Справа № 355/181/26
Провадження № 2-о/355/25/26
18 лютого 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі судді Чехова С.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03 лютого 2026 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05 лютого 2026 року означену заяву було залишено без руху.
10 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків позовної заяви про розірвання шлюбу, у якій, зокрема, просила розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, прийняти виправлену позовну заяву та здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Баришівським районним судом Київської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до відповіді на запит з Єдиного державного демографічного реєстру № 2342548 від 16 лютого 2026 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді № 2342588 з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 лютого 2026 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як зазначено у позовній заяві, позивач ОСОБА_1 на даний час проживає у Федеративній Республіці Німеччина разом з малолітньою дочкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач ОСОБА_2 не виявив бажання евакуюватися та залишився проживати на тимчасово окупованій території.
Позивачка не наводить посилань на ч. 2 ст. 28 ЦПК України щодо визначення підсудності справи Баришівському районному суду Київської області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, Дніпрорудненська міська територіальна громада (з 13 березня 2022 року), Василівська міська територіальна громада за винятком с. Кам'янське, с. Плавні (з 26 лютого 2022 року) входять в перелік територій, тимчасово окупованих рф.
14 вересня 2022 року Голова Верховного Суду розпорядженням № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області", відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення доступу до правосуддя, дотримання розумних строків під час розгляду справ уніс зміни до розпоряджень Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької області)» та від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)», визначивши територіальну підсудність судових справ Василівського районного суду Запорізької області Заводському районному суду міста Запоріжжя.
З огляду на викладене вище, приходжу до висновку, що не встановлено, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача є територія, що підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду Київської області.
Таким чином, відсутні підстави для визначення територіальної підсудності справи Баришівському районному суду Київської області, оскільки відповідач не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування на території, що підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду Київської області.
У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід направити за підсудністю до Заводського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31-32, 27, 28, 187, 260, 354 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю для розгляду до Заводського районного суду міста Запоріжжя (адреса: вул. Мирослава Симчича, 65, місто Запоріжжя, Запорізька область, 69106).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов