вимогами ч. 5 ст.159 ЦК України загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Відповідно до Статуту ПАТ “Свіжачок станом на 2012 рік Товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори акціонерів (річні загальні збори). Річні загальні збори акціонерів проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Загальні збори акціонерів Товариства можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.
Аналогічно, відповідно до Статуту ПАТ “Свіжачок» 2015 року Товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори акціонерів (річні загальні збори). Річні загальні збори акціонерів проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання передбачені підпунктами 10.4.11, 10.4.23 Статуту, а саме: розподіл прибутку і збитків Товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту директора Товариства, звіту ревізійної комісії.
Затвердження річного звіту Товариства також належить до виключної компетенції загальних зборів.
Як вірно вказано судом першої інстанції, Фонд, як засновник та акціонер (станом на 4 квартал 2013 - 89,4973%, станом на 3 квартал 2015 року, 1 квартал 2016 року - 98,5000% акцій) повинен був не тільки контролювати виконання Проспекту емісії та використання отриманих коштів (фактично відсоткової позики) за призначенням, а й належно контролювати фінансово-господарський стан ПАТ “Свіжачок» в цілому.
Звідси, вчинені ПАТ “Свіжачок» правочини з придбання облігацій товариств-емітентів, великого обсягу зернових майже одразу слід за отриманням від Банку коштів за рахунок емітованих ПАТ “Свіжачок» облігацій не могли залишатися поза увагою та поза відповідного реагування КНПФ НБУ.
У випадку ж здійснення належного контролю діяльності Боржника Фонд мав з'ясувати у діяльності керівника прояви недотримання інтересів Боржника та Кредитора, халатності, недбалості чи іншої недобросовісної поведінки та вжити відповідних заходів, зокрема вирішувати питання про заміну керівника чи спільно з керівником обирати способи відновлення становища Боржника та повернення його до стану платоспроможності тощо.
Отже, Фонд за своєю компетенцією, визначеною законом та Статутом, не міг бути необізнаним про стрімке погіршення фінансового стану ПАТ “Свіжачок» за спливом незначного часу після отримання від Банку коштів від розміщення акцій, так само як і про правочини, які були вчинені на шкоду Боржника та Кредитора, як то вочевидь слідувало з показників фінансової звітності.
Матеріалами справи підтверджується, що зі сторни Боржника мали місце звернення до суду за стягненням заборгованості зі сплати чергових відсоткових платежів з ТОВ “Мік Мега», ТОВ “Центробій» та ТОВ “Тріумф».
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 у справі № 910/19857/15 з ТОВ “Мік Мега» та користь ПАТ “Свіжачок» стягнуто 300 000 грн заборгованості, 143 046 грн 10 коп. інфляційних втрат, 6794 грн 21 коп. - 3% річних та судові витрати у розмірі 8996 грн 81 коп.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4482/15 з ТОВ “Тріумф» на користь ПАТ “Свіжачок» стягнуто 2 279 400 грн 00 коп. основної заборгованості по відсотковому доходу за відповідний відсотковий період за облігаціями, 11 240 грн 88 коп. - 3 % річних та судовий збір 34 359 грн 61 коп.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4481/15 з ТОВ “Тріумф» на користь ПАТ “Свіжачок» стягнуто 1 210 200 грн 00 коп. основного боргу, 462 123 грн 42 коп. інфляційних втрат, 26 458 грн 62 коп. - 3 % річних та 25 481 грн 73 коп. судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/21004/15 з ТОВ “Центробій» на користь ПАТ “Свіжачок» стягнуто 1 841 800,00 грн боргу, інфляційних втрат - 48 048,88 грн, 3% річних - 12 564,61 грн та судовий збір - 38 048, 27 грн.
Однак ці заходи не дали позитивних результатів, в тому числі у виконавчих провадженнях з виконання вказаних рішень.
У ліквідаційній процедурі дебіторська заборгованість Боржника - заборгованість ТОВ “Тріумф», ТОВ “Центробій» та ТОВ “Мік Мега», що підтверджена судовими рішеннями, була за погодженням комітету кредиторів списана ліквідатором за її неліквідністю (протокол засідання комітету кредиторів № 4 від 17.06.2022, виданий ліквідатором наказ № 20.06.2022 про здійснення списання активів банкрута від 20.06.2022, акт списання дебіторської заборгованості № 1 від 20.06.2022).
Отже, вжиті Боржником заходи були недостатніми, обмеженими та недієвими, оскільки ПАТ “Свіжачок», після неотримання чергових відсоткових платежів було вправі вирішувати питання щодо пред'явлення облігацій до викупу, що передбачено наявними у справі проспектами емісії облігацій ТОВ “Міг Мега» та ТОВ “Ековіте», в разі неотримання позитивних результатів - вимагати від емітентів ТОВ “Міг Мега», ТОВ “Тріумф» та ТОВ “Ековіте» оголошення обставин, за яких за умовами проспектів настала б можливість отримання виконання за рахунок страховиків (в тому в числі в судовому порядку) тощо.
Також, наданими ліквідатором у справу витягами з виписок по рахунку ПАТ “Свіжачок» в АТ КБ “ПриватБанк» підтверджується, що 29.07.2014 та 17.02.2015 СТОВ “Україна» перерахувало ПАТ “Свіжачок» два платежі у сумі 2 279 200,00 грн кожний в рахунок сплати відсоткових доходів за 1 та 2 відсоткові періоди по облігаціях серії А згідно проспекту емісії, зареєстрованого 17.07.2013.
Проте, у подальшому придбані облігації СТОВ “Україна» були використані ПАТ “Свіжачок» для погашення заборгованості зі сплати відсоткового доходу по власних облігаціях, що підтверджується ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 у справі № 908/5972/15 за позовом КНПФ НБУ до ПАТ “Свіжачок» про стягнення 10 482 860,00 грн, якою суд затвердив укладену сторонами мирову угоду, за змістом якої відповідач (ПАТ “Свіжачок») підтвердив, що визнаний ним за мировою угодою борг перед позивачем (КНПФ НБУ) та стягнення якого є предметом позову, виник унаслідок несплати відповідачем позивачу відсоткового доходу за п'ятий та шостий відсоткові періоди (15.08.2014 - 14.02.2015; 15.02.2015 - 14.08.2015) за іменними, відсотковими, звичайними облігаціями серії А ПАТ “Свіжачок», а також номінальної вартості 9 186 шт. облігацій ПАТ “Свіжачок» у розмірі 10 482 860,00 грн, що складається з 9 186 000,00 грн загальної номінальної вартості 9 186 шт. облігацій ПАТ “Свіжачок», 568 042,76 грн заборгованості з сплати відсоткового доходу за п'ятий відсотковий період за облігаціями ПАТ “Свіжачок, 728 817,24 грн заборгованості з сплати відсоткового доходу за шостий відсотковий період за облігаціями ПАТ “Свіжачок».
За умовами мирової угоди, яка з боку КНПФ НБУ підписана представником Биченко С.О. на підставі довіреності, а з боку ПАТ “Свіжачок» - генеральним директором Долговським А.В., сторони домовились про те, що відповідач (ПАТ “Свіжачок») зобов'язується здійснити погашення зазначеної у цій угоді суми заборгованості в розмірі 10 482 860,00 грн шляхом передачі позивачу (КНПФ НБУ) у власність 14 245 шт. відсоткових, іменних, забезпечених облігацій серії А, код ISIN UA4000171417, емітованих СТОВ “Україна», загальною номінальною вартістю 14 245 000,00 грн, що є власністю ПАТ “Свіжачок». Згідно звіту про незалежну оцінку вартості облігації СТОВ “Україна» ринкова вартість об'єкта оцінки - облігацій СТОВ “Україна» становить 10 541300,00 грн.
Ліквідатором з'ясовано, що на підставі розпорядження НКЦПФР від 23.09.2021 № 88-ДР-С-О (копія надана у справу) було скасовано реєстрацію випуску облігацій серії А СТОВ “Україна» (свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій від 17.07.2013) у зв'язку з анулюванням викуплених емітентом облігацій.
Тобто, СТОВ “Україна» виконало свої зобов'язання за облігаціями та викупило облігації повністю і кошти за облігаціями, які набуло у власність ПАТ “Свіжачок», сплативши за них, фактично отримав КНПФ НБУ - домінуючий акціонер, замість підприємства ПАТ “Свіжачок».
Таким чином, у період коли у Боржника вже існувала значна заборгованість перед Банком, між ним та засновником (домінуючим акціонером) - Фондом було укладено мирову угоду, за якою Боржник в рахунок погашення заборгованості, що має аналогічну правову природу із заборгованістю перед Банком, добровільно передав власний істотний актив на користь засновника.
Так, із заявленням про викуп облігацій у кількості 50 000 штук номінальною вартістю 50 000 000,00 грн згідно з п. 3.7 Проспекту емісії облігацій ПАТ “Свіжачок», а також з пропозицією укласти договір купівлі-продажу цінних паперів на умовах проспекту Банк звернувся до ПАТ “Свіжачок» із заявою від 07.08.2015 № 15/2-1254, внаслідок чого у ПАТ “Свіжачок» виникло перед Кредитором зобов'язання у вказаній сумі і, крім того, на той час у ПАТ “Свіжачок» виникло зобов'язання зі сплати відсоткового доходу за 6 відсотковий період у сумі 3 967 000,00 грн. Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 у справі № 908/6198/15.
Судом першої інстанції служно зауважено, що в обранні варіантів добросовісності поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконувати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредиторів.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками господарських відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Боржник, який вчиняє дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
ОСОБА_1 , як керівник, та Фонд, як основний акціонер, не забезпечили дотримання наведених принципів поведінки у діяльності підконтрольної їм в межах наданих повноважень юридичної особи - ПАТ “Свіжачок».
Як слідує з аналізу обставин справи, ні КНПФ НБУ, ні підлеглий йому керівник Боржника, допустивши за рахунок винних дій/бездіяльності фактично розтрату отриманих від Кредитора коштів на шкоду Боржника і не на користь Кредитора та всупереч Проспекту емісії проспекту облігацій ПАТ “Свіжачок» на невідомі власні цілі, тим самим спричинивши недобросовісне виведення активів ПАТ “Свіжачок», стрімке погіршення фінансового стану Боржника, стрімке зростання збитковості підприємства та, як наслідок - доведення ПАТ “Свіжачок» до стану неплатоспроможності та неможливості виконати зобов'язання перед Кредитором, проявили за тим небажання відновлення належного стану Боржника, виправлення ситуації, рівно як і небажання, відсутність намірів розрахуватися з Кредитором (Банком).
Натомість, в жовтні 2016 року Фонд відчужив свою частку та вийшов з участі у ПАТ “Свіжачок».
Керівник Боржника слід за прийняттям Господарським судом Запорізької області рішення від 05.12.2016 у справі № 908/6198/15 про стягнення з Боржника на користь Кредитора 50000000,00 грн заборгованості зі сплати номінальної вартості облігацій, 11975000,00 грн заборгованості зі сплати відсоткового доходу за облігаціями, 1526106,00 грн 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати номінальної вартості облігацій, 185139,28 грн 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати відсоткового доходу, 4365000,00 грн інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання зі сплати номінальної вартості облігацій, 504370,52 грн інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання зі сплати відсоткового доходу та 135422,62 грн судового збору, яке було покладено Кредитором у підставу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ “Свіжачок», та видачею наказу на примусове виконання від 28.04.2017 № 908/6198/15, за наявних негативних показників фінансової звітності та невиконаних зобов'язань перед Банком у травні - червні 2017 вчинив продаж майнових активів Боржника, замовивши перед тим оцінку майна та отримавши Звіт про оцінку основних засобів, що обліковуються на балансі та є власністю ПАТ “Свіжачок» № 09-0317-1 від 09.03.2017.
Ці обставини встановлені при розгляді в рамках справи про банкрутство ПАТ “Свіжачок» відокремленого провадження за заявами Банку до ПАТ “Свіжачок» про визнання договорів недійсними.
За результатами розгляду справи у цьому провадженні суд заяви Банку задовольнив та судовим рішенням (ухвалою) від 20.01.2021 у справі № 908/2109/17 визнав недійсними:
- договір купівлі-продажу транспортного засобу (трактору колісного Т-150К) б/н від 18.05.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та фізичною особою-підприємцем Чєрнєвим Валентином Дем'яновичем;
- договір купівлі-продажу транспортного засобу (причепу ЦТА-10) б/н від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та фізичною особою-підприємцем Чєрнєвим Валентином Дем'яновичем;
- договір купівлі-продажу 2344/2017/465465 транспортного засобу (ГАЗ 33104) від 20.05.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та ОСОБА_16 ;
- договір купівлі-продажу 2344/2017/462684 транспортного засобу (ВАЗ 212140) від 19.05.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та ОСОБА_12 ;
- договір купівлі-продажу 2344/2017/454483 транспортного засобу (Chevrolet Cruze) від 13.05.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та ОСОБА_17 ;
- договір купівлі-продажу (бункеру завантаження кормів причіпного ЗКП-8А, дизель-електростанції 60кВт пересувної) б/н від 07.06.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та ОСОБА_17 ;
- договір купівлі-продажу (комбікормового заводу, мінікомбікормового заводу) б/н від 09.06.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та ОСОБА_17 ;
- договір купівлі-продажу (12 одиниць обладнання та устаткування) б/н від 09.06.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством “Свіжачок» та ОСОБА_17 .
При розгляді справи в частині провадження за заявами Банку суд першої інстанції дійшов висновку, що Боржник (від імені якого діяв керівник), готуючи продаж та вчиняючи договори купівлі-продажу майна, про недійсність яких заявлено Банком, діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду Кредитору та з метою ухилення від виконання судового рішення, в тому числі у примусовому порядку.
Договори визнані недійсними, виходячи з загальних засад цивільного законодавства, які вимагають справедливості, добросовісності та розумності у правовідносинах (п. 6 ст.3 ЦК України), недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст.13 ЦК України), внаслідок їх фраудаторності.
Викладені вище обставини дозволяють встановити наявність у поведінці (діях та бездіяльності) як керівника, так і Фонду складу правопорушення, яке за законом тягне субсидіарну відповідальність.
Поведінка керівника Боржника ОСОБА_1 та засновника - Фонду під час здійснення ними дій організаційно-господарського характеру по відношенню до Боржника у правовідносинах, на яких ґрунтується заява ліквідатора, не базувалася на засадах належного вияву турботливості і обачності, добросовісності, своєчасного вчинення заходів щодо запобігання банкрутству боржника.
Така поведінка призвела до неможливості Боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, до нездатності Боржника виконати грошові зобов'язання перед Кредитором, в тому числі на підставі судового рішення у виконавчому провадженні, що призвело до звернення Кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а у ліквідаційній процедурі встановлено неможливість задовольнити у повному обсязі вимоги Кредитора за рахунок активів Боржника.
Фонд, як засновник/акціонер, якому належало більш ніж 90% акцій, маючи юридичну та фактичну можливість здійснювати вплив на діяльність ПАТ “Свіжачок» через володіння корпоративними правами вищезазначеної юридичної особи та маючи можливість надавати обов'язкові для виконання вказівки директору в порушення вищенаведених вимог положень статуту банкрута та вимог законодавства: не визначав планів діяльності товариства, допустив створення та накопичення кредиторської заборгованості, не надавали фінансової допомоги товариству, не здійснював належним чином контроль за діяльністю виконавчого органу управління - директора товариства, не приймав рішення щодо порядку покриття збитків від діяльності товариства.
ОСОБА_1 , що був керівником ПАТ “Свіжачок», допустив формування кредиторської заборгованості товариства, вчиняв дії з виведення його активів, не вчинював дій в погашення заборгованості, яка виникла з власних неправомірних дій, залишивши зобов'язання по погашенню існуючих заборгованостей саме за Боржником.
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи того факту, що ПАТ “Свіжачок» набуло стану банкрутства саме у зв'язку з умисними діями та умисною бездіяльністю зазначених вище осіб - відповідачів-1,2, зокрема їх неефективними, недобросовісними управлінськими діями, які призвели до залишення цього підприємство без майна та можливості сплатити кредитору належні йому кошти.
Водночас судова колегія звертає увагу, що відповідачі будь-яких спростувань вказаним фактам до суду першої інстанції не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ГК України, посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Статтею 174 ГК України перебачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
За ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що однією з підстав виникнення відповідальності є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду).
Натомість, домінуючий акціонер та керівник ПАТ “Свіжачок» будь-яких заходів щодо недопущення банкрутства не здійснювали, фактично відмовившись від подальшого здійснення від імені юридичної особи - банкрута господарської діяльності.
