19 лютого 2026 року
м. Київ
справа №560/3367/24
адміністративне провадження № К/990/6441/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 560/3367/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив:
1. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520816-2411-2230- за період з 18.11.2021 по 31.12.2021 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 4456,80 м. кв. на суму 44 568,00 грн;
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520815-2411-2230- за період з 18.11.2021 по 31.12.2021 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 2417,60 м. кв. на суму 24 176,00 грн;
3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520817-2411-2230- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 4456,80 м. кв. на суму 144 846,00 грн;
4. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520818-2411-2230- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 2417,60 м. кв. на суму 78 572,00 грн.
5. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13.02.2024 №0001315-1303-2201 на суму 275 162,00 грн.
Ухвалою від 11.03.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року скасовано, а справу № 560/3367/24 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2026 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520816-2411-2230- НОМЕР_2 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 18.11.2021 по 31.12.2021 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 4456,80 м. кв. на суму 38245,2 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520815-2411-2230-UA68040390000011141 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 18.11.2021 по 31.12.2021 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 2417,60 м. кв. на суму 22891,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520817-2411-2230-UA68040390000011141 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 4456,80 м. кв. на суму 58425,25 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2023 №0520818-2411-2230-UA68040390000011141 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 2417,60 м. кв. на суму 8973,25 грн.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13.02.2024 №0001315-1303-2201 на суму 111534,70 грн.
Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судовий збір в сумі 6001,73 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19 липня 2024 року) справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) визначено, що справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено, що ухвалою судді від 11.03.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у задоволені позову відмовлено, тобто розгляд позовної заяви було розглянуто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» № 3831-ІХ від 19 червня 2024 року (набрання чинності з 19 липня 2024 року) здійснювався в порядку, що діяв до набрання чинності.
Згідно з розділом ІІ прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» № 3831-ІХ від 19 червня 2024 року (набрання чинності з 19 липня 2024 року) установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 560/3367/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов