19 лютого 2026 року
м. Київ
справа №420/23569/25
касаційне провадження №К/990/55727/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., розглянувши заяву Державної податкової служби України про зупинення дії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 420/23569/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» (далі - ТОВ «ІНВЕРСІОР») звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30 вересня 2025 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 липня 2025 року № 181756 про відповідність платника податків на додану вартість ТОВ «ІНВЕРСІОР» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язав ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ІНВЕРСІОР» з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.
Визнав протиправним дії ДПС України щодо виключення ТОВ «ІНВЕРСІОР» з Переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Зобов'язав ДПС України включити ТОВ «ІНВЕРСІОР» у Перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Визнав протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області щодо неприйняття податкових накладних від 19 червня 2025 року № 1/7, від 20 червня 2025 року № 2/7, від 23 червня 2025 року № 3/7, від 24 серпня 2025 року № 4/7, від 25 червня 2025 року № 6/7, від 26 червня 2025 року № 8/7, від 27 червня 2025 року № 10/7, від 30 червня 2025 року № 12/7, від 30 червня 2025 року № 13/7, поданих ТОВ «ІНВЕРСІОР».
Зобов'язав ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України прийняти та зареєструвати податкові накладні від 19 червня 2025 року № 1/7, від 20 червня 2025 року № 2/7, від 23 червня 2025 року № 3/7, від 24 серпня 2025 року № 4/7, від 25 червня 2025 року № 6/7, від 26 червня 2025 року № 8/7, від 27 червня 2025 року № 10/7, від 30 червня 2025 року № 12/7, від 30 червня 2025 року № 13/7 в Єдиному реєстрі податкових накладних за нульовою ставкою, згідно з підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 ПК України, подані ТОВ «ІНВЕРСІОР».
Постановою від 02 грудня 2025 року П'ятий апеляційний адміністративний суд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року залишив без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
Ухвалами від 28 січня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України.
11 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ДПС України про зупинення дії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 420/23569/25.
Обґрунтовуючи заяву про зупинення дії оскаржуваних судових рішень, ДПС України зазначає, що їх виконання до завершення касаційного перегляду справи може призвести до настання правових та фінансових наслідків, усунення яких у разі скасування таких рішень буде істотно ускладненим або неможливим. Заявник вказує, що судові рішення передбачають вчинення суб'єктами владних повноважень активних дій, зокрема реєстрацію податкових накладних за нульовою ставкою податку на додану вартість та включення позивача до переліку платників податків, які відповідають вимогам спеціального режиму експортного забезпечення, що, на переконання заявника, створює ризики неправомірного застосування нульової ставки оподаткування та потенційної втрати бюджетних надходжень. Крім того, ДПС України посилається на те, що спірні правовідносини є новими для правозастосовної практики, а відсутність правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування відповідних норм податкового законодавства зумовлює необхідність збереження існуючого правового стану до ухвалення судового рішення за результатами касаційного перегляду.
16 лютого 2026 року ТОВ «ІНВЕРСІОР» подало заперечення, в яких просило відмовити у задоволенні заяви, посилаючись, зокрема, на обов'язковість судових рішень, відсутність належних доказів ризиків та порушення балансу інтересів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Зупинення дії судового рішення є винятковим процесуальним заходом і застосовується з урахуванням характеру спірних правовідносин та можливих наслідків виконання такого рішення.
Оцінюючи доводи заяви та заперечень у їх сукупності, Верховний Суд виходить з того, що судові рішення у цій справі передбачають вчинення суб'єктами владних повноважень активних дій, зокрема реєстрацію податкових накладних за нульовою ставкою податку на додану вартість та зміну статусу платника податку у спеціальному режимі експортного забезпечення.
Виконання таких рішень до завершення касаційного перегляду може призвести до настання правових та фінансових наслідків, які у разі скасування судових рішень будуть складними або неможливими для усунення, з огляду на особливості адміністрування податку на додану вартість та експортних операцій.
Суд бере до уваги, що спірні правовідносини пов'язані із застосуванням нового механізму державного регулювання, щодо якого відсутні правові висновки Верховного Суду, а тому передчасне виконання судових рішень може призвести до формування неоднакової правозастосовної практики.
Посилання позивача на обов'язковість виконання судових рішень та можливу відповідальність за їх невиконання не спростовують наведених обставин, оскільки зупинення дії судових рішень має тимчасовий характер, не вирішує спір по суті та спрямоване на збереження балансу інтересів сторін до завершення касаційного перегляду.
З огляду на викладене Верховний Суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Заяву Державної податкової служби України про зупинення дії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 420/23569/25 задовольнити.
Зупинити дію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 420/23569/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Гончарова