Справа № 588/264/26
провадження № 1-кс/588/65/26
19 лютого 2026 року м. Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання начальника Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за №12026205490000015, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України,
про арешт майна,
Начальник Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_2 18.02.2026 звернувся до суду з указаним клопотанням в якому просить накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування бензопилою марки «5ТІНІ, М5280», яку видав ОСОБА_3 .
Клопотання мотивував тим, що у провадженні СД ВП Ле! (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000015 від 11.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.і1 ст.162 КК України. В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що 29.01.2026 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно проник до житлового будинку домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 . В подальшому, ОСОБА_3 добровільно видав бензопилу, яку він 29.01.2026 виніс з вище вказаного господарства та сховав за гаражним кооперативом неподалік вул.Островського в м. Тростянець. 17.02.2026 на місці події проведено огляд даної бензопили та встановлено, що дана бензопила марки «5ТІНІ, М5280» в цілісному стані разом із шиною та пильним ціпом, має на собі сліди використання. Бензопилу вилучено до капронового мішку, який опечатаний біркою з пояснювальним написом про вміст.
Прокурор посилався, що у даному випадку бензопила марки «5ІІНІ, М5280», яку видав ОСОБА_3 , має значення речового доказу, як матеріальний об'єкт, що був предметом вчинення кримінального правопорушення та необхідний для визначення відповідної правової кваліфікації у діях ОСОБА_3 після проведення відповідної товарознавчої експертизи, встановити важливі у кримінальному провадженні обставини, що мають суттєве значення.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає поверненню для усунення недоліків, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності ;арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати , або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів доданих до клопотання слідчим суддею установлено, що у провадженні відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000015 від 11.02.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України.
Указане кримінальне провадження розпочате за повідомленням ОСОБА_4 про те, що 29.01.2026 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно проник до житлового будинку домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 . (СО 608 від 11.02.2026).
Прокурор просить накласти арешт на бензопилу марки «5ТІНІ, М5280» відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, зазначаючи, що вилучені речі можуть бути використані як речовий доказ кримінального правопорушення та їх необхідність для проведення товарознавчої експертизи.
Клопотання не містить відомостей яким саме критеріям частини 1 статті 98 КПК України відповідають речі у даному кримінальному провадженні №12026205490000015, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України (порушення недоторканності житла). Не зрозуміла підстава і мета накладення арешту майна в межах цього кримінального провадження. Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України не передбачає заволодіння майном інших осіб.
Разом з тим витяг з ЄРДР не містить викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення будь-якого іншого кримінального правопорушення, зокрема проти власності, крім правопорушення передбаченого частиною 1 статті 162 КК України.
Згідно частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у відповідності до частини 3 статті 172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 98, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026205490000015 від 11.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України, про арешт майна повернути прокурору для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Для усунення недоліків встановити строк сімдесят дві години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1