Дата документу 19.02.2026Справа № 552/2322/24
Провадження № 2-п/554/4/2026
19.02. 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
Головуючого судді -Материнко М.О.,
за участю секретаря судових засідань -Чепури Я.М.,
розглянувши матеріали цивільної справи Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває заява про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий газ. Цивільна справа надійшла за підсудністю з Київського районного суду міста Полтави, у зв'язку з реєстрацією відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району міста Полтави.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за теплопостачання теплової енергії з урахуванням інфляційних витрат 3% річних в сумі 14096,46 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 08 грудня 2025 року позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення.
Згідно до матеріалів цивільної справи позивач просив стягнути заборгованість за послуги теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Київського району міста Полтави.
Суд, ознайомившись із матеріалами цивільної справи, вважає, що вказана заява не може бути розглянута Шевченківським районним судом міста Полтави та підлягає передачі за підсудністю до Київського районного суду міста Полтави з наступних підстав.
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільний процесуальний кодексу України виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.
Відповідно до ч.1ст.30ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Крім цього, відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Також, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у справі №911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом визнання стягнення заборгованості за послуги теплопостачанняза адресою АДРЕСА_2 , а значить має виключну підсудність, тобто повинен розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна, що знаходиться на території Київського району міста Полтави, та є підсудністю Київського районного суду міста Полтави.
Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Крім того, відповідно до ч.1ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також ту обставину, що позивачем позовну заяву подано з порушенням територіальної юрисдикції (підсудністю) судів, суд приходить до висновку про необхідність передачі справи за належною підсудністю.
З огляду на викладене вище, справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Полтави, тому цивільну справу № 552/2322/24 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачаннянеобхідно передати за підсудністю до Київського району міста Полтави.
На підставі викладеного, керуючись ст.31,32 ЦПК України, суд -
Передати матеріали цивільної справи №552/2322/24 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачаннянеобхідно передати за підсудністю до Київського району міста Полтави.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.О.Материнко