Справа №274/927/26
Провадження №2/0274/1537/26
Ухвала
про повренення позовної заяви
20.02.2026 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -
Позивачка, інтереси якої представляє адвокат Гуменюк О.В. звернулася в суд з позовом, згідно якого просить:
- встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши позовну заяву, приходжу до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З позовної заяви вбачається, що позивачкою об'єднані в одній позовній заяві вимоги, що підлягають розгляду в порядку різних видів цивільного судочинства. Так позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування розглядається в порядку позовного провадження, а вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються в порядку окремого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
З комплексного аналізу зазначених норм права вбачається, що не дозволяється об'єднувати в одній позовній заяві вимоги, що підлягають розгляду, як в порядку різних судочинств, так і в порядку різних видів одного судочинства, таким чином об'єднання в одній позовній заяві вимог, що підлягають розгляду в порядку позовного провадження, з вимогами, що підлягають розгляду в порядку окремого провадження, суперечить нормам чинного ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачу, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню на підставі вищевикладених обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188, 258-261,354 ЦПК України,суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - повернути позивачці.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Т.М.Вдовиченко