Отже, є наявним причинно-наслідковий зв'язок між винними діями/бездіяльністю керівника Боржника, його засновника/акціонера - Фонду та настанням стану банкрутства Боржника, неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у судовій процедурі ліквідації.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, який не спростований доводами відповідачів та належними і допустимими доказами, про наявність підстав для покладення на колишнього керівника Боржника ОСОБА_1 та колишнього засновника Боржника - КНПФ НБУ, які мали безпосередній прямий вплив на діяльність ПАТ “Свіжачок», субсидіарної відповідальності в розмірі незадоволених у ліквідаційній процедурі вимог Кредитора у солідарному порядку, оскільки зобов'язання є неподільним (ст. 541 ЦК України).
Також, зі змісту заяви ліквідатора вбачається, що ліквідатором не встановлено, а відповідачами не подано до матеріалів справи докази, які б свідчили про будь-які непереборні обставини, в результаті яких ПАТ “Свіжачок» набуло стану неплатоспроможності, або інші обставини, які б свідчили про те, що банкрутство ПАТ “Свіжачок» настало внаслідок звичайного комерційного ризику за умови добросовісних дій по його управлінню з боку акціонера та керівника.
Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідачів щодо недотримання ліквідатором передумов звернення до суду із заявою про субсидіарну відповідальність через залишення у ліквідаційній масі нереалізованих активів Боржника - дебіторської заборгованості.
Так, з матеріалів справи вбачається, що загальний розмір визнаних у справі про банкрутство та внесених до реєстру вимог кредиторів ПАТ “Свіжачок» грошових вимог АТ “Ощадбанк» (єдиного кредитора) становить 91 818 642,81 грн, з яких 16000,00 грн - це вимоги першої черги задоволення вимог кредиторів, решта - четвертої черги.
Згідно з наданими на вимогу суду поясненнями ліквідатора (б/н від 02.09.2024), які знаходять своє підтвердження наявними у справі матеріалами, за час ліквідаційної процедури у відношенні Боржника до ліквідаційної маси за її остаточним визначенням увійшли активи у вигляді коштів від продажу майна Боржника, суми повернутих коштів, які були переплачені за податками та зборами, а також суми дебіторської заборгованості Боржника на загальну суму у грошовому вираженні 1 243 919,06 грн.
Станом на час подання ліквідатором заяви про субсидіарну відповідальність кошти використані на сплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Зибіна А.О. (який виконував повноваження у справі до заміни ліквідатора) та арбітражного керуючого Демчана О.І., на понесені витрати у ліквідаційній процедурі, а також на задоволення вимог Кредитора.
Вимоги Банку за рахунок коштів ліквідаційної маси задоволені повністю за першою чергою задоволення вимог кредиторів та частково - за четвертою чергою, загальна сума погашених вимог - 260 501,65 грн.
Водночас, на той час (на час подання заяви по субсидіарну відповідальність) залишалась нестягнутою до ліквідаційної маси Боржника заборгованість ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 на загальну суму 190 031,13 грн (інформація про виконавчі провадження № 71771667 та № 69607525).
Ліквідатор пояснив, що у дійсності остаточні розрахунки з кредитором за рахунок активів банкрута проведено до подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а саме - 23.01.2023 (це підтверджується наданою у справу випискою по ліквідаційному рахунку банкрута) і підстави для додаткового погашення вимог кредитора в подальшому за рахунок залишку активів відсутні, оскільки станом на дату подання заяви та станом на 02.09.2024 (дата надання пояснень) у ліквідатора ПАТ “Свіжачок» арбітражного керуючого Демчана О.І. наявне право на отримання основної грошової винагороди, яка не сплачена, за листопад 2023 року - липень 2024 року на загальну суму 200 100,00 грн (190 031,13 грн), а тому, навіть у випадку реалізації відповідного права вимоги за номінальною вартістю, кошти будуть спрямовані на сплату основної грошової винагороди ліквідатора.
Суд першої інстанції вірно визнав пояснення ліквідатора обґрунтованими та такими, що узгоджуються з відповідними положеннями ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якими кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Відносно оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, встановлено, що у першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
Також, обставини подання заяви ліквідатора про субсидіарну відповідальність у даній справі не суперечать висновкам Верховного Суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) стосовно моменту настання права на подання такої заяви (п.9.33, 9.34 постанови).
