г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5501/25
Номер провадження 1-кп/213/111/26
Іменем України
19 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025041610000312 від 08.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх осіб не має, в порядку ст. 89 КК України, раніше не засудженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 90 діб, який Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в тому числі №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, 235/2025 від 15.0к4.2025, №478/2025 від 14.07.2025, затвердженими Законами України відповідно від 06.02.2024 № 3564-IX, від 08.05.2024 №3684-ІХ, від 23.07.2024 №3891-ІХ, від 29.10.2024 №4024-ІХ, від 15.01.2025 №4220-ІХ, від 16.04.2025 №4356-ІХ, від 15.07.2025 №4524-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_4 , 06.08.2025 приблизно о 14:45 годин, знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем мешкання останнього в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де для тимчасового користування взяв у ОСОБА_6 мобільний телефон Tecno Spark GO1 KL4 4/128 GB Startrail Black, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2761/25 від 17.10.2025 становить 3959,10 гривень, с бампері вартістю 139,80 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 вартістю 300 гривень, та флеш накопичувачем MicroSD Lexar 64 GB вартістю 321,33 гривня, на загальну суму 4720,23 гривень, який належать ОСОБА_6 .
В той же день, приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_4 , знаходячись у вітальні зазначеної квартири, реалізуючи раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, скориставшись відсутністю уваги потерпілого ОСОБА_6 , який в той час знаходився у кухні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу до майна, яке знаходилось в квартирі за вищезазначеною адресою, всупереч інтересам власника, з метою подальшого звернення майна на свою користь, користуючись відсутністю уваги з боку власника а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав зазначений вище мобільний телефон Tecno Spark GO1 KL4 4/128 GB Startrail Black, у силіконовому прозорому чохлі бампері, із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , з флеш накопичувачем MicroSD Lexar 64 GB, яким тимчасово користувався з дозволу ОСОБА_6 .
Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4720,23 гривень.
Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
05.11.2025 між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вигляді 5 років позбавлення волі, - на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Потерпілий надав письмову згоду на укладання зазначеної угоди.
ІІ. Висновки суду та мотиви призначення покарання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
В судовому засіданні прокурор зазначила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Захисник обвинуваченого підтвердила добровільність надання обвинуваченим згоди на укладення угоди про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 здійснив дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, за яким належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому судом визнається активне сприяння розкриттю злочину.
Щодо щирого каяття, як обставини, що пом'якшує покарання, суд не бере її до уваги, адже цей факт не знайшов свого відображення в матеріалах справи.
З урахуванням того, що щире каяття передбачає критичну оцінку обвинуваченим своїх протиправних дій, яка має проявлятись та конкретизуватись відповідними діями, спрямованими на виправлення ситуації, суд не знайшов відповідного підтвердження в матеріалах справи. Вказана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19.
Підстави для застосування статті 69 КК України відсутні.
ІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 468, 469, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 05 листопада 2025 року про визнання винуватості між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
Мобільний телефон Tecno Spark GO1 KL4 4/128 GB Startrail Black у силіконовому прозорому чохлі бампері, з флеш накопичувачем MicroSD Lexar 64 GB, з сім-карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_1 , - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Матеріали кримінального провадження №12025041610000312 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при справі 213/5501/25, пр. № 1-кп/213/111/26.
Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1