Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/10976/25
Провадження № 2/644/161/26
19.02.2026
19 лютого 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бугери О.В.
за участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, 3-я особа ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -
Позивачами, 18.11.2025 року, подано відповідну позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на автомобіль KIA Soul 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , чорного кольору, який належав померлому на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2024 року: за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/8 частка автомобіля; за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3/8 часток автомобіля; за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначають, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 05.05.2022 р. по 22.11.2024 р. перебував на військовій службі в ЗСУ. Після поранення був звільнений із ЗСУ і проходив реабілітацію за місцем проживання в м.Харкові. 14.03.2025р. був визнаний інвалідом другої групи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на його особисте майно та на частку у спільному майні подружжя - автомобіль КІА SOUL 2010 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , чорний, який належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2024р. На час придбання автомобіля ОСОБА_7 перебував у шлюбі зареєстрованому 14.10.2005р. з ОСОБА_9 . На підставі ст.60,61 Сімейного Кодексу України вона має право на 1/2 частку у спільному майні подружжя , яке придбане за час шлюбу - на 1/2 частку автомобіля КІА SOUL, реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_9 подала до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори заяву про отримання свідоцтва про право власності на 1/2 частку вказаного автомобіля. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.09.2024 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було розірвано. За життя ОСОБА_7 заповітів не складав. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 на іншу 1/2 частку автомобіля є: його діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вважається такою, що прийняла спадщину на підставі ч.4 ст.1268 ЦК України. У передбачений законом строк були подані заяви про прийняття спадщини. На протязі шестимісячного строку встановленого законом для прийняття спадщини син спадкодавця ОСОБА_6 , та мати спадкодавця ОСОБА_5 від належних часток спадщини відмовились на користь батька спадкодавця ОСОБА_1 . Частки у спадковому майні розподілилися наступним чином ; -1/8 частка неповнолітній дочці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - 3/8 частки батьку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкова справа № 284/2025/ заведена після смерті ОСОБА_7 , перебуває у провадженні державної нотаріальної контори. Відповідачка також звернулася до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Ще вона надала нотаріусу заяву про те, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах зі спадкодавцем та має намір встановити цей факт у суді. Однак на 27.10.2025р будь-яких документів , які б підтверджували їі право на спадщину не надала. Позивачі звернулись до державного нотаріуса з проханням призначити їм день та час для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину.Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.10.2025 р. державний нотаріус роз'яснив, що вони мають надати оригінали документів про право власності спадкодавця на спадкове майно та лише після цього зможуть отримати свідоцтво про право на спадщину.Вказаних документів вони не мають, оскільки їх утримує у себе відповідачка.Такі дії відповідачки унеможливлюють оформлення спадщини в нотаріальному порядку, перешкоджають реалізації їх права власності. Крім того, відповідачка також перешкоджає позивачам користуватись спадковим майном, яке в силу закону належить їм з часу відкриття спадщини. Оскільки вони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 , а відповідачка не має підтвердження свого права на спадкування, існують законні підстави для судового захисту наших прав шляхом визнання права власності на частки рухомого майна у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .
Ухвалою суду від 01.12.2025 року провадження у справі відкрито та визначено проводити розгляд справи в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.
Позивачами подано до суду заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити та винести рішення в підготовчому засіданні враховуючи визнання відповідачем позову.
Відповідачкою подано до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала в повному обсязі, просила розглянути справу у підготовчому засіданні, зазначала що оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у неї відсутній.
Третя особа, ОСОБА_6 в підготовче засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Третя особа, ОСОБА_5 , в підготовче засідання не з'явилась, була повідомлена про розгляд справи, жодних заяв на адресу суду не подала.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням подання відповідачкою до підготовчого засідання заяви про визнання позову в повному обсязі, подання заяв про розгляд справи за відсутності сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
З урахуванням наведеного суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебувала в шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шлюб був зареєстрований 14.10.2005 року, що копіями свідоцтв про одруження серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Шлюб був розірваний рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.09.2024 року.
Від шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є двоє дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.
Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини автомобіля КІА SOUL 2010 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , чорний, який належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2024р.
Відповідно до копії спадкової справи № 284/2025 від 05.05.2025 року, із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 . У спадковому реєстрі відсутня інформація про заповіти, посвідчені від імені ОСОБА_7 .
Відповідно до копії відповіді з Головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях власником автомобіля КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2024 року.
Оцінивши досліджені докази, суд зазначає наступне.
За загальним підходом, закріпленим у ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже ст. 60 СК України містить презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільної сумісної власності на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічні положення містяться у частині 2 ст. 372 ЦК України.
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у п. п. 23, 24 своєї постанови № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України) відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 ЦК України).
Тлумачення ст. 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Спірний автомобіль КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 , набутий у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_2 за час перебування у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, а тому вказане рухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу між ними у рівних частках, тобто ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 належить 1/2 частка автомобіля КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 . Оскільки право власності було зареєстровано лише за померлим, з метою визначення частки що є спадковою, підлягає визнанню права власності за позивачкою на 1/2 частину транспортного засобу, як частку у праві спільної сумісної власності подружжя.
Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 1216, ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Судом встановлено, що спадковим майном є 1/2 частка автомобіля. Спадкоємцями є батько померлого позивач ОСОБА_1 , мати померлого ОСОБА_5 , повнолітній син померлого ОСОБА_7 , неповнолітня донька померлого ОСОБА_3 ( по 1/8 за кожним).
З досліджених матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є батьком померлого, подав заяву про прийняття спадщини у встановленому законом порядку, після смерті свого сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та з урахуванням відмови на його користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від своїх часток в спадщині, має право на спадкування 3/8 часток автомобіля КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є такою, що прийняла спадщину у порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України на 1/8 частки автомобіля КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 .
Як встановлено із змісту поданої заяви відповідача документ щодо права власності на транспортний засіб у неї відсутній, що може зумовити неможливість видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування нотаріусом, враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що саме такий спосіб захисту як визнання права власності буде найбільш ефективним, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 325, 368, 372, 1216,1217,1218 ЦК України, ст. 60, 61, 63, 70 СК України, ст. ст. 76, 81, 200, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 , - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/2 частки у праві спільної сумісної власності подружжя на автомобіль КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 3/8 часток автомобіля КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/8 частку автомобіля КІА SOUL 1582, 2010 р. випуску, чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_6 , № куз. НОМЕР_2 , після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Повний текст рішення складений та проголошений 19.02.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Головуючий : суддя О. В. Бугера