В даному випадку існування залишків активів у ліквідаційній масі у вигляді дебіторської заборгованості Боржника не впливало на визначення розміру субсидіарної відповідальності перед Кредитором.
Крім того, станом на час прийняття судом першої інстанції рішення по заяві ліквідатора дебіторська заборгованість номінальною вартістю 190 031,13 грн є реалізованою на аукціоні шляхом продажу прав вимоги Боржника до ОСОБА_11 в розмірі 80 310,00 грн та ОСОБА_12 в розмірі 109 721,13 грн за ціною 18 639,21 грн, про що ліквідатор представив пояснення б/н від 22.11.2024 з доказами в підтвердження (протокол № 11 засідання комітету кредиторів від 30.09.2024 з порядком денним про надання згоди на продаж майна банкрута та визначення умов продажу: протоколи першого (16.10.2024), першого повторного (27.10.2024) та другого повторного (08.11.2024) аукціонів, акти про придбання майна на аукціоні від 13.11.2024).
Отже, весь обсяг ліквідаційної маси є реалізованим, первісно визначений ліквідатором розмір субсидіарної відповідальності не змінився і проти цього розміру, рівно як і проти розподілу ліквідатором коштів, не висунув будь-яких заперечень Кредитор.
Зважаючи на усе вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ліквідатором доведено належними та допустимими доказами факт незаконних, недобросовісних дій та бездіяльності Фонду, як акціонера Боржника, та керівника останнього, які мали вплив на діяльність ПАТ “Свіжачок», та які призвели до банкрутства Боржника, виведення його активів та зменшення ліквідаційної маси, що мало наслідком неможливість задоволення вимог Кредитора.
Обгрунтованим є оскаржуване рішення і в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора у відношенні інших відповідачів.
Так, з матеріалів вбачається, що Національний банк України був та є до цього часу засновником Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, що підтверджується відомостями ЄДР, матеріалами реєстраційної справи КНПФ НБУ та не заперчується учасниками справи.
Тобто ліквідатор визначає НБУ суб'єктом відповідальності як засновника особи (КНПФ НБУ), яка являлася засновником Боржника - ПАТ “Свіжачок».
Ліквідатор вважає, що НБУ, будучи одноосібним засновником Фонду, мав можливість опосередковано визначати дії ПАТ “Свіжачок». Наполягаючи на наявності підстав для притягнення НБУ до субсидіарної відповідальності, ліквідатор звертає увагу, що відповідно до Статуту КНПФ НБУ органами управління КНПФ НБУ являються уповноважений орган засновника, який діє в складі НБУ, а також рада, склад якої формується також НБУ, а також Статут КНПФ НБУ визначає, що засновник Фонду має право приймати участь в управлінні справами Фонду в порядку, встановленому законодавством України та цим Статутом.
Між тим, Національний банк України, виходячи з повноважень, наданих йому законом та Статутом КНПФ НБУ, не мав впливу на дії ПАТ “Свіжачок», засновником якого був КНПФ НБУ.
КНПФ НБУ заснований Національним банком відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон (в редакції на час спірних відносин)).
Відповідно до Статуту КНПФ НБУ одноосібним засновником Фонду є Національний банк України.
У відповідності до частини першої статті 6 Закону, пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону, органами управління пенсійного фонду є збори засновників та рада пенсійного фонду (рада фонду).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону, пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду.
У частині третій статті 9 Закону встановлені вимоги до змісту статуту пенсійного фонду. Так, статут повинен містити, зокрема, права та обов'язки засновника фонду, порядок їх реалізації і виконання.
У разі створення пенсійного фонду одноосібним засновником повноваження засновника визначаються статутом такого фонду з урахуванням вимог пунктів “а» - “г» частини третьої статті 16 цього Закону (останній абзац частини третьої статті 9 Закону).
Стаття 16 Закону визначає компетенцію зборів засновників пенсійного фонду.
Так, відповідно до частини третьої статті 16 Закону до компетенції зборів засновників належать: а) затвердження статуту пенсійного фонду та змін до нього, а також пенсійних схем і змін до них; б) затвердження підсумків роботи пенсійного фонду; в) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду; г) заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду; д) вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду.
