Постанова від 20.02.2026 по справі 279/729/26

Справа №279/729/26

Номер рядка звіту 140

номер провадження 2-а/279/16/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Коростені у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Майданик Артем Олександрович до Головного упраління Національної поліції в Житомирській області, третя особи: поліцейський Коростенського РУП Головного упраління Національної поліції в Житомирській області старший сержант поліції Харченко Олександр Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє представник-адвокат Майданик А.О. звернувся до суду з даним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 26.01.2026 за ч.2 ст.122 КУпАП, стягнути з відповідача 5665,60 грн. понесених судових витрат.

В обгрунутвання своїх вимог зазначив, що постановою поліцейського Коростенського РУП ГУНП в Житомирській областi старшого сержанта поліції Харченка О.В. серії ЕВА №б56б904 від 26.01.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП за те, що він порушив п.19.1.а. ПДР. З вказаною постанавою не згоден, оскiльки Правил дорожнього руху не порушував. Так, у матерiалах справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких була винесена постанова відсутні докази про те, що він керував транспортним засобом без вимкненого ближнього світла фар, на підтвердження темної пори доби та умов недостатньої видимості, відтак його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не доведена працiвниками поліції у законний спосіб. Крім того, поліцейський Харченко О.В. не проводив розгляд справи взагалі, не ознайомив з його правами та з наявними доказами по справі, самостійно, не в його присутності виніс вище вказану постанову, після чого не ознайомив з її змістом та не оголосив, а лише показав де потрібно поставити підписи, та повідомив, що всі клопотання з даного приводу він може заявити у суді. Поліцейський Харченко О.В. порушив не тільки саму процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також істотно порушив його права, а саме не надав можливості на залучення захисника, що останній бажав, та не надав можливості на подання письмового пояснения з даного приводу.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності та в задоволенні позову відмовити, оскільки Бондарчук М.В. порушив ПДР, постанова про накладення адміністративного стягнення винесена законно, позивачем не доведено той факт, що правопорушення він не вчиняв, його твердження щодо неправомірних дій поліцейського під час складання постанови є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представником позивача Майданик А.О. подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що продедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була порушена, позивачу не було роз'яснено його права і обов'язки, не надано можливості заявляти клопотання, не роз'яснено, що він має право на професійну правничу допомогу, не надано можливістю скористатись такою допомогою, не відібрано пояснень, хоча позивач зазначив, що правопорушення він не вчиняв, не пред'явлено докази вчинення правопорушення.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові та відповіді на відзив, просили їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 26.01.2026 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова серія ЕВА №б56б904 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, а саме, порушення п.19.1а ПДР. Відповідно до вказаної постанови, 26.01.2026 року о 07.06 год. по вул. Героїв Чорнобиля в м.Коростені ОСОБА_1 керував транспортним засобом р/н НОМЕР_1 в темну пору доби без вімкненого ближнього світла фар, чим поршушив п.19.1а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

У відповідності до п.19.1а ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Статтею 122 ч.2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Темна пора доби (недостатня видимість) - це частина доби, коли відсутнє природнє сонячне освітлювання, тобто період від заходу сонця до його сходу. Недостатня видимість може бути і вдень (туман, дощ, снігопад тощо).

Частиною 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно достатті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України та предмет спору у цій справі, доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, про що також наголошено в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.

З долученого до матеріалів справи відеозапису з портативного відеорегістратора та відеорегістратора з поліцейського автомобіля вбачається, що було зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, перебаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме керування автомобілем в темну пору доби без ввімкнених фар ближнього світла.

Так із запису слідує, що автомобіль позивача рухався прямо по дорозі, а поліцейський автомобіль в цей час виїжджав із АЗС, працівники поліції почали переслідувати автомобіль ОСОБА_1 , який зупинився біля магазину, ОСОБА_2 вийшов із авто та почав тікати, його наздогнали, повідомили, що він порушив ПДР, та вказали які саме. Також поліцейським було доведено до відома ОСОБА_1 про існування підозри в керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі.Бондарчуком був пройдений тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Зафіксовано процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та можливість скористатись допомогою адвоката, складено у його присутність відповідні документи, повідомлено їх зміст, запропоновано підписати їх, вручено копії. ОСОБА_1 будь-яких заперечень, клопотань не заявляв, свою вину не заперечував.

Таким чином, вказаним відеозаписом спростовані доводи сторони позивача щодо порушень поліцейськими процедури розгляду справи, прав позивача.

Разом з тим, позивачем не було надано суду будь-яких доказів, які б спростовували дані наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення, тобто не навів обґрунтованих підстав, з посиланням на конкретні докази, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.

Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття оспорюваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене за ч.2 ст.122 КУпАП, і яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, і про відсутність підстав для задоволення позову через його необґрунтованість та безпідставність.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,9,77,90,126,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,122,251,280,284,293 КУпАП, Правилами дорожнього руху (Затв. постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306) зі змінами, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне упраління Національної поліції в Житомирській області, місце знаходження: м.Житомир, Старий Бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Третя особа: поліцейський Коростенського РУП Головного упраління Національної поліції в Житомирській області старший сержант поліції Харченко Олександр Володимирович, місце знаходження: м.Коростень, вул. Грушевського, 5.

Суддя: Невмержицька О.А.

Попередній документ
134229801
Наступний документ
134229803
Інформація про рішення:
№ рішення: 134229802
№ справи: 279/729/26
Дата рішення: 20.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.03.2026)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 02.02.2026
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6566904 про накладення адмінстративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забеспечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, подана в поряд
Розклад засідань:
12.02.2026 13:00 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
19.02.2026 14:00 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
20.02.2026 11:30 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
17.03.2026 13:15 Сьомий апеляційний адміністративний суд