20.02.2026 Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/9730/25
Провадження № 6/644/73/26
20 лютого 2026 року.
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі судді Маркосян М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , відповідача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 603,52 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 9 988,19 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22 615,33 гривень.
Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 19.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0083.17608 від 22.06.2021 року у розмірі 32603,52 грн. та судові витрати в розмірі 7422,40 грн.
03.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочку виконання зазначеного рішення рівними частками у мінімальному розмірі не більше -500-1000 грн. на місяць, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Ухвалою суду від 05.02.2026 було призначено судовий розгляд заяви відповідачки про розстрочення виконання рішення суду.
У судове засідання учасники не з'явились, були повідомлені про судове засідання належним чином, позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутністю його представника, заявницею (відповідачкою) подано суду докази скрутного фінансового становища.
Отже, оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, були судом належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду даної справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 19 січня 2026 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0083.17608 від 22.06.2021 року у розмірі 32603,52 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати в розмірі 7422,40 грн.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила суд розстрочити виконання зазначеного рішення рівними частками у мінімальному розмірі не більше -500-1000 грн. на місяць, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судом досліджені докази, надані відповідачкою, враховуючи скрутний матеріальний стан заявника, вона просить розстрочити виконання судового рішення, оскільки не має змоги виконати рішення суду одразу в повному обсязі.
Оскільки, відповідно до ч.5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а заявниця просить розстрочити виконання рішення суду, а саме виплату суми заборгованості строком рівними частинами у розмірі 500-1000 грн., суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не працює, є багатодітною матір'ю, проте має намір виконати рішення добровільно, а тому виконання такого рішення слід розстрочити.
Щодо запропонованого заявником порядку розстрочення виконання рішення суду суд зазначає, що запропонований відповідачкою порядок не відповідає вимогам статті 435 ЦПК України, адже оплата навіть по 1000,00 грн. на місяць збільшить максимально можливий строк розстрочення судового рішення, отже суд вважає за необхідне розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення щодо сплати заборгованості за кредитним договором згідно рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 19.01.2026 у справі № 644/9730/25, рівними частинами терміном на 12 місяців.
Суд зазначає, що за рішенням суду було стягнуто з відповідачки 32603,52 грн. заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0083.17608 від 22.06.2021 року та 7422,40 грн. відшкодування судових витрат.
Сума, яка підлягає розстроченню, таким чином, становить 40025,92 грн., що рівними частками становить по 3335,49 грн. на місяць на 12 місяців.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , відповідача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про розстрочку виконання рішення суду - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 19 січня 2026 року у справі № 644/9730/25 , а саме розстрочити сплату стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суми заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0083.17608 від 22.06.2021 року у розмірі 32603,52 гривень та судових витрат в розмірі 7422,40 гривень строком на 12 місяців зі сплатою кожного місяця рівними частинами по 3335,49 грн. починаючи з лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Марина МАРКОСЯН