Одноосібний засновник пенсійного фонду приймає рішення, віднесені частиною третьою статті 16 Закону до компетенції зборів засновників пенсійного фонду, одноосібно. Орган управління одноосібного засновника уповноважений приймати такі рішення. Порядок прийняття ним таких рішень визначається законом та статутом одноосібного засновника пенсійного фонду (частина шоста статті 16 Закону).
Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 розділу II Статуту КНПФ НБУ (у редакції, затвердженій рішенням Правління Національного банку України від 15.08.2012 №343) органами управління КНПФ НБУ є уповноважений орган засновника та Рада КНПФ НБУ.
Відповідно до підпункту 8.7 пункту 8 розділу II Статуту, до компетенції уповноваженого органу засновника належить: затвердження статуту КНПФ НБУ та змін до нього, а також пенсійних схем і змін до них; затвердження підсумків роботи КНПФ НБУ; обрання членів Ради КНПФ НБУ; обрання нових членів Ради КНПФ НБУ замість тих, повноваження яких були припинені; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності член Ради КНПФ НБУ; заслуховування звіту ради КНПФ НБУ та винесення рішень про переобрання членів ради КНПФ НБУ; прийняття рішень щодо винагороди членів Ради КНПФ НБУ; прийняття рішення про припинення КНПФ НБУ.
Враховуючи визначені Законом та Статутом повноваження та компетенцію уповноваженого органу засновника, Національний банк, як одноосібний засновник КНПФ НБУ, не мав повноважень давати КНПФ НБУ вказівки, в тому числі у напрямку управління Фондом діяльністю ПАТ “Свіжачок».
Отже, Національний банк України не мав впливу, в тому числі опосередкованого, безпосередньо на діяльність ПАТ “Свіжачок», а також не мав повноважень якимось-чином визначати окремі дії останнього.
Тобто Національний банк, на відміну від заснованого ним Фонду, не мав контролюючих, управлінських та інших функцій відносно Боржника.
Ліквідатор не навів будь-яких обставин та не надав жодних доказів, які б свідчили про якісь неправомірні, поза межами Статуту та Закону, дії НБ України у відношенні Боржника.
Доводи ліквідатора про те, що органами управління КНПФ НБУ є уповноважений орган засновника, який діє в складі НБУ, та рада, склад якої формується НБУ, а також про те, що за Статутом КНПФ НБУ засновник Фонду має право приймати участь в управлінні справами Фонду є безпідставними, оскільки повноваження органів управління, а також права засновника приймати участь в управлінні справами Фонду обмежені Законом та Статутом КНПФ НБУ, що знаходить відображення в цьому Статуті.
Щодо вимог ліквідатора до решти відповідачів (відповідачів 4-14), то як у випадку НБ України, ліквідатор визначив їх суб'єктами сусидіарної відповідальності як засновників/керівників осіб, які були прямими набувачами коштів від ПАТ “Свіжачок» за облігації та сільгосппродукцію - ТОВ “Ековіте», ТОВ “Тріумф», ТОВ “Мік Мега», ТОВ “Центробій» та СТОВ “Україна», а до самих цих осіб вимог не заявив.
Так, ліквідатор визначив відповідачами у справі: ТОВ “Електрохімпром» та ТОВ “Сонет» - як учасників ТОВ “Ековіте» та ТОВ “Тріумф»; ОСОБА_2 - як засновника ТОВ “Ековіте»; ОСОБА_5 - як керівника ТОВ “Ековіте» в період продажу облігацій; ОСОБА_3 - як керівника ТОВ “Ековіте», який проявив бездіяльність щодо відновлення облігацій після скасування рішення про припинення ТОВ “Ековіте»; ОСОБА_9 - як керівника ТОВ “Тріумф»; ОСОБА_4 - як керівника ТОВ “Центробій»; ОСОБА_6 - як керівника “Мік Мега»; ОСОБА_7 - як керівника “Електрохімпром», що було засновником ТОВ “Ековіте», який допустив бездіяльність щодо відновлення обігу облігацій ТОВ “Ековіте»; ОСОБА_8 - як керівника ТОВ “Сонет», що було засновником ТОВ “Ековіте», який допустив бездіяльність щодо відновлення обігу облігацій ТОВ “Ековіте»; ОСОБА_10 - як керівника ТОВ “Сонет» (в інший період діяльності), що було засновником ТОВ “Тріумф», який мав право давати обов'язкові вказівки ТОВ “Тріумф» та вплинув на невчинення останнім дій з виплати Боржнику відсоткового доходу за облігаціями.
