19 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/22/26
адміністративне провадження № П/990/22/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Желєзного І.В., Жука А.В., Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
20 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Президента України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії з вимогами:
« 1. Визнати протиправною бездіяльність Президента України, що виразилася у неприйнятті заходів щодо усунення суперечностей між статтями 7 та 8 Закону про Державний бюджет та підписанні закону, що порушує ст. 46, 48 Конституції України.
2. Зобов'язати Президента України вжити заходів (шляхом законодавчої ініціативи) для приведення прожиткового мінімуму у відповідність до реальних економічних показників.
3. Керуючись ст. 7 КАС України та ст. 150 Конституції України, звернутися до Конституційного Суду України з клопотанням про перевірку конституційності статей 7 та 8 Закону про Державний бюджет.
4. Визнати позивача викривачем корупції та зобов'язати НАЗК забезпечити безоплатне представництво моїх інтересів.
5. Стягнути з Держави Україна на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень.
6. Стягнути на користь позивача винагороду викривача у розмірі 10% від суми збитків, встановлених судом/аудитом.
7. Постановити Окрему ухвалу та направити її до НАБУ та САП для порушення кримінальних проваджень за ст.ст. 191, 366, 442 КК України.».
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк з дати вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.
Копію зазначеної ухвали надіслано позивачеві засобами поштового зв'язку 26 січня 2026 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця проживання, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1 (трек-номер поштового відправлення №R067087344387).
Однак 16 лютого 2026 зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду без вручення адресату (позивачеві) з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до пунктів 102, 104 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати". Невручені поштові відправлення, невиплачені поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв'язку, але не менше одного місяця.
До повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі №990/411/24.
Інформація від позивача про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження) чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду позовної заяви, до суду не надходила.
Також колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві не зазначено номери засобів зв'язку та електронної пошти, що виключає можливість сповістити позивача за допомогою інших засобів зв'язку.
Таким чином, суд вжив вичерпні процесуальні заходи для належного повідомлення позивача про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви.
Беручи до уваги наведене вище, у встановлений судом строк та, зокрема, станом на 19 лютого 2026 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано.
Колегія суддів зауважує, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес, з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавленою у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.
Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
І.В. Желєзний
А.В. Жук
О.Р. Радишевська ,
Судді Верховного Суду