Незалучення ТОВ “Ековіте», ТОВ “Тріумф», ТОВ “Мік Мега», ТОВ “Центробій» ліквідатор пояснив з'ясованою ним відсутністю перспектив отримати кошти від цих осіб (в тому числі, як згадувалось, ліквідатор виключив з ліквідаційної маси підтверджену судовими рішеннями дебіторську заборгованість ТОВ “Тріумф», ТОВ “Мік Мега» та ТОВ “Центробій» за неліквідністю). Незалучення до відповідальності СТОВ “Україна» пояснено обставинами укладення мирової угоди у справі № 908/5972/15, за рахунок чого кошти за облігації СТОВ “Україна» за підсумком отримав КНПФ НБУ.
В постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 міститься усталений правовий висновок, згідно з яким суб'єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:
І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов'язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стаття 1 КУзПБ), "пов'язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");
ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зв'язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.
Втім, з матеріалів справи не вбачається та ліквідатором не доведено заінтересованості відповідачів 4 - 14 щодо Боржника (в тому числі в розумінні статті 1 чинного на час спірних відносин Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 1 КУзПБ), чи пов'язаності відповідачів 4 - 14 з Боржником.
Також ліквідатор не обґрунтував та не довів будь-якими доказами, що безпосередньо відповідачі 4 - 14 мали якимось чином (в тому числі шляхом введення в оману чи шляхом тиску, примушення тощо) визначати та впливати на поведінку Боржника у спірних правовідносинах, зокрема визначати та впливати на прийняття Боржником рішення про вчинення правочинів з купівлі облігацій ТОВ “Ековіте», ТОВ “Тріумф», ТОВ “Мік Мега», ТОВ “Центробій» та СТОВ “Україна», а також істотної партії сільгосппродукції у ТОВ “Тріумф».
Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/3438/13, положення частини другої статті 61 КУзПБ закріплюють та гарантують ліквідатору боржника, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про покладення на винних осіб за доведення боржника до банкрутства субсидіарної відповідальності, що є реалізацією принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.
Однак таке звернення ліквідатора боржника має бути аргументованим, містити виклад обставин з наданням підтверджуючих доказів, які свідчать про наявність стверджуваного правопорушення зі сторони особи (осіб) винних за твердженням ліквідатора у доведенні боржника до банкрутства. Доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства. Саме на ліквідатора як заявника відповідно до приписів частини другої статті 61 КУзПБ, статей 74, 76, 77 ГПК України покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між винними діями чи бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для наслідків боржника у вигляді неплатоспроможності, відсутності у нього активів для задоволення вимог визнаних судом кредиторів.
Формальне виконання ліквідатором визначеного КУзПБ обов'язку зі звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності - створення легітимного вигляду дотримання/виконання вимог закону (вчинення дій "про людське око") за своєю суттю не свідчить про наявність підстав для притягнення визначених ним в заяві осіб до субсидіарної відповідальності, адже ініціювання притягнення осіб до субсидіарної відповідальності насамперед передбачає доведення причинно-наслідкового зв'язку між їх діями чи бездіяльністю таких осіб та неплатоспроможністю боржника, доведенням його до банкрутства (п. 49 - 51 постанови).
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 № 911/101/21 (911/3174/21)) (п.54 постанови).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що у відношенні відповідачів 4 - 14 ліквідатор у даній справі не довів обов'язкових елементів правопорушення та причинно-наслідкового зв'язку, які б могли стати підставами для субсидіарної відповідальності цих відповідачів, що є підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатра у їх відношенні.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи. Водночас, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що судами під час розгляду справи в суді першої інстанції та її апеляційного перегляду були надані вичерпні відповіді на усі істотні, вагомі та доречні аргументи сторін.
Отже, доводи апеляційних скарг Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, ОСОБА_1 та ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України, ОСОБА_1 та ліквідатором арбітражним керуючим Демчан О.І. судового збору за подання апеляційних скарги слід покласти на останніх.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, ОСОБА_1 та ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024р. у справі № 908/2109/17 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, покласти на їх заявників.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 19.02.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд